Товариства «Сокіл», «Січ» і «Пласт»

Наприкінці XIX ст. у Галичині, яка входила до складу Австро-Угорщини, українці шукали нових форм національного самоствердження. Одним із найяскравіших явищ стало заснування 1894 року у Львові українського гімнастичного товариства «Сокіл». Його створили за зразком чеського сокільського руху, який у Чехії поєднував фізичне виховання з національною свідомістю. Засновниками товариства стали архітектор Василь Нагірний і Володимир Лаврівський.

Діяльність «Сокола»

«Сокіл» не обмежувався лише гімнастикою. Його члени займалися спортивними іграми, створювали пожежні дружини, проводили освітню роботу серед молоді. Осередки товариства швидко поширилися по всій Галичині — у містах і селах виникали місцеві «Соколи». Спортивні свята, які називали «здвигами», збирали тисячі учасників і глядачів, демонструючи єдність українців.

Іван Боберський — «батько українського спорту»

У 1908 році сокільський рух очолив Іван Боберський — персоналія програми НМТ, яку треба знати. Він став головою «Сокола-Батька» (центрального товариства у Львові). Боберський зробив величезний внесок у розвиток українського спорту: запровадив футбол, легку атлетику, веслування, лижний спорт, боротьбу й важку атлетику. Він уклав українську спортивну термінологію, якою послуговуємося й досі, і організовував масові сокільські здвиги. Саме за це його називають «батьком українського спорту».

Шевченківський здвиг 28 червня 1914 року

Наймасовішою акцією сокільського руху став Шевченківський здвиг у Львові 28 червня 1914 року, присвячений 100-річчю від дня народження Тараса Шевченка. У ньому взяли участь не лише «Соколи», а й члени «Січей» і пластуни. Спільний виступ тисяч молодих українців у вишиванках із синьо-жовтими прапорами став потужною демонстрацією національної єдності напередодні Першої світової війни.

Якщо «Сокіл» орієнтувався на міську інтелігенцію та спортивні змагання, то «Січ» мала інший характер. 5 травня 1900 року в селі Завалля на Снятинщині (Покуття, тепер Івано-Франківщина) адвокат Кирило Трильовський заснував перше пожежно-гімнастичне товариство «Січ». Трильовський був діячем Української радикальної партії й добре розумів, як зацікавити селянську молодь.

Козацька символіка й традиції

Головною особливістю «Січей» стало відродження козацьких традицій. Товариство перейняло назви й символи Запорозької Січі: осередок називали «кошем», його очолював «кошовий», а рядових членів — «січовиками». Вони ділилися на «курені», мали «осавулів», співали січові пісні й носили однострої, що нагадували козацький одяг. Така форма залучала селянську молодь, яка пишалася козацьким минулим.

Поширення руху

«Січі» швидко поширилися Галичиною й Буковиною. До 1912–1913 років у Галичині й на Буковині діяли вже сотні «Січей». Того ж року Трильовський створив Український січовий союз, який координував діяльність усіх «Січей». Основою діяльності залишалися пожежна справа, гімнастика й військове вишколення молоді, а головною метою — виховання національно свідомих українців, готових боротися за свою волю.

Запам’ятай: «Січ» (1900, с. Завалля) — це не Запорозька Січ, а пожежно-гімнастичне товариство, яке лише використовувало козацькі назви й символи для виховання молоді.

Третім важливим молодіжним рухом став «Пласт» — українська версія скаутингу. Перші пластові гуртки з’явилися у Львові в 1911–1912 роках. Засновниками були Олександр Тисовський (учитель Академічної гімназії), Петро Франко (син Івана Франка) та Іван Чмола. Назву «Пласт» взяли від козаків-пластунів — розвідників, які в Запорозькій Січі виконували найскладніші завдання.

Скаутинг з українським обличчям

В основі «Пласту» лежала методика скаутингу, розроблена англійцем Робертом Баден-Пауелом. Проте українські засновники наповнили її національним змістом. Гасло пластунів — «Будь готов!», а привітання — «СКОБ», що розшифровується як «сильно, красно, обережно, бистро». Ці слова визначали чотири чесноти, які мав виховувати в собі кожен пластун.

Діяльність і виховання

Пластуни проводили час у таборах і мандрівках, училися жити в полі, розводити вогнище, орієнтуватися на місцевості, надавати першу допомогу. Важливими були самовиховання, взаємодопомога й пластова присяга, яку складав кожен новий член. Олександр Тисовський уклав перший пластовий посібник «Життя в Пласті», який став основою для вишколу. «Пласт» виховував не просто фізично розвинену молодь, а свідомих українців із твердими моральними принципами.

Цікаво: «Пласт» діє й сьогодні — це найбільша українська скаутська організація, яка продовжує традиції, закладені Тисовським, Франком і Чмолою.

Події 1912–1913 років — Балканські війни, загострення суперечностей між Австро-Угорщиною та Росією — змусили австрійську владу переглянути ставлення до українських організацій. Передчуття великої війни підштовхнуло уряд дозволити українцям створювати воєнізовані товариства. Цим скористалися діячі, які давно готували молодь до збройної боротьби за волю України.

Заснування «Січових стрільців»

1913 року у Львові з ініціативи Володимира Старосольського засновано товариство «Січові стрільці». Його метою була військова підготовка української молоді: стройова муштра, стрілецькі вправи, польові навчання. Майже одночасно стрілецькі секції створив і «Сокіл» — вони готували молодь до майбутньої війни. Таким чином, усі три товариства — «Сокіл», «Січ» і «Пласт» — почали готувати своїх членів до військової служби.

Від товариств до Легіону УСС

Коли в серпні 1914 року почалася Перша світова війна, члени «Січей», «Соколів», «Пласту» й «Січових стрільців» масово зголосилися добровольцями до австрійської армії. З них сформували Легіон Українських січових стрільців (УСС) — окрему українську військову частину в складі австро-угорської армії. Саме завдяки рокам вишколу в патріотичних товариствах молодь була готова до війни й свідомо йшла боротися за Україну.

Розгляньмо типові завдання, які трапляються на НМТ з теми товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт» і «Січові стрільці».

Приклад 1. Відповідність «товариство — діяч»

Установіть відповідність між товариством та його діячем.

1 «Сокіл» 2 «Січ» 3 «Пласт» 4 «Січові стрільці»

А Іван Боберський Б Кирило Трильовський В Олександр Тисовський Г Володимир Старосольський Д Микола Міхновський

Розв’язання

Крок 1. Згадуємо, хто очолював кожне товариство. «Сокіл» з 1908 року очолював Іван Боберський (А). «Січ» заснував і очолив Кирило Трильовський (Б). «Пласт» заснували Олександр Тисовський, Петро Франко та Іван Чмола — отже, Тисовський (В). «Січові стрільці» заснував Володимир Старосольський (Г).

Крок 2. Перевіряємо зайвий варіант. Микола Міхновський (Д) — політик із Наддніпрянщини, один із засновників Української народної партії. Він не пов’язаний із галицькими спортивно-патріотичними товариствами.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Приклад 2. Відповідність «товариство — ознака діяльності»

Установіть відповідність між товариством та ознакою його діяльності.

1 «Сокіл» 2 «Січ» 3 «Пласт» 4 «Січові стрільці»

А гімнастика й спорт, масові здвиги Б пожежна справа з козацькими назвами (кіш, кошовий) В скаутське виховання, табори й мандрівки Г військовий вишкіл молоді перед війною Д читальні й освіта селян

Розв’язання

Крок 1. «Сокіл» (1) — гімнастичне товариство, яке займалося спортом і проводило масові здвиги. Це відповідає варіанту А.

Крок 2. «Січ» (2) — пожежно-гімнастичне товариство з козацькою символікою (кіш, кошовий, курені). Це варіант Б.

Крок 3. «Пласт» (3) — український скаутинг, виховання через табори й мандрівки. Це варіант В.

Крок 4. «Січові стрільці» (4) — воєнізоване товариство, яке готувало молодь до війни. Це варіант Г.

Крок 5. Зайвий варіант Д («читальні й освіта селян») стосується «Просвіти», а не спортивно-патріотичних товариств.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді

Яке товариство засновано 1900 року в селі Завалля на Снятинщині?

• «Сокіл»

• «Січ»

• «Пласт»

• «Просвіта»

Розв’язання

Згадуємо дати заснування: «Сокіл» — 1894, Львів; «Січ» — 5 травня 1900, с. Завалля; «Пласт» — 1911–1912, Львів; «Просвіта» — 1868, Львів. Отже, правильна відповідь — «Січ».

Чому інші варіанти неправильні: «Сокіл» засновано раніше й в іншому місці; «Пласт» — пізніше; «Просвіта» — це культурно-освітнє товариство, засноване ще 1868 року.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді

Що характеризує діяльність «Пласту»?

• пожежні дружини з козацькими назвами (кіш, кошовий)

• виховання молоді за зразком скаутингу, табори й мандрівки, гасло «Будь готов!»

• масові гімнастичні здвиги як головна мета

• видання газети «Рада»

Розв’язання

«Пласт» — українська скаутська організація. Її діяльність базувалася на вихованні молоді через табори, мандрівки, самовиховання. Гасло — «Будь готов!», привітання — «СКОБ». Це відповідає другому варіанту.

Чому інші неправильні: пожежні дружини з козацькими назвами — це ознака «Січі»; масові гімнастичні здвиги — «Сокола»; газету «Рада» видавали в Наддніпрянщині, вона не пов’язана з «Пластом».

• Переставляти дати заснування. Запам’ятай чітко: «Сокіл» — 1894, «Січ» — 1900, «Пласт» — 1911–1912, «Січові стрільці» — 1913. На НМТ можуть дати переплутані дати в завданні на відповідність.

• Приписувати «Пласт» Кирилу Трильовському. Трильовський — засновник «Січі», а не «Пласту». Засновники «Пласту» — Олександр Тисовський, Петро Франко, Іван Чмола.

• Вважати Івана Боберського засновником «Сокола» 1894 року. Насправді засновники — Василь Нагірний і Володимир Лаврівський. Боберський очолив сокільський рух лише з 1908 року.

• Шукати ці товариства в Наддніпрянщині. Вони діяли на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини (Галичина, Буковина), де українці мали більше свободи для організацій.

• Вважати Легіон УСС товариством мирного часу. Легіон Українських січових стрільців — це військова формація, створена в серпні 1914 року на основі довоєнних товариств.

• Плутати товариство «Січ» (1900) із Запорозькою Січчю. Товариство лише перейняло козацькі назви й символи (кіш, кошовий, курені), але не було військовою організацією — воно займалося пожежною справою, гімнастикою й вихованням.

Тема товариств «Сокіл», «Січ» і «Пласт» належить до теми 19 програми НМТ з історії України. Програма вимагає знати персоналії Івана Боберського та Кирила Трильовського, а серед умінь — характеризувати діяльність «Сокола», «Січі» й «Пласту».

Формати завдань

Відповідність (завдання 21–24 у тесті НМТ): 4 пари 1–4 → А–Д, одна буква зайва. За кожну правильно встановлену пару дають 1 бал, максимум — 4 бали. Зайвим варіантом може бути діяч іншої організації (наприклад, Микола Міхновський) або ознака, що не стосується жодного з поданих товариств.

Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20): 1 бал за правильну відповідь. Товариство впізнаємо за описом його діяльності, датою заснування, місцем або засновником.

У демоваріанті НМТ-2026 завдання з теми 19 немає, але зміст НМТ визначає вся програма. Тому готувати тему потрібно повністю.

• 1894 — «Сокіл» (Львів; засновники В. Нагірний, В. Лаврівський; з 1908 р. — І. Боберський): гімнастика, спорт, масові здвиги.

• 1900 — «Січ» (с. Завалля; К. Трильовський): пожежна справа, гімнастика, козацькі традиції (кіш, кошовий, курені).

• 1911–1912 — «Пласт» (О. Тисовський, П. Франко, І. Чмола): український скаутинг, табори й мандрівки, гасло «Будь готов!».

• 1913 — «Січові стрільці» (В. Старосольський): військовий вишкіл молоді, основа Легіону УСС 1914 року.

• Усі товариства виховували молодь у національному дусі й стали школою майбутнього українського війська.