Сполучник: види і правопис

Сполучник — це службова частина мови, яка з'єднує однорідні члени речення або частини складного речення. Він незмінний і не є членом речення. Наприклад: «Сонце світило, але було холодно» — сполучник «але» поєднує дві частини складного речення, а сам не відповідає на жодне питання.

Сурядні сполучники

Сурядні сполучники з'єднують рівноправні одиниці: однорідні члени речення або частини складносурядного речення. За значенням їх поділяють на три групи:

Зверни увагу: сполучник «та» може бути як єднальним (у значенні «і»), так і протиставним (у значенні «але»). Порівняй: «Батько та мати працювали в саду» (та = і) і «Малий, та розумний» (та = але).

Підрядні сполучники

Підрядні сполучники приєднують залежну частину складнопідрядного речення до головної. Вони вказують на різні смислові відношення:

Важливо: не плутай сполучники зі сполучними словами (займенниками що, який, чий, прислівниками де, куди, коли). Сполучне слово є членом речення, а сполучник — ні. Цю тему докладно розглянуто в уроці «Будова складнопідрядного речення: сполучники й сполучні слова». Коми між частинами складного речення — тема курсу «Складне речення, чуже мовлення і пунктуація».

Сполучники класифікують не лише за значенням (сурядні / підрядні), а й за вживанням у реченні та за будовою. Ці класифікації важливі для правопису й синтаксичного аналізу.

Групи за вживанням

За вживанням сполучники поділяють на три групи:

Парні сполучники — це завжди дві різні частини, які працюють у парі: «не тільки… а й», «як… так і». Наприклад: «Він не тільки гарно співає, а й грає на гітарі». Повторювані сполучники — це той самий сполучник, який повторюють: «І сонце, і вітер загартували його».

Групи за будовою

За будовою сполучники поділяють на прості, складні та складені. Це розрізнення впливає на правопис.

Запам'ятай: складені сполучники завжди пишемо окремо. Ніколи не став дефіс: «тому-що», «так-що», «для того-щоб» — це помилка!

Розрізнення простих і складних сполучників допомагає зрозуміти правопис. Складні сполучники утворилися злиттям кількох слів: що + б = щоб, як + що = якщо, як + би = якби, за + те = зате, про + те = проте, те + ж = теж, так + ож = також.

Найскладніша тема в розділі сполучників — розрізнення сполучників та співзвучних сполук (займенників або прислівників із частками чи прийменниками). Тут легко помилитися, бо слова звучать однаково, а пишуться по-різному.

Коли пишемо разом: сполучник

Сполучник пишемо разом, якщо його можна замінити іншим сполучником без втрати сенсу. Це головний прийом перевірки.

Коли пишемо окремо: займенник / прислівник + частка або прийменник

Окремо пишемо займенник або прислівник із часткою чи прийменником. У таких випадках слово є членом речення, до нього можна поставити питання.

Прийоми для перевірки

• Спробуй замінити слово іншим сполучником. Якщо заміна можлива — пиши разом.

• Частку б (би) можна переставити в інше місце речення. «Що б ти хотів?» → «Що ти хотів би?» — це означає, що пишемо окремо.

• Після за те, про те часто стоїть підрядна частина зі сполучником що. Це сигнал, що перед тобою займенник із прийменником.

• Після те ж часто стоїть слово саме. «Те ж саме» — завжди окремо.

Пари для запам'ятовування

Розгляньмо типові завдання НМТ, пов'язані з темою сполучників. Кожен приклад містить покрокове пояснення.

Приклад 1. Окремо треба писати виділене слово в реченні

Визнач, у якому реченні виділене слово треба писати окремо.

• А. Ми поспішали, (що)б устигнути на потяг.

• Б. Він не знав відповіді, (за)те чесно в цьому зізнався.

• В. Сестра (теж) захоплюється малюванням.

• Г. (Що)б ти не робив, роби це сумлінно.

Розв'язання:

Перевіряємо кожен варіант за допомогою заміни:

• А — «щоб устигнути» можна замінити на «аби устигнути» або «для того щоб устигнути». Заміна можлива — це сполучник, пишемо разом.

• Б — «зате чесно зізнався» можна замінити на «але чесно зізнався». Заміна можлива — сполучник, разом.

• В — «теж захоплюється» можна замінити на «також захоплюється». Заміна можлива — сполучник, разом.

• Г — «Що б ти не робив» — до «що» можна поставити питання (що саме?), частку «б» можна переставити: «Що ти не робив би». Це займенник із часткою, пишемо окремо.

Відповідь: Г.

Чому інші варіанти неправильні? Варіанти А, Б, В містять сполучники (щоб, зате, теж), які можна замінити іншими сполучниками, тому їх пишемо разом. Лише в варіанті Г маємо займенник «що» з часткою «б», які пишемо окремо.

Приклад 2. Підрядний сполучник ужито в реченні

У якому реченні вжито підрядний сполучник?

• А. Надворі лив дощ, але ми вийшли гуляти.

• Б. Не то дощ, не то сніг падав зранку.

• В. Ішов дощ, і дерева блищали.

• Г. Дощ ущух, проте небо лишалося сірим.

• Д. Ми залишилися вдома, бо надворі лив дощ.

Розв'язання:

Визначаємо, які сполучники в кожному реченні:

• А — «але» (сурядний протиставний).

• Б — «не то… не то» (сурядний розділовий, повторюваний).

• В — «і» (сурядний єднальний).

• Г — «проте» (сурядний протиставний).

• Д — «бо» (підрядний причиновий).

Відповідь: Д.

Чому інші варіанти неправильні? Усі інші речення містять сурядні сполучники (але, не то… не то, і, проте), які з'єднують рівноправні частини. Лише в реченні Д сполучник «бо» приєднує залежну частину (причину) до головної, тобто є підрядним.

Приклад 3. Парний сполучник ужито в реченні

У якому реченні вжито парний сполучник?

• А. І сонце, і вітер загартували його.

• Б. Ми пішли до лісу, щоб назбирати грибів.

• В. Він прийшов, тому що обіцяв.

• Г. Або ти, або я скажемо правду.

• Д. Він не тільки гарно співає, а й грає на гітарі.

Розв'язання:

Визначаємо групу сполучника за вживанням:

• А — «і… і» (повторюваний сполучник: та сама частина повторюється).

• Б — «щоб» (одиничний сполучник).

• В — «тому що» (одиничний складений сполучник).

• Г — «або… або» (повторюваний сполучник).

• Д — «не тільки… а й» (парний сполучник: дві різні частини в різних місцях речення).

Відповідь: Д.

Чому інші варіанти неправильні? Варіанти А і Г містять повторювані сполучники (той самий сполучник повторюється). Варіанти Б і В — одиничні сполучники. Лише в варіанті Д сполучник складається з двох різних частин («не тільки… а й»), які стоять у різних місцях речення, — це парний сполучник.

Приклад 4. Помилку в написанні сполучника допущено в реченні

У якому реченні допущено помилку в написанні сполучника чи співзвучної сполуки?

• А. Дякую за те, що ти прийшов.

• Б. Він говорив про те, як мандрував.

• В. Якби я знав, то допоміг би.

• Г. Ми довго сперечалися, за те потім швидко помирилися.

Розв'язання:

Перевіряємо кожен варіант:

• А — «за те» — займенник із прийменником, після нього підрядна частина з «що». Пишемо окремо. Правильно.

• Б — «про те» — займенник із прийменником, після нього підрядна частина з «як». Пишемо окремо. Правильно.

• В — «якби» — сполучник, можна замінити на «коли б». Пишемо разом. Правильно.

• Г — «за те» — у цьому реченні має бути сполучник «зате» (у значенні «але»): «Ми довго сперечалися, зате потім швидко помирилися». Написано окремо — це помилка.

Відповідь: Г.

Чому інші варіанти правильні? У варіанті А «за те» — це прийменник із займенником (дякую за що? — за те), після якого йде підрядна частина. У варіанті Б аналогічно: «про те» — прийменник із займенником. У варіанті В «якби» — сполучник, який можна замінити на «коли б». А от у варіанті Г за змістом потрібен протиставний сполучник «зате» (= але), а не займенник із прийменником.

• Пишуть окремо сполучник, який треба писати разом. Наприклад: «що б устигнути» замість «щоб устигнути», «за те цікаво» замість «зате цікаво», «те ж захоплюється» замість «теж захоплюється». Запам'ятай: якщо слово можна замінити іншим сполучником (щоб → аби, зате → але, теж → також), пиши разом.

• Пишуть разом займенник із часткою чи прийменником. Наприклад: «Щоб ти не робив» замість «Що б ти не робив», «Дякую зате, що прийшов» замість «Дякую за те, що прийшов», «розповів проте, що бачив» замість «розповів про те, що бачив». Якщо слово відповідає на питання й є членом речення — пиши окремо.

• Ставлять дефіс у складених сполучниках. Наприклад: «тому-що», «так-що», «для того-щоб». Це груба помилка. Складені сполучники завжди пишемо окремо: тому що, так що, для того щоб, через те що, після того як.

• Плутають парний і повторюваний сполучники. Парний сполучник складається з двох різних частин: не тільки… а й, як… так і, хоч… але. Повторюваний — це та сама частина, яка повторюється: і… і, ні… ні, або… або, то… то. Наприклад: «Він не тільки співає, а й танцює» — парний; «І співає, і танцює» — повторюваний.

• Вважають сполучник «та» лише єднальним. Насправді «та» може бути як єднальним (у значенні «і»), так і протиставним (у значенні «але»). Порівняй: «Батько та мати» (та = і) — єднальний; «Малий, та розумний» (та = але) — протиставний.

• Плутають сполучник «що» із займенником «що» в ролі сполучного слова. Сполучник «що» не є членом речення, його не можна замінити на інший займенник. Сполучне слово «що» — це займенник, який виконує роль члена речення (підмета або додатка). Наприклад: у реченні «Я знаю, що ти прийшов» — «що» сполучник; у реченні «Я знаю, що тебе цікавить» — «що» сполучне слово (підмет). Докладніше — в уроці «Будова складнопідрядного речення: сполучники й сполучні слова».

Тема сполучників входить до програми НМТ з української мови, розділ 4.7 «Службові частини мови». У змісті програми зазначено: «групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні й підрядні; … за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені); правопис сполучників; розрізнення сполучників та інших співзвучних частин мови».

У демоваріанті НМТ-2026 сполучники перевіряють у двох форматах:

• Завдання 8 — орфографічні помилки в реченнях, серед яких трапляється правопис сполучників. Формат: вибір однієї правильної відповіді з чотирьох (А–Г). Оцінювання: 1 бал.

• Завдання 27 — частина мови виділених слів. Формат: «логічні пари» (1–4 → А–Д, одна позиція зайва). Серед частин мови, які треба розпізнати, є сполучник. Оцінювання: 0–4 бали (по 1 балу за кожну правильну пару).

Стратегія виконання

• Спробуй замінити слово іншим сполучником (зате → але, щоб → аби). Якщо заміна можлива — пиши разом.

• Якщо слово відповідає на питання й є членом речення — пиши окремо (що б, за те, про те, те ж, як би).

• Перевір, чи можна переставити частку б (би) в інше місце речення. Якщо так — це займенник або прислівник із часткою, пиши окремо.

• Для розпізнавання частини мови в завданні 27: сполучник не є членом речення, його не можна замінити повнозначним словом, він лише з'єднує частини речення або однорідні члени.

• Сполучник — службова частина мови, яка з'єднує однорідні члени речення й частини складного речення. Він незмінний і не є членом речення.

• Сурядні сполучники: єднальні (і, й, та, ні… ні), протиставні (а, але, проте, зате, однак), розділові (або, чи, то… то, не то… не то).

• Підрядні сполучники: що, щоб, бо, якщо, коли, хоч, мов, наче, тому що, так що та інші.

• За вживанням: одиничні (і, але), парні (не тільки… а й, як… так і), повторювані (і… і, ні… ні, або… або).

• За будовою: прості (і, а, бо), складні (щоб, якщо, зате, проте, теж), складені (тому що, через те що, для того щоб, так що). Складені пишемо окремо.

• Якщо слово можна замінити іншим сполучником — пиши разом: зате (= але), проте (= однак), теж (= також), щоб (= аби), якби (= коли б).

• Якщо слово є членом речення (відповідає на питання) — пиши окремо: що б, за те, про те, те ж, як би.