Радянізація західних областей, операції «Вісла» і «Захід»

Радянізація — це запровадження радянських політичних, економічних і культурних порядків на землях, приєднаних до СРСР. Першу хвилю радянізації західних областей України розпочали ще 1939–1941 рр., після приєднання Галичини, Волині, Буковини й Бессарабії. Ти вивчав її в курсі «Україна в Другій світовій війні». Після вигнання нацистів, у 1944 р., радянська влада відновила й посилила радянізацію, намагаючись остаточно зламати суспільний устрій, що склався на цих територіях під владою Польщі, Румунії та Чехословаччини.

Економічні заходи

Першим кроком стала націоналізація промисловості: великі підприємства, банки, транспорт перейшли у власність держави. Водночас розгорнули індустріалізацію регіону — збудували нові заводи у Львові (зокрема завод автонавантажувачів), налагодили промисловий видобуток природного газу в Дашаві (Львівщина). Однак найболючішою для села стала колективізація. Вона почалася 1944–1945 рр., а масового характеру набула в 1948–1950 рр. Влада вдавалася до податкового тиску, погроз, конфіскації майна й депортацій заможних селян — так званих «куркулів». До 1950 р. колективізацію в західних областях в основному завершили.

Кадрова політика й русифікація

Радянська влада не довіряла місцевим кадрам. Керівників підприємств, учителів, викладачів вишів присилали зі східних областей УРСР і з Росії. Російська мова поступово витісняла українську в державних установах, школах і вишах — це явище називають русифікацією. Окремим напрямом радянізації стала ліквідація Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у 1946 р. — її примусово приєднали до Російської православної церкви. Цю подію ти вже вивчив в окремому уроці.

Масові депортації

Найжорстокішим методом радянізації стали масові депортації. Родини учасників ОУН і УПА (влада називала їх «бандпособниками»), а також «куркулів» вивозили до Сибіру й Казахстану. Першу велику хвилю депортацій провели 1944–1946 рр., але вивезення тривали й пізніше. Загалом за 1944–1952 рр. із західних областей УРСР примусово виселили понад 200 тис. осіб. Людей вивозили в товарних вагонах, без належного харчування й медичної допомоги; багато хто не переживав дороги.

Метою українського визвольного руху залишалася незалежна Українська держава. Після повернення Червоної армії на західні землі України в 1944 р. Українська повстанська армія (УПА) розгорнула партизанську війну проти військ НКВС — МДБ. Найбільшого розмаху збройна боротьба сягнула в 1944–1946 рр., коли УПА контролювала значні території в Карпатах і на Волині.

Методи боротьби радянського режиму

Радянська влада застосовувала проти повстанців цілий арсенал засобів:

• військові блокади цілих районів — великі операції за участю десятків тисяч солдатів і офіцерів НКВС;

• винищувальні батальйони («стрибки») — спеціальні загони, що прочісували ліси й села;

• спецгрупи МДБ, перевдягнені в повстанців, — для дискредитації УПА й вистежування справжніх підпільників;

• показові страти й арешти — для залякування населення;

• депортації родин повстанців — щоб позбавити УПА підтримки серед селян;

• звернення про амністію для тих, хто добровільно складе зброю.

Попри величезні втрати, УПА чинила опір. Однак з 1946–1947 рр. великі відділи УПА розформували, і боротьбу продовжило збройне підпілля ОУН. 1947 р. частина відділів УПА з Закерзоння (етнічні українські землі на території Польщі) здійснила рейд через Чехословаччину на Захід, де їх інтернували.

Загибель Р. Шухевича й арешт В. Кука

Ключовими подіями завершального етапу боротьби стали:

• 5 березня 1950 р. — у бою в Білогорщі біля Львова загинув головнокомандувач УПА Роман Шухевич (псевдо «Т. Чупринка»). Його оточили в хаті, де він переховувався, і після нерівного бою він застрелився, щоб не потрапити в полон.

• 23 травня 1954 р. — співробітники КДБ захопили Василя Кука (псевдо «Ю. Леміш») — останнього командира УПА. Без суду його шість років тримали в слідчих ізоляторах КДБ у Києві й Москві, а 1960 р. звільнили.

Окремі повстанці й підпільники продовжували діяти до середини 1950-х рр., але організований збройний опір на території УРСР припинився після арешту В. Кука.

9 вересня 1944 р. уряд УРСР і Польський комітет національного визволення (комуністичний уряд Польщі) підписали угоду про взаємний обмін населенням. Формально вона передбачала добровільне переселення: українці, які жили на території Польщі, могли виїхати до УРСР, а поляки з УРСР — до Польщі. У 1944–1946 рр. до УРСР переселили близько 0,5 млн українців, а до Польщі — близько 0,8 млн поляків.

Примусовий характер переселення

На практиці переселення було добровільним лише на папері. З 1945 р. польське військо й органи безпеки почали примусово виселяти українців із Закерзоння — Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя. Села палили, тих, хто відмовлявся виїжджати, переслідували, майно конфісковували. Українців змушували залишати домівки в найкоротші терміни.

Операція «Вісла» (28 квітня — липень 1947 р.)

Після обміну населенням на території Польщі залишалося ще близько 200 тис. українців. У березні 1947 р. в бою з УПА загинув польський генерал Кароль Сверчевський. Це стало приводом для остаточного вирішення «української проблеми» в Польщі.

28 квітня — липень 1947 р. польське військо й органи безпеки провели операцію «Вісла». Близько 140–150 тис. українців і лемків примусово виселили з Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя на північ і захід Польщі — на колишні німецькі землі, які відійшли Польщі після війни. Людей розпорошували так, щоб у жодному селі не було понад 10 % українців. Близько 4 тис. осіб, підозрюваних у зв'язках з УПА, ув'язнили в концтаборі в Явожно. Майно й храми українців знищили або передали польським переселенцям. Повертатися на рідні землі заборонили.

Мета операції «Вісла»: позбавити УПА підтримки місцевого населення й асимілювати українців, розпорошивши їх серед поляків. 3 серпня 1990 р. Сенат Польщі засудив операцію «Вісла», під час якої було застосовано характерний для тоталітарних держав принцип колективної відповідальності.

Запам'ятай: операцію «Вісла» провела комуністична влада Польщі, а не СРСР. Це виселення українців у межах однієї держави — Польщі.

21 жовтня 1947 р. органи МДБ СРСР провели масштабну депортаційну акцію під кодовою назвою «Захід». За одну добу із західних областей УРСР примусово вивезли понад 76 тис. осіб. До списків депортованих потрапили родини учасників ОУН і УПА, «куркулі» (заможні селяни) та всі, кого підозрювали в допомозі повстанцям.

Куди й навіщо вивозили

Людей завантажували в товарні ешелони й відправляли на спецпоселення до Сибіру, Казахстану й на Урал. Там їх використовували на лісорозробках, шахтах і будівництвах. Повертатися на батьківщину заборонили. Багато депортованих загинуло в дорозі через холод, голод і хвороби, а ті, хто виживав, опинялися в суворих умовах заслання.

Мета операції «Захід»

Головною метою було зламати опір українського визвольного руху, залякати селянство й прискорити колективізацію. Депортації не припинилися після жовтня 1947 р. — вони тривали й у 1948–1952 рр., хоча й меншими масштабами.

Порівняння операцій «Вісла» і «Захід»

Важливо не плутати операцію «Захід» з депортацією кримських татар 1944 р. — ту подію ти вивчав у курсі «Україна в Другій світовій війні».

Приклад 1. Відповідність «переселення — зміст»

Установи відповідність між переселенням та його змістом.

Розв'язання:

• 1 — А: обмін населенням 1944–1946 рр. передбачав взаємне переселення українців з Польщі до УРСР і поляків з УРСР до Польщі.

• 2 — Б: операція «Вісла» — це розпорошення українців Закерзоння на півночі й заході Польщі.

• 3 — В: операція «Захід» — вивезення родин повстанців і «куркулів» до Сибіру й Казахстану.

• 4 — Г: депортація кримських татар 1944 р. — виселення до Середньої Азії.

• Д — зайва, бо переселення на цілину відбувалося в 1950-ті рр. і не пов'язане з цими подіями.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді за картосхемою

Уяви картосхему, на якій стрілки ведуть з Лемківщини, Надсяння й Холмщини на північ і захід Польщі — до колишніх німецьких земель. Яку подію позначено на картосхемі?

Правильна відповідь: операція «Вісла». Саме вона передбачала виселення українців із Закерзоння на північ і захід Польщі.

Чому інші варіанти неправильні:

• Операція «Захід» — депортація із західних областей УРСР на схід СРСР (Сибір, Казахстан), а не в межах Польщі.

• Обмін населенням 1944–1946 рр. — двостороннє переселення, а не виселення лише українців на північ Польщі.

• Депортації 1940–1941 рр. — вивезення з окупованих територій до Сибіру, не пов'язане з Закерзонням.

Приклад 3. Хто очолював УПА після загибелі Р. Шухевича?

Хто очолював УПА після загибелі Р. Шухевича й був заарештований 1954 р.?

Правильна відповідь: Василь Кук (псевдо «Ю. Леміш»). Він став останнім командиром УПА після загибелі Р. Шухевича в 1950 р. і був заарештований 23 травня 1954 р.

Чому інші варіанти неправильні:

• С. Бандера — провідник ОУН(б), але не командир УПА; загинув 1959 р.

• Д. Клячківський («Клим Савур») — командир УПА, але загинув 1945 р.

• Т. Бульба-Боровець — отаман Поліської Січі (у 1942–1943 рр. вона мала назву «УПА», згодом УНРА); УПА ОУН(б), якою командували Д. Клячківський і Р. Шухевич, він не очолював.

Приклад 4. Заходи радянізації західних областей

Що належить до заходів радянізації західних областей УРСР у 1944–1950 рр.?

Правильна відповідь: суцільна колективізація. Саме вона була одним із головних методів радянізації — примусове об'єднання селян у колгоспи, завершене в основному до 1950 р.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Пацифікація» — польська політика 1930 р., не пов'язана з радянізацією.

• Українізація — політика 1920-х рр., навпаки, спрямована на підтримку української мови.

• Осадництво — заселення польськими колоністами західноукраїнських земель у 1920–1930-х рр.

• Плутати операції: «Вісла» — квітень — липень 1947 р., виселення українців у межах Польщі; «Захід» — жовтень 1947 р., депортація із західних областей УРСР на схід СРСР. Запам'ятай: «Вісла» — польська річка, операція в Польщі; «Захід» — радянська операція, вивезення на схід.

• Вважати, що операцію «Вісла» провела радянська влада. Насправді її провели польське військо й органи безпеки комуністичної Польщі. СРСР схвалив операцію, але безпосередньо не брав участі.

• Вважати обмін населенням 1944–1946 рр. добровільним. Угода передбачала добровільність, але з 1945 р. українців виселяли силою — палили села, переслідували тих, хто лишався.

• Плутати Р. Шухевича (загинув 1950 р.) і В. Кука (заарештований 1954 р., останній командир УПА). Шухевич — головнокомандувач, загинув у бою; Кук — його наступник, заарештований через 4 роки.

• Думати, що збройна боротьба УПА скінчилася 1945 р. разом із війною. Насправді опір тривав до середини 1950-х рр.: найбільшого розмаху боротьба сягнула в 1944–1946 рр., а останнього командира УПА заарештували 1954 р.

• Плутати депортацію кримських татар (травень 1944, тема 26) з операцією «Захід» (жовтень 1947, тема 27). Кримських татар виселили до Середньої Азії, а операція «Захід» — вивезення із західних областей УРСР до Сибіру й Казахстану.

Тема 27 програми НМТ з історії України охоплює радянізацію західних областей, обмін населенням з Польщею, операції «Вісла» і «Захід», а також боротьбу ОУН і УПА після 1944 р. На тесті можуть перевіряти:

• дати: квітень — липень 1947 — операція «Вісла»; жовтень 1947 — операція «Захід»;

• поняття: «операція „Вісла“» і «операція „Захід“»;

• персоналію: Василь Кук — останній командир УПА;

• уміння: характеризувати радянізацію західних областей (колективізація, русифікація, депортації).

Формати завдань

• Відповідність (завдання 21–24): 4 рядки з цифрами, 5 з буквами, одна буква зайва. 1 бал за кожну правильну пару, максимум 4 бали. Наприклад, треба встановити відповідність між назвою переселення та його змістом.

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20) — 1 бал. Можуть бути питання про дати, персоналії, поняття або картосхему.

• Програма передбачає для теми 27 картосхему. У демоваріанті НМТ 2026 картосхеми мають завдання 1, 4 і 16 (інших тем), але для твоєї теми теж можлива картосхема з напрямками переселень.

Стратегія виконання

• У завданнях на відповідність спочатку визнач, які переселення тобі відомі, а потім зістав їх зі змістом. Зайва буква — це пастка, не намагайся використати всі букви.

• У завданнях з картосхемою звертай увагу на напрямки стрілок: з Закерзоння на північ і захід Польщі — «Вісла»; із західних областей УРСР на схід — «Захід».

• У завданнях на персоналії: Р. Шухевич — загинув 1950 р., В. Кук — заарештований 1954 р. Не плутай їх.

• Радянізація західних областей: колективізація (в основному до 1950 р.), русифікація, ліквідація УГКЦ, депортації родин учасників ОУН і УПА та «куркулів».

• 1944–1946 — обмін населенням з Польщею: близько 0,5 млн українців переселено до УРСР, близько 0,8 млн поляків — до Польщі. Фактично примусовий.

• 28 квітня — липень 1947 — операція «Вісла»: українців Лемківщини, Надсяння й Холмщини розпорошено на півночі й заході Польщі. Провела комуністична влада Польщі.

• 21 жовтня 1947 — операція «Захід»: понад 76 тис. мешканців західних областей УРСР вивезено до Сибіру й Казахстану. Провели органи МДБ СРСР.

• 5 березня 1950 — загибель Р. Шухевича (головнокомандувача УПА) у Білогорщі біля Львова.

• 23 травня 1954 — арешт В. Кука, останнього командира УПА. Організований опір припинився.

• Мета операцій 1947 р.: спільна — позбавити УПА підтримки населення; «Вісла» — розпорошити й асимілювати українців, «Захід» — залякати село й прискорити колективізацію.