Повстанський рух і Нестор Махно

Повстанський рух 1918–1921 рр. — це збройна боротьба селянських загонів проти влад, які змінювали одна одну на українських землях. Селяни бралися за зброю, щоб захистити своє право на землю, господарство й життя від реквізицій, каральних експедицій і мобілізацій. Рух не мав єдиного центру — ним керували місцеві ватажки, яких називали отаманами.

Кого й коли повстанці вважали ворогом

За чотири роки селянські загони воювали проти кількох супротивників:

• 1918 р. — проти австро-німецьких окупаційних військ і гетьманців П. Скоропадського. Окупанти вивозили продовольство, а гетьманські вартові допомагали їм реквізувати хліб і худобу.

• 1919 р. — проти більшовиків і денікінців. Більшовики запровадили продрозкладку (примусове вилучення зерна) і створювали комуни та радгоспи, не даючи селянам поділити поміщицьку землю. Денікінці повертали землю поміщикам і грабували села.

• 1920–1921 рр. — переважно проти більшовиків, які після поразки Врангеля посилили тиск на село.

Причини, що штовхали селян до повстання

Головних причин було кілька, і вони повторювалися за будь-якої влади:

• Реквізиції й продрозкладка. Більшовики забирали в селян зерно, м'ясо й молоко «для потреб армії», залишаючи родини без харчів. Гетьманці й австро-німці робили те саме.

• Каральні експедиції. Військові загони палили села, розстрілювали селян, які не здавали продовольство.

• Земельне питання. Селяни чекали поділу поміщицьких і державних земель, а натомість більшовики створювали комуни й радгоспи, де селянин працював на державу.

• Мобілізації. Більшовики примусово забирали селян до Червоної армії, а ті не хотіли воювати за чужу їм владу.

• Неприйняття будь-якої влади, що грабує село. Селяни не бачили різниці між гетьманцем, більшовиком і денікінцем — усі забирали хліб і коней.

Риси повстанського руху

Повстанський рух мав кілька характерних ознак, які відрізняли його від регулярної армії:

Ці риси робили повстанський рух масовим, але водночас розрізненим. Жоден отаман не міг об'єднати всі загони під єдиним командуванням надовго — надто різними були інтереси й території.

Нестор Іванович Махно (1888–1934) — одна з найяскравіших постатей Української революції. Він народився в селі Гуляйполе на Катеринославщині (тепер Запорізька область) у селянській родині. Ще до революції Махно пристав до анархістів, відбував каторгу за терористичні акти. Після Лютневої революції 1917 р. повернувся в Гуляйполе, очолив місцеву Раду й почав створювати селянські загони. Повстанці називали його «батьком». Це підкреслена персоналія програми НМТ — ти маєш упізнавати Махна за фото.

Анархізм — ідеологія Махна

Анархізм — це ідеологія, яка заперечує державу й будь-яку примусову владу. Анархісти вважають, що люди можуть самоорганізуватися в «вільні ради» (комуни) без начальників, поліції й армії. Махно був анархістом-комуністом: він обстоював самоврядування трудящих, скасування приватної власності на землю й передачу її селянським громадам. У Гуляйпільському районі діяли вільні комуни, де люди спільно обробляли землю й ділили врожай.

Хронологія боротьби

Діяльність Махна можна поділити на кілька етапів:

• 1918 р. — партизанська війна проти австро-німецьких окупаційних військ і гетьманців. Махно збирав невеликі загони, нападав на обози й гарнізони.

• Січень — червень 1919 р. — союз із більшовиками. Червона армія потребувала підкріплення проти денікінців, і Махно офіційно став командиром бригади Червоної армії. Однак більшовики намагалися контролювати його, нав'язували комісарів. У червні 1919 р. Махно розірвав союз.

• Вересень 1919 р. — розгром денікінців під Перегонівкою (біля Умані). Це була найблискучіша перемога махновців: вони вщент розбили добірні денікінські частини, захопили величезні трофеї. Після цього Махно здійснив рейд на південь, зайняв Катеринослав (тепер Дніпро) і Олександрівськ (тепер Запоріжжя).

• Жовтень 1920 р. — новий союз із більшовиками проти барона П. Врангеля. Махновці брали участь у штурмі Криму, допомогли прорвати оборону на Перекопі.

• Листопад 1920 р. — більшовики зрадили союз і напали на махновців. Почалася остання війна Махна з більшовиками.

• Серпень 1921 р. — Махно з рештою загону (близько 100 бійців) перейшов кордон із Румунією. Згодом він опинився в Парижі, де помер 1934 р.

Революційна повстанська армія України

Революційна повстанська армія України (РПАУ) — так офіційно називалося військо Махна. У різні періоди вона налічувала від кількох тисяч до кількох десятків тисяч бійців. Армія мала кінноту, піхоту й знамениті тачанки — легкі брички з кулеметами «Максим». Махновці не мали форми, воювали в цивільному одязі, але носили червоні стрічки як знак приналежності до повстанців.

Окрім армії Нестора Махна, на українських землях діяли десятки самостійних отаманів. Кожен із них контролював певний регіон, мав власний загін і діяв на власний розсуд. Найвідоміші з них — Н. Григор'єв, Зелений (Данило Терпило) та отамани Холодного Яру.

Отаман Н. Григор'єв

Никифор Григор'єв (справжнє прізвище — Серветник) — колишній офіцер російської армії. У 1918 р. він служив гетьманові П. Скоропадському, потім перейшов на бік Директорії УНР. У лютому 1919 р., коли більшовики наступали на південь України, Григор'єв перейшов до Червоної армії. Його загін вибив війська Антанти з Херсона, Миколаєва й Одеси. Однак уже в травні 1919 р. він підняв антибільшовицьке повстання на Херсонщині. Повстанці захопили Єлисаветград (тепер Кропивницький) і Олександрію. У липні 1919 р. махновці вбили Григор'єва, запідозривши його в змові з денікінцями.

Отаман Зелений (Данило Терпило)

Данило Терпило, відомий під псевдонімом Зелений, діяв на Київщині, у районі Трипілля. Він воював проти гетьманців у 1918 р., а згодом — проти більшовиків. У липні 1919 р. його загін розгромив більшовицький загін під Трипіллям. Зелений діяв поряд з армією УНР, але не входив до її складу. Восени 1919 р. його смертельно поранили в бою з денікінцями.

Холодноярська республіка (1919–1922)

Холодноярська республіка — це повстанська територія, що існувала в урочищі Холодний Яр на Чигиринщині (тепер Черкаська область). Осередком республіки був Мотронинський монастир. Отаманами тут були брати Чучупаки, найвідоміший із яких — Василь Чучупак. Повстанці Холодного Яру визнавали владу УНР і боролися під прапором із гаслом «Воля України — або смерть». Республіка проіснувала до 1922 р. — довше, ніж більшість повстанських осередків.

Більшовики придушували Холодноярську республіку каральними акціями: палили села, розстрілювали повстанців, застосовували амністії, щоб змусити отаманів скласти зброю. Останні загони в Холодному Яру діяли до 1923 р. Пам'ять про цю сторінку боротьби зберіг роман Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр», написаний учасником тих подій.

Співвідношення ватажків і регіонів

Розгляньмо кілька типових завдань НМТ, щоб зрозуміти, як перевіряють знання з цієї теми.

Приклад 1. Завдання «3 з 7» — ознаки махновського руху

Завдання: Які три твердження з-поміж семи характеризують діяльність Нестора Махна?

Розв'язання: Перебираємо кожне твердження й перевіряємо, чи воно стосується Махна.

• Ідеї анархізму й «вільних рад» — так, це ідеологія Махна.

• Союзи й розриви з більшовиками — так, Махно двічі укладав союз із більшовиками й двічі розривав його.

• Розгром денікінців під Перегонівкою — так, вересень 1919 р., найбільша перемога махновців.

• Посада Головного отамана військ УНР — ні, Головним отаманом був Симон Петлюра.

• Керівництво Першим зимовим походом — ні, Перший зимовий похід очолював М. Омелянович-Павленко.

• Проголошення ЗУНР — ні, ЗУНР проголосили в листопаді 1918 р. в Галичині.

• Створення Холодноярської республіки — ні, її створили брати Чучупаки на Чигиринщині.

Відповідь: ідеї анархізму й «вільних рад», союзи й розриви з більшовиками, розгром денікінців під Перегонівкою.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді — регіон Холодного Яру

Завдання: Який регіон був осередком повстанського руху під проводом братів Чучупаків?

Розв'язання: Брати Чучупаки діяли в Холодному Яру на Чигиринщині (Черкащина). Серед варіантів відповіді можуть бути: Гуляйполе (це регіон Махна), Трипілля (це регіон Зеленого), Херсонщина (це регіон Григор'єва). Правильна відповідь — Холодний Яр на Чигиринщині.

Відповідь: Холодний Яр на Чигиринщині.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за уривком відозви

«Геть усяку владу й державу! Хай трудящі самі влаштовують життя у вільних радах!»

Завдання: Чиїй ідеології відповідає цей уривок?

Розв'язання: Уривок заперечує державу й будь-яку владу, закликає до «вільних рад». Це ідеї анархізму. Найвідоміший анархіст в Україні 1918–1921 рр. — Нестор Махно. Більшовики, навпаки, будували сильну державу — диктатуру пролетаріату. Директорія обстоювала «трудовий принцип», але не заперечувала державу. Гетьманат спирався на монархічні ідеї.

Відповідь: анархізму Нестора Махна.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді — причина повстань 1919 р.

Завдання: Що стало головною причиною селянських повстань 1919 р. проти більшовиків?

Розв'язання: У 1919 р. більшовики запровадили продрозкладку — примусове вилучення зерна в селян, а також створювали комуни й радгоспи, не даючи селянам поділити землю. Це викликало масові повстання. Продподаток (фіксований податок) запровадили пізніше, у 1921 р., уже після заміни продрозкладки. Варшавська угода й Акт Злуки — це політичні події, не пов'язані з причинами селянських повстань.

Відповідь: продрозкладка й примусове створення комун.

• Вважати Н. Махна прихильником УНР чи більшовиком. Насправді Махно був анархістом. Він то воював разом із більшовиками (1919, 1920), то проти них (червень 1919, листопад 1920). До УНР він не належав і не визнавав жодної державної влади.

• Плутати Махна (Гуляйполе, південь) з Григор'євим (Херсонщина) і Зеленим (Трипілля). Кожен отаман діяв у своєму регіоні, і на НМТ можуть перевіряти саме цю відповідність.

• Вважати, що Н. Григор'єв весь час воював проти більшовиків. Насправді в лютому — травні 1919 р. він був червоним командиром і вибив війська Антанти з Херсона, Миколаєва й Одеси. Антибільшовицьке повстання він підняв лише в травні 1919 р.

• Вважати Холодноярську республіку проєктом Махна. Її створили місцеві отамани — брати Чучупаки, які визнавали владу УНР, а не анархізм. Махно діяв на півдні, а Холодний Яр — на Черкащині.

• Думати, що повстанці воювали лише проти більшовиків. У 1918 р. вони боролися проти гетьманців і австро-німців, у 1919 р. — і проти денікінців. Ворогів було багато, і селяни бралися за зброю проти будь-якої влади, що грабувала село.

Тема повстанського руху входить до теми 22 програми НМТ з історії України. Ось що варто знати про формат перевірки:

• Персоналія Нестора Махна підкреслена в програмі — це означає, що його треба впізнавати за фото. У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року завдання 30 перевіряє біографію діяча саме за фотографією.

• Програма окремо називає Холодноярську республіку (1919–1922 рр.) і поняття «отаманщина». Це означає, що ці терміни можуть бути в завданнях.

• Формат «3 з 7» (завдання 28–30 у НМТ) дає до 3 балів. У ньому можуть перевіряти ознаки махновського руху, ідеологію, регіони дій.

• Формат «вибір однієї відповіді з чотирьох» (завдання 1–20) дає 1 бал. У ньому можуть дати уривок гасла чи відозви й запитати, чию ідеологію він відображає.

• Стратегія: ватажка впізнаємо за регіоном дій — Гуляйполе (Махно), Херсонщина (Григор'єв), Трипілля (Зелений), Холодний Яр (Чучупаки).

• Повстанський рух 1918–1921 рр. — збройна боротьба селян проти окупантів, гетьманців, денікінців і більшовиків. Причини: реквізиції, продрозкладка, каральні експедиції, прагнення володіти землею.

• Нестор Махно (1888–1934) — анархіст-комуніст із Гуляйполя, «батько» Революційної повстанської армії України. Союзи й розриви з більшовиками, розгром денікінців під Перегонівкою (вересень 1919 р.).

• Никифор Григор'єв — отаман на Херсонщині, у лютому–травні 1919 р. червоний командир, потім антибільшовицьке повстання. Убитий махновцями в липні 1919 р.

• Зелений (Данило Терпило) — отаман із Трипілля (Київщина), воював проти гетьманців і більшовиків, загинув 1919 р.

• Холодноярська республіка (1919–1922) — повстанська територія на Чигиринщині (Черкащина), отамани брати Чучупаки, під гаслами УНР («Воля України — або смерть»).

• Махновці — не армія УНР і не більшовики, а анархісти, що заперечували будь-яку державну владу.