Поняття НМТ: Україна в XIX столітті

Тема 12 програми НМТ охоплює українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Саме тоді формувалися ключові поняття, без яких неможливо зрозуміти всю подальшу історію України: нація, національна ідея, національне відродження, а також масонство й промисловий переворот.

Нація, національна ідея, національне відродження

Нація — це спільнота людей, об’єднаних спільною територією, мовою, культурою, історичною пам’яттю й усвідомленням своєї єдності. Від «народу» нація відрізняється саме цим усвідомленням: народ може існувати століттями, не ставлячи питання про власну державу, тоді як нація прагне політичного самовизначення.

Національна ідея — це ідея права нації на самовизначення, аж до створення власної держави. В Україні XIX ст. вона пройшла шлях від культурницьких вимог (мова, освіта) до політичних програм (автономія, незалежність).

Національне відродження — це процес пробудження національної свідомості. Історики виокремлюють три етапи:

Масон

Масон — член таємного товариства «вільних мулярів», об’єднаного в ложі. Перші масонські ложі на українських землях з’явилися ще у XVIII ст., а на початку XIX ст. ложі діяли в Києві, Полтаві, Одесі та інших містах Наддніпрянщини. Найвідоміша — полтавська ложа «Любов до істини», до якої належав І. Котляревський. Масони пропагували просвітницькі ідеї, братерство й взаємодопомогу.

Промисловий переворот

Промисловий переворот — це перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. У Наддніпрянщині він розпочався в 1830–1840-х роках. Провідною галуззю стало цукроваріння — завдяки родючим землям Правобережжя, де вирощували цукровий буряк. Перші механізовані цукрові заводи з’явилися в Київській і Подільській губерніях.

Промисловий переворот змінив соціальну структуру: почало формуватися фабричне робітництво, зростали міста. Водночас він посилив експлуатацію селян, які працювали на поміщицьких підприємствах.

Тема 13 програми НМТ присвячена західноукраїнським землям у першій половині XIX ст. — Галичині, Буковині й Закарпаттю в складі Австрійської імперії. Саме тут розгорнувся рух «будителів» і вибухнула «Весна народів».

Будителі

Будителі — це діячі, що пробуджували національну свідомість народу через мову, освіту й літературу. Найяскравіший приклад — «Руська трійця» в Галичині: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. 1837 року вони видали альманах «Русалка Дністровая» — першу книгу народною мовою в Галичині. На Закарпатті будителем був О. Духнович, який писав підручники й поезію для народу.

Революція і «Весна народів»

Революція — докорінний переворот у суспільному чи політичному житті, що змінює устрій держави. «Весна народів» — це загальна назва європейських революцій 1848–1849 рр., що охопили й західноукраїнські землі.

На західноукраїнських землях події «Весни народів» мали такі наслідки:

• Скасування панщини в Галичині (1848 р.)

• Утворення Головної Руської Ради — першої української політичної організації в Галичині

• Перші українські посли (депутати) в австрійському парламенті

• Початок виходу газети «Зоря Галицька»

Пастка! Будителі й «Весна народів» стосуються західноукраїнських земель (Галичина, Буковина, Закарпаття), а не Наддніпрянщини. Наддніпрянщина в той час перебувала в Російській імперії, де в 1846–1847 рр. діяло Кирило-Мефодіївське братство, а не будителі.

Тема 15 програми НМТ — українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Після поразки в Кримській війні імперія провела реформи, які змінили життя Наддніпрянщини. Три ключові поняття цієї теми — Київська козаччина, земство й громадівський рух.

Київська козаччина

Київська козаччина — масовий селянський рух 1855 р. на Київщині. Під час Кримської війни селяни, почувши про формування ополчення, масово записувалися «в козаки», сподіваючись, що за службу отримають волю від кріпацтва. Рух охопив понад 500 сіл і був жорстоко придушений військами. Важливо: це не відновлення Запорозької Січі, а стихійний протест проти кріпацтва.

Земство

Земство — виборні органи місцевого самоврядування в губерніях і повітах Російської імперії, запроваджені реформою 1864 р. Земства опікувалися школами, лікарнями, дорогами, агрономією, статистикою. Однак на Правобережжі — у Київській, Подільській і Волинській губерніях — земства з’явилися лише з 1911 р., бо влада боялася посилення українського й польського впливу.

Громадівський рух

Громадівський рух — діяльність українських громад, що виникли з кінця 1850-х рр. у Києві, Полтаві, Харкові, Одесі. Громади відкривали недільні школи для дорослих, видавали книги українською мовою, вивчали історію й фольклор. Рух мав культурницький характер — він не ставив політичних вимог, а прагнув підняти освітній рівень народу.

Набір «земство, громадівський рух, Валуєвський циркуляр» указує на Наддніпрянщину 1860–1870-х рр. Валуєвський циркуляр (1863) заборонив друкувати українською мовою релігійну, навчальну й науково-популярну літературу для народу (художні твори дозволяли), а Емський указ (1876) заборонив ввозити українські книжки з-за кордону, друкувати більшість українських видань, ставити вистави й концерти українською мовою — це реакція влади на громадівський рух.

Тема 16 програми НМТ — найбагатша на поняття: 8 термінів. Вона охоплює західноукраїнські землі в другій половині XIX – на початку ХХ ст., коли в Галичині сформувалися політичні течії, виникли партії, розвинулася кооперація й почалася масова трудова еміграція.

Суспільно-політичні течії

Українофіли й народовці — це, по суті, одна течія: українофіли — загальна назва прихильників самобутності українців, а народовці — конкретна назва цієї течії в Галичині.

Партія і «нова ера»

Партія — політична організація з програмою, що бореться за владу. Першою українською партією стала Русько-Українська радикальна партія (1890, заснована І. Франком і М. Павликом).

«Нова ера» — угода частини народовців із польською адміністрацією Галичини 1890 р. Народовці обіцяли лояльність уряду, а натомість отримали поступки в культурі й освіті: дозвіл на українські школи, більше місць в уряді. Угода виявилася невдалою, бо польська адміністрація не виконала обіцянок, а народовці втратили довіру радикалів.

Кооперація і трудова еміграція

Кооперація — добровільне об’єднання людей для спільної господарської діяльності. У Галичині діяли: «Народна торгівля» (крамниці), страхове товариство «Дністер», позичкові каси (кредитні спілки). Кооперація допомагала селянам виживати в умовах економічного тиску.

Трудова еміграція — виїзд селян на заробітки за кордон. З кінця XIX ст. тисячі українців із Галичини виїжджали до США, Канади, Бразилії в пошуках землі й роботи. Це явище отримало назву «трудова еміграція», на відміну від політичної.

Теми 14 і 17 програми НМТ охоплюють культурне життя українських земель упродовж усього XIX – початку ХХ ст. Тут важливо розрізняти художні стилі, а також розуміти поняття «меценат» і «професійний театр». Конкретні будівлі й картини розібрано в окремому юніті про пам’ятки культури XIX ст., а тут — значення терміна з одним прикладом.

Художні стилі

Романтизм панував у першій половині XIX ст., реалізм — у другій половині, а модернізм прийшов наприкінці XIX – на початку ХХ ст. Класицизм був характерний для архітектури початку XIX ст.

Меценат

Меценат — людина, що безкорисливо фінансує культуру, освіту й науку. В Україні XIX ст. відомими меценатами були Б. Ханенко (колекціонер живопису, засновник музею), В. Симиренко (цукрозаводчик, який фінансував українські видання), Є. Чикаленко (агроном і меценат преси).

Професійний театр

Професійний театр — театр із постійною трупою професійних акторів. У Наддніпрянщині першим таким став театр корифеїв — трупа, яку 1882 р. в Єлисаветграді (нині Кропивницький) заснував М. Кропивницький; згодом до неї приєдналися М. Садовський, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий, М. Заньковецька, а 1883 р. трупу очолив М. Старицький. У Галичині професійний український театр товариства «Руська бесіда» діяв у Львові з 1864 р. До того діяли аматорські трупи й кріпацькі театри.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на поняття XIX ст.

Приклад 1. Відповідність «набір понять — період»

Установіть відповідність між набором понять та історичним періодом.

Зайва: Д. Україна 1917–1921 рр.

Розв’язання: 1 — будителі й «Весна народів» стосуються західноукраїнських земель у першій половині XIX ст. (Б). 2 — Київська козаччина (1855) і земство (1864) — Наддніпрянщина в другій половині XIX ст. (В). 3 — москвофіли, народовці, «нова ера» — Галичина в другій половині XIX ст. (Г). 4 — масон і промисловий переворот — Наддніпрянщина в першій половині XIX ст. (А). Відповідь: 1-Б, 2-В, 3-Г, 4-А.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді

Виборні органи місцевого самоврядування в губерніях і повітах, запроваджені в Російській імперії 1864 р., — це…

• магістрати

• земства

• громади

• Головна Руська Рада

Розв’язання: Ключ — земства. Магістрати — це органи міського самоврядування, що існували ще до реформи. Громади — сільські общини, а не виборні органи. Головна Руська Рада діяла в Галичині в 1848 р., а не в Російській імперії.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за уривком

«Частина галицьких народовців уклала угоду з польським намісником: вони обіцяли лояльність уряду в обмін на поступки в освіті й культурі. Ця угода дістала назву…»

• москвофільство

• радикалізм

• «нова ера»

• «Весна народів»

Розв’язання: Ключ — «нова ера» (угода 1890 р.). Москвофільство — орієнтація на Росію, радикалізм — соціалістична течія, «Весна народів» — революції 1848–1849 рр.

Приклад 4. Відповідність «поняття — значення»

Установіть відповідність між поняттям і його значенням.

Зайва: Д. учасник селянського руху 1855 р. (Київська козаччина).

Розв’язання: 1-Г (меценат — фінансує культуру), 2-В (масон — «вільний муляр»), 3-А (кооперація — господарське об’єднання), 4-Б (трудова еміграція — виїзд на заробітки).

• Переносити будителів і «Весну народів» на Наддніпрянщину. Ці поняття стосуються виключно західноукраїнських земель (Галичина, Буковина, Закарпаття) до 1850 р. На Наддніпрянщині тоді діяло Кирило-Мефодіївське братство.

• Вважати, що земства одразу з’явилися в усіх українських губерніях Російської імперії. На Правобережжі (Київська, Подільська, Волинська губернії) земства запровадили лише з 1911 р.

• Плутати москвофілів із народовцями. Москвофіли орієнтувалися на Росію й вважали українців частиною «єдиного руського народу». Народовці визнавали українців окремою нацією й спиралися на народну мову.

• Вважати Київську козаччину відновленням Запорозької Січі. Це селянський рух 1855 р., спрямований на звільнення від кріпацтва, а не військово-політична організація.

• Плутати «нову еру» (угода 1890 р. народовців із польською адміністрацією) з утворенням Русько-Української радикальної партії того самого року. Це різні події: угода — про поступки в освіті, партія — політична організація.

• Плутати класицизм із романтизмом. Класицизм — антична симетрія, колони, чіткі пропорції (архітектура). Романтизм — інтерес до почуттів, народної творчості, героїчного минулого (література, музика).

На НМТ поняття XIX ст. перевіряють у кількох форматах:

• Завдання 24 у демоваріанті 2026 — відповідність «набір понять ↔ період» (4 × 5, 0–4 бали). Хоча в демоваріанті воно охоплює теми 27–32, ця сама форма тренує поняття XIX ст. (теми 12–17).

• Завдання 9 у демоваріанті 2026 — вибір однієї відповіді з чотирьох за уривком джерела до теми 13 (побічно — 14). 1 бал.

• Завдання 10 у демоваріанті 2026 — вибір однієї відповіді з чотирьох до теми 15. 1 бал.

За програмою НМТ, теми 12–17 містять 25 понять: тема 12 — 5 понять, тема 13 — 3, тема 14 — 2, тема 15 — 3, тема 16 — 8, тема 17 — 4. Найбільше — у темі 16 (течії, партії, кооперація, еміграція). Уміння програми — «правильно застосовувати поняття».

Стратегія: у наборі понять знайди найточніше — те, що однозначно вказує на імперію й період. Наприклад, «нова ера» → Галичина після 1850 р., «Київська козаччина» → Наддніпрянщина після 1850 р., «будителі» → західноукраїнські землі до 1850 р. Це ключове поняття визначає всю відповідь.

• Тема 12: нація, національне відродження, національна ідея, масон, промисловий переворот — Наддніпрянщина в Російській імперії до 1850-х рр.

• Тема 13: будителі, революція, «Весна народів» — західноукраїнські землі в Австрійській імперії до 1850 р.

• Тема 15: Київська козаччина (1855), земство (1864), громадівський рух — Наддніпрянщина в Російській імперії після 1850-х рр.

• Тема 16: москвофіли, українофіли (народовці), радикали, партія, «нова ера», кооперація, трудова еміграція — Галичина в Австро-Угорщині після 1850-х рр.

• Теми 14 і 17: класицизм, романтизм, реалізм, модернізм, меценат, професійний театр — культурне життя XIX – початку ХХ ст.

• Імперію й період визначає найточніше поняття набору: «нова ера» → Галичина, «Київська козаччина» → Наддніпрянщина, «будителі» → західноукраїнські землі.