Початок національного відродження в Наддніпрянщині

Щоб зрозуміти, що відбувалося в Наддніпрянщині наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст., спершу треба розібратися з трьома ключовими поняттями: «нація», «національне відродження» та «національна ідея». Без них усе подальше — «Енеїда», фольклорні збірки, харківські романтики — залишиться просто набором фактів.

Що таке нація

Нація — це спільнота людей, об'єднаних спільною територією, мовою, історичною пам'яттю, культурою й, найголовніше, усвідомленням своєї єдності. Сучасні (модерні) нації почали формуватися саме в XIX ст. — до того люди частіше ідентифікували себе за становою належністю (шляхтич, селянин, міщанин) або за релігією, а не за етнічним походженням. Українці в XIX ст. жили на своїй території, розмовляли українською мовою, пам'ятали про козацьку державу, але після ліквідації Гетьманщини й Запорозької Січі вони втратили власну еліту, яка б усвідомлювала й плекала цю спільність. Саме тому процес відновлення національної свідомості назвали «відродженням».

Національне відродження

Національне відродження — це процес пробудження національної свідомості народу, який втратив державність і власну еліту. Він починається з вивчення власної історії, мови й фольклору, потім переходить до творення літератури рідною мовою, а згодом — до політичних вимог. У Наддніпрянщині цей процес мав свої особливості: він відбувався в умовах бездержавності й русифікації, а його провідниками стали нащадки козацької старшини (дрібне дворянство), які зберегли родинні перекази про козацькі вольності.

Національна ідея

Національна ідея — це уявлення про самобутність народу та його право на власний розвиток і державність. В українському контексті вона вперше виразно зазвучала в анонімному творі «Історія русів», де обстоювалося право українців на самоврядування й прославлялося козацьке минуле. Пізніше, у 1840-х рр., на основі цієї ідеї Кирило-Мефодіївське братство сформулювало першу політичну програму (це тема окремого уроку).

Передумови відродження в Наддніпрянщині

Чому відродження почалося саме наприкінці XVIII ст.? По-перше, російська влада ліквідувала автономію Гетьманщини (1781) і зруйнувала Запорозьку Січ (1775) — українці втратили залишки державності. По-друге, нащадки козацької старшини дедалі більше зросійщувалися, втрачаючи українську ідентичність. Але водночас жива пам'ять про козацьку державу зберігалася в родинних переказах, піснях і думах. По-третє, з Європи прийшов романтизм — напрям, який цікавився народною культурою, історією та «духом народу». Саме ці три чинники — втрата державності, загроза асиміляції та вплив романтизму — створили ґрунт для національного відродження.

Українське національне відродження в Наддніпрянщині пройшло три великі етапи. Їх треба розрізняти за змістом діяльності: на першому етапі переважало збирання фольклору й історичних джерел, на другому — література й освіта рідною мовою, на третьому — політична боротьба. Розгляньмо кожен етап докладно.

Академічний (фольклорно-етнографічний) етап

Тривав від кінця XVIII ст. до 1840-х років. На цьому етапі діячі відродження збирали й видавали історичні джерела, народні пісні, думи, етнографічні матеріали, укладали перші граматики української мови. Головне завдання — довести, що українці — окремий народ із власною мовою, історією та культурою. Саме до цього етапу належать «Енеїда» І. Котляревського (1798), «Граматика малоросійського наріччя» О. Павловського (1818), збірки пісень М. Максимовича (1827) та «Запорожская старина» І. Срезневського (1833–1838).

Культурницький етап

Почався з 1840-х років і тривав до кінця XIX ст. На цьому етапі розвивалася література українською мовою (Т. Шевченко, П. Куліш, Марко Вовчок), поширювалася освіта, виникали культурно-освітні об'єднання — громади (у Галичині 1868 р. постала «Просвіта», у Наддніпрянщині перша «Просвіта» — лише 1905 р.). Політичних вимог на цьому етапі ще не висували — увагу зосередили на культурному розвитку народу.

Політичний етап

Охоплює кінець XIX — початок XX ст. На цьому етапі з'явилися політичні партії (Революційна українська партія, 1900), висувалися вимоги автономії й незалежності. Першою спробою сформулювати політичну програму стало Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847), але його розгромили, тому справжній політичний етап розпочався пізніше.

Особливості відродження в Наддніпрянщині

По-перше, відродження відбувалося в умовах бездержавності й русифікації — на відміну від Галичини, де була своя церковна й освітня структура. По-друге, провідниками руху стали нащадки козацької старшини (дрібне дворянство), які зберегли родинні перекази про козацькі вольності. Згодом до них приєдналася різночинна інтелігенція — вихідці з духівництва, міщан і селян, які здобули освіту.

Осередки відродження

Першим осередком став Новгород-Сіверський патріотичний гурток (1780–1790-ті рр.), який гуртував нащадків козацької старшини. Важливу роль відігравала Полтава — місто, де служив І. Котляревський. Проте справжнім першим центром відродження в Наддніпрянщині став Харків завдяки Харківському університету, відкритому 1805 року. Університет згуртував інтелектуалів, які почали вивчати українську історію, мову й фольклор. З 1830–1840-х років центр відродження поступово перемістився до Києва, де виникло Кирило-Мефодіївське братство.

Два твори стали символами початку національного відродження в Наддніпрянщині: «Енеїда» Івана Котляревського та анонімна «Історія русів». Перша засвідчила, що народною мовою можна писати літературу, друга — нагадала про козацькі права й вольності.

«Енеїда» Івана Котляревського (1798)

1798 року в Петербурзі вийшли перші три частини «Енеїди» Івана Котляревського. Їх видав Максим Парпура без відома автора. Повністю поему опублікували лише 1842 року, уже після смерті Котляревського.

«Енеїда» — це бурлескна переробка однойменної поеми римського поета Вергілія. Котляревський «переодягнув» античних троянців у запорозьких козаків: Еней та його побратими розмовляють живою українською мовою, лаштують човни, курять люльки, б'ються з ворогами й навіть спілкуються з богами, які нагадують українських панів.

Чому «Енеїду» вважають початком нової української літератури? По-перше, вона написана народною мовою, якою до того писали хіба що «низькі» жанри. Котляревський довів: українська мова придатна для великої літератури не гірше за російську чи польську. По-друге, поема нагадала читачам про козацьку славу — адже троянці в ній поводяться як запорожці. Для українців, які щойно втратили залишки державності, це було надзвичайно важливо.

«Історія русів»

«Історія русів» — це анонімний історико-політичний твір, написаний, імовірно, наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Він поширювався в рукописах і лише 1846 року був надрукований. Автор досі невідомий: дослідники називали Григорія Кониського, Василя Капніста, Михайла Антоновського, але жодна версія не підтверджена остаточно.

У творі обстоюється право українців на самоврядування, прославляється козацька держава й гетьмани, засуджуються утиски з боку Польщі та Росії. Ключова ідея: українці — окремий народ, який має власну історію, права й вольності, і ніхто не може їх скасувати. Ця ідея стала одним із головних складників української національної ідеї.

«Історія русів» справила величезний вплив на діячів відродження. Її читали й переписували харківські романтики, на неї посилався Тарас Шевченко. Саме з «Історії русів» українська інтелігенція черпала аргументи про давність і право свого народу на самостійний розвиток.

Запам'ятай: «Енеїда» — це перший твір нової української літератури народною мовою, а «Історія русів» — анонімний твір, який обґрунтував право українців на самоврядування й прославив козацьку славу. Обидва твори належать до академічного етапу відродження.

На академічному етапі відродження особливу роль відіграли фольклорні збірки та діяльність гуртка харківських романтиків. Вони зафіксували й популяризували українську народну культуру, яка до того існувала переважно в усній формі.

Перші граматики й збірки

1818 року в Петербурзі вийшла «Граматика малоросійського наріччя» Олексія Павловського — перша друкована граматика української мови. Вона засвідчила, що українська мова має власні граматичні правила, відмінні від російських.

1819 року князь Микола Цертелєв видав збірку українських дум — історичних пісень про козацькі часи. Це була одна з перших спроб записати й опублікувати український народний епос.

Збірки Михайла Максимовича

1827 року в Москві вийшли «Малоросійські пісні», упорядковані Михайлом Максимовичем. Це була перша велика збірка українських народних пісень, яка мала наукову передмову про їхню історичну й художню цінність. 1834 року Максимович видав другу збірку — «Українські народні пісні», яка ще ширше представила український фольклор.

Харківські романтики

У 1820–1840-х роках при Харківському університеті сформувався гурток письменників і вчених, яких називають харківськими романтиками. Вони збирали фольклор, вивчали українську історію й писали художні твори українською мовою. Найвідоміші представники:

• Ізмаїл Срезневський — видав збірку дум та історичних матеріалів «Запорожская старина» (1833–1838), яка містила козацькі літописи, думи, пісні.

• Амвросій Метлинський — поет і етнограф, автор поезій українською мовою, збирач народних пісень.

• Левко Боровиковський — поет-романтик, перекладав українською твори російських і польських авторів.

• Микола Костомаров — молодий історик, який належав до гуртка на початку своєї кар'єри, згодом став одним із засновників Кирило-Мефодіївського братства.

Альманахи харківців

Харківські романтики видавали альманахи — літературні збірники, у яких друкували твори українською мовою. Найважливіші з них: «Український альманах» (1831), «Утренняя звезда» (1833) та «Молодик» (1843–1844). Ці видання поширювали українське слово серед освіченої публіки й формували читацьку аудиторію для нової української літератури.

Розгляньмо, як знання про національне відродження перевіряють у завданнях НМТ. Ми розберемо чотири типові формати.

Приклад 1. Відповідність «твір — автор»

Установи відповідність між твором / виданням та його автором / упорядником.

1 «Енеїда» 2 «Малоросійські пісні» 3 «Запорожская старина» 4 «Граматика малоросійського наріччя»

А Іван Котляревський Б Михайло Максимович В Ізмаїл Срезневський Г Олексій Павловський Д Тарас Шевченко

Розв'язання:

• 1 — А. «Енеїду» написав Іван Котляревський. Це перший твір нової української літератури народною мовою.

• 2 — Б. «Малоросійські пісні» (1827) упорядкував Михайло Максимович.

• 3 — В. «Запорожскую старину» (1833–1838) уклав Ізмаїл Срезневський.

• 4 — Г. «Граматику малоросійського наріччя» (1818) написав Олексій Павловський.

Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г. Зайвий варіант — Д (Тарас Шевченко).

Чому інші варіанти не підходять? Тарас Шевченко — автор «Кобзаря», а не жодного з названих творів. Якщо переплутати Максимовича із Срезневським, то втрачаєш бал за пару. Запам'ятай: Максимович — «Малоросійські пісні», Срезневський — «Запорожская старина».

Приклад 2. Вибір однієї відповіді за уривком

Прочитай уривок і визнач, з якого твору він узятий.

«Народ козацький, маючи давні права й вольності, ніколи не був підданим польської корони, але завжди мав своїх гетьманів і власне управління... Московський уряд, прийнявши Малоросію під свою протекцію, обіцяв навічно зберегти всі її права й вольності, але згодом почав їх порушувати.»

А «Енеїда» Б «Історія русів» В «Книга буття українського народу» Г «Русалка Дністровая»

Розв'язання: Уривок обстоює давні права й вольності козацького народу, згадує гетьманів, засуджує порушення обіцянок московським урядом. Це ключові ідеї «Історії русів» — анонімного твору, що поширювався в рукописах.

Відповідь: Б («Історія русів»).

Чому не підходять інші варіанти? «Енеїда» — бурлескна поема, написана народною мовою, а не політичний трактат. «Книга буття українського народу» — програмний документ Кирило-Мефодіївського братства (написаний М. Костомаровим), де викладено ідею слов'янської федерації. «Русалка Дністровая» — альманах галицьких діячів («Руської трійці»), виданий 1837 року в Буді (нині частина Будапешта).

Приклад 3. Вибір однієї відповіді про етап відродження

Що було характерним для першого (академічного) етапу українського національного відродження?

А Створення політичних партій Б Діяльність «Просвіти» В Збирання й видання фольклору та історичних джерел Г Вимоги автономії в парламенті

Розв'язання: Академічний етап (кінець XVIII – 1840-ві рр.) — це насамперед збирання й публікація народних пісень, дум, історичних документів, укладання граматик. Політичні партії (А) з'явилися на політичному етапі (кінець XIX – початок XX ст.). «Просвіта» (Б) — культурницька організація, що діяла на культурницькому етапі. Вимоги автономії в парламенті (Г) — ознака політичного етапу.

Відповідь: В.

Приклад 4. Вибір трьох правильних відповідей із семи

Які три явища належать до першого (академічного) етапу українського національного відродження в Наддніпрянщині?

1 Вихід «Енеїди» І. Котляревського 2 Видання «Малоросійських пісень» М. Максимовича 3 Діяльність Кирило-Мефодіївського братства 4 Діяльність харківських романтиків 5 Створення Головної руської ради 6 Заснування «Просвіти» 7 Емський указ

Розв'язання: До академічного етапу належать: вихід «Енеїди» (1798), видання «Малоросійських пісень» (1827) і діяльність харківських романтиків (1820–1840-ві). Кирило-Мефодіївське братство (3) — перша спроба політичної програми, це вже перехід до культурницького / політичного етапу. Головна руська рада (5) — галицька організація 1848 р., не належить до Наддніпрянщини. «Просвіта» (6) — культурно-освітнє товариство, засноване 1868 р. у Львові; у Наддніпрянщині перша «Просвіта» виникла лише 1905 р. Емський указ (7) — 1876 р., заборона українського друку, це пізніший період.

Відповідь: 1, 2, 4.

• Вважати «Енеїду» першим українським твором взагалі. Насправді це перший твір нової української літератури, написаний народною мовою. Давня українська література існувала століттями — літописи, полемічні твори, козацькі літописи Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка. «Енеїда» відкрила новий етап, а не створила літературу з нічого.

• Приписувати «Історію русів» відомому авторові. Автор цього твору невідомий. Твір поширювався анонімно в рукописах, і дослідники досі сперечаються, хто його написав. Тому важливо впізнавати сам твір за змістом уривка.

• Відносити Кирило-Мефодіївське братство до академічного етапу. Братство (1846–1847) висунуло політичну програму — ідею слов'янської федерації, скасування кріпацтва, рівності народів. Це перша спроба політичної діяльності, тому його відносять до переходу від культурницького до політичного етапу, але не до академічного.

• Плутати «Малоросійські пісні» М. Максимовича із «Запорожскою стариною» І. Срезневського. Максимович видав збірку народних пісень 1827 року. Срезневський — збірку історичних матеріалів, літописів і дум 1833–1838 років. Запам'ятай асоціацію: Максимович — пісні, Срезневський — старина.

• Вважати, що відродження почали селяни. Провідниками національного відродження були нащадки козацької старшини (дрібне дворянство) та інтелігенція. Селяни на той час були переважно неписьменними й не мали доступу до освіти. Саме знешляхетнена козацька старшина зберегла родинні перекази й мала час і ресурси для інтелектуальної праці.

• Плутати поняття «нація» і «національна ідея». Нація — це спільнота людей, об'єднаних територією, мовою, історичною пам'яттю, культурою й усвідомленням своєї єдності. Національна ідея — це уявлення про самобутність народу та його право на власний розвиток і державність. Нація — об'єктивна спільнота, національна ідея — суб'єктивне уявлення про її майбутнє.

Знання про початок національного відродження в Наддніпрянщині перевіряють у кількох форматах завдань НМТ. Ось що треба знати про те, як саме це роблять.

• 1798 рік — вихід «Енеїди» І. Котляревського — одна з 6 дат, які програма НМТ вимагає знати в темі 12 («Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.»).

• Поняття «нація», «національне відродження», «національна ідея» входять до 5 ключових понять теми 12. Їх можуть перевіряти в завданнях на знання термінології.

• Програма НМТ вимагає знати початок, періодизацію й особливості національного відродження. Ти маєш розрізняти академічний, культурницький і політичний етапи.

• Іван Котляревський підкреслений у програмі — його портрет можуть запропонувати для візуального розпізнавання в завданні на впізнавання діяча.

• Відповідність «твір — автор» — це формат завдань 21–24 у тесті НМТ. Тобі дають 4 твори (1–4) і 5 авторів (А–Д, один зайвий). За кожну правильно встановлену пару дають 1 бал, максимум — 4 бали.

• Уривки джерел — у демоваріанті НМТ 2026 року 8 із 30 завдань перевіряють уміння працювати з джерелами. За ключовими ідеями (козацька слава, права й вольності, народна мова) треба визначити, з якого твору взято уривок.

• Національне відродження — пробудження національної свідомості через історію, мову, фольклор, літературу, а згодом політику.

• Етапи: академічний (збирання фольклору й джерел) → культурницький (література й освіта) → політичний (партії й вимоги автономії).

• 1798 — «Енеїда» І. Котляревського, перший твір нової української літератури народною мовою.

• «Історія русів» — анонімний твір про право українців на самоврядування й козацьку славу.

• Збірки й праці: О. Павловський (1818, граматика), М. Цертелєв (1819, думи), М. Максимович (1827, «Малоросійські пісні»), І. Срезневський (1833–1838, «Запорожская старина»).

• Харківські романтики й Харківський університет (1805) — перший центр відродження в Наддніпрянщині.