Передача Кримської області до складу УРСР (1954)

Щоб зрозуміти, чому в 1954 р. Кримську область передали з РРФСР до УРСР, треба знати попередні етапи історії півострова. Крим не завжди був частиною Російської імперії чи Радянського Союзу — його статус змінювався кілька разів.

1783 р.: ліквідація Кримського ханства

До 1783 р. на території Криму існувало Кримське ханство — державне утворення, що виникло після розпаду Золотої Орди. 8 (19) квітня 1783 р. російська імператриця Катерина II видала маніфест про ліквідацію Кримського ханства та приєднання Криму до Російської імперії. Це стало завершенням багаторічної експансії Росії на південь. 1784 р. Крим увійшов до складу Таврійської області, а з 1802 р. — Таврійської губернії Російської імперії.

1921 р.: Кримська АСРР

Після більшовицького перевороту та громадянської війни 18 жовтня 1921 р. було утворено Кримську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку (Кримська АСРР) у складі РРФСР. Автономія давала кримським татарам певні права в культурній і мовній сферах. Столицею став Сімферополь. Цей статус проіснував до 1945 р.

1944 р.: депортація народів Криму

Під час Другої світової війни радянська влада звинуватила кримських татар у колабораціонізмі з нацистами. 18 травня 1944 р. розпочалася депортація кримських татар — понад 180 000 осіб виселили до Середньої Азії. У червні 1944 р. депортували також болгар, греків і вірмен. Півострів спорожнів: тисячі сіл залишилися без населення, господарство занепало.

1945 р.: скасування автономії

30 червня 1945 р. автономний статус Криму скасували. Кримська АСРР перетворилася на Кримську область у складі РРФСР. Це означало, що півострів втратив будь-яку політичну суб'єктність і став звичайною адміністративною одиницею.

Повоєнний Крим: занепад господарства

Після війни Крим лежав у руїнах. Міста були зруйновані, села спорожніли через депортації. Радянська влада почала заселяти півострів переселенцями з російських областей — переважно з Курської, Орловської, Воронезької областей. Однак нові поселенці не мали досвіду ведення господарства в умовах кримського степу та гір. Врожаї падали, виробництво скорочувалося. Крим потребував величезних ресурсів для відбудови, яких РРФСР не могла забезпечити самостійно. Саме ця криза стала однією з головних причин передачі Криму до складу УРСР.

Передача Кримської області відбувалася за формальною процедурою, передбаченою радянським законодавством. Хоча рішення ухвалювали на найвищому партійному рівні, воно пройшло через кілька інстанцій, що мало створити враження законності.

Хронологія процедури

Згодом відповідні зміни внесли й до Конституції УРСР. У програмі НМТ датою події вважається лютий 1954 р. — входження Кримської області до складу УРСР.

Текст указу: офіційне обґрунтування

«…враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв’язки між Кримською областю і Українською РСР… передати Кримську область зі складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки»

Як бачиш, в указі наведено суто господарські мотиви. Жодного згадування про «подарунок» чи політичні причини в документі немає.

Севастополь у складі УРСР

Разом із Кримською областю до УРСР увійшло й місто Севастополь — головна база Чорноморського флоту СРСР. Севастополь розвивався у складі Української РСР, а Конституція УРСР 1978 р. прямо називала його містом республіканського підпорядкування. Це важливий факт, який спростовує пізніші твердження про те, що Севастополь нібито «не входив» до складу УРСР.

Чому Крим передали саме Україні? Відповідь на це питання складається з двох частин: реальних господарських причин і пропагандистського тла, яке мало виправдати рішення в очах суспільства.

Господарські причини

Кримський півострів сполучений із материком лише через Перекопський перешийок, який географічно належить до території України. Це означало, що всі ключові ресурси для життєдіяльності півострова надходили з України:

• Вода: Крим — посушливий регіон. Основним джерелом прісної води був Дніпро, який протікає територією УРСР. Ще до 1954 р. планували будівництво каналу з Дніпра до Криму.

• Електроенергія: Крим не мав власної потужної енергетичної бази. Електроенергія надходила з українських електростанцій.

• Будівельні матеріали: для відбудови зруйнованих міст потрібні були ліс, цемент, метал — усе це постачала Україна.

• Транспорт: залізничне й автомобільне сполучення Криму з материком проходило через територію УРСР.

• Відбудова після війни й депортацій: півострів потребував величезних трудових і матеріальних ресурсів, які могла надати сусідня республіка.

Політичне тло: 300-річчя Переяславської ради

У січні 1954 р. в СРСР пишно святкували 300-річчя Переяславської ради 1654 р. — події, яку радянська пропаганда називала «возз'єднанням України з Росією». Саме в цей пропагандистський контекст вписали передачу Криму. Рішення подавали як черговий вияв «братньої дружби» російського й українського народів. Через це багато людей плутають 1654 р. (Переяславська рада) і 1954 р. (передача Криму) — але це дві абсолютно різні події, розділені трьома століттями.

Роль Микити Хрущова

Микита Хрущов, який на той час обіймав посаду Першого секретаря ЦК КПРС, був ініціатором передачі Криму. За поширеною оцінкою істориків, він мав політичний розрахунок: після смерті Й. Сталіна в березні 1953 р. в СРСР тривала боротьба за владу, і Хрущов потребував підтримки української партійної верхівки. Передача Криму могла зміцнити його позиції.

Міф про «подарунок Хрущова»

Поширена думка, ніби Хрущов «подарував» Крим Україні одноосібним рішенням, є міфом. Насправді рішення ухвалили колегіальні органи: Президія Верховної Ради РРФСР, Президія Верховної Ради УРСР і Президія Верховної Ради СРСР, а згодом його затвердила Верховна Рада СРСР. Усі кроки відповідали чинній на той час радянській процедурі зміни адміністративно-територіального устрою. В офіційному обґрунтуванні фігурували винятково господарські потреби.

Після передачі Кримської області до УРСР українська республіка взяла на себе основний тягар відбудови півострова. Це був масштабний інфраструктурний і господарський проєкт, який тривав десятиліттями.

Північнокримський канал

Найважливішим проєктом стало будівництво Північнокримського каналу, яке розпочалося 1961 р. Канал брав воду з Дніпра (Каховське водосховище) і вів її через степовий Крим. До Керчі вода дійшла 1975 р. Завдяки каналу зрошували посушливі степи, що дало змогу розвивати виноградарство, садівництво та зернове господарство. Крим перетворився на один із найбільших виробників винограду й фруктів в СРСР.

Відродження курортів і транспорту

УРСР інвестувала у відновлення курортів Південного берега Криму — Ялти, Алушти, Сімеїзу, Гурзуфа. Будували санаторії, пансіонати, дороги. 1959–1961 рр. спорудили тролейбусну трасу Сімферополь — Алушта — Ялта — найдовшу в світі тролейбусну лінію (близько 90 км). Вона з'єднала столицю Криму з курортним узбережжям.

Кримські татари: заборона на повернення

Попри передачу Криму до УРСР, кримські татари й після 1954 р. не мали права повернутися на батьківщину. Заборона діяла до кінця 1980-х рр. Кримськотатарський рух за право повернення став однією з важливих сторінок дисидентського руху в Україні (ця тема окремо розглядається в курсі).

Опорний ряд: Крим у 1783–1991 рр.

Для успішного виконання завдань НМТ варто запам'ятати хронологічну послідовність ключових подій в історії Криму:

Цей ряд допомагає не плутати дати й розуміти логіку змін статусу Криму.

Розгляньмо типові завдання, які трапляються на НМТ з теми передачі Кримської області до УРСР.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді за уривком указу

Прочитай уривок документа:

«…враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв’язки… передати Кримську область зі складу РРФСР до складу Української РСР»

Коли ухвалено цей документ?

Розв'язання: В уривку йдеться про передачу Кримської області з РРФСР до УРСР. Це відбулося 19 лютого 1954 р. Отже, правильна відповідь — 1954 р.

Чому інші варіанти неправильні:

• 1654 р. — рік Переяславської ради, яку радянська пропаганда пов'язала з передачею Криму, але це зовсім інша подія.

• 1783 р. — рік приєднання Криму до Російської імперії, а не передачі до УРСР.

• 1921 р. — рік утворення Кримської АСРР у складі РРФСР.

Приклад 2. Послідовність подій

Розташуй події історії Криму в хронологічній послідовності:

• А утворення Кримської АСРР

• Б входження Кримської області до складу УРСР

• В приєднання Криму до Російської імперії

• Г депортація кримських татар

Розв'язання: Згадай опорний ряд: 1783 (приєднання до Російської імперії) → 1921 (Кримська АСРР) → 1944 (депортація) → 1954 (входження до УРСР). Отже, правильна послідовність: В, А, Г, Б.

Відповідь: В, А, Г, Б.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді — причина передачі

Яку причину передачі Криму до УРСР наводив указ 1954 р.?

Розв'язання: В указі Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 р. зазначено: «спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв'язки». Правильна відповідь — спільність економіки й територіальна близькість.

Чому інші варіанти неправильні:

• Результати референдуму кримчан: жодного референдуму не проводили.

• Рішення Ялтинської конференції: Ялтинська конференція 1945 р. стосувалася повоєнного устрою світу, а не передачі Криму.

• Повернення кримських татар: навпаки, татарам не дозволяли повернутися до кінця 1980-х рр.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді за картосхемою

На картосхемі заштриховано Кримський півострів, стрілка показує від РРФСР до УРСР, а підпис — «1954». Яку зміну адміністративно-територіального устрою позначено?

Розв'язання: Стрілка від РРФСР до УРСР із підписом «1954» позначає входження Кримської області до складу УРСР у 1954 р.

Чому інші варіанти неправильні:

• Утворення Кримської АСРР: це подія 1921 р., а не 1954 р.

• Депортація кримських татар: це 1944 р., на картосхемі не позначають стрілкою між республіками.

• Відновлення кримської автономії: це 1991 р., а не 1954 р.

У завданнях НМТ з цієї теми учні найчастіше припускаються таких помилок.

• Плутати 1654 р. (Переяславська рада) і 1954 р. (передача Криму). Через те, що 1954 р. святкували 300-річчя подій 1654 р., багато хто помилково вважає, ніби Крим передали в 1654 р. або що ці події безпосередньо пов'язані. Насправді 1654 і 1954 — різні дати, розділені трьома століттями.

• Вважати передачу одноосібним «подарунком» М. Хрущова. Рішення ухвалили Президії Верховних Рад РРФСР, УРСР і СРСР, а затвердила Верховна Рада СРСР. Хрущов був ініціатором, але не одноосібним «дарувальником».

• Вважати, що 1954 р. передали Кримську АСРР. Автономію скасували ще 30 червня 1945 р. У 1954 р. передавали Кримську область — звичайну адміністративну одиницю без автономного статусу.

• Думати, що 1954 р. кримським татарам дозволили повернутися. Заборона на повернення діяла до кінця 1980-х рр. Передача Криму до УРСР не змінила статусу депортованих народів.

• Відносити передачу Криму до повоєнних територіальних змін 1945–1951 рр. Передача відбулася 1954 р., тобто вже в період десталінізації, а не в перші повоєнні роки.

Тема «Передача Кримської області до складу УРСР (1954)» належить до теми 28 програми НМТ з історії України. Ось що варто знати про формат перевірки.

• Дата в програмі: лютий 1954 р. — входження Кримської області до УРСР.

• Уміння: пояснювати причини й наслідки входження Криму до складу УРСР.

• Картосхема: можливе завдання на зміни адміністративно-територіального устрою України — розпізнати передачу Криму за картосхемою.

• Типи завдань:

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20) — 1 бал. Стимулом буває уривок документа або картосхема.

• Послідовність (завдання 25–27) — 0–3 бали: 3 бали за повністю правильний ряд, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — лише за одну з них.

• 19 лютого 1954 р. — указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області з РРФСР до УРСР.

• 26 квітня 1954 р. — Верховна Рада СРСР затвердила передачу законом.

• Причини: територіальна близькість, спільність економіки, залежність Криму від води й енергії з України, потреба відбудови після війни й депортацій.

• Пропаганда: рішення пов'язали з 300-річчям Переяславської ради 1654 р., але 1654 і 1954 — різні дати.

• Відбудова: УРСР збудувала Північнокримський канал, відродила сади, виноградники й курорти Криму.

• Опорний ряд: 1783 — 1921 — 1944 — 1954 — 1991.