Острозька академія і книгодрукування XVI ст.

Пересопницьке Євангеліє — це рукописна пам’ятка, створена впродовж 1556–1561 років. Роботу розпочали в Дворецькому монастирі поблизу Заслава (нині Ізяслав, Хмельниччина), а завершили в Пересопницькому монастирі на Волині. Саме від назви останнього походить і загальновідома назва книги.

Переписувачами виступили архімандрит Григорій і Михайло Васильович, син протопопа з Сянока. Замовницею була княгиня Анастасія Заславська з роду Гольшанських — представниця впливового волинського князівського роду. Вона оплатила працю переписувачів і художників, усвідомлюючи потребу в зрозумілій для вірян книзі.

Мовне значення

Пересопницьке Євангеліє — перший відомий переклад Євангелія з церковнослов’янської мови на тогочасну книжну українську (руську) мову. Це надзвичайно важливий крок: уперше Святе Письмо заговорило мовою, близькою до тогочасної розмовної української. Саме тому цю пам’ятку вважають свідченням утвердження української мови в писемній культурі.

Художнє оздоблення

Книгу прикрашають мініатюри із зображеннями чотирьох євангелістів (Матвія, Марка, Луки, Івана), багатий рослинний орнамент, заставки й ініціали. У цих мініатюрах поєдналися візантійська традиція (золоті фони, канонічні пози) і ренесансні риси (реалістичніші обличчя, архітектурні деталі). На НМТ вас можуть попросити впізнати Пересопницьке Євангеліє саме за такою мініатюрою — сторінка з євангелістом в орнаментальній рамці.

Символ державності

Із 1991 року на Пересопницькому Євангелії складають присягу президенти України. Чому саме на ньому? Бо ця книга поєднує три ключові символи: українську мову (перший переклад), християнську віру (Євангеліє) і державну традицію (присяга на Святому Письмі). Відтак Пересопницьке Євангеліє стало своєрідним кодексом української ідентичності. Нині воно зберігається в Національній бібліотеці України імені В. Вернадського в Києві.

Запам’ятай: Пересопницьке Євангеліє — це РУКОПИС, а не друкована книга. Його створено 1556–1561 рр. Це перший переклад Євангелія на книжну українську мову. На ньому присягають президенти України.

Іван Федоров (Федорович) — ключова постать в історії книгодрукування в Україні. Він народився близько 1510 року, здобув добру освіту, працював дияконом у Кремлі. 1564 року в Москві разом із Петром Мстиславцем видав «Апостол» — першу точно датовану друковану книгу в Московській державі. Однак через переслідування з боку консервативних кіл, які вбачали в друкарстві «єресь», Федоров змушений був утекти спочатку до Великого князівства Литовського, а 1573 року оселився у Львові.

Львівський «Апостол» 1574 року

1574 року у Львові Іван Федоров надрукував «Апостол» — першу точно датовану друковану книгу на території України. Того ж року він видав «Буквар» (Азбуку) — перший друкований підручник у східних слов’ян. Ці дві книги започаткували українське книгодрукування.

Львівський «Апостол» 1574 року прикрашає гравюра «Євангеліст Лука» — це одна з пам’яток, яку програма НМТ вимагає розпізнавати за зображенням. На гравюрі євангеліст Лука сидить і пише книгу під оздобленою аркою. У книзі також уміщено друкарський знак Івана Федорова — герб із літерами «ІФ».

Острозький період

На запрошення князя Василя-Костянтина Острозького Федоров переїхав до Острога. Там він заснував друкарню й видав 1578 року «Азбуку» (буквар), а 1581 року — Острозьку Біблію. Острозька Біблія — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою. Текст ретельно звіряли з грецькими списками, залучивши гурток учених, який згуртував князь Острозький.

Чи був Федоров першим друкарем?

Важливо знати: кириличні книги друкували й до Федорова, але поза межами України. Швайпольт Фіоль у Кракові 1491 року видав «Осьмогласник» та інші богослужбові книги кирилицею. Однак на території України саме львівський «Апостол» 1574 року став першою точно датованою друкованою книгою. Помер Іван Федоров 1583 року у Львові, похований на території Онуфріївського монастиря.

Запам’ятай: «Апостол» (Львів, 1574) — перша точно датована друкована книга в Україні. Острозька Біблія (1581) — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою. Гравюра «Євангеліст Лука» — з львівського «Апостола».

Князь Василь-Костянтин Острозький (1526–1608) — київський воєвода, найбагатший магнат Речі Посполитої, меценат і ревний захисник православ’я. Він усвідомлював, що для збереження віри й культури потрібна власна освічена еліта. Тому 1576 року заснував в Острозі школу вищого типу — Острозьку академію, яка стала першим вищим навчальним закладом на українських землях.

«Тримовний ліцей»

Острозьку академію називали «тримовним ліцеєм», бо в ній вивчали три мови: слов’янську (церковнослов’янську), грецьку й латинську. Такий набір мов був унікальним: грецька давала доступ до православної богословської традиції, латина — до західноєвропейської науки й університетів, а слов’янська — до кириличної писемності й богослужіння.

Навчальна програма охоплювала «сім вільних мистецтв» — класичний середньовічний і ренесансний курс, поділений на два цикли: тривіум (граматика, риторика, діалектика) і квадривіум (арифметика, геометрія, астрономія, музика). Студенти також вивчали богослов’я, філософію й античну літературу.

Викладачі й вихованці

Першим ректором Острозької академії став Герасим Смотрицький — учений-полеміст, автор передмови до Острозької Біблії. Серед викладачів були Кирило Лукаріс (згодом константинопольський патріарх) і астроном Ян Лятос. Навколо академії згуртувався гурток учених, який готував текст Острозької Біблії.

Вихованцями академії стали визначні діячі: Мелетій Смотрицький (син Герасима, автор «Треноса»), Петро Конашевич-Сагайдачний (гетьман Війська Запорозького), Йов Борецький (київський митрополит). Це свідчить про високий рівень освіти, який давала академія.

Занепад академії

Після смерті князя Василя-Костянтина Острозького 1608 року академія поступово занепала. Його онука Ганна-Алоїза Ходкевич, вихована в католицизмі, підтримувала єзуїтів, а не православну школу. У 1630-х роках Острозька академія припинила існування, поступившись місцем єзуїтському колегіуму. Однак її традиції згодом перейняла Києво-Могилянська академія.

Запам’ятай: Острозька академія (1576) — перший вищий навчальний заклад в Україні. Засновник — Василь-Костянтин Острозький. Перший ректор — Герасим Смотрицький. «Тримовний ліцей» — слов’янська, грецька, латина.

Ренесанс в українській архітектурі другої половини XVI ст. проявився в будівлях Львова й Острога. Основні ознаки цього стилю: симетрія фасадів, аркади (ряди арок), пілястри (плоскі вертикальні виступи, що імітують колони), аттик (декоративна стінка над карнизом, яка приховує дах), руст (обробка каменю «під діамант» — коли кожен блок має випуклу пірамідальну поверхню) та італійський дворик із галереями навколо внутрішнього подвір’я.

Ансамбль площі Ринок у Львові

На площі Ринок у Львові розташовані дві визначні ренесансні пам’ятки, які треба впізнавати за зображенням.

Чорна кам’яниця — будинок із фасадом із темного тесаного каменю, оздобленим «діамантовим» рустом. Темний колір каменю й рельєфна обробка стін — її головна візуальна прикмета. Зведена в XVI ст., перебудована в стилі ренесансу.

Будинок (кам’яниця) Корнякта — палац грецького купця Костянтина Корнякта, з італійським двориком і аркадами. Його фасад світліший, ніж у Чорної кам’яниці, а головна окраса — внутрішній дворик із галереями. Не плутай будинок Корнякта на площі Ринок із вежею Корнякта — дзвіницею Успенської церкви (пам’ятка першої половини XVII ст., яка належить до іншого юніта).

Острозький замок

Острозький замок на Замковій горі в Острозі — комплекс оборонних і житлових споруд, який формувався впродовж XIV–XVI ст. У другій половині XVI ст. за князя Василя-Костянтина Острозького замок перебудували в ренесансному дусі. Найвідоміші елементи: Мурована (Стара) вежа — білокам’яна споруда готичного походження, та Кругла (Нова) вежа з ренесансним аттиком — декоративною стінкою з аркатурним поясом угорі. Богоявленська церква на території замку була родовою святинею Острозьких.

Будівничі

Над будівництвом ренесансних споруд працювали італійські та місцеві майстри. Серед них — Петро Барбон, який брав участь у спорудженні львівських кам’яниць. Дати створення цих пам’яток знати не обов’язково — на НМТ важливо впізнати вигляд і місце розташування.

Запам’ятай: Чорна кам’яниця — темний фасад із «діамантовим» рустом. Будинок Корнякта — італійський дворик і аркади. Острозький замок — Кругла вежа з аттиком. Усі — на площі Ринок у Львові (Чорна кам’яниця й будинок Корнякта) та в Острозі (замок).

Приклад 1. Впізнай пам’ятку за зображенням

Завдання: Перед тобою зображення рукописної сторінки з мініатюрою євангеліста в орнаментальній рамці. Яку пам’ятку зображено?

• А) Остромирове Євангеліє

• Б) Пересопницьке Євангеліє

• В) «Апостол» 1574 р.

• Г) Острозька Біблія

Розв’язання: На зображенні — рукописна сторінка з мініатюрою. Це одразу виключає друковані книги («Апостол» 1574 р. і Острозьку Біблію). Остромирове Євангеліє — київський рукопис XI ст., але його мініатюри виконані в суто візантійському стилі, без ренесансних рис. Пересопницьке Євангеліє (1556–1561) — рукопис, прикрашений мініатюрами євангелістів, які поєднують візантійську традицію з ренесансними елементами.

Відповідь: Б) Пересопницьке Євангеліє.

Чому інші варіанти неправильні: Остромирове Євангеліє (А) — рукопис, але XI ст., без ренесансних рис; «Апостол» 1574 р. (В) — друкована книга, а не рукопис; Острозька Біблія (Г) — друкована книга 1581 р.

Приклад 2. Відповідність «діяч — внесок»

Завдання: Установи відповідність між діячем та його внеском у культуру.

Розв’язання: Іван Федоров — друкар, який 1574 р. видав у Львові «Апостол» (1–Б). Василь-Костянтин Острозький — засновник Острозької академії 1576 р. (2–В). Герасим Смотрицький — перший ректор Острозької академії (3–Г). Анастасія Заславська — замовниця Пересопницького Євангелія (4–Д). Варіант А («Тренос») — зайвий, це твір Мелетія Смотрицького, сина Герасима.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–Д.

Приклад 3. Впізнай архітектурну пам’ятку

Завдання: На фото — фасад будівлі з темного тесаного каменю, оздоблений «діамантовим» рустом. Будівля розташована на площі Ринок у Львові. Яку пам’ятку зображено?

• А) Будинок Корнякта

• Б) Чорна кам’яниця

• В) Каплиця Боїмів

• Г) Острозький замок

Розв’язання: «Діамантовий» руст і темний колір каменю — головна прикмета Чорної кам’яниці. Будинок Корнякта має світліший фасад і відомий італійським двориком, а не рустом. Каплиця Боїмів — менша споруда з багатим різьбленням, не на площі Ринок. Острозький замок — в Острозі, а не у Львові.

Відповідь: Б) Чорна кам’яниця.

Приклад 4. Перша друкована книга в Україні

Завдання: Першою точно датованою друкованою книгою в Україні є…

• А) Острозька Біблія (1581)

• Б) «Апостол» Івана Федорова (Львів, 1574)

• В) Пересопницьке Євангеліє (1556–1561)

• Г) «Осьмогласник» Швайпольта Фіоля (Краків, 1491)

Розв’язання: «Апостол» 1574 р. — перша точно датована друкована книга, видана на території України. Острозька Біблія (А) вийшла пізніше, 1581 р. Пересопницьке Євангеліє (В) — рукопис, а не друкована книга. «Осьмогласник» Фіоля (Г) — кирилична друкована книга, але видана в Кракові, поза Україною.

Відповідь: Б) «Апостол» Івана Федорова (Львів, 1574).

• Вважати Пересопницьке Євангеліє друкованою книгою. Це рукопис, створений від руки. Його не друкували, а переписували. На НМТ можуть дати зображення мініатюри — якщо побачиш рукописний текст із мініатюрою, це Пересопницьке Євангеліє, а не «Апостол» чи Острозька Біблія.

• Вважати першою друкованою книгою в Україні Острозьку Біблію (1581). Першою був «Апостол» 1574 р. Острозька Біблія — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою, але не перша друкована книга.

• Плутати Василя-Костянтина Острозького (засновник академії, 1576) з його батьком Костянтином Івановичем Острозьким. Батько прославився перемогою під Оршею 1514 р., а син заснував академію. На НМТ питають саме про Василя-Костянтина.

• Плутати Герасима Смотрицького (ректор академії) з його сином Мелетієм Смотрицьким. Мелетій — автор «Треноса» (1610), випускник академії, а Герасим — її перший ректор.

• Плутати будинок Корнякта на площі Ринок з вежею Корнякта. Будинок Корнякта — ренесансна кам’яниця з італійським двориком. Вежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви, пам’ятка першої половини XVII ст., окремий юніт.

• Вважати, що в Острозькій академії навчали лише латиною. Вона була «тримовним ліцеєм» — вивчали слов’янську, грецьку й латинську мови.

Тема 6 програми НМТ («Українські землі в Речі Посполитій у другій половині XVI ст.») містить 4 пам’ятки культури, які треба розпізнавати за зображенням і характеризувати:

• мініатюри Пересопницького Євангелія

• Острозький замок із Круглою (Новою) вежею

• ансамбль площі Ринок у Львові (Чорна кам’яниця, будинок Корнякта)

• гравюра «Євангеліст Лука» з «Апостола» 1574 р.

1556–1561 рр. — дата створення Пересопницького Євангелія — одна з п'яти дат теми 6 (також 1556, 1569, 1586, 1596). Серед 8 персоналій теми: Василь-Костянтин Острозький (підкреслений у програмі — можливе візуальне розпізнавання), Іван Федорович (Федоров), Герасим Смотрицький.

У демоваріанті НМТ 2026 року зображення супроводжують 11 завдань із 30, а візуальне розпізнавання пам’яток і персоналій перевіряють 4 завдання (номери 6, 11, 17, 30). Дати створення архітектурних пам’яток знати не обов’язково — важливо впізнати вигляд і місце.

Завдання на відповідність «діяч — внесок» (формат завдань 21–24) оцінюють по 1 балу за кожну правильно встановлену пару, максимум 4 бали. Стратегія: починай із пар, у яких упевнений, а потім методом виключення добирай решту.

• 1556–1561 — Пересопницьке Євангеліє: рукописний переклад книжною українською мовою; на ньому присягають президенти України.

• 1574 — «Апостол» і «Буквар» Івана Федорова у Львові; 1581 — Острозька Біблія.

• 1576 — Острозька академія В.-К. Острозького: «тримовний ліцей», перший ректор — Г. Смотрицький.

• Ренесанс: Чорна кам’яниця й будинок Корнякта у Львові, Острозький замок із Круглою вежею.

• Гравюра «Євангеліст Лука» — з «Апостола» 1574 р.