Образотворче мистецтво й архітектура класицизму

Класицизм — це художній стиль, що панував у європейському мистецтві й архітектурі наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Його головна ідея — наслідування античних (давньогрецьких і давньоримських) зразків. Архітектори класицизму прагнули до гармонії, пропорційності й стриманої величі, на противагу пишному бароко, що домінувало в попередню добу.

Ознаки класицизму в архітектурі

• Симетрія — ліва й права частини будівлі дзеркально повторюють одна одну.

• Колони й портики — колони часто утворюють портик (вхід із колонадою, накритий фронтоном).

• Трикутні фронтони — завершення фасаду у формі трикутника, як у давньогрецьких храмів.

• Куполи — круглі або овальні перекриття, нерідко з ліхтариком угорі.

• Прямі лінії й стриманий декор — без зайвої ліпнини, вигнутих ліній і грушоподібних бань.

Пам'ятки класицизму в Україні

Найвідоміша пам'ятка класицизму з переліку програми НМТ (тема 14) — будівля Київського університету святого Володимира (Червоний корпус). Її зведено в 1837–1843 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Симетричний фасад прикрашає колонний портик. Червоний колір стін і чорні капітелі колон повторюють кольори стрічки ордена святого Володимира — саме тому корпус називають Червоним.

У Києві на Подолі розташований Контрактовий будинок (1815–1817, архітектор Вільям Гесте). Його збудували для проведення щорічних контрактових ярмарків. Це прямокутна двоповерхова будівля з колонадою й трикутним фронтоном — типовий зразок класицизму.

В Одесі головною класицистичною спорудою є Потьомкінські сходи (1837–1841, архітектор Франц Боффо). Вони ведуть від моря до міста й візуально видовжуються завдяки різній ширині сходинок угорі й унизу. Також в Одесі зберігся Воронцовський палац — ще один зразок класицистичної архітектури.

Класицистичне планування міст

Класицизм вплинув не лише на окремі будівлі, а й на планування цілих міст. Прямі широкі вулиці, правильні прямокутні площі — усе це риси класицистичної містобудівної традиції. Найяскравіші приклади — Одеса з її регулярною сіткою вулиць і Полтава, де Круглу площу прикрашає Монумент Слави, споруджений на честь 100-річчя Полтавської битви.

Як відрізнити класицизм від бароко й модерну

Запам'ятай: побачив симетричний фасад із колонами, портиком і трикутним фронтоном — це класицизм. Пишний декор і грушоподібні бані — бароко. Асиметрія й плавні рослинні лінії — модерн.

Наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. в Україні з'явилися чудові садово-паркові ансамблі, виконані в дусі класицизму. Найвідоміші з них — «Софіївка» в Умані та «Олександрія» в Білій Церкві. Обидва належать до так званих пейзажних (англійських) парків.

«Софіївка» — Умань

Парк «Софіївка» закладено наприкінці XVIII – на початку XIX ст. польським магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким на честь його дружини Софії. Інженером проєкту був Людвіг Метцель. Парк розташований в Умані (нині Черкаська область).

«Софіївка» — це пейзажний парк, де природний ландшафт майстерно поєднано зі штучними елементами: скелями, гротами, водоспадами, ставками й каналами. У парку багато скульптур на античні сюжети, що відповідає естетиці класицизму. Тут є «Великий водоспад», «Грот Венери», «Левова печера» та інші мальовничі куточки.

«Олександрія» — Біла Церква

Парк «Олександрія» закладено наприкінці XVIII – на початку XIX ст. графинею Олександрою Браницькою в Білій Церкві (нині Київська область). Названий на честь засновниці. Це також пейзажний парк, але його архітектурні елементи — павільйони, колонади, альтанки — виконані в дусі класицизму.

Ти можеш зустріти в «Олександрії» «Руїни» — штучно створені споруди, що імітують античні руїни, а також «Велику галявину» з колонадою. Усе це створює настрій спокою й гармонії з природою.

Пейзажний парк vs регулярний парк

Обидва парки — «Софіївка» й «Олександрія» — належать до пейзажного типу. Їхні творці намагалися створити ідеалізований природний краєвид, доповнений античними мотивами, що цілком відповідає духу класицизму.

Класицистична скульптура, як і архітектура, наслідує античні зразки. Для неї характерні спокійні урочисті пози, ідеалізація героя, використання античного одягу (тоги, хітони). В Україні збереглося кілька визначних пам'яток цього стилю, які входять до програми НМТ.

Пам'ятник Рішельє в Одесі

Пам'ятник Рішельє в Одесі (1828) — перший пам'ятник міста. Його автор — скульптор Іван Мартос, уродженець містечка Ічня на Чернігівщині. Мартос уславився також як автор пам'ятника Мініну й Пожарському в Москві.

Бронзова фігура зображує Армана Емманюеля дю Плессі, герцога де Рішельє — першого градоначальника Одеси. Його поставлено в римській тозі, що підкреслює класицистичну ідеалізацію героя. Пам'ятник стоїть на вершині Потьомкінських сходів, ніби благословляючи місто й море.

Пам'ятник князю Володимиру в Києві

Пам'ятник князю Володимиру в Києві (1853) розташований на Володимирській гірці над Дніпром. Над ним працювали скульптори Василь Демут-Малиновський і Петро Клодт, а архітектором виступив Костянтин Тон. Князь зображений із великим хрестом у правій руці — символом хрещення Русі.

Це також класицистичний твір: постать князя сповнена величі й спокою, його одяг нагадує античний плащ, а композиція врівноважена й симетрична. Пам'ятник став одним із символів Києва.

Риси класицистичної скульптури

• Античний одяг (тога, хітон) — героїв зображують у римському або грецькому вбранні.

• Спокійні урочисті пози — без різких рухів, надмірної експресії.

• Ідеалізація героя — персонаж постає як взірець доблесті й мудрості.

• Симетрична врівноважена композиція.

Запам'ятай зв'язки: пам'ятник Рішельє — Одеса — І. Мартос; пам'ятник князю Володимиру — Київ. Не переплутай міста!

Живопис першої половини XIX ст. в Україні розвивався під впливом класицизму й романтизму. Художники дедалі більше зверталися до народного життя, портретів і краєвидів України. До програми НМТ входять твори трьох митців: Василя Тропініна, Тараса Шевченка та Василя Штернберга.

Василь Тропінін (1776–1857)

Василь Тропінін — художник-кріпак, який багато років жив на Поділлі. Його найвідоміший твір, що входить до програми НМТ, — «Дівчина з Поділля». Це портрет молодої селянки в українському народному вбранні. Картина передає щирий інтерес митця до життя простого народу, що є виявом романтизму в живописі.

Тарас Шевченко — художник

Ти знаєш Тараса Шевченка насамперед як поета, але на НМТ важливо пам'ятати, що він був також видатним художником. Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв у Карла Брюллова, а 1860 року отримав звання академіка гравюри.

До програми НМТ входять такі твори Шевченка-художника:

• «Автопортрет» — один із найвідоміших автопортретів митця.

• «Катерина» (1842) — картина на сюжет однойменної поеми Шевченка. Зображує дівчину в народному вбранні, яка прощається з москалем-вершником, що від'їжджає.

• «Живописна Україна» (1844) — серія офортів (гравюр), що зображають краєвиди, історичні й побутові сцени з життя українського народу.

Василь Штернберг (1818–1845)

Василь Штернберг — пейзажист, друг Тараса Шевченка. Його картина «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» — пам'ятка програми. Качанівка — маєток мецената Григорія Тарновського на Чернігівщині, де бували Шевченко, композитор Михайло Глінка та інші діячі культури. На картині зображено панський будинок у стилі класицизму серед мальовничого парку.

Риси живопису доби

• Портретний жанр — зображення конкретних людей, часто з народу.

• Побутовий жанр — сцени з повсякденного життя.

• Інтерес до народного життя й краєвидів України.

• Поєднання класицистичної чіткості з романтичним захопленням природою й народною культурою.

Не плутай: «Дівчина з Поділля» — це В. Тропінін, а «Катерина» — Т. Шевченко. Обидві картини зображають українських жінок, але автори різні!

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему образотворчого мистецтва й архітектури класицизму. Кожен приклад показує, як міркувати під час тесту.

Приклад 1. Відповідність «митець — твір»

Установи відповідність між митцем (1–4) і його твором (А–Д).

Розв'язання:

• 1 — Б: В. Тропінін написав «Дівчину з Поділля». Це портрет селянки в українському вбранні.

• 2 — В: Т. Шевченко створив картину «Катерина» на сюжет власної поеми.

• 3 — Г: В. Штернберг зобразив садибу в Качанівці — маєток мецената Тарновського.

• 4 — Д: І. Мартос — скульптор, автор пам'ятника Рішельє в Одесі.

• А — зайвий варіант: «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» — картина І. Рєпіна, яка належить до наступного історичного періоду.

Відповідь: 1 — Б, 2 — В, 3 — Г, 4 — Д.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді за описом

На фото — будівля з червоними стінами, чорними капітелями колон і симетричним колонним портиком. Яку пам'ятку зображено?

• А) Андріївська церква

• Б) Будинок з химерами

• В) Будівля Київського університету

• Г) Контрактовий будинок

Розв'язання: Червоний колір стін і чорні капітелі — це кольори стрічки ордена св. Володимира. Саме так пофарбовано Червоний корпус Київського університету. Андріївська церква — бароко (пишний декор, грушоподібні бані). Будинок з химерами — модерн (асиметрія, рослинний орнамент). Контрактовий будинок теж класицизм, але його стіни не червоні.

Відповідь: В) Будівля Київського університету.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді — ознака класицизму

Яка ознака властива архітектурі класицизму?

• А) Грушоподібні бані й пишний ліпний декор

• Б) Симетрія й колонний портик за античними зразками

• В) Асиметрія й плавні рослинні лінії

• Г) Стрілчасті вікна й шпилі

Розв'язання: Класицизм наслідує античні храми: симетрія, колони, портики, трикутні фронтони. Варіант А — це бароко (грушоподібні бані, пишний декор). Варіант В — модерн (асиметрія, плавні лінії). Варіант Г — готика (стрілчасті вікна, шпилі).

Відповідь: Б) Симетрія й колонний портик за античними зразками.

Приклад 4. Відповідність «пам'ятка — місто»

Установи відповідність між пам'яткою (1–4) і містом (А–Д), у якому вона розташована.

Розв'язання: «Софіївка» — парк в Умані (заснований Потоцьким). «Олександрія» — парк у Білій Церкві (заснований Браницькою). Потьомкінські сходи — в Одесі. Контрактовий будинок — у Києві на Подолі. Зайве місто — Полтава (там Кругла площа з Монументом Слави).

Відповідь: 1 — Б, 2 — В, 3 — Г, 4 — Д.

На НМТ з історії України учні часто припускаються однотипних помилок у завданнях на розпізнавання пам'яток культури. Ось найпоширеніші пастки, яких варто уникати.

• Плутати класицизм (симетрія, колони, портики) з модерном (асиметрія, плавні лінії) і бароко (пишний декор, грушоподібні бані). Запам'ятай три ключові слова-маркери: для класицизму — «античний», для бароко — «пишний», для модерну — «асиметричний».

• Приписувати «Дівчину з Поділля» Т. Шевченкові. Насправді її автор — Василь Тропінін. Шевченко написав «Катерину» та створив серію офортів «Живописна Україна».

• Переставляти міста: пам'ятник Рішельє — в Одесі, а пам'ятник князю Володимиру — у Києві. Не навпаки!

• Плутати «Софіївку» (Умань, засновник С. Потоцький) з «Олександрією» (Біла Церква, засновниця О. Браницька). Підказка: «Софіївка» — Софія (дружина Потоцького), «Олександрія» — Олександра (Браницька).

• Вважати Т. Шевченка лише поетом. На НМТ він постає ще і як художник: академік гравюри, автор картин і офортів «Живописна Україна».

• Заучувати дати створення пам'яток замість ознак. Програма НМТ вимагає впізнати пам'ятку, автора й стиль, а не рік побудови. Зосередься на візуальних рисах!

Тема 14 програми НМТ «Культура кінця XVIII – першої половини XIX ст.» містить 6 позицій пам'яток, які ти маєш уміти візуально розпізнавати й характеризувати:

• будівля Київського університету св. Володимира (Червоний корпус);

• картини В. Тропініна («Дівчина з Поділля»);

• твори Т. Шевченка («Автопортрет», «Катерина», офорти «Живописна Україна»);

• картина В. Штернберга («Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці»);

• пам'ятник князю Володимиру в Києві;

• пам'ятник Рішельє в Одесі (І. Мартос).

Також до теми входить поняття «класицизм» — ти маєш знати його ознаки й відрізняти від інших стилів.

Що важливо знати про дати

За пояснювальною запискою програми НМТ знати дати створення пам'яток необов'язково. Достатньо впізнати пам'ятку за зображенням або описом, назвати автора (для картин і скульптур) і визначити стиль (класицизм). Однак варто орієнтуватися в хронологічних межах: кінець XVIII – перша половина XIX ст.

Формати завдань на НМТ

У демоваріанті НМТ 2026 року візуальне розпізнавання пам'яток і персоналій перевіряють 4 завдання з 30 (номери 6, 11, 17, 30). Зокрема:

• завдання 17 — вибір однієї відповіді за репродукцією картини (хоча в демоваріанті воно стосується іншого періоду, формат є типовим);

• відповідність «митець — твір» (формат завдань 21–24): 4 пари, одна буква зайва, по 1 балу за кожну правильно встановлену пару — до 4 балів.

Порада: тренуйся впізнавати пам'ятки за фотографіями. На НМТ можуть дати як кольорове зображення, так і чорно-біле. Звертай увагу на форму фасаду, колір стін, наявність колон і портиків.

• Класицизм — стиль, що наслідує античні зразки: симетрія, колони, портики, трикутні фронтони, стриманий декор.

• Будівля Київського університету (В. Беретті) — червоні стіни, чорні капітелі, колонний портик. Контрактовий будинок — Київ. Потьомкінські сходи — Одеса.

• «Софіївка» — Умань (С. Потоцький). «Олександрія» — Біла Церква (О. Браницька). Обидва — пейзажні парки.

• Пам'ятник Рішельє в Одесі — скульптор І. Мартос. Пам'ятник князю Володимиру — Київ.

• Живопис: В. Тропінін «Дівчина з Поділля»; Т. Шевченко «Автопортрет», «Катерина», «Живописна Україна»; В. Штернберг «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці».

• На НМТ впізнаємо пам'ятку, автора й стиль. Дати створення знати не обов'язково.