Література, театр і музика першої половини XIX ст.

Перша половина XIX століття — час народження нової української літератури, написаної живою народною мовою, а не церковнослов'янською чи книжною «руською». Цей процес називають українським національним відродженням. У літературі з'явилися автори, які свідомо обрали мову простого народу для високого мистецтва.

Іван Котляревський (1769–1838)

Іван Котляревський — перший класик нової української літератури. Син сотенного канцеляриста, він служив у російській армії, брав участь у російсько-турецькій війні, а згодом керував Полтавським театром. Його головний твір — бурлескно-травестійна поема «Енеїда» (перші три частини вийшли 1798 року). Котляревський переробив класичну «Енеїду» Вергілія на український лад: античні герої заговорили мовою полтавських селян, а їхні пригоди нагадували побут козаків. Це була перша друкована книжка народною українською мовою.

Крім «Енеїди», Котляревський написав дві п'єси для Полтавського театру — «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» (обидві 1819 року). «Наталка Полтавка» стала першою українською драмою, яка увійшла до репертуару постійних театрів. У ній порушено тему соціальної нерівності: бідна дівчина Наталка не може одружитися з коханим Петром через заручини з багатим Возним.

Григорій Квітка-Основ'яненко (1778–1843)

Григорій Квітка-Основ'яненко (псевдонім від хутора Основ'янці під Харковом) — зачинатель української художньої прози, якого називають «батьком української прози». Він жив і працював у Харкові, був громадським діячем, засновником Харківського театру. Його повісті — «Маруся», «Конотопська відьма», «Сердешна Оксана» — написані соковитою народною мовою й змальовують побут українського села. Комедії «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» стали популярними театральними виставами.

Петро Гулак-Артемовський (1790–1865)

Петро Гулак-Артемовський — поет і байкар, професор, а згодом ректор Харківського університету. Його найвідоміший твір — байка «Пан та Собака» (1818), у якій він засудив кріпацтво: пан карає вірного Рябка і за те, що той гавкав уночі, і за те, що наступної ночі змовчав, коли двір обікрали. Це був сміливий виступ проти соціальної несправедливості в час, коли кріпацтво в Російській імперії було непорушним.

Євген Гребінка (1812–1848)

Євген Гребінка — письменник, байкар і видавець. Він написав збірку байок «Малоросійські приказки», а також романс «Очі чорні» (російською мовою), який став світовим шлягером. 1841 року Гребінка видав у Петербурзі альманах «Ластівка», де друкувалися твори Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ'яненка та інших. Важливо: саме Євген Гребінка разом із К. Брюлловим, В. Жуковським та І. Сошенком організував викуп Тараса Шевченка з кріпацтва 1838 року.

Микола Гоголь — українська тематика в російській літературі

Окремо варто згадати Миколу Гоголя (1809–1852) — уродженця України (с. Сорочинці на Полтавщині), який писав російською мовою, але зробив українську тематику відомою в усій Російській імперії. Його збірка «Вечори на хуторі біля Диканьки» та повість «Тарас Бульба» прославляють козацтво, українську природу й народні звичаї. Гоголь не входить до персоналій програми НМТ, але його твори на українську тематику допомагають зрозуміти культуру доби.

Тарас Шевченко (1814–1861) — найвизначніша постать української культури XIX століття. Його творчість стала вершиною українського романтизму й водночас заклала основи для реалістичної літератури. Саме Шевченко утвердив українську мову як мову високої поезії, здатної передавати найскладніші думки й почуття.

Життєвий шлях: від кріпака до національного поета

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Київщині в родині кріпака Григорія Шевченка, який належав поміщику В. Енгельгардту. Рано осиротів, зазнав жорстокого поводження. 1838 року завдяки зусиллям Карла Брюллова, Василя Жуковського, Євгена Гребінки та Івана Сошенка Шевченка викупили з кріпацтва. Суму в 2500 карбованців асигнаціями розіграли в лотерею, де портрет Жуковського роботи Брюллова став головним призом.

Перший «Кобзар» (1840)

1840 року в Петербурзі вийшов перший «Кобзар» — збірка з 8 поезій. Цю дату програма НМТ вимагає знати обов'язково. До збірки увійшли: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тарасова ніч», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «Іван Підкова» та «До Основ'яненка». Назва «Кобзар» символічно пов'язує поета з народними співцями-кобзарями.

Вершинні поеми 1841–1845 років

Після першого «Кобзаря» Шевченко створив низку поем, які стали програмними:

• «Гайдамаки» (1841) — історична поема про Коліївщину 1768 року, повстання гайдамаків на Правобережній Україні. Шевченко зобразив народну помсту за утиски, подавши події крізь призму романтичного бачення.

• «Сон» (1844) — сатирична поема, у якій автор у формі сну-мандрівки до Петербурга викриває самодержавство, кріпацтво й соціальну несправедливість. Один із найгостріших політичних творів Шевченка.

• «Кавказ» (1845) — поема, присвячена завоюванню Кавказу Російською імперією. Шевченко засудив імперську політику, порівнявши її з поневоленням України.

• «Заповіт» (1845) — вірш, що став поетичним заповітом поета, закликом до боротьби за волю України. Покладений на музику, він став народною піснею.

Значення творчості Шевченка

Тарас Шевченко утвердив українську мову як мову високої поезії, поєднав національну й соціальну ідеї. Його рукописні твори, що поширювалися серед кирило-мефодіївців, вплинули на формування їхньої політичної програми. 1847 року поета заарештували й відправили в солдати — це окрема тема наступного юніта. На НМТ важливо пам'ятати: Шевченко — не лише поет, а й художник (він навчався в Академії мистецтв у Брюллова), але в межах цього юніта ми зосереджуємося на його літературній творчості.

Романтизм — це напрям у культурі кінця XVIII – першої половини XIX століття, який прийшов на зміну класицизму. Його головні ознаки: інтерес до народної творчості, героїчного минулого (особливо козаччини), сильних почуттів і внутрішнього світу людини. Романтики вважали, що мистецтво має виражати емоції, а не підкорятися суворим правилам.

Український романтизм

В українській літературі романтизм найяскравіше виявився в поезії харківських романтиків — Левка Боровиковського та Амвросія Метлинського. Вони писали балади й думи, зверталися до народних пісень, історичних переказів. Рання творчість Тараса Шевченка також належить до романтизму: поеми «Катерина», «Тополя», «Гайдамаки» сповнені народних образів, драматичних почуттів і захоплення козацькою історією.

Класицизм

Класицизм — напрям, що наслідує античні зразки й вимагає суворих правил у мистецтві. В українській культурі першої половини XIX ст. класицизм найвиразніший в архітектурі (окремий юніт). У літературі до класицизму належить «Енеїда» І. Котляревського — бурлескна переробка класичного античного сюжету Вергілія. Однак саме завдяки бурлеску й травестії Котляревський фактично вийшов за межі класицизму, створивши твір народною мовою.

Реалізм

Реалізм — напрям, що зображує буденне життя без ідеалізації, прагне до правдивого відтворення дійсності. В українській літературі реалізм поширився пізніше, у другій половині XIX століття (творчість І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Карпенка-Карого). У першій половині XIX ст. реалістичні тенденції лише зароджувалися, зокрема в прозі Г. Квітки-Основ'яненка.

Порівняльна таблиця

Театральне й музичне життя в Україні першої половини XIX століття розвивалося в умовах кріпацтва й відсутності власної державності. Однак саме в цей час закладалися основи професійного українського театру й музики.

Кріпацькі та аматорські театри

У маєтках багатих поміщиків існували кріпацькі театри — трупи, складені з кріпаків, яких спеціально навчали музики, співу й акторської майстерності. Найвідоміші кріпацькі театри діяли в маєтках Д. Трощинського в Кибинцях (на Полтавщині) та графа Шереметьєва. Паралельно існували аматорські трупи — вистави, які ставили шанувальники театру з освічених верств.

Постійні (стаціонарні) театри відкрилися в Полтаві (театр, яким керував І. Котляревський) та в Харкові (заснований Г. Квіткою-Основ'яненком). Вистави йшли переважно російською мовою, але українські п'єси Котляревського («Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник») і Квітки-Основ'яненка («Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик») ставили регулярно.

Михайло Щепкін (1788–1863)

Михайло Щепкін — видатний актор, який народився кріпаком у Курській губернії. Його викупили з кріпацтва на кошти, зібрані шанувальниками в Полтаві, за активної участі Івана Котляревського. Саме Щепкін став першим виконавцем ролі виборного Макогоненка в «Наталці Полтавці». Згодом він став зіркою Малого театру в Москві, прославився ролями в п'єсах Гоголя та Котляревського. Щепкін був близьким другом Тараса Шевченка й підтримував його в скрутні часи.

Семен Гулак-Артемовський (1813–1873)

Семен Гулак-Артемовський — співак (бас) і композитор, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм» (1863). Він був племінником письменника Петра Гулака-Артемовського. Навчався в Італії, виступав на сценах Петербурга й Москви. Опера «Запорожець за Дунаєм» розповідає про життя задунайських козаків — нащадків запорожців, які після знищення Січі переселилися в турецькі володіння. Сюжет опери поєднує комічні й драматичні елементи, а музика спирається на українські народні мелодії.

Кобзарі, лірники та збирачі фольклору

У першій половині XIX ст. в Україні ще існувала жива традиція кобзарів і лірників — мандрівних народних співців, які виконували думи, історичні пісні, псалми. Їхній репертуар записували збирачі фольклору (М. Цертелєв, М. Максимович, П. Лукашевич, І. Срезневський). Ці записи стали джерелом натхнення для письменників-романтиків і композиторів. Мелодії народних пісень використовували в своїх творах М. Лисенко (у другій половині XIX ст.) та інші композитори.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему літератури, театру й музики першої половини XIX століття. Кожен приклад супроводжується покроковим розв'язанням.

Приклад 1. Відповідність «автор — твір»

Установіть відповідність між автором і твором.

1 І. Котляревський2 Г. Квітка-Основ'яненко3 П. Гулак-Артемовський4 С. Гулак-Артемовський

А «Маруся»Б «Пан та Собака»В «Наталка Полтавка»Г «Запорожець за Дунаєм»Д «Кобзар»

Розв'язання: зіставляємо кожного автора з його твором. І. Котляревський написав п'єсу «Наталка Полтавка» (В). Г. Квітка-Основ'яненко — повість «Маруся» (А). П. Гулак-Артемовський — байку «Пан та Собака» (Б). С. Гулак-Артемовський — оперу «Запорожець за Дунаєм» (Г). Твір «Кобзар» (Д) — зайвий, він належить Т. Шевченку, якого немає в переліку.

Відповідь: 1 — В, 2 — А, 3 — Б, 4 — Г.

Приклад 2. Дата першого «Кобзаря»

Коли вийшло перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка?

А 1798 р.Б 1837 р.В 1840 р.Г 1847 р.

Розв'язання: перший «Кобзар» вийшов у Петербурзі 1840 року. 1798 рік — дата виходу перших трьох частин «Енеїди» Котляревського. 1837 рік — Шевченко ще був кріпаком. 1847 рік — поета заарештували за участь у Кирило-Мефодіївському братстві.

Відповідь: В (1840 р.).

Приклад 3. Автор поеми «Сон»

«У поемі описано сон-мандрівку ліричного героя до столиці Російської імперії. Автор викриває самодержавство, кріпацтво й соціальну несправедливість. Хто автор цього твору?»

А І. КотляревськийБ Є. ГребінкаВ Г. Квітка-Основ'яненкоГ Т. Шевченко

Розв'язання: за описом (сон-мандрівка до столиці, викриття самодержавства й кріпацтва) упізнаємо поему «Сон» Тараса Шевченка. І. Котляревський писав «Енеїду» та п'єси, Є. Гребінка — байки й альманах, Г. Квітка-Основ'яненко — прозу й комедії. Жоден з них не створював такої гострої політичної сатири.

Відповідь: Г (Т. Шевченко).

Приклад 4. Ознаки романтизму

Які риси властиві романтизмові як напряму в культурі?

А Наслідування античних зразків і суворі правилаБ Інтерес до фольклору, героїчного минулого й почуттів людиниВ Зображення буденного життя без ідеалізаціїГ Асиметрія й плавні лінії

Розв'язання: романтизм вирізняє інтерес до народної творчості, героїчного минулого (козаччини) та сильних почуттів (Б). Варіант А — ознаки класицизму. Варіант В — ознаки реалізму, що поширився в другій половині XIX ст. Варіант Г — ознаки модерну (стилю ар-нуво), що виник наприкінці XIX ст.

Відповідь: Б.

• Приписувати «Енеїду» Т. Шевченкові. Насправді її автор — І. Котляревський (1798 рік). Шевченко народився 1814 року й не міг написати твору, що вийшов за 16 років до його народження.

• Плутати Петра Гулака-Артемовського (байкар, автор «Пан та Собака») із Семеном Гулаком-Артемовським (композитор, автор опери «Запорожець за Дунаєм»). Це двоє різних людей: Петро — письменник і ректор Харківського університету, Семен — його племінник, співак і композитор.

• Вважати, що перший «Кобзар» (1840) містив «Гайдамаки», «Сон» і «Кавказ». Насправді ці поеми написані пізніше: «Гайдамаки» — 1841, «Сон» — 1844, «Кавказ» — 1845. До першого «Кобзаря» увійшло 8 поезій, серед яких «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тарасова ніч».

• Плутати романтизм (інтерес до фольклору, героїчного минулого, почуттів) із класицизмом (наслідування античних зразків, суворі правила) та реалізмом (зображення буденного життя без ідеалізації, поширився в другій половині XIX ст.).

• Вважати М. Щепкіна драматургом. Він був актором, а п'єси писали Котляревський і Квітка-Основ'яненко. Щепкін прославився як перший виконавець ролі Макогоненка в «Наталці Полтавці».

• Відносити професійний український театр до першої половини XIX ст. Насправді професійний український театр постав лише в 1880-х роках (творчість М. Старицького, М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого). У першій половині XIX ст. існували лише кріпацькі, аматорські трупи та постійні театри з переважно російським репертуаром.

На НМТ з історії України матеріал цього юніта перевіряють у кількох форматах. Ось що варто знати про те, як саме виглядають завдання.

• 1840 рік — дата першого видання «Кобзаря» — входить до теми 12 програми НМТ. Це одна з ключових дат, яку варто запам'ятати.

• І. Котляревський і Т. Шевченко підкреслені в програмі — їхні портрети можуть запропонувати для візуального розпізнавання. Будь готовий упізнати їх на зображенні.

• П. Гулак-Артемовський і Г. Квітка-Основ'яненко — серед 5 персоналій теми 14. «Романтизм» і «класицизм» — 2 поняття теми 14, які треба вміти розрізняти.

• Відповідність «автор — твір» — це формат завдань 21–24 (логічні пари). Дають 4 імена зліва й 5 назв справа (одна зайва). За кожну правильну пару — 1 бал, максимум 4 бали.

• Уривки джерел становлять 8 із 30 завдань демоваріанта 2026 року. Художній твір теж може бути історичним джерелом. Автора визначаємо за темою, образами й мовою твору.

• І. Котляревський — «Енеїда» (1798), «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник».

• Г. Квітка-Основ'яненко — зачинатель української прози, повісті «Маруся», «Конотопська відьма», комедії «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик».

• П. Гулак-Артемовський — байка «Пан та Собака» (1818), ректор Харківського університету.

• Є. Гребінка — байки «Малоросійські приказки», альманах «Ластівка» (1841), романс «Очі чорні».

• 1840 — перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка; поеми «Гайдамаки» (1841), «Сон» (1844), «Кавказ» (1845), «Заповіт» (1845).

• Романтизм — інтерес до фольклору, героїчного минулого, почуттів людини. Класицизм — наслідування античних зразків і суворі правила.

• Театр: кріпацькі й аматорські трупи, постійні театри в Полтаві та Харкові. М. Щепкін — актор, перший виконавець ролі Макогоненка.

• Музика: С. Гулак-Артемовський — опера «Запорожець за Дунаєм» (1863), перша українська опера.

• М. Гоголь — уродженець України, писав російською, але на українську тематику («Вечори на хуторі біля Диканьки», «Тарас Бульба»).