Кримськотатарський національний рух і похід П. Болбочана на Крим (1917–1918)

Після Лютневої революції 1917 р. в Російській імперії кримські татари, чиї права й культура століттями обмежувалися, отримали можливість створити власні національні організації. Упродовж понад століття після анексії Криму Російською імперією (1783 р.) кримських татар позбавляли земель, обмежували в релігійній свободі, витісняли з півострова. Лютнева революція зруйнувала стару імперську систему, і кримськотатарська спільнота активно взялася за відродження.

Всекримський мусульманський з'їзд (25 березня 1917 р.)

25 березня 1917 р. в Сімферополі відбувся Всекримський мусульманський з'їзд, який зібрав близько 1,5–2 тисяч делегатів. Це була перша масова репрезентація кримськотатарського народу після падіння самодержавства. З'їзд обрав Мусульманський виконавчий комітет (скорочено — Мусвиконком) — центральний керівний орган національного руху. Головою комітету став Номан Челебіджихан — кримськотатарський політик, письменник і релігійний діяч. Того самого дня з'їзд обрав його муфтієм Криму — найвищою духовною посадою мусульман півострова.

Поруч із Челебіджиханом одним із найвпливовіших лідерів руху став Джафер Сейдамет — молодий інтелектуал, публіцист і дипломат. Саме він згодом представлятиме кримських татар на міжнародній арені.

Партія «Міллі Фірка» та створення військових частин

У липні 1917 р. на базі Мусвиконкому сформувалася кримськотатарська національна партія «Міллі Фірка» (у перекладі — «Національна партія»). Вона ставила за мету спочатку культурну, а згодом і територіальну автономію Криму в складі майбутньої федеративної Росії. Партія швидко здобула підтримку серед кримськотатарського населення.

Окрім політичної діяльності, кримські татари розпочали формувати власні збройні загони — кінні ескадрони. Це були добровольчі військові частини, які мали захищати національні інтереси кримських татар у разі загострення ситуації на півострові.

Зв'язок з Українською Центральною Радою

Кримськотатарський рух розвивався не ізольовано. У вересні 1917 р. делегація кримських татар взяла участь у З'їзді народів у Києві, скликаному Українською Центральною Радою. Цей з'їзд об'єднав представників національних рухів колишньої Російської імперії, які прагли федералізації та самовизначення.

Однак коли 20 листопада 1917 р. УЦР проголосила III Універсал і окреслила територію УНР, Крим не ввійшов до її складу. У тексті Універсалу зазначалося, що до УНР належить Таврійська губернія «без Криму». Це означало, що Крим залишався поза межами Української Народної Республіки, хоч і був географічно й економічно тісно пов'язаний з нею.

Наприкінці 1917 р., коли влада Тимчасового уряду в Росії впала й більшовики захопили Петроград, кримськотатарський рух перейшов до рішучіших дій. Кульмінацією стало скликання Курултаю — національних зборів (парламенту) кримських татар. Це поняття є програмним для НМТ, тому варто запам'ятати його точно.

Відкриття Курултаю в Бахчисараї

26 листопада (за старим стилем) або 9 грудня 1917 р. (за новим стилем) у Бахчисараї, в Ханському палаці, відкрився Курултай. Його обирали всенародно — голосували чоловіки й жінки кримськотатарської національності. Це були одні з перших у мусульманському світі виборів, у яких право голосу мали жінки, що свідчило про прогресивний характер руху.

Делегати Курултаю представляли всі регіони Криму й усі верстви кримськотатарського суспільства. Зала Ханського палацу, де збиралися делегати, стала символом відродження національної державності.

Рішення Курултаю: Основні закони й проголошення республіки

У грудні 1917 р. Курултай ухвалив Кримськотатарські основні закони — фактично конституцію Кримської Народної Республіки. Цей документ проголошував:

• рівність усіх громадян незалежно від національності й віросповідання;

• демократичні свободи — слова, зібрань, друку;

• рівні права жінок і чоловіків;

• скасування станових привілеїв, титулів і чинів.

Того самого грудня Курултай проголосив Кримську Народну Республіку — незалежну державу кримських татар. Було утворено Директорію — національний уряд. Головою Директорії став Номан Челебіджихан, а Джафер Сейдамет отримав посаду директора військових і закордонних справ.

Номан Челебіджихан був не лише політиком, а й поетом. Його вірш «Я присягнувся» («Ant etkenmen») став гімном кримських татар.

Кримська Народна Республіка проіснувала недовго. Її знищили не німці й не українські війська, а більшовики. У грудні 1917 — січні 1918 р. на півострові різко загострилася ситуація.

Севастопольська рада й більшовицькі матроси

Севастополь був головною базою Чорноморського флоту Росії. Після Жовтневого перевороту 1917 р. владу в місті захопила Севастопольська рада, у якій домінували більшовики та ліві есери. Матроси Чорноморського флоту, радикалізовані більшовицькою пропагандою, стали головною ударною силою проти кримськотатарського національного руху.

У січні 1918 р. більшовицькі загони, озброєні корабельною артилерією й кулеметами, виступили з Севастополя вглиб Криму. Вони розгромили кримськотатарські військові формування під Сімферополем. Кримськотатарські ескадрони, створені лише кількома місяцями раніше, не змогли чинити тривалого опору чисельно переважаючому й краще озброєному противнику.

Розстріл Номана Челебіджихана

Номана Челебіджихана заарештували більшовики. 23 лютого 1918 р. його розстріляли в Севастополі без суду. Тіло страченого лідера скинули в море — це мало залякати кримських татар і знищити саму пам'ять про лідера. Джафер Сейдамет, якому вдалося уникнути арешту, емігрував за кордон і продовжив дипломатичну боротьбу за права кримських татар.

Запам'ятай: Номан Челебіджихан — голова Директорії Кримської Народної Республіки, розстріляний більшовиками 23 лютого 1918 р. у Севастополі. Не плутай його з Мустафою Джемілєвим — лідером кримськотатарського руху кінця ХХ ст.

Радянська Соціалістична Республіка Тавриди

У березні 1918 р. більшовики проголосили на території Криму Радянську Соціалістичну Республіку Тавриди. Вона проіснувала лише до квітня 1918 р., коли на півострів увійшли німецькі війська. За короткий час свого існування більшовицька влада розгорнула терор проти кримських татар, офіцерів колишньої російської армії та «буржуазних» елементів. Тисячі людей були страчені без суду й слідства.

Після підписання Берестейського мирного договору 27 січня (9 лютого) 1918 р. німецькі та австро-угорські війська в лютому – березні 1918 р. увійшли в Україну. Вони зайняли Київ, але їхній інтерес поширювався й на Крим — через Чорноморський флот і стратегічне положення півострова. Керівництво УНР вирішило випередити німців і власними силами звільнити Крим від більшовиків.

Мета походу

Похід мав три ключові цілі: по-перше, випередити німецькі війська й не допустити їх до Криму; по-друге, звільнити півострів від більшовицької влади; по-третє, взяти під контроль Чорноморський флот та його головну базу — Севастополь. Флот був надзвичайно важливим для УНР, адже він давав змогу контролювати Чорне море й захищати південні кордони держави.

Командувач: полковник Петро Болбочан

За таємним наказом військового міністра УНР Олександра Жуковського Кримську групу Запорозького корпусу очолив полковник Петро Болбочан — досвідчений військовий, учасник Першої світової війни, один із найталановитіших командирів армії УНР. Його група складалася з кількох тисяч вояків, зокрема кінноти, артилерії та піхоти.

Перебіг походу

У другій половині квітня 1918 р. Кримська група розпочала наступ. Першою перешкодою був Перекопський перешийок — вузька смуга суходолу, що сполучає Крим з материком. Більшовики зосередили там значні сили й укріплення. Однак українські вояки прорвали оборону противника й увірвалися на півострів.

Після Перекопу група стрімко просувалася вглиб Криму. Вона здобула Джанкой — важливий залізничний вузол, а потім Сімферополь — столицю півострова. Далі українські війська увійшли до Бахчисарая. Кримські татари, які пам'ятали про більшовицький терор, підтримали українське військо — вони постачали продовольство, надавали провідників і поповнювали лави добровольцями.

Конфлікт із німецьким командуванням

Успіхи Кримської групи викликали занепокоєння німців. Німецьке командування на чолі з генералом Робертом фон Кош заявило, що Крим не належить УНР за Берестейським мирним договором. Справді, у договорі кордони УНР були окреслені без Криму. Німці вимагали негайно відвести українські війська з півострова.

Після ультиматуму П. Болбочан, не маючи змоги воювати одночасно з більшовиками й німцями, вивів війська з Криму. Це було вимушене рішення — група виконала бойове завдання, але політичні обставини не дозволили закріпитися на півострові.

Наслідки походу

29 квітня 1918 р., коли Кримська група вже залишала півострів, кораблі Чорноморського флоту в Севастополі підняли українські прапори. Це стало можливим завдяки тому, що українські офіцери на флоті активізувалися після звісток про успіхи Болбочана. Однак повністю взяти флот під контроль не вдалося: частину кораблів більшовики вивели до Новоросійська, а решту згодом захопили німці.

Крим лишився поза контролем УНР. Півострів опинився під німецькою окупацією, а згодом — під владою білогвардійців і знову більшовиків. Похід П. Болбочана продемонстрував боєздатність армії УНР, але через дипломатичні обмеження не досяг головної мети — приєднання Криму.

У цьому розділі розглянемо типові завдання НМТ на тему кримськотатарського національного руху та походу П. Болбочана. Кожен приклад супроводжується покроковим розв'язанням.

Приклад 1. «3 з 7» — події в Криму 1917–1918 рр.

Завдання: Які три події відбулися в Криму в 1917–1918 рр.?

Варіанти: скликання Курултаю в Бахчисараї; проголошення Кримської Народної Республіки; похід Кримської групи П. Болбочана; ліквідація Кримського ханства; Кримська війна; депортація кримських татар; утворення Кримської АСРР.

Розв'язання: Спочатку визнач, які події належать до періоду 1917–1918 рр. Курултай відкрився в грудні 1917 р. — це перша правильна подія. Кримську Народну Республіку проголошено того ж грудня 1917 р. — друга правильна подія. Похід П. Болбочана відбувся в квітні 1918 р. — третя правильна подія.

Дистрактори: ліквідація Кримського ханства сталася 1783 р.; Кримська війна — 1853–1856 рр.; депортація кримських татар — 1944 р.; утворення Кримської АСРР — 1921 р. Жодна з них не належить до 1917–1918 рр.

Відповідь: скликання Курултаю в Бахчисараї, проголошення Кримської Народної Республіки, похід Кримської групи П. Болбочана.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді — поняття «курултай»

Завдання: Як називали національні збори кримських татар, що в грудні 1917 р. проголосили Кримську Народну Республіку?

Варіанти: курултай; меджліс; диван; сейм.

Розв'язання: Курултай — це національні збори (парламент) кримських татар, які зібралися в Бахчисараї в грудні 1917 р. Саме він ухвалив Кримськотатарські основні закони й проголосив Кримську Народну Республіку. Меджліс — це сучасний представницький орган кримських татар (створений у 1990-х рр.), диван — орган влади в Кримському ханстві (середньовіччя), сейм — назва парламенту в Польщі та деяких інших країнах.

Відповідь: курултай.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді — персоналія за описом

Завдання: Полковник армії УНР у квітні 1918 р. прорвав оборону більшовиків на Перекопі й здобув Сімферополь, але на вимогу німецького командування вивів війська з півострова. Про кого йдеться?

Варіанти: П. Болбочан; М. Омелянович-Павленко; Ю. Тютюнник; Є. Коновалець.

Розв'язання: Опис точно відповідає Петрові Болбочану — командиру Кримської групи Запорозького корпусу. Саме він прорвав Перекоп, здобув Сімферополь і вивів війська на вимогу німців. М. Омелянович-Павленко командував Армією УНР у Зимовому поході (1919–1920 рр.). Ю. Тютюнник — начальник штабу Дієвої армії УНР, організатор Другого зимового походу (1921 р.). Є. Коновалець — командир Січових стрільців, згодом голова ОУН.

Відповідь: П. Болбочан.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді — наслідок походу П. Болбочана

Завдання: Яка подія стала наслідком походу П. Болбочана?

Варіанти: підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту 29 квітня 1918 р.; включення Криму до УНР за Берестейським миром; проголошення Кримської Народної Республіки; обрання Н. Челебіджихана муфтієм.

Розв'язання: Після того як Кримська група здобула Сімферополь і Бахчисарай, українські офіцери на Чорноморському флоті активізувалися, і 29 квітня 1918 р. кораблі підняли українські прапори. Включення Криму до УНР не передбачалося Берестейським миром — навпаки, німці вимагали відвести війська саме через це. Кримську Народну Республіку проголосили в грудні 1917 р., до походу Болбочана. Н. Челебіджихана обрали муфтієм у березні 1917 р. на Всекримському мусульманському з'їзді.

Відповідь: підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту 29 квітня 1918 р.

• Вважати курултай органом УЦР чи ханським диваном. Насправді курултай — це національні збори (парламент) кримських татар, які зібралися в Бахчисараї в грудні 1917 р. Він не мав стосунку ні до Української Центральної Ради, ні до органів влади Кримського ханства.

• Думати, що Крим входив до УНР за III Універсалом чи Берестейським миром. У III Універсалі зазначено: Таврійська губернія «без Криму». Берестейський мир також не включав Крим до складу УНР. Саме тому німці й вимагали відвести Кримську групу П. Болбочана — вони вважали, що УНР не має права діяти на півострові.

• Вважати, що Кримську Народну Республіку знищили німці. Насправді її розгромили більшовики в січні 1918 р. Німці з'явилися в Криму лише в квітні 1918 р., коли республіки вже не існувало.

• Вважати похід П. Болбочана воєнною поразкою. Кримська група успішно прорвала оборону на Перекопі, здобула Джанкой, Сімферополь і Бахчисарай. Відступ стався не через поразку на полі бою, а через політичний ультиматум німецького командування.

• Плутати Номана Челебіджихана з Мустафою Джемілєвим. Номан Челебіджихан — голова Директорії Кримської Народної Республіки, розстріляний більшовиками 23 лютого 1918 р. Мустафа Джемілєв — лідер кримськотатарського національного руху кінця ХХ ст., голова Меджлісу кримськотатарського народу. Це різні історичні постаті.

Тема кримськотатарського національного руху та походу П. Болбочана належить до теми 21 програми НМТ з історії України. Програма окремо називає поняття «курултай», персоналії Номана Челебіджихана й Петра Болбочана, а також події 1917 р. в Криму та похід на Крим.

Формати завдань

На НМТ цю тему можуть перевіряти у двох форматах:

• «3 з 7» (завдання 28–30) — до 3 балів, по 1 балу за кожну правильно вибрану подію. Дистрактори беруть з інших епох історії Криму: ліквідація Кримського ханства (1783), Кримська війна (1853–1856), депортація кримських татар (1944), утворення Кримської АСРР (1921).

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20) — 1 бал. Тут можуть перевіряти поняття (курултай), персоналію за описом (П. Болбочан, Н. Челебіджихан) або наслідки подій.

Як прив'язати до хронології

Окремої дати кримських подій програма не називає, тому важливо прив'язувати їх до відомих дат теми «Українська Центральна Рада»:

• Курултай (грудень 1917) — відбувся між проголошенням III Універсалу (20 листопада 1917) і IV Універсалу (22 січня 1918).

• Похід П. Болбочана (квітень 1918) — відбувся перед гетьманським переворотом 29 квітня 1918 р.

Порада: коли бачиш у завданні дату «квітень 1918» або «грудень 1917» і подію, пов'язану з Кримом, одразу зіставляй її з Курултаєм або походом Болбочана. Це допоможе не заплутатися серед дистракторів.

• Березень 1917 — Всекримський мусульманський з'їзд у Сімферополі, створення Мусвиконкому на чолі з Н. Челебіджиханом, якого обрали муфтієм Криму.

• Липень 1917 — заснування партії «Міллі Фірка» (Національна партія), формування кримськотатарських військових ескадронів.

• Вересень 1917 — делегація кримських татар бере участь у З'їзді народів у Києві.

• 20 листопада 1917 — III Універсал УНР: Таврійська губернія «без Криму».

• Грудень 1917 — Курултай у Бахчисараї: Кримськотатарські основні закони, проголошення Кримської Народної Республіки, утворення Директорії (Н. Челебіджихан — голова, Дж. Сейдамет — директор військових і закордонних справ).

• Січень — лютий 1918 — розгром Кримської Народної Республіки більшовиками, розстріл Н. Челебіджихана 23 лютого 1918 р. в Севастополі.

• Березень 1918 — більшовики проголошують Радянську Соціалістичну Республіку Тавриди.

• Квітень 1918 — похід Кримської групи П. Болбочана: прорвання Перекопу, здобуття Джанкоя, Сімферополя, Бахчисарая; відведення військ на вимогу німецького командування.

• 29 квітня 1918 — українські прапори на кораблях Чорноморського флоту в Севастополі, але Крим лишається поза контролем УНР під німецькою окупацією.