Кревська унія (1385) і Велике князівство Руське Свидригайла

Наприкінці XIV ст. Велике князівство Литовське (ВКЛ) і Королівство Польське опинилися перед спільною загрозою — Тевтонським орденом. Хрестоносці тиснули на обидві держави, і союз міг дати їм змогу вистояти. Крім того, Польща прагнула закріпити за собою галицько-волинські землі, які вона почала захоплювати ще в 1340-х роках. Великий князь литовський Ягайло Ольгердович, зі свого боку, шукав підтримки в боротьбі з родичами (насамперед із двоюрідним братом Вітовтом) і проти зростання впливу Московського князівства.

14 серпня 1385 р. в замку Крево (на території сучасної Білорусі) Ягайло підписав акт, який увійшов в історію як Кревська унія. Він зобов’язався:

• одружитися з польською королевою Ядвігою;

• охрестити себе й усіх литовців-язичників за католицьким обрядом;

• «навічно приєднати» свої землі до Польської Корони;

• повернути Польщі втрачені нею раніше землі.

У 1386 р. Ягайло прибув до Кракова, охрестився під іменем Владислав, одружився з Ядвігою й став польським королем Владиславом II Ягайлом. Так почалася династія Ягеллонів, яка правила в Польщі, Литві, Угорщині та Чехії.

Який характер мала Кревська унія?

Кревська унія була династичною (особистою) унією. Це означає, що дві держави мали спільного монарха, але зберігали власні уряди, війська, скарбниці й кордони. ВКЛ не перестало існувати як окрема держава. Річ Посполиту — об’єднану федерацію Польщі й Литви — утворила лише Люблінська унія 1569 р., майже через 200 років.

Запам’ятай: Кревська унія (1385) — династична, Люблінська (1569) — утворення Речі Посполитої, Берестейська (1596) — церковна (утворення УГКЦ). Не плутай ці три унії!

Уже 1387 р. Ягайло видав привілей, який давав права на землю й посади лише литовським боярам-католикам. Православна руська знать опинилася в нерівному становищі: вона втрачала доступ до влади й могла бути усуненою зі своїх володінь.

Опір унії очолив двоюрідний брат Ягайла — Вітовт Кейстутович. За Острівською угодою 1392 р. він отримав владу у Великому князівстві Литовському під зверхністю Ягайла й фактично правив до 1430 р. Вітовт був талановитим полководцем і адміністратором, який прагнув централізувати ВКЛ.

Ліквідація удільних князівств

У 1390-х роках Вітовт ліквідував найбільші удільні князівства на українських землях:

• усунув Володимира Ольгердовича з Київського князівства;

• усунув Федора Коріатовича з Подільського князівства;

• усунув Дмитра-Корибута з Новгород-Сіверського князівства.

Замість удільних князів землями почали правити намісники великого князя. Це посилило централізацію ВКЛ, але водночас послабило позиції руської знаті.

Військові події: Ворскла і Грюнвальд

1399 р. Вітовт зазнав тяжкої поразки від ординців на річці Ворскла. Це тимчасово послабило його плани. Однак 1410 р. польсько-литовське військо разом із полками з українських земель (зокрема з Волині, Київщини, Поділля) розгромило Тевтонський орден під Грюнвальдом. Ця перемога усунула загрозу з боку хрестоносців.

Городельський привілей 1413 р.

1413 р. у Городлі (на території сучасної Польщі) Ягайло й Вітовт підписали Городельський привілей (Городельську унію). Він проголошував:

• литовська католицька шляхта зрівнювалася в правах із польською шляхтою;

• найвищі посади й місця в раді великого князя могли обіймати лише католики;

• православну знать від цих посад усунуто.

Таким чином, Городельський привілей поглибив нерівність між католиками й православними у ВКЛ. Це стало однією з головних причин майбутнього конфлікту.

1430 р. великий князь литовський Вітовт помер. На його місце литовські пани обрали Свидригайла Ольгердовича — молодшого брата Ягайла. Свидригайло спирався на руських (українських і білоруських) князів і бояр, які сповідували православ’я, і виступав за рівноправність православних із католиками у ВКЛ.

Така політика не влаштовувала литовських панів-католиків, які прагнули зберегти тісний союз із Польщею. 1432 р. прихильники унії вчинили переворот: проголосили великим князем литовським Сигізмунда Кейстутовича (брата Вітовта). Свидригайло втратив владу в Литві, але руські землі не визнали Сигізмунда.

Утворення Великого князівства Руського

На територіях, які визнали Свидригайла, постало окреме державне утворення — Велике князівство Руське. До нього увійшли:

• Київщина;

• Волинь;

• Східне Поділля;

• Чернігово-Сіверщина;

• Полоцьк, Вітебськ, Смоленськ (білоруські землі).

Свидригайло продовжував боротьбу за владу. Щоб перетягнути руську знать на свій бік, Ягайло й Сигізмунд видали 1432 і 1434 рр. привілеї, які зрівняли православну шляхту з католицькою в правах на землю й суд. Однак доступ до найвищих посад для православних усе одно залишався обмеженим.

Поразка під Вількомиром

1 вересня 1435 р. під Вількомиром (сучасна Литва) відбулася вирішальна битва. Військо Свидригайла зазнало нищівної поразки від армії Сигізмунда Кейстутовича. Велике князівство Руське розпалося. Згодом Свидригайло отримав Волинь як удільне князівство, де правив до своєї смерті 1452 р.

Значення: Велике князівство Руське Свидригайла стало останньою масштабною спробою руської знаті ВКЛ відстояти свої права й окрему державність. Після його поразки польський і католицький вплив на українських землях посилився.

Причиново-наслідковий ланцюг, що пов'язує Кревську унію з подальшими подіями, виглядає так:

Кожна ланка цього ланцюга — це реальний історичний факт. Загроза з боку Тевтонського ордену змусила Польщу й Литву шукати союзу. Кревська унія привела до хрещення Литви за католицьким обрядом, а це, своєю чергою, дало підстави для надання привілеїв лише католикам. Обмеження прав православної знаті викликало її невдоволення, яке вилилося в громадянську війну 1432–1435 рр.

Ряд уній: хронологія

Щоб не плутати унії, запам'ятай їхню послідовність і характер:

Зміст Люблінської та Берестейської уній вивчатимеш у курсі про козацьку добу. На цьому етапі важливо запам'ятати дати й послідовність: 1385 → 1413 → 1569 → 1596.

Наслідки для українських земель

• Посилення польського й католицького впливу на українських землях.

• Поступова втрата руською знаттю політичної ваги через обмеження доступу до посад.

• Ліквідація удільних князівств — Київського, Подільського, Новгород-Сіверського.

• Закладення передумов для майбутньої Люблінської унії 1569 р.

Приклад 1. Наслідком Кревської унії було…

Завдання: вибери одну правильну відповідь.

Наслідком Кревської унії 1385 р. було:

• А) утворення Речі Посполитої

• Б) хрещення Литви за католицьким обрядом і надання привілеїв католицькій знаті

• В) битва біля Синіх Вод

• Г) утворення Української греко-католицької церкви

Розв'язання: Кревська унія 1385 р. передбачала, що Ягайло охрестить себе й литовців за католицьким обрядом. Після цього 1387 р. було видано привілей, який давав права лише католикам. Отже, ключова подія-наслідок — хрещення Литви за католицьким обрядом і привілеї католицькій знаті.

Чому інші варіанти неправильні:

• А) Річ Посполиту утворила Люблінська унія 1569 р., а не Кревська.

• В) Битва біля Синіх Вод відбулася 1362 р., до Кревської унії.

• Г) УГКЦ утворено Берестейською унією 1596 р.

Відповідь: Б.

Приклад 2. Послідовність уній

Завдання: розташуй події в хронологічній послідовності.

А) Люблінська унія Б) Городельський привілей В) Кревська унія Г) Берестейська церковна унія

Розв'язання: визнач рік кожної події:

• Кревська унія — 1385 р.

• Городельський привілей — 1413 р.

• Люблінська унія — 1569 р.

• Берестейська церковна унія — 1596 р.

Послідовність: 1385 → 1413 → 1569 → 1596, тобто В → Б → А → Г.

Відповідь: В, Б, А, Г.

Приклад 3. Який документ описано?

Завдання: прочитай уривок і визнач, про який документ ідеться.

«Найвищі посади й місця в раді великого князя можуть обіймати лише католики; православну знать від них усунуто».

• А) Кревська унія 1385 р.

• Б) Городельський привілей 1413 р.

• В) Литовський статут 1529 р.

• Г) Люблінська унія 1569 р.

Розв'язання: уривок прямо вказує на обмеження для православних — найвищі посади лише для католиків. Саме це проголошував Городельський привілей 1413 р. Кревська унія не містила таких детальних положень про посади. Литовський статут — кодекс законів, а Люблінська унія утворила Річ Посполиту.

Відповідь: Б.

Приклад 4. Свидригайло спирався на…

Завдання: вибери одну правильну відповідь.

Свидригайло Ольгердович у 1432–1435 рр. спирався на:

• А) польську католицьку шляхту

• Б) литовських панів-католиків

• В) руських православних князів і бояр

• Г) прихильників Сигізмунда Кейстутовича

• Д) міщан Кракова

Розв'язання: Свидригайло виступав за рівноправність православних із католиками, тому його природною опорою були руські (українські та білоруські) православні князі й бояри. Польська шляхта, литовські пани-католики та прихильники Сигізмунда були його противниками. Міщани Кракова не відігравали ролі в цьому конфлікті.

Відповідь: В.

• Помилка: вважати, що Кревська унія утворила Річ Посполиту. Насправді Річ Посполиту утворила Люблінська унія 1569 р., майже через 200 років після Кревської.

• Помилка: плутати Кревську (1385) і Берестейську (1596) унії. Перша — державна, династична, друга — церковна (утворення УГКЦ). Різниця в часі — понад 200 років.

• Помилка: думати, що після Кревської унії Литва перестала бути окремою державою. Насправді ВКЛ зберегло свій уряд, військо, скарбницю й кордони. Унія була династичною (особистою), а не реальною.

• Помилка: вважати, що Городельський привілей 1413 р. розширив права православних. Навпаки — він дав права лише католикам і закріпив нерівність: найвищі посади лише для католиків.

• Помилка: плутати Свидригайла (Велике князівство Руське, 1432–1435) з Вітовтом (ліквідація уділів, 1390-ті) чи Ольгердом (битва біля Синіх Вод, 1362). Кожен із них діяв у різний час і з різною метою.

• Помилка: вважати Вількомир перемогою Свидригайла. Насправді 1 вересня 1435 р. під Вількомиром Свидригайла розбив Сигізмунд Кейстутович. Це призвело до розпаду Великого князівства Руського.

1385 р. — Кревська унія — одна з 6 дат теми 5 програми НМТ з історії України. Програма вимагає пояснювати причини й наслідки Кревської унії. Вітовт і Свидригайло — серед 6 персоналій теми, тому варто знати їхню роль у подіях.

Послідовність (завдання 25–27 у тесті) — до 3 балів, частковий бал дають за правильно визначену першу й останню події. У ряду уній 1385 — 1413 — 1569 — 1596 спершу визначай крайні дати: найраніша (1385) і найпізніша (1596), а потім розташовуй середні.

Вибір однієї відповіді (завдання 1–20, 1 бал) — формулювання «наслідком… було» вимагає відрізнити наслідок від причини й від пізнішої події. Наприклад, наслідок Кревської унії — хрещення Литви, а не битва біля Синіх Вод (давніша подія, не пов'язана з унією) чи утворення Речі Посполитої (пізніша подія).

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 23 — відповідність «подія — наслідок» (до 4 балів). Цю форму можна застосувати й до Кревської унії та Городельського привілею: наприклад, співвіднести подію (Кревська унія) з її наслідком (привілеї католикам).

• 1385 р. — Кревська унія: Ягайло одружився з Ядвігою, Литву охрещено за католицьким обрядом.

• Унія династична: спільний монарх, дві окремі держави; Річ Посполита — лише 1569 р.

• Привілеї католикам (1387, 1413) обмежили права православної знаті.

• Вітовт у 1390-х рр. ліквідував найбільші уділи — Київський, Подільський, Новгород-Сіверський.

• 1432–1435 рр. — Велике князівство Руське Свидригайла; 1435 р. — поразка під Вількомиром.

• Ряд уній: 1385 → 1413 → 1569 → 1596.