Кількість звуків і букв у слові

В українській мові кількість звуків і букв у слові не завжди збігається. Це тому, що деякі букви можуть позначати одразу два звуки, а деякі — жодного. Розберімо перший випадок: коли звуків більше, ніж букв.

Букви я, ю, є на початку слова, після голосного, апострофа й ь

Букви я, ю, є у цих позиціях позначають два звуки: [йа], [йу], [йе]. Запам'ятай: на початку слова, після голосного, після апострофа та після м'якого знака вони дають +1 звук до лічби.

У слові яма буква я стоїть на початку, тому дає два звуки [йа]. Разом: я [йа] + м [м] + а [а] = 4 звуки, а букв — 3. У слові мрія буква я стоїть після голосного і, тому дає два звуки: м [м] + р [р] + і [і] + я [йа] = 5 звуків, а букв — 4.

Буква ї завжди позначає два звуки

Буква ї — унікальна: вона завжди, в будь-якій позиції, позначає два звуки [йі]. Отже, ї завжди додає один звук до лічби. Чи буде звуків більше, ніж букв, залежить від інших букв слова: їдять — 5 букв, 5 звуків, бо ь звука не дає.

Буква щ завжди позначає два звуки

Буква щ завжди позначає два звуки — [шч]. Незалежно від позиції в слові, щ дає +1 звук.

Апостроф — не буква й не звук

Апостроф (') — це орфографічний (графічний) знак, а не буква. Його не враховують ні в кількості букв, ні в кількості звуків. Однак після апострофа букви я, ю, є, ї обов'язково позначають два звуки.

Отже, додатковий звук дають я, ю, є на початку слова, після голосного, апострофа чи ь, а також ї та щ у будь-якій позиції. Чи буде звуків більше, ніж букв, залежить від інших букв слова: ь чи диграф можуть зрівноважити лічбу (п'ять — 4 букви, 4 звуки).

Тепер розгляньмо випадки, коли букв у слові більше, ніж звуків. Це відбувається тоді, коли якась буква не позначає жодного звука або коли дві букви позначають один звук.

М'який знак (ь) звука не позначає

М'який знак ь — це буква, яка не має власного звукового значення. Вона лише вказує на м'якість попереднього приголосного. Тому в підрахунку звуків ь дає 0.

У слові лялька два м'які знаки — обидва не дають звуків. Букв 6, а звуків 5. Зверни увагу: я після приголосного л позначає один звук [а], а не два. Тому різниця виникає лише через ь.

Диграфи дж, дз у межах однієї морфеми

Сполучення букв дж і дз можуть позначати як один звук, так і два — залежно від того, чи належать вони до однієї морфеми (кореня, суфікса) чи до різних.

Якщо дж або дз належать до однієї морфеми, вони позначають один звук: [дж] або [дз]. Це зменшує кількість звуків порівняно з кількістю букв.

У слові бджола (6 букв, 5 звуків) буквосполучення дж у корені дає один звук, а ь відсутній. У слові ходжу (5 букв, 4 звуки) дж у корені — один звук.

Диграфи дж, дз на межі префікса й кореня

Якщо д належить до префікса, а ж або з — до кореня, то дж і дз позначають два окремі звуки. Тоді кількість букв і звуків збігається.

У слові віджати префікс від- закінчується на д, а корінь -жа- починається з ж. Тому д і ж — це два різні звуки: [в·іджати] — 7 букв, 7 звуків. Так само відзначити — 10 букв, 10 звуків.

Подвоєні букви на позначення подовженого приголосного

Подвоєні букви (наприклад, нн, тт, лл, сс, дд, зз, жж) на позначення подовженого приголосного звука — це один довгий звук, а не два. Тому кількість звуків на один менша, ніж букв.

У слові знання подвоєне нн позначає один довгий звук [н':]. Крім того, я після приголосного дає один звук [а]. Разом: 6 букв, 5 звуків.

Я, ю, є після приголосного

Важливо пам'ятати: коли я, ю, є стоять після приголосного (не після голосного, апострофа чи ь), вони позначають лише один голосний звук і м'якість попереднього приголосного. У цій позиції кількість букв і звуків збігається.

Наприклад: лялька — я після л дає [а], а не [йа]. Тому різниця в 1 звук виникає лише через два м'які знаки (6 букв, 5 звуків). любити — ю після л дає [у], 6 букв, 6 звуків.

Тепер, коли ти знаєш усі правила, опануй чіткий алгоритм підрахунку. Він допоможе не заплутатися навіть у найскладніших словах.

Алгоритм підрахунку

1. Випиши слово й порахуй букви, НЕ враховуючи апостроф і дефіс.

2. Запиши слово у фонетичній транскрипції (в дужках, звуками).

3. Під кожною буквою постав: 0 — якщо буква не дає звука (ь), 1 — якщо дає один звук, 2 — якщо дає два звуки (я, ю, є, ї, щ у відповідних позиціях). Апостроф пропускаємо.

4. Порахуй суму звуків і порівняй із кількістю букв.

Складний випадок: під'їжджаєш

Розберімо слово, у якому збігається кілька чинників: під'їжджаєш.

Підрахунок букв: п, і, д, ї, ж, д, ж, а, є, ш — апостроф не рахуємо, тому букв 10.

Підрахунок звуків:

• п → [п] — 1 звук

• і → [і] — 1 звук

• д → [д] — 1 звук

• ї → [йі] — 2 звуки (ї завжди дає два звуки)

• ж → [ж] — 1 звук

• д + ж → [дж] — 1 звук (дж у корені -їждж- позначає один звук)

• а → [а] — 1 звук

• є → [йе] — 2 звуки (після голосного а)

• ш → [ш] — 1 звук

Правильний підрахунок: п[1] + і[1] + д[1] + ї[2] + ж[1] + дж[1] + а[1] + є[2] + ш[1] = 11 звуків. Отже, під'їжджаєш — 10 букв, 11 звуків.

Зверни увагу: апостроф не рахуємо; ї і є дають по два звуки; дж у корені -їждж- — один звук.

Коли чинники зрівноважуються

Іноді в одному слові діють протилежні чинники: один додає звук, інший забирає. Тоді кількість букв і звуків може збігатися.

У слові пам'ять маємо: апостроф не рахуємо, я після апострофа дає два звуки (+1 до звуків), а ь дає нуль звуків (−1). Разом: 6 букв і 6 звуків. У слові щось щ дає два звуки (+1), а ь — нуль звуків (−1). Разом: 4 букви і 4 звуки.

Розберімо типові завдання НМТ на співвідношення звуків і букв. Кожен приклад супроводжується покроковим розв'язанням.

Приклад 1. У якому слові звуків більше, ніж букв?

Варіанти: А день, Б лялька, В джміль, Г їжак.

Розв'язання:

• день — 4 букви, 3 звуки (ь не дає звука) — букв більше.

• лялька — 6 букв, 5 звуків (я після приголосного — один звук, два ь — нуль звуків) — букв більше.

• джміль — 6 букв, 4 звуки (дж у корені — один звук, ь — нуль звуків) — букв більше.

• їжак — 4 букви, 5 звуків (ї завжди дає два звуки) — звуків більше.

Відповідь: Г (їжак).

Чому інші варіанти неправильні: у день, лялька, джміль букв більше, ніж звуків, а в умові запитували слово, де звуків більше.

Приклад 2. У якому слові букв більше, ніж звуків?

Варіанти: А м'ята, Б щука, В яблуко, Г бджола.

Розв'язання:

• м'ята — 4 букви, 5 звуків (апостроф не рахуємо, я після апострофа дає два звуки) — звуків більше.

• щука — 4 букви, 5 звуків (щ дає два звуки) — звуків більше.

• яблуко — 6 букв, 7 звуків (я на початку дає два звуки) — звуків більше.

• бджола — 6 букв, 5 звуків (дж у корені — один звук) — букв більше.

Відповідь: Г (бджола, 6 букв, 5 звуків).

Чому інші варіанти неправильні: у м'ята, щука, яблуко звуків більше, ніж букв, а в умові запитували слово, де букв більше.

Приклад 3. У якому слові однакова кількість звуків і букв?

Варіанти: А щастя, Б кінь, В дзвоник, Г їжа, Д пам'ять.

Розв'язання:

• щастя — 5 букв, 6 звуків (щ дає два звуки) — не підходить.

• кінь — 4 букви, 3 звуки (ь не дає звука) — не підходить.

• дзвоник — 7 букв, 6 звуків (дз у корені — один звук) — не підходить.

• їжа — 3 букви, 4 звуки (ї дає два звуки) — не підходить.

• пам'ять — 6 букв, 6 звуків (апостроф не рахуємо, я після апострофа дає два звуки (+1), ь не дає звука (−1) — зрівноважилися).

Відповідь: Д (пам'ять, 6 і 6).

Чому інші варіанти неправильні: у щастя, їжа звуків більше; у кінь, дзвоник букв більше. Лише пам'ять має однакову кількість.

Приклад 4. У якому слові буквосполучення дз позначає два звуки?

Варіанти: А дзеркало, Б дзвоник, В ґудзик, Г кукурудза, Д відзначити.

Розв'язання:

• дзеркало — дз у корені, один звук [дз].

• дзвоник — дз у корені, один звук [дз].

• ґудзик — дз у корені, один звук [дз].

• кукурудза — дз у корені, один звук [дз].

• відзначити — від- (префікс) + -знач- (корінь), тому д і з — два окремі звуки.

Відповідь: Д (відзначити).

Чому інші варіанти неправильні: у дзеркало, дзвоник, ґудзик, кукурудза дз належить до кореня, тому позначає один звук. Лише у відзначити д належить до префікса, а з — до кореня.

Приклад 5. Скільки букв і звуків у слові під'їжджаєш?

Варіанти: А 11 букв, 11 звуків; Б 10 букв, 12 звуків; В 10 букв, 10 звуків; Г 11 букв, 10 звуків; Д 10 букв, 11 звуків.

Розв'язання:

• Букви: п, і, д, ї, ж, д, ж, а, є, ш — апостроф не рахуємо, тому 10 букв.

• Звуки: п[1] + і[1] + д[1] + ї[2] + ж[1] + дж[1] + а[1] + є[2] + ш[1] = 11 звуків.

• Пояснення: ї завжди дає два звуки; є після голосного а дає два звуки; дж у корені -їждж- — один звук.

Відповідь: Д (10 букв, 11 звуків).

Чому інші варіанти неправильні: А — апостроф пораховано як букву (букв 10, а не 11); Б — дж у корені пораховано як два звуки (звуків 11, а не 12); В — не враховано, що одна з букв ї, є дає два звуки (звуків 11, а не 10); Г — апостроф пораховано як букву, а звуків недораховано.

Зібрали для тебе найпоширеніші помилки, яких припускаються учні під час підрахунку звуків і букв. Уникай їх — і завдання будуть тобі під силу.

• Рахують апостроф як букву. Апостроф — орфографічний (графічний) знак, а не буква. Його не враховують ні в кількості букв, ні в кількості звуків.

• Рахують ь як звук. М'який знак не позначає жодного звука. У підрахунку звуків він дає 0.

• Вважають дж, дз завжди одним звуком. Це правильно лише в межах однієї морфеми (джміль, дзвін). На межі префікса й кореня (віджати, відзначити) дж і дз позначають два звуки.

• Вважають дж, дз завжди двома звуками. Навпаки: у межах кореня (джміль, бджола, дзвін, ходжу) вони позначають один звук.

• Забувають, що щ і ї позначають два звуки. Щ завжди дає [шч], ї завжди дає [йі]. Це +1 звук до лічби.

• Вважають я після приголосного двома звуками. Коли я, ю, є стоять після приголосного, вони позначають лише один голосний звук (лялька — я дає [а], а не [йа]).

• Рахують подвоєну букву на позначення подовженого приголосного (знання) як два звуки. Подвоєна буква (нн, тт, лл тощо) позначає один довгий звук, а не два.

Завдання на співвідношення звуків і букв — одне з базових у тесті НМТ з української мови. Ось що варто знати про його формат.

Формат завдання

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 1 перевіряє звукове значення букв і співвідношення звуків і букв. Це завдання з вибором однієї правильної відповіді з кількох варіантів. За правильну відповідь дають 1 бал, за неправильну — 0 балів.

У змісті розділу 1 програми НМТ («Фонетика, графіка, орфоепія») прямо названо тему «співвідношення звуків і букв». Тому таке завдання може трапитися в тесті.

Стратегія виконання

На 30 завдань з української мови відведено орієнтовно 60 хвилин. Повний підрахунок варто робити лише для слів, які не відкидаються з першого погляду. Наприклад, якщо шукаєш слово, де звуків більше, ніж букв, одразу відкидай слова з ь (там букв більше) і з дж/дз у корені (там букв більше).

Найкраща стратегія — у чернетці під кожною буквою слова ставити 0, 1 або 2 — кількість звуків, які вона позначає. Апостроф просто пропускай. Потім додай усі числа й порівняй із кількістю букв.

Пам'ятай: спочатку відкинь очевидні варіанти, а потім зроби повний підрахунок для 1–2 слів, що залишилися. Це заощадить час.

Відповіді на найчастіші запитання про підрахунок звуків і букв.

• Два звуки позначають: я, ю, є на початку слова, після голосного, апострофа й ь; ї завжди; щ завжди.

• Нуль звуків дають: ь (м'який знак); апостроф — не буква й не звук, його не рахуємо.

• Диграфи дж, дз у межах однієї морфеми (кореня) — один звук; на межі префікса й кореня — два звуки.

• Подвоєна буква на позначення подовженого приголосного (нн, тт, лл тощо) — один довгий звук.

• Я, ю, є після приголосного позначають один голосний звук — кількість букв і звуків збігається.

• Алгоритм: випиши букви без апострофа → постав під кожною 0, 1 або 2 → порахуй суму → порівняй.