Історичні постаті НМТ: козацька доба і Гетьманщина

Цей розділ охоплює постаті від зародження запорозького козацтва до реформ Петра Могили. Ти маєш уміти співвідносити кожного діяча з його головною справою — фортецею, битвою, книгою, повстанням чи церковною подією.

Дмитро Вишневецький (Байда)

Князь Дмитро Вишневецький, відомий у народній пам’яті як Байда, вважається засновником першої Запорозької Січі. Близько 1556 р. він збудував укріплення на острові Мала Хортиця — дерев’яно-земляний замок, який став базою для походів проти Кримського ханства. Вишневецький організовував напади на турецькі фортеці в пониззі Дніпра, а 1563 р. під час молдавського походу потрапив у полон, його видали туркам і стратили в Стамбулі.

В.-К. Острозький — меценат і захисник православ’я

Князь Василь-Костянтин Острозький був київським воєводою, одним із найбагатших магнатів Речі Посполитої. Близько 1576 р. він заснував Острозьку академію — перший вищий навчальний заклад на українських землях, а також друкарню, де 1581 р. надрукували Острозьку Біблію. Острозький рішуче виступав проти Берестейської унії 1596 р., яка підпорядковувала православну церкву Римському папі.

Іван Федорович (Федоров) — першодрукар

Іван Федорович (Федоров) — першодрукар, який 1574 р. у Львові видав «Апостол» і «Буквар». «Буквар» став першим друкованим підручником для східних слов’ян. Згодом на запрошення князя Острозького він переїхав до Острога, де 1581 р. завершив видання Острозької Біблії — першого повного друкованого тексту Святого Письма церковнослов’янською мовою.

Г. і М. Смотрицькі

Герасим Смотрицький був першим ректором Острозької академії, автором полемічних творів на захист православ’я. Його син Мелетій Смотрицький 1619 р. видав «Граматику» — підручник церковнослов’янської мови, який став стандартом для шкіл в Україні, Білорусі, Московії та Молдові. Не плутай батька (ректор, полеміст) із сином (автор «Граматики»).

Козацькі повстання кінця XVI ст.

Іпатій Потій — один з ініціаторів Берестейської унії 1596 р., згодом уніатський митрополит. Криштоф Косинський очолив повстання 1591–1593 рр. проти шляхетського свавілля на Київщині та Брацлавщині. Северин Наливайко керував повстанням 1594–1596 рр., яке охопило значну територію; після поразки під Солоницею його видали полякам і стратили у Варшаві.

Петро Конашевич-Сагайдачний

Гетьман Петро Сагайдачний — одна з найяскравіших постатей початку XVII ст. Він уславився морськими походами, зокрема взяттям Кафи (1616), походом на Москву (1618) та Хотинською битвою (1621), де козаки разом із польським військом зупинили османську навалу. Сагайдачний вступив із Військом Запорозьким до Київського братства, а 1620 р. сприяв відновленню православної ієрархії — висвяченню митрополита Йова Борецького єрусалимським патріархом Феофаном.

Йов Борецький, Тарас Федорович, Іван Сулима

Йов Борецький — київський митрополит, висвячений 1620 р. єрусалимським патріархом Феофаном, що відновило православну ієрархію після Берестейської унії. Тарас Федорович (Трясило) очолив повстання 1630 р. Іван Сулима 1635 р. зруйнував фортецю Кодак, збудовану поляками для контролю над Запорожжям.

Петро Могила

Петро Могила — київський митрополит з 1633 р., засновник Київської колегії (1632), яка об’єднала братську й лаврську школи й згодом стала Києво-Могилянською академією. Він провів церковні реформи, відновив Софійський собор і Десятинну церкву, видав «Требник» і «Катехізис». Могила — одна з восьми підкреслених у програмі постатей, яку треба впізнавати за портретом (архієрейське вбрання, митра).

Запам’ятай: Сагайдачний — морські походи, Хотин, відновлення ієрархії; Могила — Київська колегія, церковні реформи; Острозький — академія, друкарня, оборона православ’я.

Національно-визвольна війна 1648–1657 рр. — центральна подія козацької доби. Ти маєш знати не лише Богдана Хмельницького, а і його союзників, полковників і навіть супротивників, які фігурують у завданнях НМТ.

Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький — гетьман (1648–1657), керівник Національно-визвольної війни, творець держави Військо Запорозьке. Його діяльність пов’язана з ключовими договорами: Зборівським (1649) — визнання реєстрового козацтва й трьох воєводств; Білоцерківським (1651) — зменшення реєстру після поразки під Берестечком; Переяславською радою (1654) — перехід під протекторат московського царя. Похований Хмельницький у Суботові, в Іллінській церкві.

Іван Богун

Іван Богун — вінницький полковник, один із найталановитіших воєначальників Хмельниччини. 1651 р. він героїчно обороняв Вінницю, а під Берестечком вивів козацьке військо з оточення. 1653 р. Богун розбив Стефана Чарнецького під Монастирищем. Важливо: Богун не присягнув московському цареві 1654 р., залишившись вірним ідеї незалежної козацької держави.

Адам Кисіль

Адам Кисіль — православний шляхтич, брацлавський, згодом київський воєвода. Він очолював посольства Речі Посполитої на переговорах із Богданом Хмельницьким, намагаючись досягти компромісу між козаками й королем. Кисіль — приклад того, що не всі православні магнати підтримували повстання.

Максим Кривоніс і Тугай-бей

Максим Кривоніс — полковник, керівник повстання на Правобережжі й Поділлі 1648 р. Він брав участь у битвах під Пилявцями, облозі Львова та Замостя. Тугай-бей — перекопський мурза, союзник Хмельницького на початку війни. Кримська кіннота Тугай-бея допомогла козакам здобути перемоги під Жовтими Водами й Корсунем у квітні–травні 1648 р.

Запам’ятай: Хмельницький — творець держави й договори 1649, 1651, 1654; Богун — оборона Вінниці, Берестечко, не присягнув цареві; Кривоніс — 1648 рік, Правобережжя; Тугай-бей — кримський союзник, Жовті Води й Корсунь.

Доба Руїни (1657–1687) — період розколу Гетьманщини на Правобережжя й Лівобережжя, боротьби гетьманів за владу та зовнішньополітичного маневрування між Московією, Польщею й Османською імперією. У програмі НМТ цей розділ має найбільше персоналій — 9, з них 7 гетьманів.

Іван Виговський

Іван Виговський — гетьман (1657–1659), генеральний писар за Хмельницького. Його головні справи: Гадяцький договір (1658) — спроба створити «Велике князівство Руське» у складі Речі Посполитої на рівних правах із Польщею та Литвою; Конотопська битва (1659) — розгром московського війська. Автором ідеї Великого князівства Руського в Гадяцькому договорі був Юрій Немирич.

Юрій Хмельницький

Юрій Хмельницький — син Богдана, гетьман 1659–1663 рр. Під його іменем укладено Переяславські статті 1659 р., які обмежували автономію Гетьманщини. 1663 р. Юрій зрікся булави й пішов у монастир, а згодом (1677) став ставлеником Османської імперії. Не плутай його з батьком: Богдан — творець держави, Юрій — слабкий правитель доби Руїни.

Нижче — таблиця гетьманів Руїни за берегом Дніпра та ключовим документом:

Павло Тетеря

Павло Тетеря — правобережний гетьман (1663–1665), орієнтувався на Польщу. Його правління було коротким і завершилося втечею.

Іван Брюховецький

Іван Брюховецький став лівобережним гетьманом після «Чорної ради» 1663 р. Він підписав Московські статті 1665 р., які посилили контроль Москви над Гетьманщиною. 1668 р. Брюховецький спробував повстати проти Москви, але загинув.

Петро Дорошенко

Петро Дорошенко — правобережний гетьман (1665–1676), одна з восьми підкреслених у програмі постатей. 1668 р. він ненадовго об’єднав обидва береги Дніпра. 1669 р. уклав Корсунську угоду з Османською імперією, визнавши протекторат султана. 1676 р. склав булаву й залишився в Росії.

Дем’ян Многогрішний та Іван Самойлович

Дем’ян Многогрішний — лівобережний гетьман (1668–1672), уклав Глухівські статті 1669 р., які дещо розширювали права Гетьманщини. Іван Самойлович — лівобережний гетьман (1672–1687), разом із московським військом протистояв османсько-кримським Чигиринським походам 1677–1678 рр. і здійснив Великий згін 1679 р. — переселення правобережних українців на Лівобережжя. Скинутий і засланий після невдалого Кримського походу 1687 р.

Іван Сірко

Іван Сірко — кошовий отаман Запорозької Січі, уславлений походами на Крим. Його ім’ям названо легендарну «відповідь запорожців турецькому султанові». Сірко не був гетьманом, але його діяльність припадає на добу Руїни.

Запам’ятай: Виговський — Гадяч (1658) і Конотоп (1659); Дорошенко — Корсунська угода (1669), протекторат Османської імперії; Брюховецький — Московські статті (1665); Многогрішний — Глухівські статті (1669); Самойлович — Великий згін (1679).

XVIII століття — доба поступової ліквідації Гетьманщини, але водночас і час яскравих постатей: мецената Мазепи, еміграційного уряду Орлика, останнього гетьмана Розумовського та народних повстань.

Іван Мазепа

Іван Мазепа — гетьман (1687–1709), одна з восьми підкреслених постатей програми. Він уславився як меценат: на його кошти збудовано багато храмів у стилі козацького бароко, зокрема Миколаївський собор у Києві. У Північній війні Мазепа уклав союз зі шведським королем Карлом XII (1708), що призвело до Полтавської битви (1709), де шведсько-козацьке військо зазнало поразки.

Пилип Орлик

Пилип Орлик — генеральний писар за Мазепи, після Полтави — гетьман в еміграції. 1710 р. він уклав «Конституцію» (Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького) — перший конституційний документ в Україні, який передбачав поділ влади, вибори гетьмана та обмеження його повноважень. Орлик ніколи не правив на території Гетьманщини, але його «Конституція» — важливий історичний документ.

Кость Гордієнко та Семен Палій

Кость Гордієнко — кошовий отаман, який підтримав Мазепу в союзі зі Швецією. Семен Палій — фастівський полковник, очолив повстання на Правобережжі 1702–1704 рр. проти польської шляхти, яке згодом використав Мазепа для поширення своєї влади на Правобережжя.

Іван Скоропадський

Іван Скоропадський — гетьман після Мазепи (1708–1722). За його правління 1722 р. утворено Першу Малоросійську колегію — орган контролю Москви над Гетьманщиною. Не плутай Скоропадського з Іваном Самойловичем (гетьман 1672–1687, Великий згін).

Павло Полуботок

Павло Полуботок — наказний гетьман (1722–1724), боровся з Малоросійською колегією за права Гетьманщини. За наказом Петра I його ув’язнили в Петропавлівській фортеці, де він і помер.

Данило Апостол

Данило Апостол — гетьман (1727–1734). Його правління регламентували «Рішительні пункти» 1728 р., які обмежували владу гетьмана; Першу Малоросійську колегію ліквідували ще 1727 р., перед його обранням.

Кирило Розумовський

Кирило Розумовський — останній гетьман (1750–1764), одна з восьми підкреслених постатей. Його резиденція була в Глухові й Батурині. Розумовський також був президентом Петербурзької академії наук. На портреті його зображують у європейському вбранні XVIII ст. з орденами. 1764 р. Катерина II скасувала гетьманство.

Петро Калнишевський

Петро Калнишевський — останній кошовий отаман Нової Січі. Після знищення Запорозької Січі 1775 р. його заслали на Соловки, де він провів 25 років. Не плутай: останній гетьман — Розумовський, останній кошовий — Калнишевський.

Народні повстання: Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта

Олекса Довбуш — ватажок опришків на Прикарпатті (1738–1745), народний герой, якого оспівано в піснях. Максим Залізняк — керівник Коліївщини (1768), повстання на Правобережжі проти польської шляхти. Іван Гонта — уманський сотник, який приєднався до повстання, а згодом був страчений поляками.

Запам’ятай: Мазепа — меценат, союз зі Швецією, Полтава; Орлик — «Конституція» 1710 р.; Скоропадський — Перша Малоросійська колегія; Полуботок — наказний гетьман, боротьба з колегією; Апостол — «Рішительні пункти»; Розумовський — останній гетьман, президент Академії наук; Калнишевський — останній кошовий; Довбуш — опришки; Залізняк і Гонта — Коліївщина.

Окрім політичних діячів, програма НМТ вимагає знати культурних діячів козацької доби та впізнавати за портретом і біографією вісім підкреслених постатей.

Феофан Прокопович

Феофан Прокопович — ректор Києво-Могилянської академії, ідеолог реформ Петра I. Він написав трагікомедію «Володимир» (1705) — драму про хрещення Русі. Прокопович відрізняється від Петра Могили: Могила — засновник колегії (1632), Прокопович — ректор академії вже в XVIII ст.

Григорій Сковорода

Григорій Сковорода — філософ, поет, мандрівний учитель, одна з восьми підкреслених постатей. Його головні твори: збірка «Сад божественних пісень» і «Байки харківські». Сковорода проповідував «сродну працю» — покликання людини, і вів мандрівний спосіб життя. На портреті його зображують як мислителя XVIII ст., часто з книгою.

Композитори й архітектор

Артемій Ведель і Дмитро Бортнянський — композитори, автори духовних хорових концертів. Їхня творчість належить до класичної музичної традиції XVIII ст. Іван Григорович-Барський — київський архітектор, збудував Покровську церкву на Подолі та фонтан «Самсон» у Києві.

Вісім підкреслених постатей: як упізнавати

Програма НМТ підкреслює 8 постатей, які можуть бути в завданні з портретом: В.-К. Острозький, П. Сагайдачний, П. Могила, Б. Хмельницький, П. Дорошенко, І. Мазепа, К. Розумовський, Г. Сковорода.

Схожі імена — розрізняй за подією

У програмі є пари схожих імен, які легко сплутати. Запам’ятай опорну подію:

• Б. Хмельницький (1648–1657) — Національно-визвольна війна; Ю. Хмельницький (1659–1663) — син, доба Руїни, Переяславські статті.

• І. Самойлович (1672–1687) — Великий згін 1679 р.; І. Скоропадський (1708–1722) — Перша Малоросійська колегія 1722 р.

• П. Дорошенко (1665–1676) — Корсунська угода 1669 р.; Д. Многогрішний (1668–1672) — Глухівські статті 1669 р.

• Г. Смотрицький — ректор Острозької академії, полеміст; М. Смотрицький — син, автор «Граматики» 1619 р.

Розгляньмо чотири приклади завдань, які можуть трапитися на НМТ.

Приклад 1. Відповідність «гетьман — документ» (4 × 5)

Установи відповідність між гетьманом і документом, який пов’язаний із його діяльністю.

1 Богдан Хмельницький; 2 Іван Виговський; 3 Петро Дорошенко; 4 Пилип Орлик.

А Корсунська угода з Османською імперією; Б «Конституція» 1710 р.; В Гадяцький договір; Г Зборівський договір; Д «Рішительні пункти».

Розв’язання: Б. Хмельницький уклав Зборівський договір 1649 р. (1 → Г). І. Виговський підписав Гадяцький договір 1658 р. (2 → В). П. Дорошенко уклав Корсунську угоду 1669 р. (3 → А). П. Орлик — автор «Конституції» 1710 р. (4 → Б). Зайва відповідь Д («Рішительні пункти») належить Данилові Апостолу.

Відповідь: 1-Г, 2-В, 3-А, 4-Б.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді за біографічним описом

Про кого йдеться? «Київський митрополит, засновник колегії, що об’єднала братську й лаврську школи, ініціатор відновлення Софійського собору».

Варіанти: А Йов Борецький; Б Іпатій Потій; В Петро Могила; Г Феофан Прокопович.

Розв’язання: Ключові слова — «засновник колегії» (1632) та «відновлення Софійського собору». Це Петро Могила (В). Йов Борецький (А) — митрополит, висвячений 1620 р., але не засновував колегії. Іпатій Потій (Б) — уніатський митрополит, ініціатор Берестейської унії. Феофан Прокопович (Г) — ректор Києво-Могилянської академії, але вже в XVIII ст., не засновник.

Відповідь: В Петро Могила.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за портретом (словесний опис)

На портреті — чоловік у європейському вбранні XVIII ст. з орденами. Біографія: «Останній гетьман, президент Петербурзької академії наук». Хто це?

Варіанти: А Іван Мазепа; Б Данило Апостол; В Кирило Розумовський; Г Павло Полуботок.

Розв’язання: Європейське вбрання XVIII ст. з орденами — характерна ознака портретів Кирила Розумовського, який був президентом Петербурзької академії наук і останнім гетьманом (В). Іван Мазепа (А) носив гетьманський стрій, а не європейське вбрання з орденами. Данило Апостол (Б) — гетьман 1727–1734 рр., але не президент Академії. Павло Полуботок (Г) — наказний гетьман, помер у Петропавлівській фортеці.

Відповідь: В Кирило Розумовський.

Приклад 4. Відповідність «діяч — подія» (4 × 5)

Установи відповідність між діячем і подією.

1 Северин Наливайко; 2 Семен Палій; 3 Максим Залізняк; 4 Олекса Довбуш.

А Коліївщина; Б опришківський рух на Прикарпатті; В повстання 1594–1596 рр.; Г повстання на Правобережжі 1702–1704 рр.; Д зруйнування фортеці Кодак.

Розв’язання: С. Наливайко — повстання 1594–1596 рр. (1 → В). С. Палій — повстання на Правобережжі 1702–1704 рр. (2 → Г). М. Залізняк — Коліївщина 1768 р. (3 → А). О. Довбуш — опришківський рух на Прикарпатті (4 → Б). Зайва відповідь Д (зруйнування Кодака) належить Іванові Сулимі (1635).

Відповідь: 1-В, 2-Г, 3-А, 4-Б.

• Плутати Б. Хмельницького (гетьман 1648–1657) з його сином Ю. Хмельницьким (гетьман доби Руїни 1659–1663). Запам’ятай: Богдан — творець держави, Юрій — слабкий правитель, ставленик Османської імперії.

• Приписувати Корсунську угоду з Османською імперією І. Виговському, а Гадяцький договір — П. Дорошенкові. Насправді: Виговський — Гадяцький договір (1658), Дорошенко — Корсунська угода (1669).

• Вважати П. Орлика правителем Гетьманщини. Орлик — гетьман в еміграції, він ніколи не правив на території України. Його головна справа — «Конституція» 1710 р.

• Плутати І. Самойловича (1672–1687, Великий згін 1679) з І. Скоропадським (1708–1722, Перша Малоросійська колегія 1722). Самойлович — лівобережний гетьман доби Руїни, Скоропадський — гетьман після Мазепи.

• Вважати К. Розумовського останнім кошовим отаманом. Розумовський — останній гетьман (1750–1764). Останній кошовий отаман — Петро Калнишевський (до 1775 р.).

• Ототожнювати Г. Смотрицького (ректор Острозької академії, полеміст) з його сином М. Смотрицьким (автор «Граматики» 1619 р.). Батько й син — різні діячі.

На НМТ знання історичних постатей перевіряють у кількох форматах:

• Завдання 21–24 — відповідність 4 × 5 («діяч ↔ діяльність», «діяч ↔ документ»): цифри 1–4, букви А–Д, одна буква зайва, 0–4 бали, по 1 балу за кожну правильну пару.

• Завдання 1–20 — вибір однієї відповіді з чотирьох, 0 або 1 бал. Стимулом може бути портрет підкресленої в програмі постаті або уривок джерела, де діяча описано без імені.

• У демоваріанті 2026 завдання 30 — вибір трьох відповідей із семи про біографію діяча за фото (теми 29–30), 0–3 бали. Це та сама навичка — впізнати постать і відібрати факти її біографії.

• Програма: у темах 6–11 — 41 персоналія, з них 8 підкреслено; у темі 9 — 9 персоналій, серед них 7 гетьманів доби Руїни.

• XVI – перша половина XVII ст.: Вишневецький (1556 — фортеця на Малій Хортиці), В.-К. Острозький (академія бл. 1576), Федорович (1574 — «Апостол» і «Буквар»), Косинський (1591–1593) і Наливайко (1594–1596), Сагайдачний (1618 — похід на Москву, 1621 — Хотин), Борецький (1620 — відновлення ієрархії), Могила (1632 — Київська колегія).

• Хмельниччина: Б. Хмельницький (1648–1657, Зборівський 1649, Білоцерківський 1651, Переяслав 1654), І. Богун (оборона Вінниці, Берестечко, не присягнув цареві), А. Кисіль (посол Речі Посполитої), М. Кривоніс (Правобережжя 1648), Тугай-бей (кримський союзник, Жовті Води й Корсунь).

• Руїна: Виговський (Гадяцький договір 1658, Конотоп 1659), Ю. Хмельницький (Переяславські статті 1659), Тетеря (правий берег, орієнтація на Польщу), Брюховецький (Московські статті 1665), Дорошенко (Корсунська угода 1669), Многогрішний (Глухівські статті 1669), Самойлович (Великий згін 1679), кошовий Сірко (походи на Крим).

• XVIII ст.: Мазепа (меценат, союз зі Швецією 1708, Полтава 1709), Орлик («Конституція» 1710), Палій (повстання 1702–1704), Скоропадський (Перша Малоросійська колегія 1722), Полуботок (наказний гетьман, помер у фортеці), Апостол («Рішительні пункти» 1728), Розумовський (останній гетьман 1764), Калнишевський (останній кошовий 1775), Довбуш (опришки), Залізняк і Гонта (Коліївщина 1768).

• Культура: Г. Смотрицький (ректор Острозької академії), М. Смотрицький («Граматика» 1619), Прокопович (трагікомедія «Володимир»), Сковорода («Сад божественних пісень», «Байки харківські»), Ведель і Бортнянський (духовні хорові концерти), Григорович-Барський (Покровська церква, фонтан «Самсон»).

• Вісім підкреслених постатей треба впізнавати за портретом і біографією: В.-К. Острозький, П. Сагайдачний, П. Могила, Б. Хмельницький, П. Дорошенко, І. Мазепа, К. Розумовський, Г. Сковорода.