Гетьман Іван Виговський: Гадяцький договір і Конотопська битва

Після смерті Богдана Хмельницького в липні 1657 р. постало питання про наступника. Гетьманич Юрій Хмельницький мав лише 16 років і не мав ані військового досвіду, ані авторитету серед старшини. Тому в серпні 1657 р. старшинська рада в Чигирині ухвалила передати булаву генеральному писареві Іванові Виговському — «до повноліття» Юрія.

У жовтні 1657 р. Корсунська рада остаточно затвердила Івана Виговського повноправним гетьманом. Виговський був шляхтичем за походженням, досвідченим дипломатом і довіреною особою Богдана Хмельницького. Він обіймав посаду генерального писаря — фактично керував зовнішньою політикою Гетьманщини. Новий гетьман спирався на заможну старшину й шляхту, підтвердив союз зі Швецією, уклавши Корсунський договір 1657 р.

Опозиція Виговському

Не всі козацькі кола сприйняли обрання Виговського. Проти нього виступили полтавський полковник Мартин Пушкар і кошовий отаман Запорозької Січі Яків Барабаш. Вони звинувачували гетьмана в пропольських намірах, утисках рядового козацтва й надмірному зближенні зі старшиною та шляхтою.

Московське царство підтримувало опозицію, щоб послабити нового гетьмана. Москва була незадоволена самостійною зовнішньою політикою Виговського, зокрема його союзом зі Швецією, з якою Московія воювала. Крім того, царський уряд планував поставити своїх воєвод у містах України й урізати автономію Гетьманщини.

Битва під Полтавою 1658 р.

Громадянська війна спалахнула навесні 1658 р. У червні 1658 р. Виговський за підтримки кримського війська розгромив повстанців Пушкаря й Барабаша під Полтавою. Мартин Пушкар загинув у бою, а Яків Барабаш утік, але згодом його схопили й стратили.

Ця перемога не зміцнила державу, а навпаки — послабила її. Громадянська війна забрала тисячі життів, спустошила Лівобережжя й поклала початок добі Руїни — періоду занепаду й розколу Гетьманщини.

Причини розриву з Москвою

• Москва підтримувала опозицію Пушкаря й Барабаша, щоб послабити гетьмана.

• Царський уряд планував поставити воєвод у ключових містах України, що загрожувало автономії.

• Москва уклала Віленське перемир'я 1656 р. з Річчю Посполитою без участі українських послів — це переконало Виговського, що Москва не рахується з інтересами Гетьманщини.

• Пам'ять про те, що Москва вже одного разу домовлялася з Польщею за спиною козаків, змушувала шукати іншого союзника.

Усі ці чинники підштовхнули Виговського до рішучої зміни зовнішньополітичного курсу — союзу з Річчю Посполитою.

16 вересня 1658 р. під Гадячем гетьман Іван Виговський уклав договір з Річчю Посполитою. Автором проєкту був Юрій Немирич — київський шляхтич, освічений у європейських університетах (Лейденському, Оксфордському), колишній аріанин, який перейшов у православ'я. Немирич був одним із найосвіченіших людей свого часу й головним ідеологом української державності в таборі Виговського.

Велике князівство Руське — третій член Речі Посполитої

Найважливіше положення договору: Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства об'єднувалися у Велике князівство Руське, яке входило до Речі Посполитої як третій рівноправний член федерації — поряд з Короною Польською та Великим князівством Литовським. Так виникала «Річ Посполита трьох народів».

Це принципово відрізняло Гадяцький договір від попередніх угод: замість васальної залежності від Москви чи автономії в складі Речі Посполитої пропонувався рівноправний союз трьох держав.

Органи влади й військо

Віра й освіта

Православна церква отримувала рівні права з католицькою. Митрополит і православні єпископи діставали місця в сенаті Речі Посполитої. Проєкт передбачав скасування церковної унії на землях князівства — це було надзвичайно сміливе рішення, яке мало закріпити релігійну незалежність українських земель.

Києво-Могилянська академія отримувала права університету. Дозволялося заснувати ще одну академію, а також відкривати школи й друкарні по всьому князівству.

Соціальні умови

Щороку по 100 козаків із кожного полку могли отримувати шляхетство — це відкривало шлях до соціального зростання. Однак польська шляхта поверталася до своїх маєтків на території князівства. Саме це викликало найбільше невдоволення селян і рядових козаків, які щойно скинули польське панство під час Національно-визвольної війни.

Повернення шляхти стало однією з головних причин, чому Гадяцький договір не знайшов підтримки серед широких верств населення.

Навесні 1659 р., реагуючи на укладення Гадяцького договору, московське військо під командуванням князя Олексія Трубецького вторглося в Україну. Чисельність московської армії сягала близько 100–150 тисяч вояків, включно з кіннотою, стрільцями й козацькими полками, що залишилися вірними Москві. Трубецькой узяв в облогу Конотоп — місто на Чернігівщині, яке обороняв ніжинський полковник Григорій Гуляницький із невеликою залогою.

Хід битви

Облога Конотопа тривала кілька тижнів. Гуляницький мужньо оборонявся, даючи час Виговському зібрати військо. Гетьман привів на допомогу кримське військо хана Мехмед-Гірея IV. 29 червня (8 липня за новим стилем) 1659 р. відбулася вирішальна битва біля села Соснівка на річці Куколці, неподалік Конотопа.

Виговський застосував тактичну хитрість: удав відступ, заманив московську кінноту князів Семена Пожарського й Семена Львова в пастку, де на неї чекали кримські загони. Московська кіннота була розгромлена вщент. Князь Пожарський потрапив у полон і був страчений. Трубецькой, втративши кінноту, зняв облогу Конотопа й поспішно відступив до Путивля.

Значення перемоги

Конотопська битва — одна з найбільших перемог українського війська над московським у XVII ст. Вона показала, що Гетьманщина здатна обстояти свій вибір союзника й дати відсіч московській експансії. У Москві панувала паніка: цар Олексій Михайлович наказав готувати оборону столиці, очікуючи походу Виговського й кримського хана.

Чому перемогою не скористалися

Однак стратегічного успіху перемога не принесла. Кримський хан Мехмед-Гірей IV несподівано повернув своє військо додому: запорожці кошового отамана Івана Сірка напали на Крим, і хан мусив захищати власні володіння.

На Лівобережжі частина козацьких полковників — Тимофій Цецюра, Яким Сомко, Василь Золотаренко — виступила на боці Москви. Вони не підтримували союзу з Річчю Посполитою й вважали, що краще зберегти автономію під протекторатом Московського царства, ніж ризикувати з неперевіреним польським союзником.

Так перемога на полі бою не перетворилася на політичний успіх — Гетьманщина дедалі глибше занурювалася в Руїну.

Гадяцький договір мав стати фундаментом нової Речі Посполитої трьох народів, але його реалізація зіткнулася з численними перешкодами. У травні 1659 р. сейм Речі Посполитої ратифікував договір, проте в урізаному вигляді. З остаточного тексту вилучили, зокрема, скасування церковної унії на землях князівства, обмежили права Великого князівства Руського. Обіцянок козацтву не виконали.

Причини невдачі Гадяцького договору

• Опір рядового козацтва й селян поверненню польської шляхти до маєтків — люди не хотіли знову опинятися під владою панів, яких щойно скинули.

• Пропольська репутація гетьмана Виговського — багато козаків не довіряли шляхтичеві, який уклав союз із недавнім ворогом.

• Підтримка Москвою опозиції — царський уряд постійно підбурював невдоволених проти гетьмана.

• Урізання договору сеймом — польська шляхта не хотіла ділитися владою з православними й козаками.

• Громадянська війна виснажила ресурси Гетьманщини й підірвала авторитет гетьмана.

Зречення Виговського

Після Конотопської битви, замість того щоб об'єднатися навколо гетьмана, частина козацьких полків Лівобережжя перейшла на бік Москви. Під тиском повсталих полків у вересні 1659 р. Іван Виговський зрікся булави. Гетьманом знову обрали Юрія Хмельницького, який уклав із Москвою нові статті (про них ітиметься в наступному юніті).

Подальша доля Виговського була трагічною. У 1664 р. поляки розстріляли його за звинуваченням у зраді — іронія долі: гетьман, який поклав усю політику на союз із Річчю Посполитою, загинув від рук своїх же союзників.

Значення Гадяцького договору

Попри невдачу, Гадяцький договір має величезне історичне значення. Це була перша спроба замінити протекторат Москви рівноправним союзом з Річчю Посполитою. Ідея Великого князівства Руського стала пам'яткою української політичної думки — вона засвідчила, що українська еліта мислила категоріями державності, а не просто автономії.

Опорний ряд подій

Запам'ятай послідовність ключових подій цього періоду:

• 1654 — «Березневі статті» (Переяславська рада)

• 1657 — обрання Івана Виговського гетьманом

• 1658 — Гадяцький договір

• 1659 — Конотопська битва та зречення Виговського

• 1667 — Андрусівське перемир'я

Приклад 1. Упізнай документ за уривком

Завдання: «…воєводства Київське, Брацлавське й Чернігівське становитимуть Велике князівство Руське, яке з Короною і Литвою утворить одну Річ Посполиту…» Про який документ ідеться?

Розв'язання: Ключова підказка — перелік трьох воєводств (Київське, Брацлавське, Чернігівське), які мають утворити Велике князівство Руське як третій член Речі Посполитої. Це пряма вказівка на Гадяцький договір 1658 р.

Відповідь: Гадяцький договір 1658 р.

Чому інші варіанти неправильні:

• Зборівський договір 1649 р. — передбачав реєстр 40 000 козаків і три воєводства, але не створював Великого князівства Руського.

• «Березневі статті» 1654 р. — закріплювали протекторат Московського царства, не згадували Великого князівства Руського.

• Андрусівське перемир'я 1667 р. — поділило українські землі між Московією та Польщею, не створювало князівства.

Приклад 2. Послідовність подій

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності: А — Конотопська битва, Б — Андрусівське перемир'я, В — Переяславська рада, Г — Гадяцький договір.

Розв'язання: Спершу визнач найранішу й найпізнішу події. Переяславська рада (1654) — найраніша. Андрусівське перемир'я (1667) — найпізніше. Далі: Гадяцький договір (1658) передує Конотопській битві (1659).

Відповідь: В — Г — А — Б (1654 → 1658 → 1659 → 1667).

Приклад 3. Автор проєкту договору

Завдання: Хто був автором проєкту Гадяцького договору?

Розв'язання: Автором проєкту Гадяцького договору був Юрій Немирич — київський шляхтич, освічений у європейських університетах, головний ідеолог української державності в оточенні Виговського.

Відповідь: Ю. Немирич.

Чому інші варіанти неправильні:

• М. Пушкар — очільник опозиції Виговському, загинув під Полтавою 1658 р.

• І. Сірко — кошовий отаман, який напав на Крим 1659 р., змусивши хана покинути Виговського.

• П. Тетеря — гетьман Правобережжя пізнішого періоду (1663–1665), не був автором Гадяцького договору.

Приклад 4. Наслідок Конотопської битви

Завдання: Що стало наслідком Конотопської битви 1659 р.?

Розв'язання: Під Конотопом українсько-кримське військо розгромило московську кінноту, після чого князь Трубецькой зняв облогу Конотопа й відступив до Путивля.

Відповідь: Розгром московського війська О. Трубецького і його відступ до Путивля.

Чому інші варіанти неправильні:

• Поділ козацької держави по Дніпру — стався пізніше, внаслідок Андрусівського перемир'я 1667 р.

• Утворення князівства Свидригайла — подія 1432–1435 рр., не пов'язана з Конотопом.

• Укладення «Вічного миру» — 1686 р., належить до пізнішого періоду.

Приклад 5. Послідовність за уривками

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності за уривками: А — «булаву віддали писареві до повноліття гетьманича», Б — «під Полтавою полягло військо Пушкаря», В — «у Гадячі постановили бути князівству Руському», Г — «під Конотопом розбито кінноту Пожарського».

Розв'язання: Визначаємо події за ключовими словами: А — обрання Виговського (серпень 1657), Б — битва під Полтавою (червень 1658), В — Гадяцький договір (вересень 1658), Г — Конотопська битва (червень 1659).

Відповідь: А — Б — В — Г (серпень 1657 → червень 1658 → вересень 1658 → червень 1659).

• Плутати Велике князівство Руське Гадяцького договору (1658, три воєводства у складі Речі Посполитої) з Великим князівством Руським Свидригайла (1432–1435). Запам'ятай: Гадяцьке князівство — це Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства в складі Речі Посполитої; князівство Свидригайла — це Київщина, Волинь, Східне Поділля, Чернігово-Сіверщина, а також білоруські й смоленські землі, що в міжусобній війні у Великому князівстві Литовському підтримали Свидригайла.

• Вважати, що Гадяцький договір укладено з Московією чи Туреччиною. Насправді його уклали з Річчю Посполитою. Союз із Московією закріплювали «Березневі статті» 1654 р., а з Туреччиною пізніше договір укладав Петро Дорошенко.

• Плутати битву під Полтавою 1658 р. (Виговський проти Пушкаря) з Полтавською битвою 1709 р. (Петро I проти Карла XII). Це дві різні битви з різними учасниками, розділені 51 роком.

• Вважати, що Гадяцький договір діяв у повному обсязі. Насправді сейм урізав його (вилучив скасування унії, обмежив права князівства), а сам Виговський за рік утратив булаву.

• Приписувати Гадяцький договір Петрові Дорошенкові чи Юрієві Хмельницькому. Договір уклав саме Іван Виговський у 1658 р.

• Думати, що під Конотопом розбили польське військо. Насправді розгромлено московське військо князя Олексія Трубецького.

1658 — Гадяцький договір і 1659 — Конотопська битва — це дати, що входять до теми 9 програми НМТ з історії України. Іван Виговський і Юрій Немирич належать до 9 персоналій, які програма вимагає знати в межах цієї теми. Програма передбачає розкриття змісту угод, причин і наслідків Руїни.

У демоваріанті НМТ-2026 окремого завдання саме з теми 9 немає, однак зміст НМТ визначає вся програма, тому тема може трапитися в будь-якій із чотирьох форм тесту.

Формати завдань

Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20) — 1 бал. У демоваріанті 2026 р. частина таких завдань подана з уривком джерела чи документа. Гадяцький договір упізнаємо за назвою «Велике князівство Руське» й переліком трьох воєводств — Київського, Брацлавського й Чернігівського.

Послідовність подій (завдання 25–27) — 3 бали за правильно вибудуваний ряд, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — лише за одну з них. У демоваріанті 2026 р. усі три завдання на послідовність побудовано на уривках джерел або плакатах.

Порада: коли бачиш у завданні перелік воєводств (Київське, Брацлавське, Чернігівське) і згадку про Велике князівство Руське — одразу впізнавай Гадяцький договір 1658 р. Це найнадійніша прикмета.

• 1657 — Виговського обрано гетьманом; опозицію Пушкаря й Барабаша розбито під Полтавою 1658 р.

• 1658 — Гадяцький договір (проєкт Ю. Немирича): Велике князівство Руське з Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств — третій член Речі Посполитої.

• 1659 — Конотопська битва: розгром московського війська О. Трубецького.

• Сейм урізав договір, частина козацтва виступила проти — Виговський зрікся булави 1659 р.

• Ряд: 1654 → 1658 → 1659 → 1667.