Дієприкметник: активні й пасивні

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією. Він відповідає на питання який? яка? яке? які? і поєднує в собі властивості дієслова та прикметника.

Порівняй: прочитана книжка — це книжка, яку прочитали; зів'яла квітка — це квітка, яка зів'яла. В обох випадках маємо ознаку, але вона виникла внаслідок дії. Саме тому кажуть: дієприкметник означає ознаку предмета за дією.

Дієслівні ознаки дієприкметника

Від дієслова дієприкметник успадковує:

• вид — доконаний (прочитаний — що зроблений?) чи недоконаний (читаний — що роблений?)

• час — теперішній (киплячий) чи минулий (кипілий)

• стан — активний (предмет сам виконує дію) чи пасивний (предмет зазнає дії)

Прикметникові ознаки дієприкметника

Як і прикметник, дієприкметник змінюється за родами, числами й відмінками. Відмінюється він за зразком прикметників твердої групи:

Синтаксична роль

У реченні дієприкметник найчастіше виступає:

• узгодженим означенням — Прочитана книжка лежала на полиці (прочитана — означення до слова книжка)

• іменною частиною складеного присудка — Книжка прочитана (прочитана — частина присудка разом зі зв'язкою є, яку в теперішньому часі пропускають)

Щоб розпізнати дієприкметник, постав питання від нього до дієслова: посивілий — що зробив? посивів. Якщо ознаку можна виразити дієсловом — перед тобою дієприкметник.

Активний дієприкметник називає ознаку предмета, який сам виконує дію: киплячий чайник — це чайник, який кипить; почорнілий сніг — це сніг, який почорнів. Предмет діє активно, отже, і дієприкметник називають активним.

Творення активних дієприкметників теперішнього часу

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють від основи 3-ї особи множини дієслова. Вибір суфікса залежить від дієвідміни:

Зверни увагу: після м'яких приголосних і після голосного (звука [й]) уживають варіанти -юч- та -яч-: колючий (бо [л'] м'який), тремтячий (бо [т'] м'який), стоячий. Після шиплячих пишемо -уч-, -ач-: пишучий, лежачий.

Творення активних дієприкметників минулого часу

Активні дієприкметники минулого часу утворюють від основи інфінітива неперехідних дієслів за допомогою суфікса -л-:

Увага! В українській мові немає активних дієприкметників минулого часу на -вш-. Форми «прочитавший», «прийшовший» — помилка. Правильно: який прочитав, який прийшов.

Запам'ятай: активні дієприкметники вказують на того, хто діє. Постав питання від дієприкметника до дієслова: почорнілий — що зробив? почорнів — предмет діє сам → активний.

Пасивний дієприкметник називає ознаку предмета, на який спрямовано дію. Він твориться від перехідних дієслів — тих, що можуть мати при собі прямий додаток: написаний лист (лист написали), розбита чашка (чашку розбили). Предмет не виконує дію, а зазнає її — тому дієприкметник пасивний.

Суфікс -н-

Суфікс -н- уживають у дієприкметниках, утворених від дієслівних основ на -а- (-я-):

Суфікс -ен- (-єн-)

Суфікс -ен- (-єн-) уживають у дієприкметниках, утворених:

• від основ на приголосний: принести — принесений, спекти — спечений

• від дієслів на -ити, -іти з чергуванням приголосних (як у 1-й особі однини):

Чергування відбуваються за тим самим правилом, що й у дієвідмінюванні:

Суфікс -т-

Суфікс -т- уживають у таких випадках:

• від односкладових основ на -и-, -у-: розбити — розбитий, забути — забутий, вимити — вимитий

• від дієслів на -нути: кинути — кинутий, зігнути — зігнутий

• від дієслів на -оти, -ерти: колоти — колотий, терти — тертий

Про пасивні дієприкметники теперішнього часу

В українській мові немає пасивних дієприкметників теперішнього часу на -м-. Слова «виконуємий», «керуємий» — помилка. Правильно: виконуваний, керований. Зверни увагу: відомий, рухомий, знайомий — це прикметники, а не дієприкметники.

Приклад 1. Усі дієприкметники рядка пасивні

Розглянь п'ять рядків. У якому з них всі слова — пасивні дієприкметники?

А) прочитаний, зів'ялий, забутий

Б) посивілий, зроблений, кинутий

В) киплячий, куплений, зігнутий

Г) написаний, розбитий, збудований

Д) зроблений, почорнілий, вимитий

Розв'язання:

• Варіант А: зів'ялий — активний дієприкметник (квітка сама зів'яла), отже, не всі пасивні

• Варіант Б: посивілий — активний (людина сама посивіла), отже, не всі пасивні

• Варіант В: киплячий — активний теперішнього часу (чайник сам кипить)

• Варіант Г: написаний (лист написали), розбитий (чашку розбили), збудований (будинок збудували) — усі три пасивні. Це ключ.

• Варіант Д: почорнілий — активний (сніг сам почорнів)

Відповідь: Г (написаний, розбитий, збудований)

Чому інші варіанти неправильні: у кожному з них є активний дієприкметник (зів'ялий, посивілий, киплячий, почорнілий), тоді як завдання вимагає рядок, де всі слова пасивні.

Приклад 2. Активний дієприкметник минулого часу вжито в словосполученні

У якому словосполученні вжито активний дієприкметник минулого часу?

А) зібране листя

Б) зірване листя

В) пожовкле листя

Г) тремтяче листя

Д) спалене листя

Розв'язання:

• Варіант А: зібране — пасивний дієприкметник (листя зібрали)

• Варіант Б: зірване — пасивний (листя зірвали)

• Варіант В: пожовкле — активний дієприкметник минулого часу (листя саме пожовкло), суфікс -л-. Ключ.

• Варіант Г: тремтяче — активний дієприкметник, але теперішнього часу (суфікс -яч-)

• Варіант Д: спалене — пасивний (листя спалили)

Відповідь: В (пожовкле листя)

Приклад 3. Дієприкметник є іменною частиною присудка в реченні

У якому реченні дієприкметник виступає іменною частиною складеного присудка?

А) Написаний лист лежав на столі.

Б) Лист уже написаний.

В) Мама перечитала написаний лист.

Г) На столі лежав написаний учора лист.

Д) Він надіслав лист, написаний від руки.

Розв'язання:

• Варіант А: написаний — означення до слова лист (який лист? написаний)

• Варіант Б: написаний — іменна частина присудка (лист є написаний — що сказано про лист? що він написаний). Ключ.

• Варіант В: написаний — означення до лист (який лист? написаний)

• Варіант Г: написаний — означення (який лист? написаний)

• Варіант Д: написаний — означення, частина дієприкметникового звороту

Відповідь: Б (Лист уже написаний)

Приклад 4. Суфікс -ен- мають усі дієприкметники рядка

У якому рядку всі дієприкметники мають суфікс -ен-?

А) зроблений, написаний, куплений

Б) розбитий, принесений, зроблений

В) зроблений, принесений, куплений

Г) посаджений, зігрітий, куплений

Д) прочитаний, спечений, скошений

Розв'язання:

• Варіант А: написаний має суфікс -н- (основа на -а-)

• Варіант Б: розбитий має суфікс -т- (односкладова основа)

• Варіант В: зроблений (-ен-), принесений (-ен-), куплений (-ен-) — усі три мають суфікс -ен-. Ключ.

• Варіант Г: зігрітий має суфікс -т-

• Варіант Д: прочитаний має суфікс -н-

Відповідь: В (зроблений, принесений, куплений)

• Помилка: Визначають активність за часом, а не за значенням. Дехто думає: раз минулий час — значить, пасивний. Насправді зів'ялий, почорнілий — активні дієприкметники, хоч і минулого часу (квітка сама зів'яла, сніг сам почорнів). Правильно: дивитися на те, хто виконує дію — сам предмет чи хтось інший.

• Помилка: Плутають дієприкметник із прикметником. Слова відомий, рухомий, знайомий за формою нагадують пасивні дієприкметники, але вони не означають ознаки за дією (не можна сказати «його відомили»), тому це прикметники. Тест: постав питання від слова до дієслова — якщо дієслова немає, це прикметник.

• Помилка: Утворюють «прочитавший» замість який прочитав та «виконуємий», «керуємий» замість виконуваний, керований. В українській мові немає активних дієприкметників на -вш- і пасивних на -м-. Це кальки з російської мови. Правильно: вживати описові конструкції або правильні суфікси.

• Помилка: Виділяють суфікс -н- у словах на -ений. У зроблений, куплений суфікс -ен-, а літера л — це вставний звук після губних приголосних (б, п, в, м, ф). Порівняй: зробити — зроблений (б → бл), купити — куплений (п → пл).

• Помилка: Вважають дієприкметником форми на -но, -то (написано, розбито). Ці слова не змінюються (не мають роду, числа, відмінка) — це безособові дієслівні форми на -но, -то, а не дієприкметники. Дієприкметник змінюється: написаний, написана, написане.

Тема «Дієприкметник» входить до розділу 4.5 програми НМТ з української мови. У змісті зазначено: «дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль; активні та пасивні дієприкметники; творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу».

У демоваріанті НМТ-2026 дієприкметник трапляється в завданні 27:

• Завдання 27 (логічні пари 1–4 → А–Д, 0–4 бали) — визначення частини мови виділених слів. Серед них трапляється дієприкметник, який треба відрізнити від прикметника та інших частин мови.

Окремого завдання, присвяченого винятково активним і пасивним дієприкметникам, у карті демоваріанта немає, але це не означає, що такої теми не буде — програма її передбачає.

Стратегія виконання

Щоб не помилитися, дотримуйся такого алгоритму:

1. Визнач, чи є слово дієприкметником: постав питання який? яка? яке? які? і спробуй замінити дієсловом (посивілий — що зробив? посивів)

2. З'ясуй активність чи пасивність: хто виконує дію? почорнілий — що зробив? почорнів — сніг сам → активний; написаний — що з ним зробили? написали — не сам → пасивний

3. Перевір суфікс: активні — -уч- (-юч-), -ач- (-яч-), -л-; пасивні — -н-, -ен- (-єн-), -т-

4. Визнач синтаксичну роль: якщо дієприкметник при іменнику й відповідає на питання означення — це означення; якщо при підметі через дієслово-зв'язку — іменна частина присудка.

• Дієприкметник — ознака предмета за дією; має вид і час (як дієслово) та рід, число, відмінок (як прикметник).

• Активний дієприкметник — предмет діє сам. Суфікси: -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) (теперішній час: колючий, киплячий) та -л- (минулий час: почорнілий, зів'ялий).

• Пасивний дієприкметник — предмет зазнає дії. Суфікси: -н-, -ен-, -т- (написаний, зроблений, розбитий).

• У реченні дієприкметник виступає означенням (Прочитана книжка лежала на столі) або іменною частиною присудка (Книжка прочитана).

• Форми «прочитавший», «керуємий» — помилки. Правильно: який прочитав, керований.

• Щоб перевірити себе, став питання від дієприкметника до дієслова: посивілий — що зробив? посивів — активний; написаний — що з ним зробили? написали — пасивний.