Данило Романович: розбудова держави і коронація (1238–1264)

Данило Романович (1201–1264) — син Романа Мстиславича, засновника Галицько-Волинської держави. Після загибелі батька 1205 р. він разом із братом Васильком Романовичем перебував під опікою бояр і угорського короля, але до кінця 1220-х років брати повернули собі Волинь. Найважливішим етапом стало утвердження Данила в Галичі 1238 року.

1238 р. Данило остаточно закріпився в Галичі. Галицько-Волинський літопис передає радісну зустріч городян: вони вийшли до князя «як діти до батька, як бджоли до матки, як спраглі до джерела». Того самого року під Дорогочином Данило розбив рицарів Добжинського ордену — німецьких хрестоносців, які захопили місто, і повернув Дорогочин під свою владу.

Брати встановили спільне правління: Данило княжив у Галичі, а згодом переніс свою резиденцію до Холма; Василько залишився на Волині з центром у Володимирі. Старшим і головним правителем був Данило. У 1239–1240 рр. Данило тримав під своєю владою Київ і поставив там тисяцького Дмитра, який керував обороною міста під час монгольської навали (цю подію детально розглянуто в юніті про монгольську навалу).

Кульмінацією боротьби за Галичину стала битва під Ярославом на річці Сян 17 серпня 1245 року. Данило й Василько розгромили об'єднане угорсько-польське військо та галицьких бояр-опозиціонерів на чолі з Ростиславом Михайловичем — претендентом на галицький престол. Ця перемога завершила сорокалітню боротьбу за Галичину, яка тривала від загибелі Романа Мстиславича 1205 р. Данило став беззаперечним володарем усієї Галицько-Волинської держави.

Данило Романович приділяв велику увагу розбудові міст, адже вони були осередками ремесла, торгівлі й адміністративної влади. Найважливішим містобудівним проєктом Данила стало заснування Холма — нової столиці замість Галича. Холм був зведений на високому пагорбі, укріплений кам'яними стінами й вежами, і став головною резиденцією князя.

Львів заснував Данило Романович і назвав на честь свого сина Лева. Перша літописна згадка про Львів датується 1256 роком. Крім того, Данило заснував місто Данилів (назване власним іменем) і укріплював Кременець та інші міста Волині й Галичини.

До міст Данило запрошував ремісників і купців з різних країн — німців, поляків, вірмен, євреїв. Завдяки цьому міста швидко зростали як осередки ремесла й торгівлі. У Холмі, Львові та Володимирі діяли майстерні з обробки металу, каменю, шкіри.

Приборкання боярства й реорганізація війська

Одним із найскладніших завдань Данила було приборкання боярської опозиції. Галицькі бояри звикли до сваволі й не раз підносили на престол угодних їм князів. Данило жорстко придушив боярські заколоти, спирався на служивих людей (дружинників, які отримували землі за службу) і міщан. Він провів реорганізацію війська: створив добре озброєну піхоту, кінні загони в західному обладунку (латних вершників), а також зводив кам'яні оборонні вежі — «стовпи», які слугували фортецями.

Королівство Руське за Данила: територія

До складу держави Данила входили Галичина й Волинь із Холмщиною та Берестейщиною. Нові міста — Холм (столиця), Львів, Данилів — стали важливими центрами. Київщина після монгольського погрому 1240 р. перебувала під прямою владою Золотої Орди, тому Данило втратив контроль над Києвом.

Перемога під Ярославом 1245 р. зміцнила владу Данила, але водночас привернула увагу Золотої Орди. Того самого року ординці зажадали від Данила: «Дай Галич!». Данило розумів, що силою протистояти монгольській імперії неможливо — свіжим у пам'яті був погром Києва 1240 р. Тому він поїхав до ставки хана Батия на Волзі, визнав зверхність хана й отримав ярлик на свої землі. Так він уберіг державу від нового спустошливого вторгнення.

«О, лихіша від лиха честь татарська!» — Галицько-Волинський літопис про прийом Данила в Батия.

Ця фраза літописця передає приниження, якого зазнав князь: володар Києва, Володимира й Галича мусив ставати на коліна й пити кумис — кисломолочний напій кочовиків. Данило отримав ярлик, але ціною визнання себе васалом хана. Це означало, що держава зберігала внутрішнє самоврядування, але мусила платити данину й визнавати верховну владу Орди.

Пошук союзників: шлюбна дипломатія

Визнання зверхності Орди було для Данила вимушеним кроком. Він одразу почав шукати союзників, щоб скинути залежність. Данило вдався до шлюбної дипломатії: його син Лев одружився з Констанцією, дочкою угорського короля Бели IV, а син Роман — з австрійською спадкоємицею Гертрудою Бабенберг. Ці шлюби мали закріпити союз із західними сусідами.

Коронація в Дорогочині 1253 року

Найважливішим кроком стали переговори з Папою Римським Інокентієм IV. Папа прагнув поширити свій вплив на схід і організувати хрестовий похід проти монголів. Данило обіцяв визнати церковну унію з Римом в обмін на військову допомогу. 1253 року в Дорогочині папський легат Опізо поклав на Данила корону, надіслану Папою. Данило отримав титул «король Русі» (лат. rex Russiae). Відтоді Галицько-Волинську державу називають Королівством Руським.

Коронація мала величезне міжнародне значення: вона ставила Данила в один ряд з іншими європейськими монархами, а його державу — на рівень визнаних королівств Європи. Однак коронація не звільнила державу від залежності від Орди. Хрестовий похід, який обіцяв Папа, так і не відбувся. Церковна унія з Римом не здійснилася через спротив православного духовенства. Згодом Данило розірвав стосунки з Папою, зрозумівши, що реальної допомоги від Заходу не буде.

Попри коронацію й пошук союзників, Данило не полишав спроб силою протистояти Орді. У 1254–1257 рр. він успішно воював проти ординського воєначальника Куремси й відбивав його напади на волинські міста. Це були перші серйозні військові успіхи русі проти монголів після навали Батия.

Однак антиординська коаліція з Польщею, Угорщиною й Литвою так і не склалася. Сусідні держави мали власні інтереси й не поспішали воювати з Ордою заради Данила. Папа Римський, який обіцяв хрестовий похід, реальної військової допомоги не надав. Данило опинився сам перед загрозою нового вторгнення.

Похід Бурундая 1259 року

1259 року на Русь прийшло велике військо на чолі з ординським воєначальником Бурундаєм. Він змусив Данила й Василька зруйнувати укріплення Володимира, Луцька, Кременця, Львова й Данилова. Це була жорстока вимога: без фортець держава ставала беззахисною перед новими нападами. Лише Холм не впустив ординців — його кам'яні стіни виявилися надто міцними.

Похід Бурундая 1259 р. — ключова подія, яка показала, що коронація 1253 р. не звільнила державу від залежності від Орди. Данило мусив підкоритися й зруйнувати власні фортеці.

1264 року Данило Романович помер у Холмі. Підсумок його правління неоднозначний. Він розбудував і прославив державу, здобув королівський титул і міжнародне визнання в Європі, заснував нові міста, приборкав боярство, реорганізував військо. Однак звільнити державу від залежності від Орди він не зміг. Це завдання залишилося його нащадкам.

Приклад 1. «3 з 7» — події правління Данила Романовича

Завдання: Які три події пов'язані з правлінням Данила Романовича?

• заснування Львова

• перемога під Ярославом

• коронація в Дорогочині

• загибель князя Романа під Завихостом

• об'єднання Галичини й Волині 1199 р.

• битва біля Синіх Вод

• заснування Галицької митрополії

Розв'язання: Спершу відкидаємо варіанти, які не стосуються Данила. Загибель Романа під Завихостом (1205) — це подія, пов'язана з батьком Данила. Об'єднання Галичини й Волині 1199 р. — справа Романа Мстиславича, а не Данила. Битва біля Синіх Вод (1362) відбулася за литовського князя Ольгерда. Заснування Галицької митрополії — подія XIV ст., не пов'язана з Данилом. З решти трьох варіантів обираємо всі: заснування Львова, перемогу під Ярославом (1245) і коронацію в Дорогочині (1253).

Відповідь: заснування Львова, перемога під Ярославом, коронація в Дорогочині.

Приклад 2. Уривок літопису — «зла честь татарська»

Завдання: Про яку подію йдеться в уривку Галицько-Волинського літопису: «О, лихіша від лиха честь татарська!»?

• А) битва на Калці 1223 р.

• Б) поїздка Данила до Золотої Орди 1245 р.

• В) коронація Данила в Дорогочині 1253 р.

• Г) похід Бурундая 1259 р.

Розв'язання: Фраза «лихіша від лиха честь татарська» — пряма цитата з літопису про прийом Данила в хана Батия. Ключові слова: «честь татарська» — це принизливий обряд визнання зверхності (стати на коліна, пити кумис). Битва на Калці (1223) — поразка русі, але там не йшлося про «честь». Коронація — навпаки, почесна подія. Похід Бурундая — руйнування міст, а не «честь».

Відповідь: поїздка Данила до Золотої Орди 1245 р.

Приклад 3. Значення коронації 1253 р.

Завдання: Коронація Данила Романовича 1253 р. означала…

• А) звільнення Галицько-Волинської держави від залежності від Золотої Орди

• Б) міжнародне визнання держави Данила й надання титулу «король Русі»

• В) остаточне прийняття католицизму Данилом і всім населенням держави

• Г) початок хрестового походу європейських лицарів проти Золотої Орди

Розв'язання: Коронація дала Данилові титул «король Русі» (rex Russiae) і міжнародне визнання. Варіант А — найпоширеніша пастка: коронація не звільнила від Орди, що підтвердив похід Бурундая 1259 р. Варіант В — хибний: Данило не приймав католицизму, унія не відбулася. Варіант Г — хибний: хрестовий похід так і не відбувся.

Відповідь: міжнародне визнання держави Данила й надання титулу «король Русі».

Приклад 4. Наслідок походу Бурундая 1259 р.

Завдання: Наслідком походу ординського воєначальника Бурундая 1259 р. було…

• А) заснування Львова

• Б) коронація Данила Романовича

• В) руйнування укріплень галицько-волинських міст

• Г) об'єднання Галичини й Волині

Розв'язання: Бурундай змусив Данила й Василька зруйнувати укріплення Володимира, Луцька, Кременця, Львова й Данилова. Заснування Львова (варіант А) — подія, що сталася раніше. Коронація (варіант Б) — 1253 р., теж раніше. Об'єднання Галичини й Волині (варіант Г) — 1199 р., справа Романа Мстиславича.

Відповідь: руйнування укріплень галицько-волинських міст.

• Вважати коронацію 1253 р. визволенням від Орди. Насправді залежність тривала, а 1259 р. Бурундай змусив зруйнувати укріплення міст. Коронація дала титул і визнання, але не свободу.

• Плутати битву під Ярославом (1245, перемога над угорцями й поляками) з битвою на Калці (1223, поразка від монголів). Це різні події з різними супротивниками й результатами.

• Думати, що Львів названо на честь самого Данила. Насправді місто назвали на честь його сина Лева. Данило заснував місто й дав йому ім'я сина.

• Плутати Дорогочин (місце коронації 1253 р.) зі співзвучними назвами інших міст (Дорогобуж, Дрогобич). Дорогочин — місто на Західному Бузі (Підляшшя, північно-західні землі держави), де коронувався Данило.

• Вважати, що корону Данилові надіслав візантійський імператор. Насправді її надіслав Папа Римський Інокентій IV, який прагнув поширити свій вплив і організувати хрестовий похід.

• Приписувати Данилові заснування держави. Галицько-Волинську державу утворив його батько Роман Мстиславич 1199 р. Данило її відновив, розбудував і прославив, але не створив.

У переліку дат теми 4 програми НМТ з історії України є такі, що стосуються Данила Романовича: 1238–1264 (правління Данила), 1245 (битва біля м. Ярослав і поїздка в Золоту Орду), 1253 (коронування). Данило Романович — одна з п'яти персоналій теми 4, яких треба знати для тесту.

Форма завдання «3 з 7» (завдання 28–30 у тесті) — по 1 балу за кожну з трьох правильних відповідей, до 3 балів. У демоваріанті НМТ-2026 цією формою перевіряють ознаки явища або біографію діяча. Саме так можуть запитати три події правління Данила Романовича.

Уривок джерела чи документа мають 8 із 30 завдань демоваріанта. У літописі про Данила шукаємо назви міст (Холм, Дорогочин, Ярослав), титули й сюжети (кумис у Батия, корона від Папи). Наприклад, фраза «О, лихіша від лиха честь татарська!» вказує на поїздку Данила до Батия 1245 р.

Стратегія для «3 з 7»: спершу відкидаємо варіанти з чужими датами й іменами (Роман, Лев, Ольгерд), потім з решти обираємо рівно три. Якщо сумніваєтеся, згадайте найвідоміші справи Данила: заснування Львова, перемога під Ярославом, коронація в Дорогочині.

• Данило Романович правив у 1238–1264 рр.: 1238 р. утвердився в Галичі, 1245 р. переміг під Ярославом.

• Заснував Холм (нова столиця) і Львів (на честь сина Лева), запрошував до міст ремісників і купців.

• 1245 р. поїхав до Батия, визнав зверхність хана й уберіг державу від погрому.

• 1253 р. в Дорогочині коронувався короною від Папи — «король Русі».

• Коронація не принесла визволення: коаліція проти Орди не склалася, 1259 р. Бурундай змусив зруйнувати укріплення міст.

• Данило — син засновника держави Романа й найвідоміший правитель Королівства Руського.