Архітектура і мистецтво Русі-України

Разом із християнством Русь-Україна перейняла від Візантії не лише релігію, а й цілу систему архітектури та образотворчого мистецтва. Грецькі майстри збудували перші кам'яні храми, навчили місцевих будівельників і художників, а згодом у Києві, Чернігові та інших містах сформувалася власна мистецька школа. Щоб упевнено розпізнавати пам'ятки на НМТ, спершу треба засвоїти базові поняття.

Хрестовокупольний храм

Основним типом храму, який Русь успадкувала від Візантії, є хрестовокупольний. Його план — це хрест, вписаний у прямокутник. У центрі, над перехрестям нав (поздовжніх частин), розташована головна баня на барабані — циліндричній або гранчастій основі з вікнами. Опорою для бані слугують чотири (або більше) стовпи. Зі сходу до храму прилягають апсиди — напівкруглі виступи, у яких міститься вівтар. Простір усередині поділяється на нави — поздовжні ряди, відокремлені аркадою.

Будівельним матеріалом слугувала плінфа — тонка широка цегла (завтовшки 2,5–4 см). Мурування було мішаним: чергували ряди плінфи з камінням, скріплюючи їх рожевим вапняковим розчином із домішкою товченої цегли — цем'янкою. Саме цей рожевий колір розчину часто помітний на давніх мурах і допомагає відрізнити споруду Русі від пізніших.

Мозаїка, фреска, ікона, мініатюра

Інтер'єри храмів прикрашали кількома техніками, кожна з яких має чіткі ознаки:

Мозаїка вважалася найдорожчою технікою, тому її використовували лише в найважливіших храмах і лише для ключових зображень. Фреска була поширенішою — нею вкривали всі стіни. Ікони писали на замовлення для храмів і домівок. Книжкові мініатюри прикрашали рукописи, які створювали при монастирях.

Від візантійських учителів до місцевих майстрів

Перші храми будували й розписували грецькі майстри, запрошені князями. Однак невдовзі з'явилися й власні митці. Найвідоміший із них — Алімпій (Олімпій) Печерський, чернець Києво-Печерського монастиря (кінець XI – початок XII ст.). Про нього розповідає Києво-Печерський патерик: Алімпій навчався іконопису в грецьких майстрів, сам писав ікони, оздоблював мозаїками Успенський собор Лаври й безоплатно працював для бідних церков. Він вважається першим відомим на ім'я іконописцем Русі. Жодна з його ікон не збереглася достовірно, але патерик засвідчує його високу майстерність.

Київ часів Русі був містом, де зосередилися найвизначніші архітектурні пам'ятки. Кожен із великих князів прагнув залишити по собі монументальний храм. Розгляньмо п'ять ключових споруд у хронологічному порядку.

Десятинна церква (996 р.)

Перша кам'яна церква Києва, збудована князем Володимиром Великим і освячена 996 року. Свою назву дістала через те, що князь виділив на її утримання десяту частину своїх доходів — десятину. Церква була шестистовпним хрестовокупольним храмом. Під час монгольської облоги Києва 1240 року вона завалилася (за літописом, люди рятувалися на хорах, і споруда не витримала). До нашого часу збереглися лише фундаменти, які можна побачити в історичному центрі Києва.

Софійський собор (закладений 1037 р.)

Головний храм доби Ярослава Мудрого. За «Повістю минулих літ» закладений 1037 року. Це п'ятинавний хрестовокупольний храм, який первісно мав 13 бань, що утворювали пірамідальну композицію (під час барокової перебудови додали ще шість, тож нині бань 19). Собор має широкі галереї. Усередині збереглися унікальні мозаїки й фрески XI ст. — найдавніші в Україні.

Важливо! Зовнішній вигляд Софійського собору зазнав докорінної перебудови наприкінці XVII – у XVIII ст. в стилі українського бароко. Тому сучасний фасад із грушоподібними банями — не давньоруський. Давньоруськими лишилися інтер'єри: мозаїки, фрески, план храму.

Золоті ворота (XI ст.)

Парадна брама «міста Ярослава» — укріпленого центру Києва. Над воротами була зведена надбрамна церква Благовіщення. Золоті ворота слугували головним в'їздом до міста. У давнину вони були облицьовані позолоченою міддю (звідси назва). Нині над рештками воріт зведено захисний павільйон (1982 р.), у якому розміщено музей.

Успенський собор Києво-Печерської лаври (1073–1078)

Головний храм Києво-Печерського монастиря, закладений 1073 року за князя Святослава Ярославича та ігумена Феодосія. Будівництво завершили 1078 року. Собор був тринавним хрестовокупольним храмом. Його трагічна доля: 1941 року храм був висаджений у повітря (за однією з версій — радянськими диверсантами під час відступу). Відбудований у 1998–2000 роках у формах, наближених до первісних.

Михайлівський Золотоверхий собор (1108–1113)

Збудований князем Святополком Ізяславичем у 1108–1113 роках. Це перший храм Києва, баню якого вкрили золотом — звідси назва «Золотоверхий». Собор прикрашали мозаїки, серед яких особливо відомі «Дмитрій Солунський» і «Євхаристія». 1934 року, за радянської влади, собор був зруйнований. Відбудований наприкінці 1990-х років.

Чернігів був другим за значенням містом Русі після Києва. Тут збереглися дві визначні пам'ятки, які часто трапляються в завданнях НМТ. Важливо навчитися розрізняти їх між собою.

Спасо-Преображенський собор (близько 1036 р.)

Заснований князем Мстиславом Тмутороканським, братом Ярослава Мудрого, близько 1036 року. Це одна з найдавніших збережених кам'яних споруд Русі. Собор тринавний, хрестовокупольний, із п'ятьма банями. Його вигляд — масивний, приземкуватий, із потужними стінами. Мурування виконане в мішаній техніці з плінфи й каменю на рожевому цем'янковому розчині. Усередині збереглися фрагменти фресок XI ст.

П'ятницька церква (кінець XII – початок XIII ст.)

Невеликий храм з однією банею, присвячений святій Параскеві П'ятниці. Його головна архітектурна особливість — баштоподібна, спрямована вгору композиція. Фасади прикрашені ступінчастими закомарами (напівкруглими завершеннями стін). Церква була зруйнована під час Другої світової війни, а в повоєнні роки відновлена за проєктом відомого архітектора-реставратора Петра Барановського.

Як розрізнити два чернігівські храми

Образотворче мистецтво Русі представлене передусім монументальним живописом (мозаїки й фрески), іконами та книжковими мініатюрами. Розгляньмо найвідоміші твори, які входять до програми НМТ.

Мозаїки Софії Київської

У Софійському соборі збереглися найдавніші мозаїки Русі, виконані візантійськими майстрами в середині XI ст. Найвідоміші з них:

• «Оранта» («Нерушима стіна») — велична постать Богородиці з піднятими руками в головній апсиді собору. Це головна мозаїка Софії, її висота близько 6 м. Богородиця зображена в молитовній позі (грец. «оранта» — та, що молиться).

• «Вседержитель» (Христос Пантократор) — поясне зображення Христа в медальйоні центральної бані. Частину мозаїки втрачено й доповнено пізнішим розписом.

• «Євхаристія» — сцена причастя апостолів Христом, розташована в апсиді.

Фрески Софії Київської

Окрім мозаїк, стіни Софії вкриті фресками. Найцікавіші з них:

• Груповий портрет родини Ярослава Мудрого — фреска на стіні центральної нави, де зображено князя з дружиною й доньками. Це один із перших світських портретів у мистецтві Русі.

• Світські сцени на сходах веж — полювання, скоморохи, музиканти, танці. Ці зображення унікальні тим, що показують не церковні, а повсякденні сюжети.

Вишгородська ікона Богородиці

Візантійська ікона початку XII ст., що зберігалася у Вишгороді під Києвом. Її сюжет — «Розчулення» (грец. «Елеуса»): Богородиця ніжно притуляє щоку до щоки Немовляти. 1155 року князь Андрій Боголюбський вивіз ікону з Вишгорода на північний схід Русі, до Володимира-на-Клязьмі. Згодом вона дістала назву «Володимирська ікона Богородиці» й стала однією з найшанованіших святинь. Важливо пам'ятати: Вишгородська ікона — візантійська за походженням, а не створена київськими майстрами.

Свенська ікона (XIII ст.)

«Богоматір Печерська з Антонієм і Феодосієм» — ікона XIII ст., що походить зі Свенського монастиря (нині Брянська область РФ). На ній Богородиця зображена на престолі з Немовлям, а обабіч стоять засновники Києво-Печерського монастиря — святі Антоній і Феодосій. Це рідкісний зразок ікони, де поряд із Богородицею зображено реальних історичних осіб.

Книжкові мініатюри

Найдавніші рукописні книги Русі прикрашали мініатюрами — ілюстраціями, виконаними фарбами, часто із застосуванням золота. Дві мініатюри є обов'язковими для розпізнавання:

• «Євангеліст Лука» з Остромирового Євангелія (1056–1057) — зображення апостола Луки, який сидить за письмовим столом і пише Євангеліє. Мініатюра вміщена в декоративну раму. Остромирове Євангеліє — найдавніша датована рукописна книга Русі.

• «Родина князя Святослава» з Ізборника 1073 р. — князь Святослав Ярославич із дружиною та синами. Це перший груповий світський портрет у книжковому мистецтві Русі. Князь тримає книгу, поруч — його родина.

Розгляньмо чотири тренувальні завдання у форматі НМТ, які перевіряють уміння розпізнавати пам'ятки архітектури й мистецтва Русі.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді за описом фото

Завдання: На реконструкції первісного вигляду — п'ятинавний хрестовокупольний храм із 13 банями. У головній апсиді — мозаїчна постать Богородиці з піднятими руками. Яку пам'ятку зображено?

Розв'язання: П'ять нав і 13 бань — це унікальна ознака Софійського собору в Києві. Жоден інший храм Русі не мав такої кількості бань. Мозаїка Богородиці з піднятими руками в апсиді — це «Оранта», яка збереглася саме в Софії Київській.

Відповідь: Софійський собор у Києві.

Чому інші варіанти неправильні:

• Андріївська церква в Києві — збудована в XVIII ст. в стилі бароко, має зовсім іншу архітектуру й не належить до доби Русі.

• Десятинна церква — перша кам'яна церква Києва, але вона не збереглася (лише фундаменти), і в ній не було 13 бань.

• П'ятницька церква в Чернігові — невеликий храм з однією банею, а не з 13.

Приклад 2. Відповідність «пам'ятка — князь-замовник»

Завдання: Установіть відповідність між пам'яткою архітектури та князем, за якого її збудували.

1 Десятинна церква 2 Софійський собор у Києві 3 Спасо-Преображенський собор у Чернігові 4 Михайлівський Золотоверхий собор

А Ярослав Мудрий Б Святополк Ізяславич В Мстислав Тмутороканський Г Володимир Великий Д Андрій Боголюбський (зайвий)

Розв'язання:

• Десятинна церква (1) — Володимир Великий (Г).

• Софійський собор (2) — Ярослав Мудрий (А).

• Спасо-Преображенський собор (3) — Мстислав Тмутороканський (В).

• Михайлівський Золотоверхий (4) — Святополк Ізяславич (Б).

• Андрій Боголюбський (Д) — зайвий, він вивіз Вишгородську ікону, але не будував жодного з цих храмів.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Б.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за описом мініатюри

Завдання: У рукописній книзі зображено князя з княгинею та синами. Це перший груповий світський портрет у книжковому мистецтві Русі. Про яку пам'ятку йдеться?

Розв'язання: Опис точно відповідає мініатюрі «Родина князя Святослава» з Ізборника 1073 року. Ключові слова: «князь із княгинею й синами», «перший груповий світський портрет», «рукописна книга».

Відповідь: «Родина князя Святослава» з Ізборника 1073 р.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Євангеліст Лука» з Остромирового Євангелія — зображує апостола, а не князівську родину.

• Мозаїка «Оранта» — це мозаїка в Софійському соборі, а не книжкова мініатюра.

• Вишгородська ікона — ікона на дерев'яній дошці, а не мініатюра в книзі.

Приклад 4. Відповідність «пам'ятка — техніка»

Завдання: Установіть відповідність між твором мистецтва та технікою виконання.

1 «Оранта» 2 Груповий портрет родини Ярослава в Софії 3 Вишгородська ікона 4 «Євангеліст Лука»

А фреска Б мозаїка В книжкова мініатюра Г іконопис темперою на дошці Д гравюра (зайва — техніка пізнішої доби)

Розв'язання:

• «Оранта» (1) — мозаїка (Б).

• Груповий портрет родини Ярослава (2) — фреска (А).

• Вишгородська ікона (3) — іконопис темперою на дошці (Г).

• «Євангеліст Лука» (4) — книжкова мініатюра (В).

• Гравюра (Д) — зайва, ця техніка з'явилася в Україні значно пізніше, у XVI–XVII ст.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок через схожість назв, зовнішнього вигляду або технік. Ось найпоширеніші пастки й те, як їх уникнути.

• Плутати Софію Київську (XI ст.) з Андріївською церквою в Києві (XVIII ст., бароко). Андріївська церква — пам'ятка пізнього (єлизаветинського) бароко XVIII ст., збудована за проєктом архітектора Б. Растреллі. Вона не належить до доби Русі. Софійський собор — давньоруський храм, хоч його фасад перебудовано в бароко.

• Не розрізняти мозаїку (кубики смальти) і фреску (фарби по сирому тиньку). Мозаїка — це набір кольорових кубиків, вклеєних у тиньк. Фреска — це розпис фарбами по вологому тиньку. На фото мозаїка має характерну «зернисту» поверхню, фреска — гладку.

• Плутати Десятинну церкву (Володимир, 996 р.) і Софійський собор (Ярослав Мудрий). Десятинна — перша кам'яна церква Києва, від неї лишилися лише фундаменти. Софія — величний п'ятинавний собор із мозаїками, що зберігся.

• Плутати два чернігівські храми: Спасо-Преображенський — XI ст., п'ять бань; П'ятницька — кінець XII – початок XIII ст., одна баня. Запам'ятай: Спасо-Преображенський — масивний, п'ятибанний, найдавніший. П'ятницька — струнка, однобанна, пізніша.

• Датувати Софію за барокові фасади. Зовнішній вигляд Софійського собору змінили наприкінці XVII – у XVIII ст. Давньоруськими лишилися інтер'єри з мозаїками й фресками. Не дай себе обдурити бароковими банями на фото!

• Плутати мініатюри: «Євангеліст Лука» — Остромирове Євангеліє; «Родина князя Святослава» — Ізборник 1073 р. Перша зображує апостола, друга — князівську родину. Запам'ятай книгу для кожної мініатюри.

• Вважати Вишгородську ікону твором київських майстрів. Вона візантійська за походженням, створена грецькими іконописцями. Лише зберігалася у Вишгороді.

На НМТ з історії України архітектура й мистецтво Русі-України перевіряються в межах теми 3 програми. Ось що треба знати про формат завдань.

Перелік пам'яток теми 3

Програма НМТ називає 10 пам'яток архітектури й образотворчого мистецтва Русі, які треба вміти розпізнавати:

• Софійський собор у Києві

• Спасо-Преображенський собор у Чернігові

• П'ятницька церква в Чернігові

• Успенський собор Києво-Печерської лаври

• Михайлівський Золотоверхий собор

• Вишгородська ікона Богородиці

• Свенська ікона («Богоматір Печерська з Антонієм і Феодосієм»)

• Мозаїка «Оранта»

• Мозаїка «Вседержитель»

• Мініатюри «Євангеліст Лука» й «Родина князя Святослава»

Що вимагає програма

Програма вимагає «візуально розпізнавати та характеризувати» пам'ятки. Це означає, що ти маєш упізнати храм або твір мистецтва за зображенням чи описом, назвати його, указати місто, замовника (для храмів) і техніку виконання (для творів образотворчого мистецтва). Знати точні дати створення не вимагається, але орієнтовний час (XI ст., кінець XII ст. тощо) варто пам'ятати. Алімпій Печерський — персоналія теми 3, а мозаїка й фреска — поняття теми.

Формат завдань на НМТ

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 6 і 17 — це вибір однієї відповіді з чотирьох за фото пам'ятки чи репродукцією картини (теми 10 і 27), 1 бал. Загалом завдання із зображеннями становлять 11 із 30 завдань тесту. Окрім вибору однієї відповіді, трапляються завдання на відповідність «логічні пари» (№ 21–24, до 4 балів); у демоваріанті 2026 це були пари на кшталт «рік — подія» чи «поняття — період». Пари «пам'ятка — місто», «пам'ятка — замовник», «пам'ятка — техніка» — тренувальний формат цього курсу.

Стратегія виконання

Коли бачиш зображення храму, спершу визнач кількість бань (одна, п'ять; у Софії Київської первісно тринадцять, а на сучасному фото — дев'ятнадцять) і форму (масивна чи струнка, баштоподібна). Потім зверни увагу на техніку оздоблення (мозаїка, фреска). Нарешті, зістав ці ознаки з добою та замовником. Для творів образотворчого мистецтва визнач техніку (мозаїка, фреска, ікона, мініатюра) та сюжет (Богородиця, Христос, апостол, князівська родина).

• Хрестовокупольний храм, плінфа, мозаїка, фреска й ікона — візантійська спадщина в мистецтві Русі.

• Десятинна церква — Володимир; Софійський собор і Золоті ворота — Ярослав Мудрий; Михайлівський Золотоверхий — Святополк Ізяславич.

• Чернігів: Спасо-Преображенський собор (XI ст., Мстислав) і П'ятницька церква (кінець XII – початок XIII ст.).

• Успенський собор Києво-Печерської лаври — головний храм монастиря, відбудований після знищення 1941 р.

• «Оранта» й «Вседержитель» — мозаїки Софії Київської.

• Вишгородська й Свенська ікони; мініатюри «Євангеліст Лука» й «Родина князя Святослава».

• Алімпій — перший відомий на ім'я іконописець Русі.