Глосарій

Економічні відносини, за яких товари й послуги обмінюються за вільними цінами на основі попиту й пропозиції. Першими кроками до них у період перебудови стали кооперативи й оренда.

Затоплювані водою поля, на яких вирощують рис. Вода захищає рослини від перегріву, пригнічує ріст бур'янів і сприяє розкладу органічних речовин. Воду спускають лише перед збиранням урожаю.

Повторюваність певних елементів у вірші (наголошених і ненаголошених складів, слів, синтаксичних конструкцій, пауз, інтонацій), яка створює відчуття музичності й упорядкованості поетичного мовлення.

Закономірне повторення природних явищ через певні проміжки часу. Розрізняють добову (зміна дня й ночі, бризи), сезонну (листопад, мусони, весняна повінь) і багаторічну (11-річні цикли сонячної активності) ритмічність.

Стилістична фігура, питальне речення, що не потребує відповіді, а виражає емоційне ставлення автора, привертає увагу читача чи спонукає до роздумів. Характерне для публіцистичного стилю. Приклад: «Невже ми байдуже дивитимемося на це?»

Риторичне запитання — стилістична фігура, запитання, яке не потребує відповіді, бо вона очевидна або на нього неможливо відповісти. Використовується для привернення уваги й посилення емоційного впливу. Наприклад: «Ти знаєш, що ти — людина?» (Василь Симоненко).

Звертання до неживого предмета, явища природи або абстрактного поняття, ужите в художньому мовленні. Підпорядковується тим самим пунктуаційним правилам, що й звичайне звертання. Наприклад: «Шуми, вітре, над полями!».

Стилістична фігура — звертання до неживого предмета, явища, відсутньої особи чи абстрактного поняття. Не потребує відповіді, підсилює емоційність і створює урочисту інтонацію. Адресат стоїть у кличному відмінку, часто з вигуком «О». Приклад: «О слово рідне! Орле скутий!..»

Лінійна западина (тріщина) в земній корі, що утворюється внаслідок розходження літосферних плит. В океані рифт проходить уздовж осі серединно-океанічного хребта, на суходолі утворює континентальний рифт (наприклад, Східноафриканська рифтова долина).

Відношення кількості безробітних до економічно активного населення, виражене у відсотках. Формула: (безробітні / економічно активне населення) × 100 %. Не плутати з часткою безробітних у всьому населенні.

Значення сумарного коефіцієнта народжуваності, за якого покоління дітей чисельно заміщує покоління батьків. Становить приблизно 2,1 дитини на жінку: двоє дітей заміщують батьків, а надлишок компенсує переважання хлопчиків серед новонароджених і смертність до репродуктивного віку.

Базовий рівень складності математики, який вивчають у загальноосвітніх школах. У демоверсії НМТ-2026 майже всі завдання (21 з 22) відповідають саме рівню стандарту. Це означає, що для успішного складання НМТ достатньо знати математику на шкільному базовому рівні.

Частка міського населення в загальній чисельності населення країни або регіону, виражена у відсотках. Обчислюється діленням кількості міських жителів на загальну чисельність населення, помноженим на 100 %.

Вектори, які однаково напрямлені й мають рівні модулі. У координатах рівні вектори мають рівні відповідні координати.

Ієрархічні рівні, на яких існують біологічні системи: за програмою НМТ — молекулярний, клітинний, організмовий, екосистемний і біосферний. Кожен вищий рівень містить нижчі й має нові властивості.

Трикутники, які можна сумістити накладанням; у них відповідні сторони й відповідні кути попарно рівні.

Фігури, які можна сумістити за допомогою переміщення (симетрії, повороту, паралельного перенесення або їх комбінації). Рівні фігури мають однакові розміри й форму: збігаються довжини сторін, величини кутів, площі.

Якщо a > 0, a ≠ 1, то рівність a^f(x) = a^g(x) виконується тоді й тільки тоді, коли f(x) = g(x). Це основне правило для найпростіших показникових рівнянь.

Трикутник, у якого дві сторони рівні. Рівні сторони називають бічними, а третю — основою. Вершина — спільний кінець бічних сторін.

Трапеція, у якої бічні сторони рівні. Властивості: кути при кожній основі рівні; діагоналі рівні; проєкція бічної сторони на більшу основу дорівнює (a − b)/2.

Трикутники, які мають однакову площу. Медіана ділить трикутник на два рівновеликі трикутники, а три медіани — на шість рівновеликих трикутників.

День, коли Сонце перебуває в зеніті над екватором (δ = 0°), а день і ніч тривають по 12 годин на всіх широтах. Відбувається 21 березня (весняне) та 23 вересня (осіннє).

Рівнодійна сил — одна сила, яка діє на тіло так само, як усі прикладені до нього сили разом. Дорівнює векторній сумі всіх сил: F⃗ = F⃗₁ + F⃗₂ + ...

Векторна сума всіх сил, що діють на тіло. Визначає напрям прискорення тіла згідно з другим законом Ньютона.

Рух, під час якого тіло за будь-які рівні проміжки часу здійснює однакові переміщення; швидкість тіла стала за модулем і напрямом (v = const).

Рух, за якого тіло за будь-які рівні проміжки часу проходить однакові дуги кола. Модуль швидкості сталий, а напрям безперервно змінюється.

Наслідки випадкового експерименту, які мають однакову ймовірність настати. Наприклад, випадання будь-якої грані кубика (1–6) — шість рівноможливих наслідків.

Частини складного прикметника, між якими можна вставити сполучник «і» (наука і техніка → науково-технічний). Такі прикметники пишемо через дефіс.

Прямолінійний рух, під час якого швидкість тіла за будь-які рівні проміжки часу змінюється однаково, тобто прискорення тіла залишається сталим (a = const). Описується рівняннями v = v₀ + at та x = x₀ + v₀t + at²/2.

Перетворення, за якого з обома частинами рівності виконують ту саму математичну дію, не порушуючи рівності. Наприклад, множення обох частин на одне й те саме число.

Нерівності з однаковою множиною розв’язків. Рівносильними перетвореннями розв’язують нерівності: перенесення доданків, множення на додатне число, множення на від’ємне число зі зміною знака.

Рівняння, що мають одну й ту саму множину коренів. Рівносильні перетворення (перенесення доданка з протилежним знаком, множення/ділення обох частин на ненульове число) не змінюють множини коренів.

Трикутник, у якого всі три сторони рівні. Окремий випадок рівнобедреного трикутника. Усі кути дорівнюють 60°, кожна медіана є бісектрисою й висотою.

Запис хімічної реакції, у якому невідому речовину позначено загальною формулою класу (CₙH₂ₙ, CₙH₂ₙ₊₁OH) або символом M для металу, а коефіцієнти відповідають типу реакції. Дає змогу прирівнювати кількості речовини незалежно від конкретної формули.

Формула y = f(x₀) + f′(x₀)(x − x₀), яка задає пряму, що дотикається до графіка функції y = f(x) у точці з абсцисою x₀. Належить до профільного рівня програми (позначка «П»), у довідкових матеріалах її немає.

Фундаментальне рівняння, що описує енергетичний баланс зовнішнього фотоефекту: енергія поглинутого фотона hν дорівнює сумі роботи виходу Aвих та максимальної кінетичної енергії фотоелектрона mv²max/2: hν = Aвих + mv²max/2.

Рівняння, у якому змінна міститься під знаком модуля. Розв'язується за означенням модуля, геометричним змістом або методом проміжків.

Рівність, яка містить змінну (зазвичай позначають літерою x). Наприклад, 2x − 1 = 5 — рівняння зі змінною x.

Рівняння, у якому крім змінної (x) є параметр (a). Розв'язати — означає для кожного значення параметра знайти всі корені або встановити, що їх немає.

Рівняння (x − x₀)² + (y − y₀)² = R² задає коло з центром у точці M(x₀; y₀) і радіусом R на координатній площині.

Рівняння x = x_0 + v_x t, яке описує залежність координати тіла від часу під час рівномірного прямолінійного руху, де x_0 — початкова координата, v_x — проєкція швидкості.

Рівняння, яке задає пряму на координатній площині; може мати вигляд Ax + By + C = 0 (загальне) або y = kx + b (з кутовим коефіцієнтом).

Хімічне рівняння — це умовний запис хімічної реакції за допомогою хімічних формул реагентів (ліворуч) і продуктів (праворуч), з'єднаних знаком «→» або «⇄». Коефіцієнти перед формулами показують співвідношення кількостей речовини реагентів і продуктів.

Співвідношення, яке пов'язує тиск, об'єм і температуру ідеального газу: pV = νRT = (m/M)RT. Для сталої маси газу виконується об'єднаний газовий закон p₁V₁/T₁ = p₂V₂/T₂.

У теплоізольованій системі кількість теплоти, віддана гарячішими тілами, дорівнює кількості теплоти, отриманій холоднішими: Q_віддана = Q_отримана. Алгебраїчна форма: ΣQᵢ = 0, де Qᵢ має знак «+» для отриманої теплоти і «−» для відданої.

Рівняння з двома змінними x і y, яке задовольняють координати всіх точок цієї фігури й лише вони.

Рівняння, що містить усі корені початкового рівняння, але може мати й додаткові (сторонні) корені. Піднесення до квадрата є типовим прикладом переходу до рівняння-наслідку.

Рівняння виду A*sin^2 x + B*sin x + C = 0, яке зводять до звичайного квадратного заміною t = sin x. Після розв'язання квадратного рівняння повертаються до найпростішого тригонометричного рівняння sin x = t.

Стала граматична ознака іменника в однині, яка буває чоловічою (він, мій), жіночою (вона, моя) або середньою (воно, моє). Рід визначають підстановкою займенника «мій / моя / моє», а не за закінченням слова. Іменники, що вживаються тільки в множині (ножиці, двері), роду не мають.

Граматичний рід іменника, який не змінюється за відмінками; визначається за значенням: неістоти мають середній рід (таксі, кафе), тварини — чоловічий (кенгуру, какаду), назви осіб — за статтю (леді — жіночий, аташе — чоловічий), географічні назви — за родовим словом (Міссісіпі — річка, жіночий рід), абревіатури — за головним словом повної назви (ООН — Організація, жіночий рід).

Концентрований водний розчин натрій силікату Na₂SiO₃ або калій силікату K₂SiO₃. Використовується як силікатний клей, для вогнестійкого просочення тканин і деревини, вогнетривких замазок.

Група з 17 хімічних елементів (скандій, ітрій, лантаноїди), критично важливих для високотехнологічних галузей — електроніки, лазерів, магнітів, акумуляторів. Китай контролює близько 70 % світового видобутку.

Гриб-паразит Claviceps purpurea, що уражає жито та інші злаки. Замість зернівок у колосі утворює темно-фіолетові склероції, які містять отруйні алкалоїди.

Стале число d, яке додають до кожного попереднього члена, щоб дістати наступний. Знаходять як «наступний мінус попередній»: d = aₙ₊₁ − aₙ = a₂ − a₁. Якщо d > 0, прогресія зростає; d < 0 — спадає; d = 0 — стала.

Різниця довгот — це кутова відстань між двома меридіанами, виражена в градусах і кутових хвилинах. Якщо пункти в одній півкулі (обидва східної або обидва західної довготи), різницю знаходять відніманням; якщо в різних — додаванням.

Формула a² − b² = (a − b)(a + b): добуток різниці й суми тих самих виразів дорівнює різниці їхніх квадратів. Працює в обидва боки.

Формула a³ − b³ = (a − b)(a² + ab + b²). Другий множник називають неповним квадратом суми. Знак біля ab у другій дужці — плюс.

Величина, на яку місцевий час пункту відрізняється від поясного часу його годинного поясу. Обчислюють за формулою: (довгота пункту − довгота середнього меридіана поясу) · 4 хв. Якщо пункт на схід від середнього меридіана, різниця додатна (місцевий час більший); на захід — від'ємна (місцевий час менший).

Різниця місцевого часу — це проміжок часу між двома пунктами, який дорівнює різниці їхніх довгот, переведеній у години, хвилини й секунди (15° = 1 год, 1° = 4 хв, 1' = 4 с).

Фізична величина, що дорівнює різниці значень потенціалу між двома точками електричного поля: U = φ1 − φ2. Визначає роботу поля з переміщення заряду між цими точками: A = qU. Одиниця — вольт (В).