Глосарій

Форма самоврядування частини території держави, яка має власні представницькі й виконавчі органи, але не має державного суверенітету. В Україні автономією є Автономна Республіка Крим.

Інститут професійних захисників (присяжних повірених), запроваджений судовою реформою 1864 р. в Російській імперії. Адвокати захищали обвинувачених у кримінальних справах і представляли сторони в цивільних процесах.

Людина, яка безкорисливо допомагає бідним, хворим, сиротам, тобто вирішує соціальні проблеми. На відміну від мецената, благодійник зосереджений на соціальній підтримці, а не на культурі й науці, хоча на практиці ці ролі часто поєднували.

Таємна українська молодіжна організація, заснована 1891 р. біля могили Т. Шевченка в Каневі. Члени — І. Липа, М. Міхновський, М. Коцюбинський та ін. Уперше в Наддніпрянщині проголосила ідею політичної самостійності України. Припинила існування 1893 р. після арештів членів.

Щорічні платежі, які селяни сплачували державі впродовж 49 років (із 6 % річних) у рахунок погашення позики, виданої державою поміщикам під час викупної операції за селянські наділи.

Частина землі, якою селяни користувалися до реформи 1861 р., але яку поміщики «відрізали» на свою користь під час укладання уставних грамот, що призвело до малоземелля селян.

Виборний депутат земських зборів або міської думи в Російській імперії після реформ 1860–1870-х рр. Гласних обирали на 3 роки (земства) або 4 роки (міські думи) за майновим цензом.

Християнська церква східного обряду, яка визнає верховенство Папи Римського, але зберігає православні обряди й церковнослов'янську мову богослужіння. У Галичині другої половини XIX ст. стала осередком українського національного руху.

Легальне або напівлегальне культурницьке об'єднання української інтелігенції, що діяло в містах Наддніпрянщини від кінця 1850-х до 1890-х рр.

Діяльність українських громад (Київ, Полтава, Харків, Одеса) з кінця 1850-х рр.: недільні школи, видання книг, вивчення історії й фольклору. Мав культурницький, а не політичний характер.

Додаткове військове формування, скликане маніфестом Миколи I в січні 1855 р. для допомоги регулярній армії під час Кримської війни. Саме маніфест про ополчення спричинив «Київську козаччину».

Урочиста пісня «Ще не вмерла Україна» — слова Павла Чубинського (1862), музика Михайла Вербицького (1863); музику затверджено як Державний Гімн України 1992 р., текст — 2003 р.

Рух за оновлення освіти й культури мусульман Російської імперії, започаткований І. Гаспринським. Назва походить від арабського «джадід» (новий). Передбачав запровадження новометодних шкіл, світської освіти, модернізацію суспільства.

Державний устрій, за якого монархія складається з двох рівноправних частин. Після 1867 р. Австрійська імперія стала дуалістичною Австро-Угорщиною, поділеною на австрійську (Цислейтанію) й угорську (Транслейтанію) частини.

Те саме, що історизм: стиль другої половини XIX ст., заснований на поєднанні елементів різних історичних стилів в одній споруді.

Обов'язок усіх чоловіків, які досягли 21 року, незалежно від стану, служити в армії. Запроваджена військовою реформою 1874 р. замість рекрутських наборів. Термін служби: 6 років в армії, 7 на флоті.

Нелегальне об'єднання українських громад різних міст, створене 1897 р. в Києві з ініціативи В. Антоновича й О. Кониського. Займалася виданням книжок (видавництво «Вік»), вшануванням Т. Шевченка, підтримкою української преси й освіти.

Перше українське наукове періодичне видання, що виходить з 1892 року. Публікувало статті з історії, філології, етнографії, археології. За головування М. Грушевського стало провідним українським науковим часописом.

Виборні органи місцевого самоврядування в губерніях і повітах Російської імперії, запроваджені реформою 1864 р. Опікувалися школами, лікарнями, дорогами. На Правобережжі — лише з 1911 р.

Напрям у мистецтві кінця XIX — початку ХХ ст., що прагне передати миттєве враження, настрій, гру світла й кольору. У живописі — вільні, помітні окремі мазки (І. Труш, О. Мурашко); у літературі — фіксація миттєвих вражень і відчуттів людини (М. Коцюбинський, «Intermezzo»).

Здатність організму розпізнавати й знешкоджувати чужорідні агенти (бактерії, віруси, токсини). Фагоцитарна теорія імунітету, розроблена І. Мечниковим, пояснює захист організму через діяльність фагоцитів.

Інвестиції іноземних компаній та банків в економіку Наддніпрянщини. Бельгійський, французький, англійський і німецький капітал вкладали в шахти, металургію та банки через дешеву робочу силу, багату сировину й підтримку уряду.

Різновид живопису, що зображує події й героїв минулого. В українському живописі другої половини XIX ст. яскравим прикладом є картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Масовий селянський рух 1855 р. у Київській губернії, учасники якого сподівалися здобути волю від кріпацтва через запис у державне ополчення, яке вони називали «козацтвом». Придушений регулярними військами.

Перший спеціалізований мистецький навчальний заклад у Києві, заснований художником і педагогом Миколою Мурашком у 1875 році. Діяла до 1901 року. Тут викладали М. Пимоненко, М. Врубель, а серед учнів були О. Мурашко та В. Серов. Фінансово школу підтримував меценат І. Терещенко.

Добровільне об'єднання людей для спільної господарської діяльності. У Галичині — «Народна торгівля», страхове товариство «Дністер», позичкові каси.

Видатний діяч у певній галузі; в історії українського театру — видатні майстри сцени (актори, режисери, драматурги), які творили перший професійний український театр.

Система особистої, поземельної й адміністративної залежності селян від поміщиків, за якої селяни були прикріплені до землі й не могли її покинути без дозволу пана. Скасоване маніфестом 19 лютого 1861 р.

Надання грошей у борг під надзвичайно високі відсотки, що часто призводило до поневолення боржників. Проти лихварів спалахнуло повстання киян 1113 року.

Процес нав'язування угорської мови й культури українському населенню Закарпаття. Здійснювалася угорськими урядовцями та шляхтою через адміністрацію, школу й церкву.

Вимога до виборців мати певний рівень доходу або власності для участі у виборах. У реформах 1860–1870-х рр. майновий ценз відсторонював від виборів до земств і міських дум бідні верстви населення.

Різновид кераміки з кольоровою поливою, яку використовували для оздоблення фасадів будинків в українському архітектурному модерні. Майолікові панно часто мали народний орнамент або зображення гербів.

Особа, яка безоплатно фінансує культурні, освітні чи наукові проєкти. У період 1900–1921 рр. відомими меценатами були Євген Чикаленко (газета «Рада») і митрополит Андрей Шептицький (Національний музей у Львові).

Посадовці, призначені з місцевих дворян для розгляду суперечок між селянами й поміщиками під час упровадження селянської реформи 1861 р., зокрема для затвердження уставних грамот.

Виборний розпорядчий орган міського самоврядування в Російській імперії, запроваджений міською реформою 1870 р. Гласних міської думи обирали на 4 роки за майновим цензом.

Стиль кінця XIX – початку ХХ ст., що відмовляється від наслідування минулих стилів. Ознаки: плавні лінії, асиметрія, рослинний і тваринний декор, нові матеріали. Приклад: будинок з химерами в Києві.

Перехід від традиційного аграрного суспільства до індустріального: машинне виробництво, залізниці, зростання міст, поява нових соціальних груп (буржуазії та пролетаріату).

Літературний напрям кінця XIX – початку XX ст., що відмовився від прямого відтворення дійсності; зосереджується на внутрішньому світі людини, символах, настроях, психологізмі. Течії: імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм. Представники: Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська.

Суспільно-політична течія в Галичині, що вважала галицьких українців частиною «єдиного руського народу» й орієнтувалася на Росію.

Українофільська течія в Галичині, що визнавала українців окремою нацією й спиралася на народну мову. Заснували «Просвіту» й Літературне товариство імені Шевченка.

Наукове товариство (НТШ), створене 1892 року на базі Літературного товариства імені Шевченка. Мало три секції: історико-філософську, філологічну й математично-природописно-лікарську. Видавало «Записки НТШ». За головування М. Грушевського (1897–1913) стало неофіційною академією наук.

Форма самоврядування, за якої певна національна територія отримує право самостійно вирішувати внутрішні справи в складі більшої держави. УНДП вимагала створення окремого українського краю зі Східної Галичини й Північної Буковини в складі Австро-Угорщини.

Безкоштовна школа для дорослих і дітей, що працювала в неділі та свята; у 1859–1862 рр. громадівці навчали в них грамоти українською мовою.

Ключова умова Паризького миру 1856 р., згідно з якою Росії та Османській імперії заборонялося тримати на Чорному морі військовий флот, будувати військово-морські арсенали й фортеці на узбережжі. Чорне море оголошувалося нейтральним для військових суден.

Напрям еклектики, що наслідував архітектуру Візантії: хрестово-купольна композиція, бані, мозаїки, пишні розписи. У програмі НМТ представлений Володимирським собором у Києві (освячено 1896 р.).

Течія модернізму, що підносить сильну особистість, її внутрішню свободу, поєднує романтичне піднесення з психологізмом. В українській літературі представлена драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня».

Назва, яку дістало Наукове товариство імені Шевченка (НТШ), бо воно об'єднувало провідних українських учених, мало три секції, бібліотеку, музей, інститут дійсних членів (з 1899 р.), видавало наукові праці, але не мало державного статусу академії.

Тип школи, запроваджений І. Гаспринським з 1884 р., де навчання велося рідною мовою за звуковим методом, а до програми входили світські предмети (арифметика, географія, історія) поряд із релігійними. Протиставлялася старим мусульманським школам, де лише заучували Коран арабською.

Університет в Одесі, заснований 1865 року на базі Рішельєвського ліцею. Мав історико-філологічний, фізико-математичний і юридичний факультети. Тут працював професором І. Мечников.

Світська урядова особа, яка очолювала Священний Синод і контролювала всі його рішення. Найвідоміший обер-прокурор — Костянтин Побєдоносцев (1880–1905), який проводив політику русифікації.

349-денна оборона головної військово-морської бази Росії на Чорному морі (вересень 1854 – серпень 1855). Очолювали адмірали В. Корнілов і П. Нахімов (обидва загинули). Після захоплення Малахового кургану росіяни залишили південну частину міста.

Музично-драматичний твір, у якому поєднано вокальну музику, оркестровий супровід і сценічну дію; Микола Лисенко започаткував українську класичну оперу.

Мирний договір, підписаний 18 (30) березня 1856 р., який завершив Кримську війну. Передбачав «нейтралізацію» Чорного моря (заборону Росії та Османській імперії тримати військовий флот і фортеці), повернення Карса Туреччині та втрату Росією південної Бессарабії.

Жанр живопису, у якому головним предметом зображення є природа — ліси, степи, річки, небо, моря. В українському живописі другої половини XIX ст. визначними пейзажистами були А. Куїнджі («Місячна ніч на Дніпрі») і С. Васильківський («Козаки в степу»).

Легальна установа в Києві (1873–1876), створена громадівцями як прикриття для етнографічних, статистичних і фольклорних досліджень; закрита за Емським указом 1876 р.

Різновид живопису, у якому головним сюжетом є сцени повсякденного життя людей — праця, свята, родинні події, народні звичаї. В українському живописі другої половини XIX ст. найяскравіше представлений творами М. Пимоненка та К. Трутовського.

Система, за якої земельний наділ закріплювали за окремим селянським двором (господарством), а не за сільською громадою; двір міг продавати, дарувати чи передавати в спадок свій наділ. Переважала на Правобережжі й Лівобережжі України.

Перехід національного руху від культурницької праці (освіта, видавництво, театр) до політичної боротьби з чіткими програмами, партійними виданнями й виборчими кампаніями.

Організована група однодумців, яка прагне здобути політичну владу або впливати на неї для реалізації своєї програми суспільних змін. В українському русі перші партії виникли на зламі XIX–XX ст., коли культурницький етап змінився політичним.

Жанр живопису, що зображує конкретну людину або групу людей, передаючи не лише зовнішність, а й характер, настрій, внутрішній світ. В українському живописі кінця XIX — початку ХХ ст. відомими портретистами були І. Труш («Портрет Лесі Українки») та О. Мурашко («Дівчина в червоному капелюсі»).

Багатоквартирний житловий будинок, призначений для здавання квартир в оренду як джерело доходу власника. У програмі НМТ — будинок з химерами в Києві, зведений В. Городецьким для власної родини й винаймачів.

Кінцева, стратегічна мета політичної партії, якої вона прагне досягти в майбутньому. Для РУРП це був соціалістичний лад із колективною працею й власністю.

Найближчі, тактичні завдання політичної партії, які вона намагається реалізувати негайно. Для РУРП це були демократичні свободи, загальне виборче право, розвиток освіти й поліпшення становища селян.

Наймані робітники, які не мають власних засобів виробництва й працюють за платню на фабриках, шахтах, заводах. Сформувався в Наддніпрянщині внаслідок промислового перевороту.

Перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. У Наддніпрянщині розпочався в 1830–1840-х рр.; провідна галузь — цукроваріння.

Монопольне право поміщиків виробляти й продавати алкоголь на своїх землях. Пропінація поширювала пияцтво серед селян і давала поміщикам величезні прибутки.

Українське культурно-освітнє товариство, що поширювало українську мову, літературу й історію. Перша «Просвіта» в Наддніпрянщині — 1905 р. в Одесі. Київська «Просвіта» (1906) діяла під головуванням Б. Грінченка.

Постійна трупа акторів, для яких сценічна діяльність є основним фахом і джерелом заробітку, з режисером, сталим репертуаром і організованими гастролями; на відміну від аматорських гуртків.

Течія в Галичині 1870-х рр. на чолі з І. Франком і М. Павликом, що під впливом М. Драгоманова вимагала соціалістичних і демократичних реформ, захисту селян і робітників, загального виборчого права.

Літературний напрям другої половини XIX ст., що правдиво й типово зображує дійсність, соціальні проблеми й характери людей у їхньому середовищі. Представники: Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Франко.

Політика нав'язування російської мови й культури неросійському (зокрема українському) населенню. В УРСР посилилася після закону 1959 р., який дозволив батькам обирати мову навчання, що призвело до скорочення українських шкіл.

Повний державний суверенітет, незалежність України як окремої держави з власними кордонами, армією, законами й органами влади, що не підпорядковується жодній іншій державі.

Колегія вищих церковних ієрархів, яка керувала православною церквою в Російській імперії. Фактично підпорядковувався світській владі через обер-прокурора й був знаряддям русифікації українських земель.

Право селян користуватися лісами, пасовищами й водоймами, що належали поміщикам; після скасування панщини 1848 р. лишилися власністю поміщиків, що спричинило «сервітутну боротьбу».

Суд, у якому вину підсудного в кримінальній справі вирішують 12 присяжних засідателів, обраних із різних станів. Запроваджений судовою реформою 1864 р. в Російській імперії.

Суперництво великих європейських держав (Росії, Великої Британії, Франції, Австрії) за вплив на землях Османської імперії, що слабшала, зокрема на Балканах і навколо чорноморських проток.

Комплексна наукова дисципліна, що вивчає історію, мови, культуру й релігію народів Близького Сходу та Азії. В Україні найвідомішим сходознавцем був А. Кримський.

Перший професійний український театр у Наддніпрянщині, заснований Марком Кропивницьким 1882 року в Єлисаветграді. Його назвали «театром корифеїв» через видатних акторів — М. Заньковецьку, М. Садовського, П. Саксаганського, які заклали основи українського театрального мистецтва.

Категорія селян у Російській імперії після реформи 1861 р., які вже отримали особисту свободу, але до укладення викупної угоди продовжували відбувати панщину або платити оброк на користь колишнього поміщика.

Літературне товариство імені Шевченка, засноване 1873 року у Львові коштом наддніпрянців і галицьких народовців для видання українських книжок, заборонених у Російській імперії. 1892 року перетворене на Наукове товариство імені Шевченка (НТШ).

Виїзд людей за кордон у пошуках роботи та кращих умов життя. Перша хвиля трудової еміграції із західноукраїнських земель (кінець 1870-х – 1914 р.) спрямовувалася переважно до США, Канади, Бразилії й Аргентини.

Постійний колектив акторів, які разом ставлять вистави; основа професійного театру.

Нормативний акт монарха, що має силу закону. У контексті НМТ — Емський указ Олександра II 1876 р., який обмежував українське друковане слово, театральні вистави й тексти до нот.

Представники українського національного руху XIX ст., які вивчали й популяризували українську мову, історію та культуру. У Російській імперії влада звинувачувала їх у «сепаратизмі» й переслідувала.

Напрям модерну, що поєднав європейський стиль із народними будівельними традиціями. Характерні ознаки: трапецієподібні й шестикутні вікна та двері, високі дахи, майоліковий декор із народним орнаментом, мотиви дерев'яних церков і хат. Вияв національного відродження в архітектурі.

Право університету на самоврядування: рада професорів обирала ректора й деканів, вирішувала навчальні й наукові справи. Запроваджена університетським статутом 1863 р. в Російській імперії, скасована статутом 1884 р.

Процес зростання міст і частки міського населення. У Наддніпрянщині другої половини XIX ст. швидко росли Одеса, Київ, Харків, Катеринослав, виникали нові промислові селища (Юзівка).

Документ, який укладали між поміщиком і селянами впродовж двох років після оголошення маніфесту 1861 р.; він фіксував розмір селянського наділу й повинності (панщину або оброк), які селяни мали відбувати до викупу.

Процес активного поглинання й перетравлення клітинами (фагоцитами) чужорідних частинок, зокрема мікроорганізмів. Відкритий І. Мечниковим, який на основі цього явища створив фагоцитарну теорію імунітету.

Політична концепція, що передбачає перебудову держави на федерацію автономних країв і громад; М. Драгоманов обстоював федералізм як шлях до автономії України в складі перебудованої Російської імперії.

Вид електромагнітного випромінювання, здатний проникати крізь м'які тканини організму. Відкриті В. Рентгеном 1895 р.; І. Пулюй створив «лампу Пулюя» — джерело Х-променів — і одним із перших отримав якісні рентгенівські знімки.

Молодь польського шляхетського походження на Правобережжі, що свідомо стала на бік українського народу, вивчала фольклор, носила народний одяг і прагнула служити українському селянству.

Система державного контролю за змістом друкованих творів, вистав, кінофільмів тощо. В СРСР діяв Головліт, який перевіряв кожну книжку перед публікацією.

Відомчий розпорядчий документ, який міністерство надсилає підлеглим установам. У контексті НМТ — Валуєвський циркуляр 1863 р., який забороняв друк українських навчальних і релігійних книжок.

Сільський осередок товариства «Просвіта» з бібліотекою, де селяни читали газети, слухали лекції, дивилися вистави, співали в хорі. Напередодні Першої світової війни в Галичині діяло майже 3 тисячі читалень.

Босфор і Дарданелли — вузькі протоки, що з'єднують Чорне море із Середземним. Контроль над ними давав змогу регулювати вихід військових і торговельних суден, тому вони були ключовим об'єктом суперництва в Кримській війні.

Італійський термін, що означає «невизволена». Уживається для позначення територій, які залишаються під чужою владою, хоча мають належати до національної держави. Ю. Бачинський назвав свою працю «Україна irredenta» («Україна невизволена»).

Програмна декларація братства тарасівців, опублікована 1893 р. у львівській газеті «Правда». Проголошувала метою повну самостійність України й зобов'язувала членів розмовляти українською мовою в родині. Відома також як «Символ віри молодих українців».

Фонетичний український правопис, укладений Є. Желехівським у словнику 1886 р. З 1893 р. став офіційним правописом шкіл і видань Галичини.

Назва територій Далекого Сходу (Приамур'я й Приморський край), куди наприкінці XIX ст. переселялися малоземельні українські селяни. Назва походить від кольору лісів.

Фонетичний український правопис, розроблений П. Кулішем у кінці 1850-х рр. Принцип: «пиши, як чуєш». Відмовився від російських літер «єри», «єр» і «ять», а звук [і] позначав літерою і; літери є та ї як системні з'явилися пізніше, у правописі 1873 р. Став основою сучасного українського правопису.

Угода 1890 р. частини народовців (Ю. Романчук, О. Барвінський) із польською адміністрацією Галичини (намісник К. Бадені), яка передбачала лояльність українців в обмін на поступки в освіті й культурі; тривала до 1894 р.

Найвпливовіша тюркомовна газета Російської імперії, заснована Ісмаїлом Гаспринським 1883 р. в Бахчисараї. Виходила кримськотатарською й російською мовами. Гасло — «Єдність у мові, думках і справах». Назва перекладається як «Перекладач».

Штучна книжна мова москвофілів, суміш церковнослов'янської, російської, польської та місцевих галицьких говірок, незрозуміла простим селянам.

Умовна назва російського правопису, яким записували українські тексти (від назви літери «ы» — «єри»). Емський указ дозволяв друкувати художню літературу українською мовою лише в «ярижці», а не в фонетичній «кулішівці».