Глосарій

Абсолютна похибка Δx — це модуль різниці між виміряним значенням величини та її істинним значенням. У навчальних задачах її часто оцінюють половиною ціни поділки шкали приладу. Абсолютна похибка має ту саму одиницю вимірювання, що й сама величина.

Максимальна кількість балів, яку можна отримати за завдання з певного розділу в демоваріанті НМТ. Наприклад, у демо 2026 механіка має вагу 7 балів, а електродинаміка — 8 балів.

Фізична величина, яка має модуль (числове значення) і напрям у просторі. Позначається стрілкою над символом, наприклад a⃗. Приклади: переміщення, швидкість, прискорення, сила, імпульс.

Прийом, коли спільну величину, що входить до двох або більше формул, виражають з однієї формули й підставляють в іншу, щоб отримати один загальний вираз без цієї величини.

Відносна похибка ε — це відношення абсолютної похибки до модуля виміряного значення, виражене у відсотках: ε = Δx / |x| · 100 % для x ≠ 0. Вона показує, яку частку становить похибка від самого значення, і дає змогу порівнювати точність вимірювань різних величин.

Графік, на якому показано, як одна фізична величина змінюється залежно від іншої. На горизонтальній осі (x) відкладають незалежну величину, на вертикальній (y) — залежну.

Десятковий префікс — частина назви одиниці, яка вказує, у скільки разів ця одиниця більша або менша за основну. Наприклад, мілі (м) означає 10⁻³, кіло (к) — 10³, мега (М) — 10⁶. Префікс замінюють відповідним множником під час переведення в основну одиницю.

Прилад для вимірювання сили (зокрема ваги тіла). Складається з пружини, стрілки та шкали, проградуйованої в ньютонах (Н). Чим більша сила, тим більше розтягується пружина.

Тест у форматі НМТ (22 завдання, 60 хвилин, з довідкою й чернеткою), який виконують на початку підготовки або після опрацювання кількох розділів, щоб виявити прогалини в знаннях.

Тип тестового завдання, у якому до основи (умови) подано чотири варіанти відповіді (А, Б, В, Г), з яких лише один правильний. У НМТ з фізики таких завдань 14 — № 1–14. Оцінюють 0 або 1 бал.

Тип тестового завдання, у якому потрібно самостійно розв'язати задачу й записати лише кінцеве число (ціле або десятковий дріб) в одиницях, указаних в умові. У НМТ з фізики таких завдань шість — № 17–22. Оцінюють 0 або 2 бали без часткових балів за хід розв'язання.

Тип тестового завдання, у якому потрібно встановити відповідність між трьома елементами зліва (цифри 1–3) і п'ятьма елементами справа (букви А–Д). Дві букви лишаються зайвими. У НМТ з фізики таких завдань два — № 15 і № 16. Кожна правильна пара дає 1 бал.

Значуща цифра — це будь-яка цифра в записі числа, крім нулів ліворуч, які слугують лише для позначення розряду. Наприклад, у числі 0,0500 три значущі цифри (5, 0, 0). Кількість значущих цифр у результаті вимірювання визначається точністю приладу.

Найбільше значення вимірюваної величини, яке може показати прилад за повного відхилення стрілки (або за максимального заповнення шкали). Перевищувати межу вимірювання не можна — це може пошкодити прилад.

Вигнута поверхня рідини в місці контакту зі стінками посудини. Для води меніск увігнутий — рівень читають за нижнім краєм. Для ртуті меніск опуклий — рівень читають за верхнім краєм.

Значення фізичної величини в конкретний момент часу; його зчитують з графіка цієї величини. Миттєве значення швидкості зміни величини (наприклад, миттєву швидкість за графіком x(t)) на криволінійному графіку визначають як нахил дотичної, проведеної до графіка в цій точці.

Міжнародна система одиниць (СІ, від фр. Système International) — єдина система фізичних одиниць, яку використовують у науці й техніці в усьому світі. Вона базується на семи основних одиницях: метр (м), кілограм (кг), секунда (с), ампер (А), кельвін (К), моль (моль) і кандела (кд).

Довжина вектора — невід'ємне число, яке показує числове значення векторної величини. Позначається a або |a⃗|. Обчислюється за теоремою Піфагора через проєкції: a = √(aₓ² + aᵧ²).

Величина, що показує, як швидко змінюється значення на осі y відносно значення на осі x. Обчислюється як Δy/Δx = (y₂ − y₁)/(x₂ − x₁). За нахилом графіка x(t) визначають швидкість, за vₓ(t) — прискорення, за q(t) — силу струму.

Непряме вимірювання — це вимірювання, за якого шукану величину обчислюють за формулою, що пов'язує її з величинами, отриманими прямими вимірюваннями. Наприклад, густину ρ знаходять як m / V, швидкість v — як s / t, опір R — як U / I.

Основна одиниця СІ — одна із семи незалежно визначених одиниць, від яких походять усі інші (похідні) одиниці системи. Це метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль і кандела.

Спосіб перевірки правильності перетворення формули: замість кожної величини підставляють її одиницю СІ. Якщо отримана одиниця не збігається з одиницею шуканої величини, у перетворенні є помилка.

Послідовність і розподіл часу на вивчення розділів фізики для НМТ, складений з урахуванням ваги розділів у демоваріанті, результатів діагностики та циклу «діагностика → юніти з прогалинами → повторний тест».

Площа фігури між графіком y(x), віссю x і межами проміжку, узята зі знаком (ділянки під віссю x дають від'ємний внесок); відповідає накопиченій фізичній величині. Для vₓ(t) дає переміщення, для Fₓ(x) і p(V) — роботу, для I(t) — перенесений заряд. Одиниця площі — добуток одиниць осей.

Тест, який виконують після опрацювання прогалин у конкретному розділі, щоб перевірити, чи засвоєно матеріал. Якщо результат зріс — переходять до наступного розділу; якщо ні — повертаються до юнітів з помилками.

Значення вимірюваної величини, яке зчитує спостерігач зі шкали приладу. Обчислюють як суму найближчої меншої оцифрованої позначки й добутку кількості поділок до стрілки на ціну поділки. Записують з одиницею вимірювання.

Мінімальна кількість тестових балів, яку треба набрати, щоб отримати результат за шкалою 100–200. Для НМТ з фізики поріг становить 15 % максимального тестового бала, тобто 5 балів з 32.

Відхилення кінцевого результату від точного, спричинене округленням проміжних чисел. Уникають тим, що спершу отримують загальний вираз і підставляють числа лише один раз.

Похідна одиниця СІ — одиниця, утворена множенням або діленням основних одиниць. Наприклад, ньютон (Н = кг · м/с²), джоуль (Дж = Н · м), паскаль (Па = Н/м²).

Геометричний спосіб додавання двох векторів: вектори відкладають зі спільного початку, на них будують паралелограм, сума — діагональ паралелограма з того самого початку.

Геометричний спосіб додавання векторів: початок другого вектора переносять у кінець першого, сума — вектор від початку першого до кінця другого. Для трьох і більше векторів застосовують правило многокутника.

Тема або тип завдань, у яких учень припускається помилок через недостатнє розуміння теорії, невміння вибрати формулу, помилки в одиницях або неуважність. Виявляється за результатами діагностичного тесту.

Число зі знаком, яке дорівнює довжині відрізка між проєкціями початку й кінця вектора на вісь. Обчислюється за формулою aₓ = a · cos α, де α — кут між вектором і додатним напрямом осі. Проєкція додатна, якщо кут гострий, від'ємна — якщо тупий.

Пряме вимірювання — це вимірювання, за якого значення фізичної величини знімають безпосередньо зі шкали приладу: довжину — лінійкою, масу — терезами, силу — динамометром, напругу — вольтметром.

Перетворення, за якого з обома частинами рівності виконують ту саму математичну дію, не порушуючи рівності. Наприклад, множення обох частин на одне й те саме число.

Формула, у якій шукана величина виражена лише через відомі з умови величини та фізичні сталі, без підстановки чисел. Числа підставляють один раз — у кінцеву формулу.

Фізична величина, яка має лише числове значення і не має напряму. Додається, віднімається й множиться як звичайне число. Приклади: маса, час, шлях, температура, енергія, робота.

Стандартний вигляд (науковий запис) числа — запис у формі a · 10ⁿ, де 1 ≤ |a| < 10, а n — ціле число. Наприклад, 0,00032 = 3,2 · 10⁻⁴, 45 000 = 4,5 · 10⁴.

Бал, який учасник НМТ отримує за виконання завдання, зарахований у суму сирих балів. Максимальна сума тестових балів за весь тест з фізики — 32. Тестові бали потім переводять у шкалу 100–200.

Значення однієї найменшої поділки шкали вимірювального приладу, тобто зміна вимірюваної величини між двома сусідніми штрихами. Обчислюють як різницю двох сусідніх підписаних значень, поділену на кількість проміжків між ними.

Значення, яке відповідає одній найменшій клітинці координатної сітки на осі. Обчислюється як різниця двох сусідніх підписаних значень на осі, поділена на кількість клітинок між ними.

Шкала, за якою тестовий бал (0–32) переводять у вступний результат (100–200). Таблицю переведення затверджує УЦОЯО щороку окремо для кожного предмета. Бал за шкалою 100–200 отримують лише учасники, які подолали поріг.

Упорядкований набір позначок (штрихів) на вимірювальному приладі, біля яких зазначено числові значення величини та її одиницю. За шкалою зчитують показання приладу.