Глосарій

Насичений вуглеводень із загальною формулою CₙH₂ₙ₊₂, у якому всі зв'язки між атомами Карбону одинарні. Молярна маса алкану: M = 14n + 2.

Гідроксид, який реагує і з кислотами (як основа), і з лугами (як кислота). Головні приклади за програмою НМТ — Zn(OH)₂ і Al(OH)₃. У воді нерозчинні (позначка «Н» у таблиці розчинності), утворюють білі драглисті осади.

Солетворний оксид, який виявляє і основні, і кислотні властивості — реагує і з кислотами, і з лугами. Приклади: ZnO, Al₂O₃, BeO, Cr₂O₃.

Органічна сполука, що містить бензенове кільце з делокалізованою π-електронною системою, що забезпечує підвищену стабільність; найпростіший представник — бензен C₆H₆, який вступає в реакції заміщення, а не приєднання за звичайних умов.

Багатоатомний спирт — органічна сполука, у молекулі якої містяться дві або більше гідроксильних груп OH, приєднаних до різних атомів Карбону. Гліцерол — триатомний спирт (три групи OH).

Число ковалентних хімічних зв'язків, якими атом сполучений з іншими атомами в молекулі (з урахуванням кратності); записують римською цифрою без знака. Для йонних сполук у шкільній хімії валентністю вважають сполучну здатність, що відповідає заряду йона.

Речовина або частинка, яка віддає електрони в окисно-відновній реакції; при цьому сама окиснюється, а її ступінь окиснення зростає.

Відносна атомна маса (Ar) — це середня маса атомів природної суміші ізотопів елемента, віднесена до 1/12 маси атома Карбону-12. Вона не має одиниць вимірювання і зазвичай є дробовим числом.

Безрозмірна величина, яка показує, у скільки разів маса молекули більша за 1/12 маси атома Карбону-12. Обчислюється як сума відносних атомних мас усіх атомів у молекулі з урахуванням індексів. Позначається Mr.

Відношення практичної маси (об'єму, кількості речовини) продукту до теоретичної, виражене в частках одиниці або у відсотках. Позначається грецькою літерою η (ета). Обчислюється за формулою η = m(практ.)/m(теор.)·100 %.

Генетичний ланцюжок — це послідовність хімічних перетворень, де кожна наступна речовина утворюється з попередньої в результаті хімічної реакції. Типовий неорганічний ланцюжок: метал → основний оксид → основа → сіль або неметал → кислотний оксид → кислота → сіль. Кожну стрілку реалізують окремою реакцією з конкретним реагентом.

Гідроліз — це хімічна реакція розкладу речовини за участю води. В органічній хімії гідролізу зазнають естери (до кислоти й спирту), вуглеводи (сахароза → глюкоза + фруктоза; крохмаль → глюкоза) і білки (до амінокислот). Лужний гідроліз естерів практично необоротний, кислотний — оборотний.

Взаємодія йонів солі з водою, яка призводить до зміни pH розчину. Сіль сильної основи й слабкої кислоти гідролізує за аніоном (лужне середовище), сіль слабкої основи й сильної кислоти — за катіоном (кисле середовище), а сіль сильної основи й сильної кислоти не гідролізує (нейтральне середовище).

Сполуки одного класу, подібні за будовою й хімічними властивостями, склад яких відрізняється на одну чи кілька груп CH₂ (гомологічну різницю).

Домішки — це сторонні речовини в технічному зразку (вапняку, руді, технічному металі), які не беруть участі в хімічній реакції в умовах досліду. Їх масу не можна підставляти в рівняння реакції.

Здатність атома в хімічній сполуці притягувати до себе спільні електронні пари. У періоді зліва направо зростає, у головній підгрупі знизу вгору зростає; найбільша — у Флуору. Таблиці електронегативності в довідці НМТ немає.

Реакція утворення естеру з карбонової кислоти та спирту, що супроводжується виділенням води. Реакція оборотна (⇄), її прискорюють нагріванням і додаванням концентрованої сульфатної кислоти.

Сукупність властивостей води, зумовлених наявністю в ній розчинених солей Кальцію й Магнію, тобто йонів Ca²⁺ і Mg²⁺. Чим більша концентрація цих йонів, тим вода жорсткіша.

Заміщення — тип хімічної реакції, в якій атом або група атомів у молекулі замінюється на інший атом або групу. В органічній хімії розрізняють радикальне заміщення (алкани + Cl₂ на світлі) та електрофільне заміщення (бензен + Br₂ з FeBr₃).

Речовина, що має однаковий якісний і кількісний склад (однакову молекулярну формулу) з іншою речовиною, але відрізняється від неї будовою молекули, наприклад бутан C₄H₁₀ і 2-метилпропан C₄H₁₀.

Ізотопи — це нукліди одного хімічного елемента, які мають однакове протонне число Z, але різне число нейтронів N, а отже, й різне нуклонне число A. Назва походить від грецьких слів «ісос» (однаковий) і «топос» (місце).

Сіль, у якій атоми Гідрогену багатоосновної кислоти заміщено металом лише частково, тому в кислотному залишку залишається один або кілька атомів Гідрогену. Утворюють лише багатоосновні кислоти. Приклади: NaHSO4, Ca(HCO3)2, KH2PO4.

Розчин кислоти з високою масовою часткою розчиненої речовини (наприклад, HNO₃ з w > 60 % або H₂SO₄ з w > 80 %). Концентровані H₂SO₄ та HNO₃ є сильними окисниками й реагують з металами без виділення водню.

Хімічний процес термічного розщеплення довгих молекул алканів на коротші алкани й алкени під дією високої температури без доступу повітря; застосовують у промисловості для збільшення виходу бензину з нафти.

Просторове розташування частинок (атомів, йонів або молекул) у твердій речовині. Розрізняють йонні, атомні, молекулярні та металічні кристалічні ґратки, які визначають фізичні властивості речовини.

Сплав міді з цинком. Має жовтий колір, пластична. Використовується для труб, сантехнічної арматури, духових музичних інструментів, гільз.

Форма завдань 19–20 НМТ з хімії, у якій три елементи лівої колонки (1–3) треба зіставити з п'ятьма елементами правої колонки (А–Д). Дві букви в правій колонці зайві. Кожне правильне зіставлення дає 1 бал, максимум 3 бали за завдання.

Масова частка компонента — відношення його маси до загальної маси суміші або розчину. Може виражатися у відсотках (25 %) або в частках одиниці (0,25). Для НМТ важливо вказати число в тих одиницях, яких вимагає умова.

Спосіб розв'язання завдань із множинним вибором, за якого послідовно перевіряють кожен варіант і відкидають неможливі (ті, що суперечать умові, довідковим таблицям або законам хімії), поки не залишиться один правильний.

Об'єм 1 моль газу за нормальних умов (0 °C, 101,3 кПа); Vm = 22,4 л/моль. Стала, якої немає в довідкових матеріалах НМТ. Застосовується лише для газів за нормальних умов.

Надлишок реагенту — це кількість однієї з речовин, яка перевищує стехіометрично необхідну для повної реакції з іншою речовиною. Надлишок може змінити продукт реакції, наприклад, надлишок CO₂ перетворює середню сіль на кислу.

Оксид, який не реагує ні з кислотами, ні з лугами з утворенням солі. До несолетворних належать CO, N₂O, NO і SiO.

Речовина або частинка, яка приєднує електрони в окисно-відновній реакції; при цьому сама відновлюється, а її ступінь окиснення знижується.

Округлення — зменшення кількості значущих цифр числа за правилом: якщо перша відкинута цифра 5 або більша, попередню збільшують на 1; якщо менша за 5 — залишають без змін. Проміжні результати не округлюють, лише остаточну відповідь.

Утворення на поверхні металу (Fe, Al, Cr) щільної оксидної плівки під дією концентрованої нітратної або сульфатної кислоти на холоді, яка припиняє подальшу реакцію металу з кислотою.

Високомолекулярна сполука, молекули якої (макромолекули) складаються з великої кількості повторюваних структурних ланок, з'єднаних хімічними зв'язками.

Процес послідовного сполучення багатьох молекул ненасиченого мономера в макромолекулу (полімер) без утворення побічних продуктів. Склад ланки полімеру збігається зі складом мономера.

Мінімальна кількість тестових балів, яку треба набрати, щоб тест вважався складеним. Для НМТ-2026 з хімії поріг становить 15 % від максимуму (32 бали), тобто 5 балів.

Принцип, сформульований Анрі Луї Ле Шательє 1884 року: якщо на систему в стані хімічної рівноваги подіяти ззовні (змінити концентрацію, тиск або температуру), рівновага зміщується в бік того процесу, який послаблює цю дію.

Тренувальний варіант НМТ, який виконують в умовах, наближених до реального іспиту: 24 завдання, 60 хвилин, лише довідкові матеріали. Пробний тест допомагає оцінити рівень підготовки й виявити прогалини в знаннях.

Аналіз кожного неправильно виконаного завдання пробного тесту: визначення теми програми, причини помилки (незнання, неуважність, обчислення, час) і уроку курсу, до якого треба повернутися. Розбір помилок дає змогу скласти цілеспрямований план повторення.

Здатність речовини утворювати з водою (або іншим розчинником) однорідну систему — розчин. Кількісно виражається масою речовини (у грамах), яка може розчинитися в 100 г води за певної температури.

Таблиця 4 довідкових матеріалів НМТ, у якій метали розташовані в порядку зменшення хімічної активності у водних розчинах: Li, K, Ba, Sr, Ca, Na, Mg, Be, Al, Mn, Cr, Zn, Fe, Cd, Ni, Sn, Pb, (H₂), Bi, Cu, Ag, Hg, Pt, Au. Чим лівіше стоїть метал, тим він активніший.

Сіль, у якій усі атоми Гідрогену кислоти повністю заміщено атомами металу (або йонами амонію NH4⁺). У кислотному залишку середньої солі немає атомів Гідрогену. Приклади: Na2SO4, CaCO3, NH4Cl.

Електроліт, ступінь дисоціації якого близький до 1 (100 %). У рівняннях дисоціації використовують знак →. Приклади: HCl, HNO₃, H₂SO₄, NaOH, KOH, розчинні солі.

Покроковий алгоритм пошуку всіх структурних ізомерів: починають із найдовшого карбонового ланцюга, потім поступово скорочують його і розміщують замісники в нееквівалентних положеннях, щоразу перевіряючи, чи не вийшла вже записана структура.

Матеріал з металічними властивостями, який одержують затвердінням розплаву металу з іншими металами або неметалами. Сплави — тверді суміші, тому не мають сталої хімічної формули; їхній склад виражають масовими частками компонентів.

Сполуки, що мають однаковий якісний і кількісний склад (однакову молекулярну формулу), але різну будову — різний порядок зв'язків між атомами. Для алканів це означає різний карбоновий скелет (нерозгалужений або розгалужений).

Завдання НМТ (номер 21), яке складається з двох частин, кожна оцінюється окремо в 1 бал. Можна отримати 0, 1 або 2 бали: перша частина зараховується навіть тоді, коли друга не виконана.

Умовний заряд атома в молекулі або формульній одиниці, який виникає за уявного припущення, що всі електрони ковалентних зв'язків повністю змістилися до електронегативнішого елемента. Позначають арабською цифрою зі знаком (+1, -2 тощо).

Довідкова таблиця, яка показує розчинність у воді кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей за позначеннями: Р (розчинна), Н (нерозчинна), М (малорозчинна). Використовується для перевірки, чи відбувається реакція обміну в розчині.

Первинний бал, який учень отримує за виконання завдань НМТ. Максимум для хімії — 32 бали. Тестові бали переводять у шкалу 100–200 за спеціальною таблицею, а не пропорційно.

Історично усталена назва речовини, яка не відображає її систематичної номенклатури (наприклад, кухонна сіль замість натрій хлорид). У довідці НМТ тривіальних назв немає — їх треба знати напам'ять.

Найпростіше співвідношення йонів або атомів у речовині немолекулярної будови, яке показує хімічна формула. Не є окремою молекулою; використовується для йонних сполук, як-от NaCl.

Атом або група атомів у молекулі органічної сполуки, яка визначає її характерні хімічні властивості та належність до певного класу. Наприклад: –OH (спирти/феноли), –CHO (альдегіди), –COOH (карбонові кислоти), –COO– (естери), –NH₂ (аміни).

Хімічна реакція, за характерною ознакою якої (утворення осаду певного кольору, виділення газу із запахом, зміна забарвлення індикатора) виявляють певний йон або молекулу в розчині.