Дізнайтеся свій рівень у темі

Визначай заклади освіти й наукові здобутки першої половини XIX ст.: Харківський і Київський університети, ліцеї, «Історію русів», Собор руських учених і Галицько-руську матицю.

Від «Енеїди» Котляревського до «Кобзаря» Шевченка: українська література, театр і музика першої половини XIX ст. Романтизм, кріпацькі театри, М. Щепкін та опера «Запорожець за Дунаєм».

Розпізнаєш пам'ятки архітектури класицизму, садово-паркові ансамблі, скульптуру й живопис кінця XVIII – першої половини XIX ст. та співвідноситимеш їх з авторами й містами.

Відтворюй основні епізоди «Енеїди» Івана Котляревського в послідовності частин (Карфаген, Сицилія, пекло, Лаціум) і співвіднось персонажів — троянців, латинян і богів — з епізодами та уривками поеми.

Пояснювати, як в «Енеїді» Котляревського поєднано бурлеск і травестію, визначати жанр поеми, розпізнавати в уривках гумор, сатиру, гіперболу й народну лексику та пояснювати значення «Енеїди» як першого твору живою народною мовою.

Переказуй сюжет «Наталки Полтавки» від експозиції до розв'язки, характеризуй шістьох дійових осіб і впізнавай персонажа за реплікою, вчинком чи цитатною характеристикою.

Визначай жанр «Наталки Полтавки» (соціально-побутова драма з піснями, за автором — «опера малоросійська»), пояснюй, як пісні й мовлення розкривають героїв, і розрізняй Наталку й Терпилиху за репліками.

Визначаєш ключові дати біографії Тараса Шевченка, розрізняєш періоди його творчості (ранній, «три літа», заслання, після заслання) і співвідносиш програмні твори з роками написання. Учишся впізнавати висловлювання про Шевченка в завданнях НМТ.

Розбираєш сюжет поеми «Катерина»: кохання до москаля, вигнання з дому, загибель героїні. Характеризуєш образ Катерини як жертви обману й жорстокої громадської моралі, визначаєш жанр соціально-побутової поеми та роль ліричних відступів.

Пояснюєш композицію поеми «Сон» («У всякого своя доля…») як політ ліричного героя над Україною, Сибіром і Петербургом, тлумачиш сатиричні образи царя, цариці, вельмож і пам'ятника Петру I та визначаєш засоби сатири: сарказм, гротеск, іронію.

Тлумачити образ Прометея як символ незнищенності поневолених народів, антиколоніальний пафос поеми «Кавказ», присвяту Якову де Бальмену та сарказм Шевченка щодо імперської «просвіти» й лицемірної віри загарбників.

Пояснюєш жанр послання, адресата й ключові ідеї твору «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»: своя правда в своїй хаті, навчання без зречення свого, братання з народом. Розпізнаєш риторичні звертання, сарказм, антитезу.

Визначаєш композицію, провідні мотиви й художні засоби вірша «Заповіт» (наказові форми дієслів як заклик до нащадків, пейзаж, епітети, символи) та вчишся співвідносити його рядки з твором і автором.

Класифікуй історичні джерела за видами, визначай добу за уривком чи зображенням, переводи рік у століття та розташовуй періоди історії України в хронологічній послідовності.

Від появи перших людей на території України до неолітичної революції: як змінювалися знаряддя, заняття й спосіб життя. Розрізняєш періоди кам'яної доби, привласнювальне й відтворювальне господарство та ключові стоянки за програмою НМТ.

Характеризуй трипільську та середньостогівську археологічні культури енеоліту: час, ареал, заняття, житла, протоміста, мальовану кераміку й перше приручення коня. Розпізнавай їх на картосхемах і зображеннях для НМТ.

Розрізняй кіммерійців, скіфів і сарматів за часом панування в Північному Причорномор'ї, суспільним устроєм, пам'ятками й описами в джерелах та показуй їхні території на картосхемі.

Визначаєш причини Великої грецької колонізації (VIII–VI ст. до н. е.), розташування й устрій античних міст-держав Північного Причорномор’я та їхні зв’язки зі скіфами.

Характеризувати Велике переселення народів IV–VI ст., перші писемні згадки про венедів, антів і склавинів, Велике розселення слов'ян другої половини V – VII ст. та пояснювати погляди на витоки українського народу.

Сім східнослов'янських племінних союзів на карті українських земель: поляни, древляни, сіверяни, волиняни, уличі, тиверці, білі хорвати. Походження назв «Русь» і «Руська земля» у писемних джерелах IX–XII ст. Легенда про Кия, Щека, Хорива й Либідь.

Розберешся, як і чому виникла Київська держава, що зробили Аскольд і Олег, і запам’ятаєш дати 860, 882, 907 і 911 рр. — їх перевіряють у завданнях на вибір відповіді й на хронологічну послідовність.

Дізнаєшся, як Ігор воював із Візантією 941 і 944 рр., чому загинув у землі древлян 945 р. і як Ольга впорядкувала збирання данини «уроками» й «погостами» — ключ до завдань НМТ на відповідність «князь — діяльність».

Розбереш два напрямки походів Святослава — на Хозарію, Волгу й Кавказ та на Балкани, — навчишся впізнавати князя за описом у джерелах і пояснювати, чому розгром Хозарії відкрив степ печенігам.

Пояснюватимеш причини, обставини й наслідки хрещення Русі 988 р. та реформи Володимира Великого — від язичницької реформи 980 р. до златників і фортець проти печенігів; це типові питання НМТ «3 з 7» і з вибором відповіді.