воєвода

У Великому князівстві Литовському — урядовець, призначений великим князем для управління воєводством (адміністративно-територіальною одиницею). Воєвода мав військову, адміністративну й судову владу. Після ліквідації Київського удільного князівства 1471 р. першим київським воєводою став Мартин Гаштольд.