«трудовий принцип»

Принцип організації влади, запроваджений Директорією УНР у грудні 1918 р., за яким виборчі права надавалися лише трудовим верствам — робітникам, селянам і трудовій інтелігенції. Нетрудові верстви (поміщики, буржуазія) позбавлялися права голосу. На місцях владу здійснювали трудові ради.