Глосарій

Покрокова послідовність дій для виконання блоку завдань 21–25 НМТ: 1) знайти зачин без слів-відсилань; 2) підкреслити слова-відсилання; 3) побудувати дві-три надійні пари речень; 4) відкинути варіанти, що суперечать парам; 5) перечитати текст у вибраному порядку; 6) виконати завдання 22–25, аналізуючи лише названі речення.

Розгляд речення не ізольовано, а з урахуванням його місця в тексті: займенник може відсилати до іменника з попереднього речення, а пропущений член — відновлюватися з контексту. Це ключова навичка для завдань 21–25 НМТ.

Один із запропонованих варіантів (А–Г) у тестовому завданні, серед яких лише один правильний. У завданнях 1–10 варіантом може бути рядок слів із пропусками, слово з позначеним наголосом, словосполучення або речення.

Це явище, коли слово має два рівноправні варіанти наголосу, і обидва вважаються нормативними. У переліку такі слова позначено двома виділеними буквами, наприклад: завжди (завждИ), мабуть (мабУть), алфавіт (алфавІт).

Це слово, у якому, усупереч загальному правилу спрощення, звук [т] у групах -стл-, -стн- зберігається на письмі. До винятків належать зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, шістнадцять, а також прикметники від іншомовних іменників на -ст: баластний, компостний, контрастний, форпостний.

У складених кількісних числівниках (наприклад, 253) змінюється кожне слово: двохсот п'ятдесяти трьох, двомстам п'ятдесяти трьом. У складених порядкових числівниках на позначення року змінюється лише останнє слово: дві тисячі двадцять сьомого року (не «двох тисяч двадцять сьомого»).

Слово або сполучення слів, яке можна вилучити з речення без руйнування його граматичної будови. Виражає ставлення мовця (на щастя, мабуть, по-перше, як відомо). Не плутай зі словами навіть, майже, лише, адже — вони вставними не бувають.

Тип тестових завдань НМТ, у яких потрібно зіставити елементи двох множин — лівої (цифри 1–4) і правої (букви А–Д). У тесті «Українська мова» це завдання 26–30.

Зразок тесту НМТ, який УЦОЯО публікує для ознайомлення учасників зі структурою, типами завдань і рівнем складності. Демоваріант НМТ-2026 з української мови містить 30 завдань і карту розподілу балів за розділами програми.

Неправильний варіант відповіді в тестовому завданні, створений так, щоб бути схожим на правильний. У завданнях 1–10 дистрактори часто містять одне хибне слово в рядку або пастку з рідковживаним словом.

Особистий запис помилок, допущених під час тренувальних тестів, із зазначенням номера позиції, розділу, причини й правила. Допомагає системно аналізувати прогалини в знаннях і повторювати потрібні теми.

Одна з п'яти букв (А–Д) у завданні на встановлення відповідності, яка не відповідає жодній цифрі (1–4). Її навмисно додають як пастку, щоб ускладнити вибір.

Займенник (він, вона, воно, вони, це, такий, цей) на початку речення, який відсилає до іменника або цілої ситуації з попереднього речення (антецедента). Допомагає відновити послідовність речень у завданні 21 і сам може бути підметом у завданні 23.

Варіант закінчення -а (-я) або -у (-ю) в родовому відмінку однини іменників II відміни чоловічого роду, який залежить від значення слова: назви осіб, тварин, предметів, міст, місяців і днів тижня мають -а (-я); речовини, збірні назви, абстрактні поняття, явища природи, установи, країни й регіони мають -у (-ю).

Перетворення дослівного висловлювання на підрядну частину складнопідрядного речення зі сполучниками що (розповідне), чи (питальне) або щоб (спонукальне), зі зміною займенників і дієслівних форм з погляду автора переказу.

Засоби зв'язку частин — це сурядні сполучники (і, а, але, проте, зате, або), підрядні сполучники (що, щоб, бо, якщо, коли, хоч) та сполучні слова (який, чий, котрий, де, куди), а також інтонація й розділові знаки в безсполучниковому реченні.

Етикетна формула, у якій до співрозмовника звертаються за допомогою двох або більше слів (наприклад, пане полковнику, сестро Олено, друже Сергію, Інно Вікторівно), і кожне слово в такому звертанні має стояти в кличному відмінку.

Це те, який звук або звуки позначає буква в певній позиції у слові. Наприклад, буква я може позначати два звуки [йа] (на початку слова, після голосного, апострофа чи м'якого знака) або один звук з м'якістю попереднього приголосного (після приголосного без апострофа).

Нові норми «Українського правопису» (чинні з 2019 року), які обов'язкові на НМТ: пів з іменником у Р.в. пишемо окремо, віце-/екс- разом, проєкт з є, варіантні закінчення -и в Р.в. III відміни (осени — осені) та паралельні запозичення (аудиторія — авдиторія).

Значення префікса — це смисловий відтінок, якого префікс надає слову: повторність (переписати), надмірність (перегріти), неповнота (недосолити), рух назовні (вибігти), початок дії (заспівати), наближення (прибігти), найвищий ступінь (пречудовий).

Значення суфікса — це смисловий відтінок, якого суфікс надає слову: особа (гончар), зменшеність (столик), присвійність (мамин), одиничність (горошина), неповнота ознаки (синюватий) тощо. Однакова форма суфікса може мати різне значення.

Значущі частини слова (морфеми) — це мінімальні неподільні одиниці, що мають значення: корінь, префікс, суфікс, закінчення, постфікс. Кожна з них виконує певну смислову або граматичну функцію в слові.

Канцелярська конструкція — це мовний зворот, типовий для офіційно-ділового стилю (нами було здійснено, має місце, у випадку, відповідно до). Ужита поза діловим стилем, вона стає стилістичною помилкою, робить текст важким і неприродним.

Речення або ситуація, у якій ужито фразеологізм і яка допомагає визначити його цілісне значення. На НМТ контекст подають у вигляді речення з пропуском, куди треба вставити фразеологізм, або у вигляді стислого тлумачення.

Наперед визначений момент (хвилина) 120-хвилинного етапу, на якому учасник переходить від української мови до математики, незалежно від того, чи завершено мовну частину.

Формат завдання НМТ, у якому кожній цифрі з лівого блоку (1–4) треба поставити у відповідність одну букву з правого блоку (А–Д). Одна буква лишається зайвою. За кожну правильно встановлену пару нараховують 1 бал.

Послідовність речень, у якій кожне наступне речення пов'язане з попереднім за допомогою слів-відсилань (займенників, повторів, сполучників) і логіки змісту (часова послідовність, теза-аргументи, загальне-конкретне). Відновлення логічного ланцюжка — головне завдання номера 21 НМТ.

Місце, де закінчується одна граматична основа й починається інша в складносурядному, складнопідрядному або безсполучниковому реченні; на цьому місці ставлять кому, крапку з комою, двокрапку або тире залежно від типу речення й смислових відношень.

Мета висловлювання — це те, чого прагне досягти автор текстом: пояснити й довести (науковий стиль), переконати й закликати (публіцистичний), зобов'язати чи засвідчити (офіційно-діловий), створити естетичний образ (художній), обмінятися думками (розмовний). Мета — найнадійніший критерій для визначення стилю.

Стратегія розв'язання тестових завдань, за якої спочатку відкидають явно неправильні варіанти, а потім обирають правильний з-поміж тих, що лишилися. У завданнях 1–10 застосовується, коли не впевнені в правилі: відкинь рядки з очевидною помилкою, обери найімовірніший.

Мовна одиниця — це елемент мовної системи, який має форму і значення: звук, морфема, слово, словосполучення, речення. У контексті завдань 22–25 НМТ мовними одиницями є підмет, вставне слово, однорідні члени, пунктуаційні конструкції в реченнях тексту.

Правило, що визначає правильне вживання граматичних форм слова: відмінкових закінчень, ступенів порівняння, дієслівних форм (наказовий спосіб, час), числівників тощо.

Українська нормативна форма позначення часу, яка орієнтується на наступну годину: ціла година — порядковий числівник жіночого роду (перша, друга, третя); до половини — «… хвилин на наступну» (десять хвилин на третю); половина — «пів на наступну» (пів на третю); після половини — «за … хвилин наступна» (за чверть третя).

Форма дієслова наказового способу із закінченням -імо або -ймо (пишімо, ходімо, працюймо, читаймо), яка виражає заклик до спільної дії. Нормативна українська форма, на відміну від кальки «давайте + дієслово».

Активний дієприкметник теперішнього часу на -учий, -ючий, -ачий, -ячий, який є калькою з російської мови й не відповідає нормі української літературної мови (наприклад, завідуючий, слідуючий, бажаючі). Потребує заміни на нормативний відповідник (завідувач, наступний, охочі).

Форма дієслова, що відповідає нормам української літературної мови, зокрема правильне чергування приголосних в 1-й особі однини II дієвідміни (ходжу, пораджу, вожу, прошу, люблю) та правильне закінчення наказового способу.

Пояснення, чому в певному місці речення стоїть той чи інший розділовий знак, на основі граматичного правила: межа частин складного речення, відокремлений член, вставне слово, звертання, однорідні члени, порівняльний зворот тощо.

Це перелік слів із нормативним наголосом (близько 230 слів), який є додатком до програми НМТ. Усі слова завдання 2 НМТ на наголос беруться саме з цього переліку, тому його потрібно знати напам'ять.

Частина тестового завдання, що містить умову, яку треба перевірити. В основах завдань 1–10 НМТ може бути сформульовано тип пошуку: «в усіх словах рядка», «у слові», «НЕПРАВИЛЬНО», «ОКРІМ» або «немає помилок».

Явище, коли слово однієї частини мови починає виконувати функцію іншої частини мови в певному контексті. Наприклад, прийменники «коло», «навколо» походять від іменника й прислівника, а сполучник «що» — від займенника.

Перше виконання всіх завдань мовної частини в порядку 1–10 → 26–30 → 11–20 → 21–25, під час якого на кожне завдання витрачають не більше 2 хвилин, а складні випадки відкладають із тимчасовою відповіддю.

Подвоєння, що виникає на стику морфем, коли однакові приголосні збігаються: префікс + корінь (віддати, беззахисний), корінь + суфікс (осінній, туманний), дієслово + -ся (розрісся, винісся).

Подвоєння м'якого приголосного між голосними в іменниках середнього роду на -я (знання, життя, збіжжя) та в орудному відмінку іменників III відміни після голосного (тінню, сіллю, ніччю).

Правила узгодження числівника з іменником: після 2, 3, 4 іменник стоїть у називному відмінку множини (два студенти); після 5 і більше — у родовому відмінку множини (п’ять студентів); після дробових числівників і півтора — у родовому відмінку однини (дві треті метра, півтора кілограма); збірні числівники вживають з назвами осіб чоловічої статі, дітей, малят та іменниками лише множини.

Номер тестового завдання НМТ (від 1 до 30). У демоваріанті НМТ-2026 кожна позиція мала свою тему: наприклад, позиція 11 перевіряла редагування речення з дієприслівниковим зворотом. Офіційні документи тем за номерами не закріплюють.

Мінімальна кількість тестових балів, яку треба набрати, щоб результат НМТ зарахували. Для НМТ-2026 з української мови пороговий бал становить 8. Якщо учасник набрав менше, його результат анулюють і не переводять у шкалу 100–200.

Порядковий числівник, яким позначають число місяця в даті. На запитання «коли?» вживають у родовому відмінку (першого вересня), на запитання «яке сьогодні число?» — у називному (перше вересня). У складеному порядковому числівнику на позначення року змінюється лише останнє слово: дві тисячі двадцять сьомого року.

Стратегічне правило: якщо за 2 хвилини не вдалося знайти впевнену відповідь, треба вибрати найімовірніший варіант, зберегти його, записати номер завдання в чернетку для повернення й перейти до наступного завдання.

Виправлення помилкового речення з дієприслівниковим зворотом шляхом зміни підмета (щоб він називав виконавця обох дій) або заміни звороту підрядною частиною. Проста перестановка слів помилки не виправляє.

Виправлення граматичної або стилістичної помилки в реченні. У демоваріанті НМТ-2026 перевіряли вміння знайти речення, де дієприслівниковий зворот ужито неправильно (додаткову й основну дію виконують різні виконавці).

Висловлювання одного з учасників розмови, яке в діалозі оформлюють з нового рядка з тире перед ним, без лапок; слова автора після репліки пишуть з малої букви через кому (або знак питання/оклику) й тире.

Граматичний рід іменника, який не змінюється за відмінками; визначається за значенням: неістоти мають середній рід (таксі, кафе), тварини — чоловічий (кенгуру, какаду), назви осіб — за статтю (леді — жіночий, аташе — чоловічий), географічні назви — за родовим словом (Міссісіпі — річка, жіночий рід), абревіатури — за головним словом повної назви (ООН — Організація, жіночий рід).

Синтаксична синонімія — це здатність різних синтаксичних конструкцій (підрядної частини складного речення та члена чи звороту простого речення) передавати той самий зміст без зміни смислу, часу дії й виконавця.

Частина конструкції з прямою мовою, яка вказує, кому належить висловлювання (він сказав, вона запитала, автор зазначає), і визначає розділові знаки залежно від своєї позиції.

Персональний запис помилкового варіанта, правильного варіанта й типу помилки у форматі «помилка → норма → тип». Приклад: «приймати участь → брати участь (калька)». Щоденне повторення пар зі словничка вголос у словосполученнях допомагає закріпити норму.

Словотвірне значення — це узагальнене значення, яке словотвірний засіб (суфікс, префікс, постфікс) додає до значення твірної основи, утворюючи нове слово. Наприклад, суфікс -ник додає значення особи за діяльністю (ліс → лісник, сад → садівник).

Частина мови, яка не має самостійного лексичного значення, не відповідає на питання й не є членом речення. До службових слів належать прийменник, сполучник і частка. Вони служать для зв'язку слів у реченні або для вираження відтінків значення.

Слово, яке звучить схоже на запозичене слово, але має інше значення, і його помилково обирають за український відповідник. Наприклад, до слова «епатувати» співзвучною пасткою є «виражати», хоча правильний відповідник — «вражати».

Сполучення слів, яке звучить так само, як сполучник, але пишеться окремо й належить до інших частин мови. Наприклад: «щоб» (сполучник) — «що б» (займенник і частка), «зате» (сполучник) — «за те» (прийменник і займенник).

Стилістичний маркер — це мовна ознака (слово, зворот, граматична конструкція), яка вказує на належність тексту до певного стилю. Наприклад, термін «фотосинтез» є маркером наукового стилю, а заклик «Бережімо!» — публіцистичного.

Стилістично недоречне слово — це лексична одиниця, яка не відповідає стилеві тексту, його меті й адресатові. Наприклад, розмовне «страшенно» в офіційній заяві або канцеляризм «нами було помічено» в звичайній розповіді.

Офіційний документ (наказ УЦОЯО), який визначає, скільки балів дають за кожен тип завдання НМТ. Для української мови: 0 або 1 бал за завдання 1–25, 0–4 бали за завдання 26–30 (по 1 балу за кожну правильну пару), максимум 45 тестових балів.

Усталена послідовність розділових знаків і букв (великої чи малої) для оформлення прямої мови залежно від позиції слів автора: перед прямою мовою (А: «П»), після неї («П», — а) або всередині («П, — а, — п» чи «П, — а. — П»).

Схема речення — це лінійне позначення структури складного речення, де [ ] позначає головну або незалежну частину, ( ) — підрядну частину, а сполучники чи сполучні слова записують на межі частин.

Рекомендований у курсі розподіл часу на виконання блоку завдань 21–25 НМТ: читання всіх п'яти речень (1,5 хв), завдання 21 на відновлення послідовності (2 хв), завдання 22–25 на аналіз мовних одиниць (4 хв, по 1 хв на кожне), перевірка відповідей (0,5 хв). Усього — 8 хвилин на блок; офіційного ліміту часу на окремий блок немає.

Група з п'яти речень, позначених умовними позначками й поданих не по порядку, які колись становили зв'язний текст. До них дають п'ять завдань НМТ (21–25) з вибором однієї відповіді з п'яти.

Сума балів, яку учасник НМТ отримує за правильно виконані завдання тесту. Для української мови максимум — 45 тестових балів: 1 бал за кожне завдання 1–25 і по 1 балу за кожну правильну пару в завданнях 26–30.

Одна з чотирьох категорій порушення лексичної норми: паронім (схоже за звучанням слово з іншим значенням), плеоназм чи тавтологія (надлишковість, коли одне слово вже містить значення іншого), калька (дослівний переклад іншомовного звороту) або порушення сполучуваності (неправильне поєднання слів за мовною традицією).

Категорія орфографічної помилки, яка вказує на порушене правило: префікс, суфікс, м'який знак, апостроф, подвоєння, н/нн, разом/окремо/через дефіс, не з частинами мови, іншомовне слово, велика буква.

Тип складного речення визначають за кількістю граматичних основ і засобами зв'язку: складносурядне (ССР), складнопідрядне (СПР), безсполучникове (БСР) або з різними видами зв'язку.

Конкретна синтаксична ситуація, у якій ставиться тире: між підметом і присудком (іменники в Н. в.), на місці пропущеного члена в неповному реченні, після однорідних членів перед узагальнювальним словом, у безсполучниковому реченні (протиставлення, наслідок, умова, час), при відокремленій прикладці в кінці речення.

Наявність у простому реченні звертання, вставних слів, відокремлених членів (означень, прикладок, дієприслівникових зворотів), однорідних членів або порівняльних зворотів, що потребують додаткових розділових знаків.

Форма іменника в родовому відмінку множини, яка має закінчення -ів (-їв) для більшості іменників чоловічого роду II відміни, -ей для іменників III відміни та деяких інших, або нульове закінчення для іменників I відміни й середнього роду.

Спосіб оформлення цитати, за якого вона органічно входить у структуру авторського речення (без двокрапки), береться в лапки й пишеться з малої букви, якщо не стоїть на початку речення.

Попередньо складений розподіл хвилин між блоками завдань (1–10, 11–20, 21–25, 26–30) та резервом, який не перевищує орієнтовних 60 хвилин на українську мову в першому 120-хвилинному етапі НМТ.

Визначення частини мови не за формою слова, а за його питанням, синтаксичною роллю та значенням у конкретному реченні. Те саме слово (наприклад, «коло») може бути іменником, прийменником або прислівником залежно від контексту.

Бал, який отримує учасник НМТ за завдання на встановлення відповідності, якщо правильно встановив не всі чотири пари, а лише частину з них. Кожна правильна пара дає 1 бал, тому максимум за завдання — 4 бали, а за три правильні пари — 3 бали.

Підсумкова шкала оцінювання результатів НМТ, у яку переводять тестовий бал за офіційною таблицею МОН. Переведення нелінійне: однакова різниця в тестових балах у різних частинах шкали дає різну різницю в балах 100–200. Результат за цією шкалою отримують лише учасники, які подолали поріг.