Глосарій

Жанрове позначення, яке дав твору сам автор, часто в підзаголовку або передмові. Може не збігатися з літературознавчим визначенням, наприклад, Іван Котляревський назвав «Наталку Полтавку» «оперою малоросійською», а літературознавці визначають її як соціально-побутову драму.

Адресат репліки — це персонаж (або група персонажів), до якого звернено висловлювання. Розуміння адресата (свекруха, мати, наречений, суд) допомагає правильно визначити мовця.

Художній засіб, при якому абстрактне поняття або людський тип втілюється в конкретному образі, персонажі чи предметі. У байці «Бджола та Шершень» Бджола алегорично зображує мудру людину, а Шершень — людей, що живуть крадіжкою чужого.

Стислий натяк на відому історичну подію, літературний твір, міфологічний чи біблійний сюжет. Розрахована на обізнаність читача й збагачує текст додатковими смислами.

Анафора — стилістична фігура, повтор слів або словосполучень на початку кількох рядків чи речень. У вірші «Всякому місту — звичай і права…» анафора створює ритмічний вступ: «Всякому… всяка… всякому… всякеє».

Ліро-епічний твір із незвичайним, часто фантастичним сюжетом. Поєднує епічну оповідь (історію) і ліричне переживання (почуття автора або героя).

Бароко — літературний напрям XVII–XVIII ст., для якого характерні контрасти й антитези (земне ↔ небесне, життя ↔ смерть), ускладнена метафорика, алегорія, дидактизм, мотиви «memento mori» і марноти світу, словесна гра.

Факт із життя письменника (походження, освіта, професія, подія), який допомагає впізнати автора у вислові. Наприклад, «син кріпака» вказує на Шевченка, «співавтор-брат» — на Панаса Мирного.

Група з п'яти завдань НМТ (16–20), об'єднаних навколо непрограмного вірша програмного автора: визначення угруповання, тематичного різновиду лірики, фольклорного образу, провідного художнього засобу строфи та ідеї твору.

Формат завдань НМТ 21–25, де п'ять завдань з вибором однієї відповіді об'єднано одним непрограмним прозовим текстом програмного автора. Завдання перевіряють знання угруповання автора, уміння формулювати проблему, співвідносити мотив із програмним твором, визначати провідний художній засіб і ключові образи.

Висловлювання письменника про себе, свій твір або про іншого митця чи його творчість. У завданні 30 важливо розрізняти, кому належить вислів і кого він стосується.

Цитата з літературознавця про твір, у якій пропущено ключові слова (назва твору, герой, жанр, прийом). У форматі НМТ-2026 треба вибрати рядок, у якому всі заповнення пасують одне до одного.

Тип тестового завдання, у якому потрібно зіставити елементи двох множин (ліворуч — цифри 1–4, праворуч — букви А–Д) за певною ознакою. Кожна цифра отримує одну букву, одна буква лишається без пари.

Зразок тесту, який УЦОЯО публікує для ознайомлення зі структурою, формами завдань і типами запитань. Демоваріант не є реальним тестом, але показує, як виглядатиме сертифікаційна робота.

Дисидентство — це рух інакодумців, які відкрито протистояли радянському тоталітарному режимові, захищали права людини, свободу слова й національну культуру. Термін походить від лат. dissidens — «незгодний».

Неправильний варіант відповіді в тестовому завданні, який навмисно додають, щоб відволікти увагу учня. У завданнях НМТ з літератури дистракторами часто бувають назви творів з іншого історичного періоду або співзвучні назви.

Жанр драматичного твору, у якому реалістичні події поєднуються з фантастичними, казковими елементами, міфологічними персонажами й чудесними перетвореннями. «Лісова пісня» Лесі Українки — класичний зразок драми-феєрії.

Ліро-епічний фольклорний твір козацької доби про героїчні події. Ознаки: астрофічність (немає строф), речитативне виконання під кобзу чи бандуру, тричастинна будова (заплачка — основна частина — славослів'я).

Течія модернізму, що прагне передати напружені емоції, суб'єктивні переживання й крик душі через гіперболу, контрастні образи й деформацію реальності. Найяскравіший український зразок — новела Василя Стефаника «Камінний хрест»; риси експресіонізму є й у новелі Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Вимушене або добровільне переселення людей за межі батьківщини, спричинене політичними, економічними чи ідеологічними причинами. В українській літературі XX століття еміграція породила кілька хвиль письменників, які творили поза межами України — у Празі, Варшаві, Німеччині, США.

Внутрішня форма літературного твору, що визначається спільними ознаками будови, обсягу, способу оповіді та тематики. У програмі НМТ розрізняють жанри епосу (новела, повість, роман, усмішка), лірики (пісня, сонет, послання, верлібр), драми (комедія, драма-феєрія) та ліро-епосу (поема, балада, дума, історична пісня, байка, роман у віршах).

Конкретніша категорія всередині жанру, яка уточнює тематику, проблематику або спосіб зображення. Наприклад, роман може бути історичним, соціально-психологічним, урбаністичним або пригодницьким; повість — соціально-побутовою або історичною.

П'ята буква (А–Д) у завданні на встановлення відповідності, яка не пасує жодній із чотирьох цифр (1–4). Укладачі тесту добирають її так, щоб вона була схожою на правильні відповіді.

Українська назва земель над Амуром і Уссурі (нинішні Приморський і Хабаровський краї), які з кінця XIX ст. заселяли українські переселенці. У романі «Тигролови» саме в тайзі Зеленого Клину живе родина Сірків.

Авторська характеристика промови Святослава Київського, в якій він докоряє Ігорю й Всеволоду за передчасний похід і закликає руських князів об'єднатися для захисту Руської землі. «Золоте» означає мудре й безцінне, «з сльозами змішане» — сповнене гіркоти.

Головна думка, яку автор хоче донести; відповідає на питання «що стверджує автор?». Виражається дієслівною конструкцією з оцінкою (засудження, прославлення, осуд), на відміну від теми, яка відповідає на питання «про що?».

Течія модернізму (від фр. impression — враження), що прагне зафіксувати миттєві враження, гру світла й тіні, мінливі барви й звуки, передати суб'єктивний стан героя через внутрішній монолог і психологічний пейзаж.

Система повторення навчального матеріалу зі збільшенням проміжків часу між повтореннями: через 1 день, 3 дні, 7 днів і 14 днів після першого вивчення. Картки, на яких учень помилився, повторюють частіше.

Властивість тексту бути зітканим із відсилань, цитат, ремінісценцій та алюзій на інші твори; текст існує в мережі інших текстів, які автор свідомо чи несвідомо цитує, переграє або пародіює. У постмодернізмі інтертекстуальність є однією з ключових ознак.

Інтонація оповіді — емоційний тон, манера розповіді, яка передає ставлення автора до подій і героїв: лірична, іронічна, піднесена, тривожна, співчутлива тощо. Розрізнення інтонацій — друга опора в завданні на відповідність «письменник ↔ уривок».

Ліро-епічна пісня про конкретні історичні події й осіб. Строфічна, коротша за думу, призначена для співу. Зразки: «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль».

Жанр роману, у якому художній вимисел поєднується з відтворенням реальних історичних подій, дія відбувається в минулому, а серед персонажів є справжні історичні постаті. «Чорна рада» — перший український історичний роман.

Обставини написання літературного твору: місце, рік, поштовх до задуму, присвята, життєвий прототип. Наприклад, «Лісова пісня» написана 1911 р. в Кутаїсі за спогадами про волинське дитинство Лесі Українки.

Найдавніший жанр українського фольклору, пісня, прив'язана до певного дня або свята річного кола (зимового, весняного чи літнього циклу). Її виконували з вірою, що слово може вплинути на врожай, здоров'я й добробут родини.

Поняття, введене Михайлом Бахтіним, що описує світ «навиворіт»: сміх, маски, абсурд, зниження святого й урочистого, тимчасове скасування ієрархій. У постмодернізмі карнавальність виявляється в бурлескних поетичних виставах, пародії на офіційну культуру та змішуванні серйозного зі сміховим.

Стислий конспект на один твір, що містить обов'язкові поля: автор (і справжнє ім'я, якщо псевдонім), рік написання, рід, жанр і різновид, напрям чи течія, тема, ідея, проблеми, персонажі з репліками, ключові образи, місце й час дії, історія створення, висловлювання критиків.

Неформальне угруповання п'ятьох поетів-інтелектуалів у Києві 1920-х років: Микола Зеров (лідер), Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім — Юрій Клен). Орієнтувалися на античну й західноєвропейську класику, гасло — «Ad fontes!».

Літературний жанр, який поєднує ознаки прозового твору (повісті) та кіносценарію: текст складається з епізодів-«кадрів», містить описи візуальних планів, звуків і монтажних переходів.

Індивідуальний стиль Павла Тичини, що поєднує слово, музику й колір, ґрунтується на «сонячному», радісному світовідчутті й відчутті світу як космічної гармонії. Термін обґрунтував Василь Барка в есеї «Хліборобський Орфей, або кларнетизм» (1961).

Художній образ, що повторюється в уривку й несе головну думку всього тексту, а не є яскравою деталлю одного речення. Наприклад: дім, мати, дорога, слово, хліб.

Книжна лексика — це штучно пишні, офіційно-ділові та канцелярські звороти. У творах програми книжною лексикою говорять возний, Трандалєв і Націєвський, що викриває їхнє бажання здаватися освіченішими, ніж вони є.

Момент на 35-й хвилині тесту, після якого учень обов'язково переходить до виконання завдань 26–30 (логічні пари), навіть якщо в попередніх блоках лишилися сумнівні відповіді.

Визначний діяч українського театру XIX — початку XX ст., який поєднував драматургію з акторською майстерністю. У програмі НМТ корифеєм театру називають Карпенка-Карого (Івана Тобілевича).

Момент найвищого напруження в сюжеті, вирішальна сутичка між героєм і антагоністом. У «Тигроловах» кульмінація — двобій Григорія з майором Медвином у тайзі, де Григорій убиває свого переслідувача.

Твір лірики — літературного роду, у якому виражено почуття, переживання й думки ліричного героя. До ліричних жанрів належать ліричний вірш, пісня, послання, сонет, елегія тощо (поема належить до ліро-епосу). У завданнях НМТ на логічні пари «назва ↔ образи» йдеться саме про поетичні твори.

Вужче угруповання в межах літературного напряму, об'єднане спільними естетичними принципами й художніми прийомами (наприклад, імпресіонізм, експресіонізм, символізм, неоромантизм, неокласицизм у межах модернізму).

Особа, яка аналізує й оцінює літературні твори, творчість письменників. У завданні 30 вислів критика про автора або його твір є одним із типів висловлювань, які треба співвіднести з письменником.

Сукупність спільних світоглядних і художніх засад, які об'єднують творчість письменників певної доби. Програма НМТ називає п'ять напрямів: бароко, класицизм, реалізм, модернізм і постмодернізм.

Найширша група художніх творів, об'єднаних способом зображення дійсності. Літературних родів три: епос, лірика, драма. Ліро-епос — міжродове утворення, що поєднує ознаки епосу й лірики.

Літопис — це історико-літературний твір, у якому події записано за роками (погодно). Найдавніший літописний звід, що дійшов до нас, — «Повість минулих літ» (початок XII ст.).

Завдання на встановлення відповідності між чотирма цифрами (1–4) і п'ятьма буквами (А–Д), де кожній цифрі відповідає одна буква, а одна буква лишається зайвою. У НМТ-2026 такі завдання мають номери 26–30.

Текст, який говорить про себе: оповідач коментує власний процес письма, звертається до читача, пропонує кілька варіантів розвитку подій. Характерна ознака постмодернізму.

Спосіб розв'язання логічних пар, за яким спершу встановлюють однозначні пари, а для решти цифр порівнюють лише букви, що лишилися, підтверджуючи кожну пару окремим доказом.

Засіб творення образу персонажа через особливості його мовлення: добір слів, інтонації, діалектизми, суржик, русизми тощо. У комедії Куліша мова кожного героя (суржик Мини, ламана російська тьоті Моті, пуристична українська Мокія) викриває його світоглядну позицію.

Стійкий смисловий елемент твору, тема чи ідея, що повторюється й розвивається. У поезії «Задивляюсь у твої зіниці…» провідні мотиви: синівська любов, історична пам'ять, відповідальність за долю народу.

Образ, який повторюється в кількох творах одного автора або в різних творах програми, створюючи тематичну єдність. Наприклад, образ матері проходить через «Пісню про рушник», «Два кольори» та «Лебеді материнства».

Неоромантизм — течія модернізму, у центрі якої сильна особистість, що протистоїть обставинам, виявляє волю, бореться за мрію, незважаючи на буденність. У творчості Лесі Українки неоромантизм виявився в мотивах «надії без надії» та конфлікті мрії й реальності.

Твір, якого немає в переліку обов'язкових для вивчення текстів програми НМТ, але який належить перу програмного автора. У блоці 16–20 саме такий вірш є об'єктом аналізу.

Новела — невеликий прозовий твір із гострим, напруженим сюжетом і несподіваною розв'язкою. У новелі «Я (Романтика)» дія стиснута в часі (кілька днів облоги міста), конфлікт гранично загострений, а фінал — постріл сина в матір — вражає несподіваністю й трагізмом.

Образ-символ — художній образ, який крім прямого значення має додаткове, переносне, узагальнене значення. У «Майстрі корабля» море символізує свободу й творчість, бриг — культуру нації, якір — надію, а «майстер корабля» — митця-творця.

Стилістична фігура, у якій поєднуються слова з протилежним, несумісним значенням в одному словосполученні (наприклад, «гнів пречистий», «живий труп»). Відрізняється від антитези тим, що протилежні поняття не протиставляються, а зливаються в єдиний образ.

Комічне наслідування твору-зразка, жанру, стилю чи автора з перебільшенням характерних ознак оригіналу, щоб висміяти сам зразок. На відміну від травестії, пародія глузує з оригіналу. «Моя автобіографія» Остапа Вишні — пародія на жанр автобіографії письменника.

Умовна назва для чотирирівневої характеристики твору: рід → жанр → жанровий різновид → напрям або течія. Наприклад, «Кайдашева сім'я»: епос → повість → соціально-побутова → реалізм. Заповнення паспорта твору допомагає систематизувати знання для НМТ.

Дійова особа літературного твору, наділена певними рисами характеру, вчинками, мовленням і світоглядом. У романі «Маруся Чурай» персонажами є Маруся, Гриць Бобренко, Іван Іскра, Галя Вишняківна та інші.

Початковий етап виконання тесту, коли учень швидко проходить усі 30 завдань у визначеному порядку (1–15 → 16–20 → 21–25 → 26–30) із правилом пропуску 2 хвилини, ставлячи тимчасові відповіді на складні завдання.

Епічний твір середнього обсягу, який охоплює кілька епізодів життя героя, має кілька сюжетних ліній і послідовний (часто хронологічний) розвиток подій. Посідає проміжне місце між новелою й романом.

Література, яка не просто описує несправедливість, а закликає до протесту й утверджує незламність людського духу перед обличчям тоталітарної системи; у творчості Василя Стуса поезія опору тісно пов'язана з дисидентством.

Великий віршований ліро-епічний твір із розгорнутим сюжетом, персонажами й ліричними відступами. Різновиди: соціально-побутова, політична сатирична, філософська поема-притча, бурлескно-травестійна.

Мінімальна кількість тестових балів, яку треба набрати, щоб отримати оцінку 100 за шкалою 100-200. Для НМТ-2026 з української літератури поріг становив 7 балів.

Опис зовнішності, одягу, віку, фізичних особливостей літературного героя. Наприклад, Шрам — «по одежі піп, а по шаблюці під рясою старий козарлюга»; Захар Беркут — «сивий, як голуб», дев'яностолітній старець.

Явище в літературі й культурі другої половини XX – початку XXI ст., що характеризується недовірою до «великих розповідей» (єдиних істин та ідеологій), іронічною грою з уже наявними текстами й формами, інтертекстуальністю, змішуванням високого й низького, фрагментарністю та карнавальністю. В українській літературі постмодернізм з'являється з кінця 1980-х років.

Принцип, за яким у першому проході на одне завдання витрачають не більше 2 хвилин; якщо відповідь не знайдено, вибирають найімовірніший варіант, зберігають його, записують номер завдання для повернення й переходять далі.

Умовна назва спільноти українських поетів-емігрантів першої хвилі (1920–1940-ві рр.), які навчалися й творили в Празі та Подєбрадах (Чехословаччина) і розвивали спільні ідейно-естетичні засади: вольовий героїчний пафос, осмислення втраченої державності, історичну тематику, чіткість форми. Не мала статуту чи маніфесту. Провідний поет — Євген Маланюк.

Роман із гострим, динамічним сюжетом, де переважають небезпечні пригоди, переслідування й несподівані повороти подій; головний герой долає низку перешкод, ризикує життям і зрештою досягає мети, а дія часто відбувається в екзотичних місцях.

Короткий народний вислів повчального змісту, що передає узагальнену життєву мудрість. У завданні 22 НМТ прислів'я добирають за змістом, а не за спільним словом із текстом.

Питання, яке порушує автор у тексті. Її можна сформулювати як «чи…?» або «як…?». Відрізняється від теми (про що текст) та ідеї (відповідь автора на поставлене питання).

Демоваріант НМТ, який проходять із таймером, щоб визначити реальний темп виконання кожного блоку, заповнити таблицю «план — факт» і скоригувати стратегію розподілу часу.

Художній засіб (троп або стилістична фігура), який організовує всю вказану строфу, повторюється в ній або визначає її структуру, а не трапляється лише одним словом чи в одному рядку.

Прозаїк — письменник, який створює художні тексти в прозовій формі: романи, повісті, оповідання, новели тощо. На відміну від поета, його твори написані не віршем, а звичайною мовою з ритміко-синтаксичною організацією звичайної розповіді.

Просторіччя — це знижена, нелітературна мова з різкими, іноді лайливими висловами. У творах програми просторіччям послуговується Кайдашиха, що свідчить про її владний і грубий характер.

Вигадане ім'я або прізвище, яке автор використовує замість справжнього для підписування своїх творів. Походить від грецьких слів «псевдос» (несправжній) та «онома» (ім'я).

Стилістична фігура, у якій явища природи зіставляються з внутрішнім станом людини. Природа і людина ніби віддзеркалюють одна одну. Класичний зразок: «Віють вітри, віють буйні, / Аж дерева гнуться; / Ой як болить моє серце, / А сльози не ллються» — буря в природі відповідає болю в серці.

Суспільно-історичні обставини, зображені у творі: кріпацтво, земство, чинш, НКВС, українізація тощо. За реаліями можна визначити час дії твору й звузити коло пошуку серед варіантів відповіді.

Висловлювання персонажа в драматичному творі, звернене до інших дійових осіб або до себе. У комедії «Мина Мазайло» репліки персонажів (наприклад, «Мазайло-Квач!», «ми люди, слава Богу, руські») розкривають їхні мовні позиції.

Риторичне запитання — стилістична фігура, запитання, яке не потребує відповіді, бо вона очевидна або на нього неможливо відповісти. Використовується для привернення уваги й посилення емоційного впливу. Наприклад: «Ти знаєш, що ти — людина?» (Василь Симоненко).

Покоління українських письменників і митців 1920-х – початку 1930-х рр. у Радянській Україні (УСРР, Наддніпрянщина), яке пережило бурхливий розквіт і було знищене сталінським терором: розстріляне, ув'язнене в таборах, доведене до самогубства або змушене замовкнути. Назву закріпила антологія Юрія Лавріненка (Париж, 1959).

Спосіб розкриття персонажа через його власні слова про себе. У «Наталці Полтавці» яскравий приклад — пісня «Ой я дівчина Полтавка», де Наталка сама описує свою простоту, скромність і добре серце.

Літературна течія кінця XIX — початку XX ст., що проголошує: справжня реальність прихована за світом видимих речей, а поезія має натякати на неї через багатозначні символи, музику й асоціації. У програмі НМТ символізм представлений творчістю Миколи Вороного («Блакитна Панна»).

Літературознавче визначення жанру «Наталки Полтавки». Це драматичний твір, у якому конфлікт (кохання й бідність, прості люди проти пана-урядовця) розгортається в побуті бідної селянської родини; має поділ на дії та яви, діалоги, монологи, ремарки й щасливу розв'язку.

Паспортне ім'я та прізвище, яке людина отримала при народженні. Для письменників програми НМТ слід знати справжнє ім'я, яке приховане за псевдонімом.

Сродна праця — центральне поняття філософії Григорія Сковороди, що означає діяльність людини за її природним покликанням, яка приносить радість і користь.

Стиль письменника — сукупність індивідуальних особливостей мови, способів зображення, ритму, інтонації, лексики й художніх прийомів, які відрізняють твори одного автора від іншого. На НМТ стиль допомагає впізнати автора навіть без назви твору чи імен героїв.

Правила, за якими оцінюють кожне завдання тесту. Для НМТ з української літератури: завдання 1-25 — 0 або 1 бал, завдання 26-30 — від 0 до 4 балів (по 1 балу за кожну правильну пару).

Обов'язкове читання повного тексту художнього твору (або його частини, зазначеної в програмі) для підготовки до НМТ. На відміну від оглядового ознайомлення, текстуальне вивчення передбачає знання сюжету, персонажів, реплік, художніх засобів і деталей твору.

Група ліричних творів, об'єднаних провідною темою й мотивом. Програма НМТ визначає чотири різновиди: інтимна, громадянська (патріотична), пейзажна та філософська лірика.

Сума балів, яку учасник НМТ отримує за правильно виконані завдання тесту. Для української літератури тестовий бал може бути від 0 до 45.

Різновид літературного напряму з особливими рисами. У програмі НМТ імпресіонізм, експресіонізм, символізм, неоромантизм і неокласицизм зафіксовані як течії модернізму.

Географічна назва — назва міста, гори, річки, місцевості тощо. У легенді про заснування Києва топоніми (Київ, Щекавиця, Хоревиця) пояснюються через імена засновників.

Троп — це мовний зворот, у якому слово чи вислів ужито в переносному значенні для створення художнього образу. До тропів належать метафора, персоніфікація, порівняння, епітет, гіпербола, метонімія, алегорія, символ, оксиморон та інші.

Літературне об'єднання митців, які мають спільні естетичні принципи, світоглядні позиції або історичну долю (київські неокласики, празька школа поетів, шістдесятники). У НМТ перевіряють належність програмного поета до конкретного угруповання чи покоління.

Політика радянської влади в 1920-х роках, спрямована на розвиток української мови, культури й освіти в УСРР. Стала темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» (1928), де головний герой соромиться свого українського прізвища й хоче змінити його на російське.

Фрагмент літературного тексту (віршованого або прозового), за яким у завданнях НМТ потрібно визначити назву твору, автора або персонажа. Уривок може бути взятий з будь-якої частини твору — початку, середини чи кінця.

Невеликий гумористичний (іноді сатиричний) прозовий твір, створений Остапом Вишнею; розповідь від першої особи, анекдотична ситуація, розмовна інтонація, сміх без злості.

Фахова лексика — це терміни, пов'язані з професією або родом занять персонажа. Наприклад, Софія вживає музичні терміни, Ганнуся — малярські, що допомагає їх упізнати.

Ліро-епічний твір, у центрі якого — не пригодницький сюжет, а роздуми про сенс буття, віру, сумнів, долю людини й народу. У «Мойсеї» Франка філософська проблематика (провідник і народ, віра й зневіра, рабська психологія) визначає жанр.

Образ, запозичений з усної народної творчості (зозуля, козак у поході, темниця, буйний вітер, хміль коло тичин), який автор використовує в літературному творі для створення народнопісенного колориту.

Офіційний документ УЦОЯО, який визначає кількість завдань, форми, час виконання та зміст тесту з певного предмета. Для НМТ-2026 з української літератури затверджена наказом УЦОЯО від 29.01.2026 № 12.

Візуальна лінія часу, на якій розміщені всі програмні твори в порядку їх написання або публікації. Допомагає визначити, до якої доби належить твір, і відкидати дистрактори з іншого історичного періоду в тестових завданнях.

Узагальнене й водночас конкретне зображення людини, предмета, явища чи події, створене засобами мистецтва, через яке автор виражає ідею твору.

Виразна подробиця (жест, річ, слово, інтонація, портретна риса), яка в малому обсязі розкриває характер персонажа, його почуття або ідею твору. У новелі «Три зозулі з поклоном» художніми деталями є листи, привіт «три зозулі з поклоном», тремтіння рук Марфи.

Слова оповідача, іншого персонажа або критика, які описують героя. Наприклад, «Орел, а не козак!» — це слова Василя Невольника про Петра Шраменка. У завданні НМТ треба визначити, про кого ці слова, а не хто їх промовляє.

Розподіл загального часу (60 хвилин) на окремі блоки завдань літературної частини НМТ: 1–15 (≈15 хв), блоки 16–20 і 21–25 (по 7–8 хв), логічні пари 26–30 (≈15 хв), перевірка (≈5 хв) і резерв (≈10 хв).

Бал, який отримує учасник НМТ за неповністю правильну відповідь на завдання з логічними парами. Кожна правильно встановлена пара дає 1 бал, тому за три правильні пари з чотирьох можна отримати 3 бали.

Покоління українських митців (поетів, прозаїків, критиків, художників), яке ввійшло в літературу й мистецтво наприкінці 1950-х – у 1960-х роках, у період «відлиги». Шістдесятники прагнули правди, свободи творчості, відродження національної культури, утверджували самоцінність особистості й національну пам'ять.

Шкала, за якою тестовий бал переводять у підсумковий результат НМТ, що потрапляє до сертифіката. Мінімальне значення — 100, максимальне — 200. Переведення відбувається за таблицею, затвердженою УЦОЯО.