Глосарій

Слово з протилежним значенням. У цій темі антоніми утворюють додаванням заперечного префікса до прикметника: happy — unhappy, legal — illegal, honest — dishonest.

Зміна форми заперечного префікса in- залежно від першої літери основи: перед p і m він стає im-, перед l — il-, перед r — ir-. Це полегшує вимову.

Позиція прикметника безпосередньо перед іменником, який він описує. У цій позиції складні прикметники пишуть через дефіс: a well-known actor, a ten-year-old child. Після be дефіс зникає в сполуках типу well known (The actor is well known), але більшість складних прикметників його зберігають: The job is time-consuming.

Слова, що мають подібне лексичне значення, але відрізняються за злічуваністю, частиною мови або сполучуваністю з іншими словами. Наприклад, job (злічуване) і work (незлічуване) обидва означають «робота», але вживаються по-різному.

Дієслово, яке в колокації втрачає частину свого прямого лексичного значення й слугує переважно граматичним носієм. Make і do в сполученнях make a decision, do research — класичні приклади: основне значення несе іменник, а дієслово лише вказує на дію.

Третя форма дієслова, яка в складних прикметниках має пасивне значення: well-known (добре відомий), well-paid (добре оплачуваний), man-made (створений людьми).

Форма дієслова із закінченням -ing, яка в складних прикметниках має активне значення: time-consuming (забирає час), English-speaking (англомовний), hard-working (працьовитий).

Дієслово, яке описує процес мовлення: say, tell, speak, talk, ask, answer, reply, whisper, shout тощо. Ті з них, що вводять непряму мову (say, tell, ask, explain), програма НМТ (Д2.3) називає reporting verbs.

Дієслово, яке описує процес мовлення: say, tell, speak, talk, ask, answer, reply, whisper, shout тощо. Ті з них, що вводять непряму мову (say, tell, ask, explain), програма НМТ (Д2.3) називає reporting verbs.

Дієслово-зв'язка (linking verb) — це дієслово, яке не описує дію, а пов'язує підмет із його ознакою (прикметником). Найпоширеніші: be, seem, become, look, feel, sound, taste, smell, get, stay, remain.

Іменник або займенник, що називає людину, до якої звертаються: me, you, him, her, us, them, the teacher, my parents тощо. У структурі дієслова tell додаток-особа стоїть без прийменника (tell me), а після say — лише з прийменником to (say to me).

Морфема, яку додають до початку слова, щоб утворити протилежне значення. В англійській мові найпоширеніші заперечні префікси для прикметників: un-, in-, im-, il-, ir-, dis-.

Слово або фраза, яка показує результат або наслідок дії, описаної в попередній частині тексту. До зв'язок наслідку належать so, therefore, as a result, consequently, then, that's why.

Граматична категорія, яка поділяє іменники на злічувані (можуть мати форму однини й множини, вживаються з неозначеним артиклем a/an) і незлічувані (не мають форми множини, не вживаються з a/an). Наприклад, job — злічуваний, work — незлічуваний.

Стійкий зворот, значення якого не дорівнює сумі значень окремих слів. Наприклад, a piece of cake означає «дуже легко», а не «шматок торта».

Слово чи вислів, утворений дослівним перекладом з іншої мови (хмарочос ← skyscraper). У вивченні англійської калькою часто називають помилку — дослівне перенесення українського сполучення: make a conclusion замість draw a conclusion (з українського «зробити висновок»).

Усталене сполучення слів, яке носії мови вживають разом природно (наприклад, make a decision, do homework). Неправильний вибір дієслова робить фразу неграматичною або незвичною для носія.

Усталене поєднання прикметника з іменником, яке носії мови вживають разом (heavy rain, strong coffee, high price). Заміна прикметника на синонім робить фразу неприродною.

Усталене поєднання дієслова з іменником, яке носії мови вживають за традицією, а не за логікою дослівного перекладу. Наприклад, pay attention (дослівно «платити увагу») у значенні «звертати увагу».

Дієслово, яке не має прямого додатка. Неперехідні дієслова (happen, occur, arrive, appear, disappear, die, fall, exist, take place, belong) не вживаються в пасивному стані: The accident happened (не was happened).

Нероздільне фразове дієслово (inseparable phrasal verb) — це фразове дієслово, у якому додаток завжди стоїть після частки, незалежно від того, чи це іменник, чи займенник. Наприклад: get over the flu, get over it (не get it over).

Слова, близькі за звучанням і написанням, але різні за значенням. У цьому уроці: economic / economical, historic / historical, sensible / sensitive, classic / classical.

Дієслово, після якого може стояти прямий додаток (кого? що?). Тільки перехідні дієслова можуть утворювати пасив: build a bridge → The bridge was built; write a letter → The letter was written.

Підрядне речення, яке вказує на обставину, що суперечить дії головного речення, але не скасовує її. Вводиться сполучниками although, even though, though (і while у значенні «хоча»); whereas і while у значенні «тоді як» вводять речення зіставлення. Наприклад: Although it was cold, we went out — підрядна частина although it was cold виражає допуст.

Підрядне речення, яке пояснює, чому відбувається дія в головному реченні. Уводиться сполучниками because, as, since і завжди містить підмет і присудок. Наприклад: We stayed in because it was raining.

Підрядне речення, яке виражає умову, за якої відбувається дія в головному реченні. Приєднується сполучниками if, unless, as long as, provided (that), in case. Після цих сполучників уживають Present Simple (а не will), коли йдеться про майбутнє.

Прикметник, утворений від іншої частини мови (іменника, дієслова) додаванням суфікса. Наприклад: danger (іменник) + ous = dangerous (прикметник); create (дієслово) + ive = creative (прикметник).

Прислівник, який показує логічний зв'язок між двома окремими реченнями (however, nevertheless, therefore, moreover). На відміну від сполучників, прислівники-зв'язки не з'єднують частини одного речення, а потребують крапки або крапки з комою перед собою.

Прислівник, який посилює значення прикметника і має обмежену сполучуваність (highly likely, bitterly cold, deeply disappointed). Його вибір залежить від прикметника, як у колокації.

Іменник або займенник, на який безпосередньо спрямована дія перехідного дієслова. Відповідає на питання «кого?» або «що?». Наприклад: у реченні «Raise your hand» слово hand — прямий додаток.

Роздільне фразове дієслово (separable phrasal verb) — це фразове дієслово, у якому іменник-додаток може стояти як після частки, так і між дієсловом і часткою (take off your coat / take your coat off). Займенник-додаток у роздільному дієслові завжди стоїть між дієсловом і часткою (take it off).

Синтаксична позиція слова — це місце слова в реченні відносно інших слів, яке визначає його граматичну роль. Наприклад, позиція між артиклем і прийменником of (The ____ of…) вказує на іменник, а позиція після дієслова-зв'язки — на прикметник.

Прикметник, утворений з двох або трьох слів, які разом описують іменник. Перед іменником такі слова з'єднують дефісом: a well-known writer, a five-star hotel, a time-consuming task.

Процес утворення нових слів від наявних за допомогою суфіксів, префіксів та інших засобів. У цьому уроці розглянуто творення прикметників від іменників і дієслів за допомогою суфіксів.

Словотвірний ряд (word family) — це група слів, утворених від одного кореня, які належать до різних частин мови, наприклад: success (n) — succeed (v) — successful (adj) — successfully (adv).

Стійка сполука слів, яка має незмінний склад: слова, артикль і прийменник не можна замінити. Значення зазвичай прозоре, але форма фіксована (наприклад, learn by heart).

Морфема, яка додається до основи іменника або дієслова, щоб утворити прикметник. Наприклад: -ful (careful), -less (careless), -able (readable), -ous (dangerous), -al (national), -ive (active), -ic (scientific).

Фразове дієслово, що складається з дієслова + частки + прийменника (наприклад, look forward to, come up with). Додаток зазвичай стоїть після всіх трьох частин (look forward to it), але є рідкісні винятки: take somebody up on an offer.

Фразове дієслово (phrasal verb) — це поєднання дієслова з часткою (up, off, over, on, by, after тощо), які разом утворюють нове, часто ідіоматичне значення, відмінне від значення окремих слів. Наприклад, get over означає не «отримати над», а «оговтатися».

Частина мови (part of speech) — це граматична категорія слів, яка визначає їхню синтаксичну роль у реченні. Основні частини мови в англійській: іменник (noun), дієслово (verb), прикметник (adjective), прислівник (adverb).

Частка фразового дієслова (particle) — це коротке слово (up, off, over, on, by, after тощо), яке приєднується до дієслова й змінює його значення на ідіоматичне. Частка не є прийменником, хоча може збігатися з ним за формою.

Дієслово, що означає «впливати». Стоїть після підмета й перед додатком: Stress affects sleep. Не плутай з іменником effect.

Формальна зв'язка наслідку, яка означає «у результаті, як наслідок». Починає нове речення з комою (As a result, …). Перед іменником уживається з прийменником of: as a result of the storm.

Сполучник умови зі значенням «за умови, що», «лише якщо». Підкреслює, що умова є обов'язковою для виконання головної дії. Має також значення тривалості «стільки, скільки» — контекст визначає, яке саме значення вжито.

Усталена колокація прислівника bitterly з прикметником cold для позначення пронизливого холоду. Bitterly cold — дуже холодно, з відтінком неприємного відчуття.

Дієслово, що означає «позичити в когось» — взяти чужу річ на час. Вживається в конструкції borrow something from somebody. Правильне дієслово: borrow – borrowed – borrowed.

Ідіома, що означає «розрядити атмосферу, почати розмову з незнайомими людьми». Не має дослівного значення «розбити лід».

Нероздільне фразове дієслово, що означає «випадково натрапити, знайти або зустріти». Займенник-додаток стоїть після частки: came across it.

Тричастинне фразове дієслово, що означає «придумати ідею, план або рішення». Без with значення змінюється: come up = виникнути (про проблему).

Конструкція, яка дозволяє поєднати прийменник despite з повним реченням. Складається з despite + the fact that + речення з підметом і присудком. Наприклад: Despite the fact that it was raining, we went out. Те саме значення має in spite of the fact that.

Стала колокація з дієсловом do, що означає «проводити дослідження». Research — незлічуваний іменник, тому без артикля a/an. Правильно: do research, did some research, has done research.

Лексична колокація, що означає «зробити висновок». Дієслово draw тут означає «виводити, добувати» (як у draw a lesson), а не «малювати». Калька make a conclusion — помилка.

Іменник, що означає «вплив, наслідок». Вживається після артикля або прикметника: have an effect on, side effects, a strong effect. Не плутай з дієсловом affect.

Стале словосполучення, що означає «набути досвіду». Дієслово gain сполучається з experience, knowledge, confidence, popularity, weight. Не плутай з achieve experience — це помилка.

Стале сполучення, що означає «заблукати». Утворюється за моделлю get + дієприкметник (ставати): I got lost in the old town. Не плутай з I lost (я програв / я загубив щось).

Get over — фразове дієслово, що означає «оговтатися, пережити, подолати» (хворобу, неприємну подію, емоцію). Це нероздільне дієслово: get over the flu, get over it.

Фразове дієслово з кількома значеннями: про будильник чи сигналізацію — спрацювати, задзвонити; про їжу — зіпсуватися; про бомбу — вибухнути.

Стале сполучення, що означає «веселитися, добре проводити час». Fun — незлічуваний іменник, тому без артикля: have fun (не have a fun).

Усталена колокація для позначення сильного дощу. Прикметник heavy описує інтенсивність опадів; strong rain або big rain — неправильні варіанти.

Усталена колокація для позначення високої ціни. Ціна буває high або low, але не expensive або cheap — ці прикметники описують речі, а не ціну.

Сполучник зі значенням «на випадок, якщо», що описує запобіжну дію (роблю щось заздалегідь, бо щось може статися). Відрізняється від if тим, що дія виконується до настання можливої події. In case of + іменник означає «у разі» (у написах та інструкціях).

Сталий вираз, що означає «зрештою, у довгостроковій перспективі». Вимагає означеного артикля the: in the long run (не in a long run).

Дієслово, що означає «позичити комусь» — дати свою річ іншій людині на час. Вживається в конструкціях lend somebody something або lend something to somebody. Неправильне дієслово: lend – lent – lent.

Тричастинне фразове дієслово, що означає «чекати з нетерпінням». Після to вживають іменник або герундій (-ing), оскільки to тут прийменник: look forward to the holidays, look forward to seeing you.

Стала колокація з дієсловом make, що означає «досягати прогресу». Progress — незлічуваний іменник, тому без артикля a/an. Правильно: make progress, has made progress.

Сталий вираз, що означає «мати сенс, бути зрозумілим». Уживається без артикля: It makes sense (не it makes a sense).

Лексична колокація, що означає «вкластися в термін». Дієслово meet (зустріти) сполучається з іменником deadline (кінцевий термін). Протилежна колокація — miss a deadline (не встигнути).

Лексична колокація, що означає «звертати увагу на щось». Дієслово pay (платити) сполучається з іменником attention (увага) та прийменником to. Не плутай з draw attention to (привертати увагу).

Сполучник умови зі значенням «за умови, що», формальніший за as long as. Уживається в правилах, інструкціях і договорах. Слово that можна пропустити. Існує також варіант providing (that).

Take after — фразове дієслово, що означає «бути схожим на старшого родича» (за зовнішністю або характером). Це нероздільне дієслово: take after your mother, take after her.

Сталий вираз, що означає «враховувати, брати до уваги». Вимагає прийменника into: take into account (не take in account).

Стале сполучення, що означає «брати участь у чомусь». Не вживається в пасивному стані: She took part in the competition (а не was taken part in).

Стале сполучення, що означає «відбуватися» (про подію, захід, концерт). Не вживається в пасивному стані: The concert took place (а не was taken place).

Стале сполучення, що означає «розрізнити», «побачити різницю між». Не має стосунку до мовлення. Приклад: Can you tell the difference between these two paintings?

Стале сполучення, що означає «визначити час за годинником», а не «сказати час». Наприклад: She is learning to tell the time. У цьому значенні say не вживають.

Формальний прислівник наслідку, який означає «отже, тому». Зазвичай стоїть на початку нового речення з комою (Therefore, …) або всередині речення між підметом і присудком (We therefore decided …). Не з'єднує частини через кому, як so.

Сполучник умови зі значенням «якщо не» (if … not). Після unless дієслово завжди стоїть у стверджувальній формі, бо заперечення вже міститься в самому сполучнику. Unless називає єдиний виняток, за якого головна дія не відбудеться.

Підрядний сполучник контрасту, що використовується для зіставлення двох різних фактів. Перекладається як «тоді як, у той час як». Наприклад: Online lessons are flexible, whereas classes at school have a fixed timetable.