Звукопис: алітерація й асонанс

~10 хв · 8 розділів · 9 тестових запитань

Художні засоби й аналіз поезії

Українська література НМТ

алітерація: Повтор однакових або подібних приголосних звуків у рядку чи строфі. Наприклад, у рядку «Попелястих, пелехатих» повторюються звуки [п] і [л], що створює враження легкості й пухкості хмар.
асонанс: Повтор однакових або подібних голосних звуків у рядку чи строфі. У «Блакитній Панні» асонанс на [а] в рядках «запашна», «майорить», «довгождана, нездоланна», «Блакитна Панна» створює відчуття простору й світла.
звуковий образ: Звуковий образ — враження, яке виникає в читача завдяки звукопису: шелест листя, гуркіт грому, дзвін крапель, шум вітру тощо. Звуковий образ тісно пов'язаний із настроєм твору й допомагає читачеві «почути» описане явище.
звукопис: Художній засіб, заснований на доборі слів з однаковими або подібними звуками (алітерація приголосних, асонанс голосних) для створення звукового образу. У вірші Тичини алітерація шиплячих [ш], [ч] і свистячих [с] імітує шелест липового листя.