Види присудків: простий і складені

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Синтаксис

Українська мова НМТ

дієслово-зв'язка: Дієслово в складі складеного іменного присудка, яке передає граматичне значення (спосіб, час, особу, число), але не має самостійного лексичного значення. Основні зв'язки: бути, стати (ставати), здаватися, вважатися, називатися, виявитися, залишатися. У теперішньому часі зв'язка бути може бути нульовою (пропущеною).
іменна частина присудка: Частина складеного іменного присудка, яка передає лексичне значення (називає ознаку, стан, властивість підмета). Виражається іменником (став лікарем), прикметником (був веселий), числівником (нас було двоє), займенником (книжка моя) або дієприкметником (двері були зачинені). Стоїть у називному або орудному відмінку.
простий дієслівний присудок: Головний член речення, виражений одним дієсловом у будь-якій формі способу, часу й особи (зокрема складена форма майбутнього часу: буде писати, умовний спосіб: писав би, наказовий спосіб: хай пише) або дієслівним фразеологізмом (бив байдики). Лексичне й граматичне значення передає одна дієслівна словоформа.
складений дієслівний присудок: Головний член речення, що складається з допоміжного дієслова (фазового: почати, стати в значенні «почати», продовжувати, перестати; модального: могти, хотіти, мусити) або слова (повинен, готовий, радий, здатний) та інфінітива, який називає дію того самого підмета. Допоміжна частина передає граматичне значення, інфінітив — лексичне.
складений іменний присудок: Головний член речення, що складається з дієслова-зв'язки (бути, стати, здаватися, вважатися, називатися, виявитися, залишатися) або нульової зв'язки та іменної частини (іменника, прикметника, числівника, займенника, дієприкметника). Зв'язка передає граматичне значення, іменна частина — лексичне (називає ознаку, стан, властивість підмета).