Перейти до основного вмісту
Каталог

Види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск, бурлеск, травестія

~15 хв · 8 розділів · 8 тестових запитань

Теорія літератури: роди, жанри, напрями, композиція
Українська література НМТ
бурлеск
Українська література
Вид комічного, за якого висока, серйозна тема викладається низьким, простонародним стилем. Комічний ефект виникає через невідповідність між предметом і мовою опису. Приклад: «Енеїда» Котляревського, де античні герої говорять як українські козаки.
гротеск
Українська література
Художній прийом, заснований на перебільшенні, поєднанні реального й фантастичного, потворного й смішного, що створює виразний сатиричний ефект. У комедії «Мина Мазайло» гротескними є сцена «сімейної ради» з голосуванням за прізвище та уроки вимови літери «г».
гумор
Українська література
Добродушний сміх над собою й обставинами; м'яко підсвічує смішні сторони життя, не має на меті знищити об'єкт сміху. Провідний вид комічного в усмішках Остапа Вишні.
іронія
Українська література
Вид комічного, за якого справжній зміст протилежний буквальному; прихована насмішка. Автор говорить одне, а має на увазі інше. Приклад: у «Кавказі» Шевченка під «просвітою» приховано поневолення.
сарказм
Українська література
Уїдлива, нищівна насмішка, що викриває негативні риси особи чи явища. У посланні «І мертвим, і живим…» Шевченко каже, що «ясновельможнії гетьмани» — це «раби, подножки, грязь Москви».
сатира
Українська література
Сатира — різновид комічного в літературі, що висміює негативні явища дійсності, суспільні вади або людські пристрасті. У вірші Сковороди «Всякому місту — звичай і права…» сатира спрямована на кар'єризм, обман, жадобу й марноту світських розваг; у комедії Куліша «Мина Мазайло» — на малоросійство, кар'єризм, міщанство й великодержавний шовінізм.
травестія
Українська література
Вид комічного, за якого відомий твір (зазвичай класичний) переробляється: героїв переносять в інше, приземлене середовище, зберігаючи впізнаваність сюжету. Приклад: «Енеїда» Котляревського травестує Вергілієву «Енеїду», переносячи античних героїв в український побут XVIII століття.