Відновлення послідовності речень тексту

Завдання 21 демоваріанту НМТ-2026 — це відновлення послідовності речень тексту. Тобі дають п’ять речень, перемішаних у довільному порядку. Ти маєш обрати правильну послідовність цих речень серед п’яти готових варіантів (А–Д). Кожен варіант — це порядок номерів речень. Правильна відповідь лише одна, і за неї нараховують 1 бал.

Із п’яти речень теоретично можна скласти 120 різних порядків (5! = 120). Але на НМТ тобі не доведеться перебирати всі — ти бачиш лише п’ять варіантів. Завдання зводиться до того, щоб серед цих п’яти знайти єдиний, який утворює зв’язний, логічний текст.

Стратегія «від певного до сумнівного»

Найефективніший спосіб розв’язати завдання 21 — це стратегія «від певного до сумнівного». Вона має три кроки:

• Знайди речення-зачин — те, яке вводить тему й не потребує попереднього повідомлення.

• Знайди одну-дві надійні пари речень, які мають стояти безпосередньо поруч (наприклад, речення із займенником стоїть одразу після речення з іменником, до якого цей займенник відсилає).

• Відкинь варіанти, які суперечать зачину або надійній парі. Із решти обери той, що витримує перевірку читанням.

Ця стратегія економить час: замість перевіряти всі п’ять варіантів від першого до останнього речення, ти можеш відкинути 2–3 варіанти за одну-дві секунди, просто подивившись на перше речення в кожному.

Читання всіх речень — перший крок

Перш ніж дивитися на варіанти, прочитай усі п’ять речень. Визнач:

• тему тексту (про що йдеться);

• тип мовлення (розповідь, опис чи роздум).

Тип мовлення підказує загальний порядок: у розповіді події йдуть у хронологічній послідовності, у роздумі спочатку йде теза, потім аргументи, а наприкінці — висновок, в описі — від загального враження до деталей. Це дає тобі орієнтир ще до того, як ти почнеш шукати конкретні відсилання.

Запам’ятай: завдання 21 — не єдине, що пов’язане з цим текстом. Завдання 22–25 теж побудовано на матеріалі того самого тексту, тож правильне відновлення послідовності допоможе тобі й у цих завданнях.

Кожен текст має речення, яке його починає, і речення, яке його завершує. У завданні 21 твоє завдання — знайти обидва.

Як знайти речення-зачин

Речення-зачин уводить тему. Воно не потребує попереднього повідомлення — читач може почати з нього й одразу зрозуміти, про що йтиметься. Найчастіше зачин — це:

• повна назва предмета чи особи: «Бурштин — викопна смола давніх дерев»;

• загальне твердження: «Кожного літа наша родина вирушає в Карпати»;

• вихідна подія: «Навесні наш клас вирішив висадити дубову алею».

Важливе застереження: наявність займенника («він», «вона», «воно», «цей») або сполучника («тому», «також») на початку речення — це привід перевірити контекст, а не автоматична заборона. Речення «Він є одним із найпоширеніших матеріалів для прикрас» не може бути зачином, якщо в попередніх реченнях не названо, про кого чи про що йдеться. А от речення «Також варто згадати про бурштин» могло б бути зачином у тексті, де перелічують корисні копалини, — але в контексті саме цієї вправи воно, швидше за все, потребує попереднього речення.

Відкидай речення, яке в цьому конкретному наборі потребує попереднього пояснення. Якщо речення починається з «Він» або «Вона», а в жодному іншому реченні немає іменника, до якого цей займенник міг би відсилати, — це не зачин.

Як знайти речення-кінцівку

Речення-кінцівка завершує текст. Її видають:

• висновкові слова: отже, тож, таким чином, відтоді, так;

• оцінка: «Це була найкраща подорож у моєму житті»;

• заклик: «Бережімо природу!»;

• у розповіді — останній етап подій: нарешті, увечері, тепер.

Наприклад, у тексті про висадження дерев кінцівкою буде «Тепер ми щодня милуємося молодою алеєю». Це підсумок — результат усіх попередніх дій.

Пастки

• Речення з повною назвою не завжди зачин. Назву можна повторити всередині тексту: «Бурштин має цілющі властивості» може стояти не першим, якщо перше речення вже ввело тему «Бурштин — викопна смола…».

• Речення з «отже» буває проміжним висновком у середині роздуму, а не фінальною кінцівкою. Наприклад: «Отже, перший аргумент переконливий» — це підсумок одного аргументу, після якого може йти другий.

Основа зв’язності тексту — слова, які відсилають до вже сказаного. Якщо ти навчишся їх бачити, ти зможеш відновити порядок речень, навіть не вчитуючись у зміст.

Пари «займенник — антецедент»

Найнадійніший тип зв’язку: речення із займенником стоїть після речення з іменником, до якого цей займенник відсилає. Займенник має збігатися з іменником у роді й числі; відмінок займенника залежить від його ролі в новому реченні.

Приклад: «Дід придбав старовинну скриню. Її оздоблено різьбою…» — займенник «її» (жіночий рід, однина) відсилає до «скриню» (жіночий рід, однина). Речення з «її» не може стояти перед реченням зі «скриню», бо тоді читач не знатиме, про що йдеться.

Але будь уважний: якщо в тексті є два іменники одного роду й числа, займенник може відсилати до будь-якого з них. Тоді вирішує зміст. Наприклад, у тексті про бабусину вишиванку: «Бабуся подарувала мені вишиванку. Вона була вишита хрестиком…» — «вона» відсилає до вишиванки, а не до бабусі, бо саме вишиванку «вишито хрестиком».

Повтор і синонімічна заміна

Друге речення може повторювати слово з першого або замінювати його синонімом чи описовим зворотом:

• повтор: «Скриня стояла в кутку кімнати. Скриня була дубова…»;

• синонім: «Скриня привертала увагу. Ця річ здавалася загадковою…»;

• описовий зворот: «Скриня перейшла у спадок. Родинна реліквія зберігала таємниці…».

Вказівні займенники «цей», «такий», «той» здебільшого відсилають до вже названого: «Ця смола має унікальні властивості» — «ця» означає, що смолу вже згадували.

Сполучники й вставні слова як маркери порядку

Деякі слова прямо вказують на місце речення в тексті:

Кожну знайдену пару перевіряй в обидва боки: чи не можна те саме відсилання приєднати до іншого речення? Якщо можна — вирішує зміст. Наприклад, «тому» може стояти після кількох різних причин, але лише одна з них буде логічно правильною.

Слова-відсилання — це надійний інструмент, але вони не завжди дають однозначну відповідь. Коли займенник підходить до кількох іменників або коли в тексті мало явних відсилань, на допомогу приходить логіка змісту.

Хронологічна розповідь

Якщо текст належить до типу мовлення «розповідь», події в ньому йдуть у часовій послідовності. Маркери часу — це твої підказки:

• спочатку, потім, згодом, через рік, нарешті;

• дати (2020 року, у травні);

• прислівники часу (увечері, наступного дня, тепер).

Однак будь обережний: згадка про давнішу подію може бути спогадом або поясненням, а не частиною основної хронології. Наприклад, текст може починатися з «Тепер ми щодня милуємося алеєю», а потім пояснювати, «як усе починалося». У такому разі календарний порядок не підміняє змістових зв’язків — спочатку йде результат, потім передісторія.

Роздум: теза — аргументи — висновок

Текст-роздум має чітку структуру:

• теза (твердження, яке треба довести);

• аргументи (по-перше, по-друге, наприклад);

• висновок (отже, тож, таким чином).

Якщо ти бачиш речення «Волонтерство приносить користь і тому, хто допомагає, і тому, кому допомагають» — це теза. Далі мають іти аргументи: «По-перше, волонтерство розвиває емпатію…», «По-друге, воно дає нові знайомства…». Завершує текст висновок: «Отже, волонтерство — це справа, яка змінює життя на краще».

Опис: від загального до деталей

В описі спочатку дають загальне враження про предмет, а потім переходять до деталей. Наприклад: «Скриня була надзвичайно красивою. Її кришку прикрашав вигадливий орнамент. На бічних стінках виднілися сліди різьби…».

Поширений логічний порядок — від загального до конкретного: поняття → його властивості → приклади → наслідки. Але можливий і зворотний рух: спочатку конкретний приклад, потім узагальнення. Також причина може стояти після наслідку, якщо автор спочатку повідомляє результат, а потім пояснює, чому так сталося.

Фінальна перевірка читанням

Коли ти обрав варіант, прочитай текст уголос (подумки) у цьому порядку. Перевір:

• чи всі зв’язки зрозумілі;

• чи кожен займенник має опору в попередньому реченні;

• чи жоден перехід не суперечить здоровому глузду.

Пам’ятай: текст може завершуватися подією чи деталлю, без окремого підсумку. Не кожен текст має «отже» в кінці. У розповіді кінцівкою часто буває просто остання подія: «Тепер алея радує око щодня».

Розгляньмо чотири приклади завдань 21. Кожен має п’ять перемішаних речень і п’ять варіантів послідовності. Ми розв’яжемо їх крок за кроком.

Приклад 1. Розповідь про дубову алею

Прочитай речення:

1. Спочатку ми викопали ямки й насипали в них добрива.

2. Тепер ми щодня милуємося молодою дубовою алеєю.

3. Навесні наш клас вирішив висадити дубову алею.

4. Потім ми обережно посадили саджанці й полили їх.

5. Через місяць на саджанцях з’явилося перше листя.

Варіанти відповідей (А–Д) — це послідовності номерів речень. Правильна лише одна.

Розв’язок крок за кроком

Крок 1. Визначаємо тему й тип мовлення. Тема — висадження дубової алеї класом. Тип мовлення — розповідь, бо речення описують події в часі.

Крок 2. Шукаємо зачин. Речення 3 («Навесні наш клас вирішив висадити дубову алею») уводить тему, не потребує попереднього повідомлення. Речення 1 починається з «Спочатку» — це маркер продовження, а не початку. Речення 2 починається з «Тепер» — це кінцівка. Речення 4 і 5 теж мають часові маркери («Потім», «Через місяць»), які вказують на продовження. Отже, зачин — речення 3.

Крок 3. Будуємо ланцюжок за хронологічними маркерами: «Спочатку» (1) → «Потім» (4) → «Через місяць» (5) → «Тепер» (2). Це дає порядок: 3 → 1 → 4 → 5 → 2.

Крок 4. Перевіряємо, чи є в реченнях займенникові відсилання. У реченні 4 займенник «їх» відсилає до «саджанці» в межах того самого речення, тож міжфразного зв’язку не створює. Речення 4 стоїть після 1 завдяки маркерам «Спочатку» → «Потім». Речення 5 не має займенників, але «листя» логічно пов’язане з «саджанцями» з речення 4. Речення 2 підсумовує — «тепер».

Крок 5. Відкидаємо неправильні варіанти. Варіант, що починається не з 3, — неправильний, бо зачин має бути 3. Варіант, де 1 стоїть перед 3, — неправильний, бо «Спочатку» не може бути перед зачином. Варіант, де 2 стоїть не останнім, — неправильний, бо «Тепер» — кінцівка.

Правильна послідовність: 3, 1, 4, 5, 2.

Приклад 2. Науково-популярний текст про бурштин

Прочитай речення:

1. Ця смола зберігає в собі рештки давніх комах і рослин.

2. Отже, бурштин — не просто прикраса, а цінне джерело інформації для палеонтологів.

3. Бурштин — це викопна смола давніх хвойних дерев.

4. Через це його часто називають «вікном у минуле».

5. Його знаходять на узбережжі Балтійського моря та в деяких регіонах України.

Розв’язок крок за кроком

Крок 1. Тема — бурштин. Тип мовлення — роздум з елементами опису.

Крок 2. Зачин — речення 3, бо воно дає визначення бурштину й не потребує попереднього повідомлення. Речення 1 починається з «Ця смола» — «ця» відсилає до вже згаданої смоли, тобто бурштину. Отже, речення 1 не може бути зачином. Речення 5 починається з «Його» — займенник відсилає до бурштину, який ще не названо. Речення 2 починається з «Отже» — це висновок. Речення 4 починається з «Через це» — це наслідок.

Крок 3. Будуємо ланцюжок. Після зачину (3) має йти речення, яке продовжує тему. Речення 5 («Його знаходять…») — займенник «його» відсилає до «бурштину» з речення 3. Отже, 3 → 5.

Речення 1 («Ця смола…») — «ця смола» відсилає до бурштину, уже названого в реченні 3. Але чи може воно стояти одразу після 3? Так, але тоді речення 5 («Його знаходять…») залишається без логічного місця. Кращий порядок: спочатку про те, де знаходять бурштин (5), потім про властивості смоли (1), потім про наслідок (4) і висновок (2).

Крок 4. Перевіряємо: 3 → 5 → 1 → 4 → 2. «Через це» (4) відсилає до властивостей смоли з речення 1. «Отже» (2) підсумовує все сказане.

Пастка: речення 1 («Ця смола…») не може бути першим, бо «ця» відсилає до ще не введеного поняття. Деякі учні помилково ставлять його першим, бо воно звучить як визначення.

Правильна послідовність: 3, 5, 1, 4, 2.

Приклад 3. Роздум про користь волонтерства

Прочитай речення:

1. По-друге, волонтерство допомагає набути нових навичок і знайомств.

2. Волонтерство приносить користь і тому, хто допомагає, і тому, кому допомагають.

3. Отже, волонтерство — це справа, яка змінює життя на краще.

4. По-перше, волонтерство розвиває емпатію й відповідальність.

5. Крім того, волонтерська діяльність формує активну громадянську позицію.

Розв’язок крок за кроком

Крок 1. Тема — користь волонтерства. Тип мовлення — роздум.

Крок 2. Зачин — речення 2, теза: «Волонтерство приносить користь…». Речення 3 починається з «Отже» — це висновок, не зачин. Речення 1 і 4 мають маркери «По-друге» і «По-перше» — це аргументи, вони потребують попередньої тези. Речення 5 починається з «Крім того» — це додатковий аргумент.

Крок 3. Структура роздуму: теза (2) → аргументи → висновок (3). Аргументи мають іти в логічному порядку: «По-перше» (4) → «По-друге» (1) → «Крім того» (5). Отже: 2 → 4 → 1 → 5 → 3.

Крок 4. Перевіряємо. Речення 4 і 1 пов’язані вставними словами «По-перше» / «По-друге». Речення 5 («Крім того») додає ще один аргумент після перших двох. Речення 3 («Отже») підсумовує.

Пастка: деякі учні ставлять речення 3 («Отже…») другим, бо воно здається узагальненням тези. Але «отже» вказує на висновок з аргументів, а не на продовження тези.

Правильна послідовність: 2, 4, 1, 5, 3.

Приклад 4. Бабусина вишиванка

Прочитай речення:

1. Вона була вишита червоними й чорними нитками хрестиком.

2. Бабуся подарувала мені старовинну вишиванку на день народження.

3. Ця сорочка стала моєю найціннішою річчю.

4. Згодом бабуся навчила й мене так вишивати.

5. Кожен стібок на ній зберігає тепло бабусиних рук.

Розв’язок крок за кроком

Крок 1. Тема — вишиванка, подарована бабусею. Тип мовлення — розповідь з елементами опису.

Крок 2. Зачин — речення 2: «Бабуся подарувала мені старовинну вишиванку…». Воно вводить тему (вишиванку) й вихідну подію (дарунок). Речення 1 починається з «Вона» — займенник жіночого роду, однина. У тексті є два іменники жіночого роду: «бабуся» і «вишиванка». До кого відсилає «вона»? До вишиванки, бо «вишита нитками» — це характеристика сорочки, а не бабусі.

Крок 3. Будуємо ланцюжок. Після зачину (2) має йти речення, яке описує вишиванку. Речення 1 («Вона була вишита…») — опис вишиванки. Отже, 2 → 1.

Речення 5 («Кожен стібок на ній…») — «на ній» відсилає до вишиванки. Речення 3 («Ця сорочка стала…») — «ця сорочка» теж про вишиванку. Речення 4 («Згодом бабуся навчила й мене так вишивати») — «згодом» і «так» спираються на вже описаний спосіб вишивання, тому це речення стоїть після опису (1).

Логічний порядок: спочатку дарунок (2), потім опис вишиванки (1), одразу після нього — емоційна деталь про стібки (5), далі — «Згодом…» про те, як бабуся навчила вишивати й мене (4), і нарешті підсумок-оцінка — «найцінніша річ» (3).

Крок 4. Перевіряємо: 2 → 1 → 5 → 4 → 3. Речення 5 («Кожен стібок на ній…») стоїть одразу після опису, тож «на ній» однозначно відсилає до вишиванки. Речення 4 («так вишивати») спирається на опис вишивки хрестиком. Речення 3 підсумовує емоційне значення.

Пастка: якщо поставити речення 4 («Згодом бабуся навчила…») між реченнями 1 і 5, то «на ній» у реченні 5 опиниться одразу після речення про бабусю й формально відсилатиме до неї. Займенник краще тримати поруч з антецедентом. А якщо поставити речення 4 між 2 і 1, то слову «так» ще нема на що спиратися: спосіб вишивання ще не описано.

Правильна послідовність: 2, 1, 5, 4, 3.

Навіть добре знаючи теорію, учні часто припускаються однотипних помилок. Ось найпоширеніші пастки завдання 21.

• Починають із речення, яке відсилає до ще не названого предмета. Якщо речення починається з «Він», «Вона», «Цей», «Такий», а в попередніх реченнях немає іменника, до якого ці слова відсилають, — це не зачин. Перевіряй: чи зрозуміло, про що йдеться, без додаткової інформації?

• Автоматично відкидають зачин із займенником чи сполучником. Сам займенник або сполучник на початку речення не робить його автоматично непридатним для зачину. Речення «Також варто згадати про бурштин» може бути зачином, якщо воно вводить нову тему в переліку. Оцінюй функцію, а не форму.

• Шукають антецедент лише за родом, не перевіряючи змісту. Якщо в тексті є два іменники жіночого роду («бабуся» і «вишиванка»), займенник «вона» може відсилати до будь-якого з них. Перевіряй змістом: чи може «вона» бути «вишитою хрестиком»? Ні — це про вишиванку.

• Ставлять першим речення лише тому, що в ньому є повна назва предмета. Повна назва може повторюватися всередині тексту. Якщо перше речення вже ввело тему, друге речення теж може містити повну назву — це не робить його зачином.

• Обирають варіант із правильними першими трьома реченнями, не перевіривши кінця. Неправильний варіант може мати правильний початок, але помилку в кінці. Завжди перевіряй увесь ланцюжок до останнього речення.

• Перебирають усі можливі порядки замість відсікання п’яти готових варіантів. Не намагайся скласти порядок самостійно з нуля. У тебе є п’ять варіантів — відсікай ті, що суперечать зачину або надійній парі. Це набагато швидше.

• Ігнорують часові й причинові маркери конкретного тексту. «Спочатку», «потім», «через це», «тому» — це прямі підказки. Не пропускай їх. Але й не механічно вважай будь-яке пояснення причини після наслідку помилкою — іноді автор спочатку повідомляє результат, а потім пояснює причину.

• Не читають текст в обраному порядку для фінальної перевірки. Найпростіший спосіб переконатися, що порядок правильний, — прочитати текст у цьому порядку. Якщо він звучить природно й зв’язно, відповідь правильна.

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 21 — це відновлення послідовності речень тексту. Ти отримуєш п’ять речень у перемішаному порядку й маєш обрати правильну послідовність серед п’яти варіантів (А–Д). Кожен варіант — це порядок номерів речень. Правильна відповідь одна, і вона приносить 1 бал.

Завдання 21 — єдине завдання в демоваріанті, яке належить до розділу 7 «Розвиток мовлення». Але воно не ізольоване: завдання 21–25 побудовано на матеріалі одного тексту. Після того як ти відновиш послідовність речень (завдання 21), наступні завдання перевірятимуть синтаксис цих самих речень:

• завдання 22 — пунктуаційна помилка в одному з речень;

• завдання 23 — підмет у реченні;

• завдання 24 — вставна конструкція;

• завдання 25 — однорідні члени речення.

Тому правильне відновлення послідовності допомагає тобі зрозуміти контекст кожного речення, що полегшує виконання завдань 22–25.

За звітом УЦОЯО за 2026 рік, робота з цілісним текстом, що містив орфографічні, лексичні, граматичні й пунктуаційні помилки, була складною для двох третин учасників тестування. УЦОЯО пов’язує це з несформованою навичкою читання.

На 30 завдань з української мови відведено орієнтовно 60 хвилин. Це означає, що на кожне завдання в тебе є приблизно 2 хвилини. Стратегія відсікання варіантів за зачином і надійною парою дає змогу вкластися в цей час: замість перевіряти всі п’ять варіантів по черзі, ти можеш відкинути 2–3 варіанти за 10–15 секунд.

• Зачин уводить тему й у цьому контексті не потребує попереднього повідомлення. Займенники й сполучники на початку речення оцінюємо за функцією, а не відкидаємо автоматично.

• Ланцюжок будуємо за парами займенник — антецедент, повторами, синонімами й логічними маркерами (спочатку, потім, по-перше, по-друге, отже).

• Кінцівка — це висновок, підсумок або останній етап подій. Шукай слова отже, тож, таким чином, тепер, нарешті.

• Тип мовлення задає загальний порядок: у розповіді — хронологія, у роздумі — теза → аргументи → висновок, в описі — від загального до деталей.

• Відсікай варіанти за надійною парою (зачин + перше речення, займенник + антецедент), потім перевір текст читанням.

• Правильний порядок допомагає і в завданнях 22–25, які перевіряють синтаксис тих самих речень.