Типові завдання НМТ: рослини
~25 хв · 9 розділів · 12 тестових запитань
Розбираєш типові завдання НМТ з ботаніки (теми 3.4–3.7): три групи за описом рослини, логічні пари «суцвіття → рослина», «тканина → функція» та «видозміна → орган», життєві цикли з наборами хромосом і типові пастки.
Ботаніка в НМТ охоплює теми 3.4 (Водорості), 3.5 (Тканини й вегетативні органи), 3.6 (Генеративні органи покритонасінних) і 3.7 (Різноманітність і розмноження рослин). У демоваріанті 2026 року ці теми представлені чотирма завданнями, які охоплюють усі три тестові формати.
Які завдання були в демо 2026
№ 10 — внутрішня будова листка за рисунком (тема 3.5): треба вказати цифру, якою позначено тканину з великою кількістю міжклітинників.
№ 11 — схема життєвого циклу папороті (тема 3.7): треба правильно підписати складники 1–3 (спорофіт, спори, гаметофіт).
№ 26 — логічні пари із зображеннями суцвіть 1–4 (теми 3.6, 3.7): до кожного суцвіття добирають назву рослини, для якої воно характерне.
№ 29 — три групи за описом картоплі та колорадського жука (теми 3.5, 1.2, 5.2): запасна речовина бульби, наслідок дії шкідника, тип біотичного зв’язку.
Типові формати завдань
Формат НМТ | Що перевіряють | Приклад теми |
|---|---|---|
Одна відповідь (А–Г) | Орган, тканина чи видозміна на рисунку; етап життєвого циклу | Пізнати бульбу картоплі як видозмінений пагін |
Логічні пари (1–4 → А–Д) | Тканина → функція; видозміна → орган; суцвіття → рослина | Ситоподібні трубки → транспорт органічних речовин |
Три групи (3×3) | Три ознаки об’єкта за описом (у демо 2026 — картопля й колорадський жук: запасна речовина, наслідок дії шкідника, тип зв’язку); для тренування — родина, суцвіття, коренева система | Капуста городня → Капустяні → стручок |
Водорості (тема 3.4): що варто знати
Водорості — збірна група (не таксон) фотосинтезувальних організмів різного походження; програма НМТ розглядає їх окремо від рослин, а за сучасною систематикою діатомові й бурі водорості до рослин не належать. Їхнє тіло — слань (талом), у них немає справжніх коренів, стебел і листків. У деяких великих водоростей (наприклад, ламінарії) є диференційовані тканини, але справжніх вегетативних органів немає.
Відділ | Представники | Характеристика |
|---|---|---|
Зелені водорості | Хламідомонада, хлорела, улотрикс, спірогіра, ульва | Одноклітинні або багатоклітинні; хлорофіл a та b; крохмаль як запасна речовина |
Діатомові водорості | Пінулярія, навікула | Одноклітинні, кремнеземовий панцир; запасні речовини — хризоламінарин і олії |
Бурі водорості | Ламінарія, фукус, саргасум | Багатоклітинні, найчастіше морські; мають пігмент фукоксантин; запас — ламінарин |
Червоні водорості | Порфіра, філофора, кораліна | Багатоклітинні, пігменти фікоеритрин і фікоціанін; запас — багрянковий крохмаль |
Програма НМТ вимагає візуально розпізнавати тканини, органи, видозміни, типи квіток, суцвіть і плодів та представників відділів. Тому кожну пару («тканина → функція», «видозміна → орган», «суцвіття → рослина») тренують і за назвою, і за рисунком.
У логічних парах 1–4 → А–Д можна зіставляти тканину з її функцією або видозміну з органом, до якого вона належить. Розгляньмо основні тканини й видозміни, які варто знати.
Тканини рослин і їхні функції
Тканина | Функція | Примітка |
|---|---|---|
Шкірочка (епідерма) | Захист, газообмін через продихи | Покривна тканина; у старших органів замінюється корком |
Корок (фелема) | Захист, газообмін через сочевички | Вторинна покривна тканина |
Судини ксилеми | Висхідний потік — вода й мінеральні речовини від кореня до пагона | Провідна тканина; клітини мертві, без цитоплазми |
Ситоподібні трубки флоеми | Транспорт органічних речовин (продуктів фотосинтезу) від джерел до споживачів чи запасальних органів | Провідна тканина; клітини живі, але без ядер |
Фотосинтезувальна паренхіма | Фотосинтез | Основна тканина; містить хлорофіл |
Запасальна паренхіма | Запасання поживних речовин (крохмаль, білки, олії) | Основна тканина |
Механічна (коленхіма, склеренхіма) | Опора, пружність органа | Волокна та каменисті клітини |
Верхівкова твірна (меристема) | Ріст у довжину (кінчики кореня й пагона) | Твірна тканина |
Бічна твірна (камбій) | Ріст стебла й кореня в товщину; утворює річні кільця | Твірна, а не провідна тканина! Це часта пастка. |
Видозміни органів
Видозміни — це видозмінені органи, що виконують додаткові функції. У завданнях НМТ потрібно визначити, до якого органа належить та чи інша видозміна.
Видозміна | Орган | Приклад |
|---|---|---|
Бульба | Підземний видозмінений пагін | Картопля, топінамбур |
Кореневище | Підземний видозмінений пагін | Пирій, конвалія, ірис |
Цибулина | Підземний видозмінений пагін | Цибуля, тюльпан, лілія |
Вуса (столони) | Надземний видозмінений пагін | Суниця, живучка |
Колючки глоду | Видозмінений пагін | Глід (пагонового походження) |
Бульбокорені | Видозмінений корінь | Жоржина, батат |
Опорні корені | Видозмінений корінь | Кукурудза (додаткові корені-підпірки) |
Присоски омели | Видозмінений корінь (гаусторії) | Омела (напівпаразит), повитиця (паразит) |
Коренеплід | Видозмінений корінь + гіпокотиль | Морква, буряк, редиска |
Вусики гороху | Видозмінений листок | Горох, вика |
Колючки барбарису, кактуса | Видозмінений листок | Барбарис, кактус |
Пастка: присоски (гаусторії) повитиці, як і омели, — видозмінені корені (корені-присоски): ними рослина-паразит всмоктує воду й поживні речовини з рослини-хазяїна.
Як відрізнити пагін від кореня
Ключова ознака пагона — наявність вузлів, міжвузлів, листків (або їхніх лусок) і бруньок. На бульбі картоплі є «вічка» (бруньки), розташовані в пазухах лускоподібних листків. У цибулини є денце — вкорочене стебло, від якого відходять бруньки. Корінь не має вузлів, міжвузлів і листків, але може утворювати додаткові бруньки.
У темі 3.6 (Генеративні органи покритонасінних) та в завданнях на три групи й логічні пари перевіряють знання суцвіть, плодів і родин. Розгляньмо найважливіше.
Суцвіття → рослина
Суцвіття — це група квіток на одному пагоні. Ось типові пари «суцвіття → рослина» (такі пари є в демо 2026, № 26):
Тип суцвіття | Рослини-приклади |
|---|---|
Кошик | Соняшник, ромашка, кульбаба, айстра |
Головка | Конюшина |
Простий зонтик | Вишня, цибуля, первоцвіт |
Складний зонтик | Морква, кріп, петрушка, кмин |
Китиця | Черемха, конвалія, капуста, біла акація |
Початок | Кукурудза (жіноче суцвіття), білокрильник |
Складний колос | Пшениця, жито, ячмінь |
Волоть | Овес, рис, кукурудза (чоловіче суцвіття), бузок |
Щиток | Груша, яблуня (окремі сорти) |
Складний щиток | Горобина, калина |
Типи плодів
Категорія | Тип плода | Приклади рослин |
|---|---|---|
Сухі розкривні | Біб | Горох, квасоля, соя, боби |
Стручок | Капуста, ріпак, редька | |
Стручечок | Грицики, талабан | |
Коробочка | Мак, тюльпан, бавовник, дурман | |
Сухі нерозкривні | Сім’янка | Соняшник, кульбаба, череда |
Зернівка | Пшениця, кукурудза, рис, жито | |
Горіх | Ліщина (фундук), дуб (жолудь) | |
Соковиті | Ягода | Томат, виноград, смородина, картопля (отруйна) |
Кістянка | Вишня, слива, абрикос, персик | |
Яблуко | Яблуня, груша, айва, горобина | |
Гарбузина | Гарбуз, огірок, кавун, диня | |
Померанець | Апельсин, лимон, мандарин |
Збірні плоди й супліддя
Назва | Характеристика | Приклад |
|---|---|---|
Збірна кістянка | Безліч кістянок на спільному квітколожі | Малина, ожина, костяниця |
Суничина | Розросле м’ясисте квітколоже з горішками на поверхні; це не ягода! | Суниця, полуниця |
Супліддя | Суцвіття, квітки якого зростаються в єдиний плід | Шовковиця, ананас, інжир |
Родини покритонасінних
Родина | Формула квітки | Плід | Суцвіття / особливість |
|---|---|---|---|
Капустяні (Хрестоцвіті) | Ч₄П₄Т₄₊₂М₁ | Стручок / стручечок | Китиця |
Розові | Ч₅П₅Т∞М₁ або Ч₅П₅Т∞М∞ | Яблуко, кістянка, суничина, збірна кістянка | Різноманітні |
Бобові | Ч(₅)П₁₊₂₊₂Т(₉)₊₁М₁ (неправильна) | Біб | Головка (конюшина); китиця; бульбочки на коренях |
Пасльонові | Ч(₅)П(₅)Т₅М₁ | Ягода (томат, картопля) або коробочка (тютюн, дурман) | Поодинокі квітки або китиця (зрослися пелюстки) |
Айстрові (Складноцвіті) | Ч₀П(₅)Т(₅)М₁ | Сім’янка | Кошик; часто з чубком (летючка) |
Злакові (Тонконогові) | Оц₂₊₂Т₃М₁ | Зернівка | Складний колос (пшениця), волоть (овес) |
Лілійні | Оц₃₊₃Т₃₊₃М₁ | Коробочка або ягода | Поодинокі квітки; цибулина як підземний пагін |
Цибулеві | Оц₃₊₃Т₃₊₃М₁ | Коробочка | Простий зонтик; наявна цибулина |
Клас: дводольні чи однодольні?
Ознаки шкільних груп (пам’ятай, що є винятки):
Ознака | Дводольні | Однодольні |
|---|---|---|
Сім’ядолі | 2 | 1 |
Коренева система | Стрижнева | Мичкувата |
Жилкування листків | Сітчасте (перисте або пальчасте) | Паралельне або дугове |
Членність квітки | 4–5-членні | 3-членні |
Клас визначають за кількома ознаками одночасно. Наприклад, капуста має сітчасте жилкування, стрижневу кореневу систему, 4-членну квітку (Ч₄П₄Т₄₊₂М₁) — це дводольна. Пшениця має паралельне жилкування, мичкувату кореневу систему, 3-членну квітку (Оц₂₊₂Т₃М₁) — це однодольна.
Життєвий цикл рослин — це чергування двох поколінь: спорофіту (2n) і гаметофіту (n). Завдання НМТ перевіряють уміння читати схему циклу, визначати місце мейозу й набір хромосом у різних структурах.
Загальна схема чергування поколінь
На схемі: мейоз відбувається між спорофітом і спорами; запліднення — між гаметами й зиготою. Стрілка від спори веде до гаметофіту, а від зиготи — до спорофіту.
Переважне покоління в різних групах
Група рослин | Переважне покоління | Гаметофіт | Спорофіт |
|---|---|---|---|
Мохи | Гаметофіт (n) | Зелена «листостеблова» рослина | Коробочка на ніжці (прикріплена до гаметофіта) |
Плауни, хвощі, папороті | Спорофіт (2n) | Заросток — маленька пластинка (n) | Листкостеблова рослина зі спорангіями |
Голонасінні (сосна) | Спорофіт (2n) | Пилкове зерно (чоловічий) і жіночий гаметофіт з архегоніями в насінному зачатку | Дерево (стовбур, коріння, шишки) |
Покритонасінні | Спорофіт (2n) | Пилкове зерно (чоловічий) і зародковий мішок (жіночий) | Уся видима рослина (корінь, стебло, листки, квітки) |
Набір хромосом: шпаргалка
Структура / клітина | Набір хромосом | Пояснення |
|---|---|---|
Спори | n | Утворюються мейозом зі спорофіта |
Гамети | n | Утворюються мітозом на гаметофіті |
Заросток папороті | n | Розвивається зі спори; це гаметофіт |
Клітини пилкового зерна | n | Чоловічий гаметофіт |
Клітини зародкового мішка (більшість) | n | Жіночий гаметофіт; крім центральної |
Центральна клітина зародкового мішка | n + n (або 2n) | Два полярні ядра |
Зигота | 2n | Результат запліднення |
Зародок | 2n | Розвивається із зиготи |
Ендосперм сосни (первинний) | n | Це жіночий гаметофіт! |
Ендосперм покритонасінних (типовий) | 3n | Злиття спермія (n) з центральною клітиною (2n) |
Вода й запліднення
Мохам і папоротям для руху сперматозоїдів потрібна вода поза організмом. Насінні рослини (голонасінні й покритонасінні) від води не залежать — спермії доставляє пилкова трубка. У сосни між запиленням і заплідненням минає близько року.
Вегетативне розмноження
Природне вегетативне розмноження відбувається кореневими паростками й видозміненими пагонами (кореневища, бульби, цибулини, вуса). Штучне — живцюванням, щепленням, відводками, поділом куща. При щепленні тканини плоду мають генотип прищепи, але підщепа може впливати на ріст і якість урожаю.
Розв’яжемо п’ять типових завдань НМТ з ботаніки — по одному на кожен формат, який чекає на тебе на тесті.
Приклад 1. Три групи: рослина за описом
Умова: Трав’яниста рослина має сітчасте жилкування листків, квітки з формулою Ч₄П₄Т₄₊₂М₁, плід — стручок. Визнач три характеристики:
Група 1 — родина: 1 — Розові, 2 — Капустяні, 3 — Бобові.
Група 2 — суцвіття: 1 — кошик, 2 — китиця, 3 — складний колос.
Група 3 — коренева система: 1 — мичкувата, 2 — стрижнева, 3 — бульбокорені.
Розв’язання: Сітчасте жилкування і формула Ч₄П₄Т₄₊₂М₁ (чотири чашолистки, чотири пелюстки, шість тичинок, одна маточка) однозначно вказують на родину Капустяні (ключ 2). Суцвіття капусти — китиця (ключ 2). Коренева система — стрижнева (ключ 2), бо капуста — дводольна.
Відповідь: 2 (Капустяні), 2 (китиця), 2 (стрижнева).
Поширена помилка: плутають стручок (Капустяні) з бобом (Бобові) або вважають, що в капусти мичкувата коренева система. Капуста — дводольна, тому має стрижневий корінь.
Приклад 2. Логічні пари: рослина → суцвіття
Умова: Установи відповідність між рослиною (1–4) і її суцвіттям (А–Д).
1 Кукурудза (жіноче суцвіття) | А Волоть |
|---|---|
2 Морква | Б Щиток |
3 Овес | В Початок |
4 Груша | Г Кошик (зайве) |
Д Складний зонтик |
Розв’язання: Кукурудза має жіноче суцвіття — початок (1 → В). Морква — складний зонтик (2 → Д). Овес — волоть (3 → А). Груша — щиток (4 → Б). Кошик — зайвий варіант.
Відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Б.
Приклад 3. Одна відповідь: набір хромосом ендосперму сосни
Умова: Який набір хромосом має ендосперм насінини сосни?
А — 2n
Б — n
В — 3n
Г — 4n
Розв’язання: Ендосперм сосни — це жіночий гаметофіт, що розвивається з гаплоїдної спори (n). Він не запліднюється. Тому його набір — n.
Відповідь: Б (n).
Дистрактори: 2n — так, це набір зародка, але не ендосперму; 3n — це набір ендосперму покритонасінних після подвійного запліднення; 4n — немає біологічного сенсу.
Приклад 4. Логічні пари: видозміна → орган
Умова: Установи відповідність між видозміною (1–4) і органом (А–Д).
1 Бульба картоплі | А Видозмінений корінь |
|---|---|
2 Вуса суниці | Б Видозмінений листок |
3 Бульбокорінь жоржини | В Підземний видозмінений пагін |
4 Колючки барбарису | Г Надземний видозмінений пагін |
Д Видозмінена квітка (зайве) |
Розв’язання: Бульба — підземний видозмінений пагін (1 → В), бо має «вічка»-бруньки. Вуса суниці — надземний видозмінений пагін (2 → Г). Бульбокорінь жоржини — видозмінений корінь (3 → А). Колючки барбарису — видозмінені листки (4 → Б).
Відповідь: 1В, 2Г, 3А, 4Б.
Типова помилка: бульбу картоплі відносять до коренів. Насправді на бульбі є бруньки («вічка») — ознака пагона.
Приклад 5. Одна відповідь: схема життєвого циклу папороті
Умова: На схемі життєвого циклу папороті зображено послідовність: спорофіт → спори → заросток → гамети → зигота → спорофіт. На якому етапі відбувається мейоз?
А — під час утворення гамет на заростку
Б — під час утворення спор у спорангіях спорофіта
В — під час проростання спори
Г — під час поділу зиготи
Розв’язання: Мейоз відбувається тоді, коли спорофіт (2n) утворює спори (n). У папороті спори формуються в спорангіях на нижньому боці листків спорофіта. Тому мейоз — під час утворення спор (Б).
Відповідь: Б.
Дистрактори: гамети на заростку утворюються мітозом (А — хибно); проростання спори — це мітоз (В — хибно); поділ зиготи — це мітоз (Г — хибно). На схемі мейоз завжди стоїть на переході від спорофіта (2n) до спор (n).
У завданнях з ботаніки є кілька типових пасток. Запам’ятай їх — і не втратиш балів.
Бульбу картоплі відносять до видозмін кореня. Насправді це видозмінений пагін: на ній є бруньки («вічка») в пазухах лускоподібних листків.
Вважають ендосперм сосни триплоїдним (3n) або диплоїдним (2n). Насправді ендосперм сосни — жіночий гаметофіт, він гаплоїдний (n). Триплоїдним буває ендосперм покритонасінних після подвійного запліднення.
Називають плід суниці ягодою. Насправді це суничина — розросле м’ясисте квітколоже з горішками на поверхні. Супліддя шовковиці теж вважають одним плодом, але це суцвіття зі зрослих квіток.
Вважають переважним поколінням мохів спорофіт. Насправді в мохів переважає гаметофіт — зелена рослина, а спорофіт — лише коробочка на ніжці, яка живе на гаметофіті. А заросток папороті вважають спорофітом, хоча це гаметофіт (n).
Вважають камбій провідною тканиною. Камбій — твірна (меристема), а не провідна тканина. Також плутають напрямки потоків: ксилема транспортує воду й мінеральні речовини вгору (висхідний потік), а флоема — органічні речовини в обох напрямках.
Вважають кошик соняшнику однією квіткою. Кошик — це суцвіття, яке складається з багатьох дрібних квіток: серединних трубчастих і крайових несправжньоязичкових.
Визначають клас рослини за однією ознакою, не перевіривши інших. Наприклад, у воронячого ока сітчасте жилкування й 4-членні квітки (як у дводольних), але одна сім’ядоля й мичкувата коренева система — це однодольна рослина. Клас визначають за сукупністю ознак.
У демоваріанті НМТ 2026 року ботаніка представлена чотирма завданнями:
№ 10 (тема 3.5, за рисунком) — вибір однієї відповіді, 1 бал.
№ 11 (тема 3.7, схема життєвого циклу) — вибір однієї відповіді, 1 бал.
№ 26 (теми 3.6, 3.7) — логічні пари із зображеннями суцвіть 1–4, до 4 балів.
№ 29 (теми 3.5, 1.2, 5.2) — три групи за описом картоплі й колорадського жука, до 3 балів.
Загалом у демо 2026 розділ 3 «Біорізноманіття» за основною темою налічує 10 завдань і 18 балів з 46 (приблизно 39 % від усього тесту). Це найбільший за обсягом розділ програми НМТ.
Програма НМТ вимагає візуально розпізнавати тканини, вегетативні органи, видозміни, типи квіток, суцвіть і плодів та вказаних представників відділів рослин. Тому на тесті можуть бути не лише текстові описи, а й рисунки.
Стратегія для завдання «три з трьох груп»
Коли отримуєш опис рослини, дій за таким алгоритмом:
Визнач клас за кількома ознаками: кількість сім’ядоль, тип жилкування, коренева система, членність квітки.
Визнач родину за формулою квітки, типом суцвіття і плодом.
Добери до родини характерний плід, суцвіття або кореневу систему — залежно від того, що питають у третій групі.
Наприклад, якщо в описі сказано «квітки 3-членні, жилкування паралельне, плід — зернівка», то це однодольна, родина Злакові, суцвіття — складний колос або волоть.
Чому бульба картоплі — пагін, а не корінь?
Бульба картоплі має всі ознаки пагона: на ній є бруньки («вічка»), розташовані в пазухах лускоподібних листків. Крім того, на бульбі можна побачити міжвузля. Корінь не має ні вузлів, ні міжвузлів, ні листків. Тому бульба — це підземний видозмінений пагін, а не корінь.
Чому ендосперм сосни гаплоїдний, а пшениці — триплоїдний?
У сосни (голонасінної) ендосперм — це жіночий гаметофіт, який розвивається з гаплоїдної спори (n). Він не запліднюється, тому залишається гаплоїдним. У пшениці (покритонасінної) відбувається подвійне запліднення: один спермій (n) зливається з яйцеклітиною (n) → зигота (2n), а другий спермій (n) зливається з центральною клітиною (2n) → ендосперм (3n).
Як відрізнити простий зонтик від складного?
У простого зонтика квітконіжки виходять з однієї точки на верхівці квітконоса (як у вишні чи цибулі). У складного зонтика від верхівки квітконоса відходять осі другого порядку, на яких уже розташовані зонтики з квітками (як у моркви чи кропу). Простий зонтик — один «поверх» квітконіжок, складний — два «поверхи».
Яке покоління переважає в мохів, а яке — в папоротей?
У мохів переважає гаметофіт (n) — зелена листостеблова рослина, яку ми бачимо в лісі. Спорофіт (2n) у мохів — це коробочка на ніжці, яка росте на гаметофіті й живиться за його рахунок. У папоротей, навпаки, переважає спорофіт (2n) — велика листкостеблова рослина зі спорангіями на нижньому боці листків. Гаметофіт папороті — це маленький заросток (n), який важко помітити.
Чи є плід суниці ягодою?
Ні, плід суниці — не ягода. Це суничина: розросле м’ясисте квітколоже, на поверхні якого містяться справжні плоди — горішки. Ягода (томат, виноград) утворюється зі стінок зав’язі, а в суниці соковита частина — це квітколоже. Тому суничина належить до збірних плодів або несправжніх плодів.
Три групи: спершу визнач клас (дводольні чи однодольні), потім родину за формулою квітки, суцвіттям і плодом, далі — плід, суцвіття чи кореневу систему.
Мохи — переважає гаметофіт (n); папороті, хвощі, плауни й насінні рослини — спорофіт (2n).
Спори й гамети завжди n; ендосперм сосни — n (жіночий гаметофіт), у типовому циклі покритонасінних — 3n (подвійне запліднення).
Бульба, цибулина, кореневище, вуса — видозміни пагона (мають бруньки). Бульбокорені, коренеплоди — видозміни кореня.
Ксилема транспортує воду й мінеральні речовини вгору; флоема — органічні речовини в обох напрямках.
Суниця — суничина (розросле квітколоже з горішками), малина — збірна кістянка, шовковиця — супліддя.
Камбій — твірна тканина, а не провідна. Кошик соняшнику — суцвіття, а не одна квітка.