Типові завдання НМТ: радянська Україна 1945–1985 рр.

Теми 27–29 програми НМТ охоплюють історію радянської України від завершення Другої світової війни до початку перебудови (1945–1985 рр.). У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року ці три теми дають приблизно 4,9 завдання — це майже п’ять позицій у тесті. Для порівняння: за ЗНО 2019–2021 років на цей період припадало близько 3,5 завдання. Отже, вага періоду зростає, і варто приділити йому особливу увагу.

Як саме розподіляються ці завдання в демо 2026?

• № 17 — репродукція картини (тема 27, повоєнна відбудова)

• № 18 — карикатура (тема 28, «відлига»)

• № 19 — уривок документа (тема 29, «застій» і дисидентський рух)

• Частини № 24, 27 і 30 — міжтемні завдання, що охоплюють теми 27–29 разом з іншими періодами

Стимули, які можуть з’явитися в завданнях:

• Тексти самвидаву й правозахисних документів — наприклад, уривки з праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» або з документів Української Гельсінської групи.

• Карикатури часів «відлиги» — на тему кукурудзяної кампанії М. Хрущова, раднаргоспів, боротьби з «космополітизмом».

• Репродукції картин — Т. Яблонська «Хліб» (1949), К. Білокур «Хата в Богданівці», М. Приймаченко «Гороховий звір».

Тема 29 («Україна в період загострення кризи радянської системи») містить 14 персоналій — це найбільша кількість після теми 3 (давні часи). Для візуального розпізнавання на фото варто запам’ятати:

• І. Дзюба, П. Григоренко, В. Чорновіл, С. Параджанов, І. Миколайчук, О. Гончар — тема 29.

• Й. Сліпий, Л. Лук’яненко, В. Стус, В. Симоненко — теми 27–28.

Типові формати завдань на цей період:

• Розрізнення операцій «Вісла» і «Захід».

• Визначення ознак «відлиги» й «застою».

• Встановлення відповідності «шістдесятник / дисидент — внесок».

• Завдання про Українську Гельсінську групу.

Перші повоєнні роки (1944–1947) стали часом завершення радянізації західних областей України. Радянська влада застосувала масові депортації, щоб ліквідувати соціальну базу українського визвольного руху. У цей період відбулися дві ключові операції — «Вісла» і «Захід», а також ліквідація Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Операція «Вісла» (квітень – липень 1947 р.)

Це примусове переселення українців з території Польщі — Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя — на північні й західні землі Польщі (так звані «повернені землі»). Операцію проводили польські війська за згодою СРСР. Мета — ліквідувати українську меншину в східній Польщі, яка підтримувала УПА. Загалом виселили близько 140 тисяч українців.

Операція «Захід» (жовтень 1947 р.)

Це масова депортація родин учасників українського визвольного руху із західних областей УРСР до Сибіру й Казахстану. Операцію проводили органи МВС і МДБ СРСР. На відміну від «Вісли», депортація відбувалася в межах СРСР — людей вивозили вглиб радянської території. Загалом депортовано понад 26 тисяч родин — близько 77 тисяч осіб.

Попередні депортації та обмін населенням

Раніше за «Віслу» відбулися:

• Обмін населенням між Польщею й УРСР (1944–1946) — українців з Польщі переселяли в УРСР, поляків з УРСР — у Польщу.

• Депортації 1944–1946 рр. — виселення родин, запідозрених у зв’язках з ОУН і УПА, із західних областей УРСР.

Ліквідація УГКЦ (1946 р.)

У березні 1946 року у Львові відбувся псевдособор (Львівський собор), скликаний радянською владою. Під тиском влади частина греко-католицького духовенства «проголосувала» за скасування Берестейської унії 1596 року та возз’єднання з Російською православною церквою. УГКЦ була ліквідована, її майно передано РПЦ. Митрополита Йосифа Сліпого заарештували ще у квітні 1945 року; 1946 року його засудили до 8 років каторжних робіт, а загалом він провів у радянських таборах і на засланні 18 років.

Ідеологічні кампанії та голод

Повоєнний період позначений жорсткими ідеологічними кампаніями:

• «Ждановщина» — ідеологічна кампанія з «чистки» літератури й мистецтва, названа на честь А. Жданова.

• «Лисенківщина» — насадження псевдонаукових теорій Т. Лисенка в біології, розгром генетики.

• Боротьба з «космополітизмом» — кампанія проти «низькопоклонства перед Заходом», що мала антисемітський підтекст.

Крім того, 1946–1947 рр. Україну охопив масовий голод, спричинений неврожаєм і викачуванням продовольства на потреби держави.

Період 1953–1985 рр. поділяють на дві великі доби, які на НМТ треба чітко розрізняти: «відлигу» (1953–1964, коли при владі був М. Хрущов) і «застій» (1965–1985, доба Л. Брежнєва; в УРСР — П. Шелест до 1972 р., далі В. Щербицький). Ключ до правильних відповідей — запам’ятати, які явища належать до якої доби.

«Відлига» (1953–1964)

Назва походить від однойменної повісті І. Еренбурга. Це період відносної лібералізації радянської системи після смерті Й. Сталіна. Основні події та явища:

До «відлиги» належать: реабілітація репресованих, послаблення цензури, поява шістдесятників, кукурудзяна кампанія, освоєння цілини, космічна програма.

«Застій» (1965–1985)

Офіційна назва — «розвинений соціалізм». Насправді — період наростання кризових явищ: економічного занепаду, корупції, ідеологічного тиску. Основні риси:

Хвилі арештів 1965 і 1972 років

Перша хвиля арештів української інтелігенції відбулася 1965 року. У відповідь на неї Іван Дзюба написав працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?», яка поширювалася в самвидаві. Друга хвиля (1972 р.) була масштабнішою: заарештували В. Чорновола, В. Стуса, І. Світличного, Є. Сверстюка та багатьох інших. Саме тому 1972 рік вважають початком посилення репресій.

Українська Гельсінська група (1976)

9 листопада 1976 року в Києві було створено Українську Гельсінську групу (УГГ). Голова — Микола Руденко. Серед членів — О. Бердник, П. Григоренко, Л. Лук’яненко. Мета УГГ — контроль за дотриманням прав людини в УРСР відповідно до Гельсінського заключного акта 1975 року, який СРСР підписав. УГГ стала першою легальною правозахисною організацією в Україні.

Опорний ряд дат — це ваш головний інструмент для завдань на послідовність. Запам’ятайте вісім ключових років у правильному порядку:

Запам’ятайте цей ряд як лічилку: 1945 — 1946 — 1947 — 1954 — 1956 — 1965 — 1972 — 1976. У завданні на послідовність вам дадуть чотири події з цього ряду, і ви маєте розташувати їх у хронологічному порядку.

Шістдесятники та дисиденти: хто є хто

На НМТ можуть дати завдання на відповідність: «шістдесятник / дисидент — внесок». Ось ключові постаті, які треба знати:

Культура 1945–1985 рр.

У завданнях на репродукції картин вам треба впізнати твір і автора. Запам’ятайте:

• Т. Яблонська — «Хліб» (1949). Соцреалістичне полотно, на якому зображено збирання врожаю.

• К. Білокур — «Хата в Богданівці». Народна художниця-самоучка з Полтавщини, її стиль — яскраві квіти й сільські пейзажі.

• М. Приймаченко — «Гороховий звір». Представниця наївного мистецтва, фантастичні звірі й рослини.

• С. Параджанов — фільм «Тіні забутих предків» (1964).

• І. Миколайчук — актор і сценарист, знімався в «Тінях забутих предків».

• Л. Биков — актор і режисер, «В бій ідуть тільки «старі»».

• В. Івасюк — композитор, пісня «Червона рута».

Пастки, які чекають на НМТ

Зверніть увагу на чотири типові пастки:

• Реабілітація — це явище «відлиги», а русифікація — «застою». Не переплутайте!

• УРСС (1959, Л. Лук’яненко) і УГГ (1976, М. Руденко) — різні організації з різними цілями.

• «Вісла» — операція на території Польщі; «Захід» — на території УРСР.

• 1954 рік — передача Криму УРСР; 1944 рік — депортація кримських татар.

У цьому розділі розберемо п’ять типових завдань НМТ з історії радянської України 1945–1985 рр. — по одному на кожен формат, який трапляється в тесті.

Приклад 1. «3 з 7»: наслідки засудження культу особи

Умова: «У 1956 році на XX з’їзді КПРС М. Хрущов засудив культ особи Й. Сталіна. Які три явища стали наслідками цього засудження в УРСР?»

Розв’язання крок за кроком:

1. Визнач період: 1956 рік — це «відлига». Наслідки мають належати до 1956–1964 рр.

2. Згадай, що дала «відлига»: реабілітацію репресованих, послаблення цензури, появу шістдесятників.

3. Відкинь явища «застою»: арешти 1972 р., утворення УГГ (1976), Конституція 1978 р., «розвинений соціалізм».

4. Відкинь явища сталінської доби: операція «Захід» (1947).

Правильні відповіді (три ключі):

• Реабілітація частини репресованих.

• Поява шістдесятників і Клубу творчої молоді «Сучасник» (1959).

• Послаблення цензури в літературі.

Чому інші варіанти неправильні? Арешти 1972 р. і утворення УГГ — це доба «застою», реакція на «відлигу». Конституція 1978 р. і «розвинений соціалізм» — риси брежнєвського неосталінізму. Операція «Захід» — сталінська доба, 1947 р.

Приклад 2. Відповідність «подія — зміст»

Умова: «Установіть відповідність між подією (1–4) та її змістом (А–Д).»

Розв’язання:

1. Операція «Вісла» — переселення українців з території Польщі в межах Польщі. Ключ: 1–Б.

2. Операція «Захід» — депортація із західних областей УРСР до Сибіру й Казахстану. Ключ: 2–В.

3. Львівський собор 1946 р. — ліквідація УГКЦ. Ключ: 3–А.

4. Передача Криму (1954) — зміна кордонів УРСР. Ключ: 4–Г.

5. Варіант Д (обмін населенням 1944–1946 рр.) — зайвий, він не відповідає жодній події з лівого стовпчика.

Приклад 3. Послідовність подій

Умова: «Розташуйте події в хронологічній послідовності.»

• А. Утворення Української Гельсінської групи

• Б. XX з’їзд КПРС

• В. Ліквідація УГКЦ

• Г. Перша хвиля масових арештів інтелігенції

Розв’язання: зіставляємо кожну подію з опорним рядом.

1. В. Ліквідація УГКЦ — 1946 р.

2. Б. XX з’їзд КПРС — 1956 р.

3. Г. Перша хвиля арештів — 1965 р.

4. А. Утворення УГГ — 1976 р.

Правильна послідовність: В — Б — Г — А (1946 → 1956 → 1965 → 1976).

Приклад 4. «1 з 4»: упізнай постать за описом

Умова: «Поет-шістдесятник, чиї вірші «Ти знаєш, що ти — людина?» і «Лебеді материнства» поширювалися в самвидаві. Помер 1963 року після побиття в міліції. Про кого йдеться?»

Розв’язання:

1. Ключові маркери: поет-шістдесятник, вірші «Ти знаєш, що ти — людина?» і «Лебеді материнства», смерть 1963 р. після побиття.

2. Це В. Симоненко. Він помер 1963 р. за трагічних обставин.

Чому не інші?

• В. Стус — загинув у таборі 1985 р., не 1963.

• Л. Лук’яненко — правозахисник, засновник УРСС (1959), не поет.

• І. Світличний — літературознавець, заарештований 1972 р., не помер 1963 р.

Приклад 5. «1 з 4»: упізнай картину

Умова: «На репродукції зображено білу хату серед квітучих дерев і квітів. Авторка — народна художниця-самоучка з Полтавщини. Хто автор цієї картини?»

Розв’язання:

1. Маркери: біла хата, квіти, народна художниця-самоучка з Полтавщини.

2. Це К. Білокур, картина «Хата в Богданівці».

Чому не інші?

• Т. Яблонська — професійна художниця, авторка «Хліба» (1949), соцреалізм.

• М. Приймаченко — малювала фантастичних звірів («Гороховий звір»), не хати.

• О. Мурашко — художник початку ХХ ст., не належить до цього періоду.

На основі розібраних прикладів зібрано шість типових помилок, яких припускаються учні в завданнях на тему 1945–1985 рр. Кожна з них коштує балів, тому варто запам’ятати правильний варіант.

• Плутати операцію «Вісла» з операцією «Захід».

• Відносити реабілітацію до «застою», а арешти — до «відлиги».

• Плутати УРСС (1959) і УГГ (1976).

• Плутати дві хвилі арештів: 1965 і 1972 рр.

• Плутати 1954 р. (передача Криму) з 1944 р. (депортація кримських татар).

• Приписувати картину «Хліб» К. Білокур, а «Хату в Богданівці» — Т. Яблонській.

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року теми 27–29 дають приблизно 4,9 завдання. Ось як вони розподілені:

• № 17 — репродукція картини (тема 27, повоєнна відбудова).

• № 18 — карикатура (тема 28, «відлига»).

• № 19 — уривок документа (тема 29, «застій» і дисидентський рух).

• № 24 — відповідність «набір понять ↔ період» (теми 27–29, 31–32).

• № 27 — послідовність за уривками документів (теми 28–30).

• № 30 — «3 з 7» про біографію діяча за фото (теми 29, 30).

Програма тем 27–29 містить 16 дат (7 + 5 + 4). Пам’ятки культури — у кожній темі:

• Тема 27: Т. Яблонська «Хліб» (1949).

• Тема 28: К. Білокур «Хата в Богданівці».

• Тема 29: М. Приймаченко «Гороховий звір», пам’ятник засновникам Києва (В. Бородай).

Картосхеми є в темах 27 і 28 — зверніть увагу на кордони УРСР після 1954 р. (Крим) і на західні області УРСР, де проводили операцію «Захід» (операція «Вісла» відбувалася на території Польщі).

Стратегія підготовки:

• Поняття групуй за періодами: «ждановщина» — «відлига» — «застій». Кожне поняття прив’язуй до конкретного десятиліття.

• Дисидентів групуй за хвилями арештів і організаціями: перша хвиля (1965) — І. Дзюба; друга хвиля (1972) — В. Чорновіл, В. Стус, І. Світличний; УРСС (1959) — Л. Лук’яненко; УГГ (1976) — М. Руденко.

• Візуальні матеріали (картини, карикатури) впізнавай за характерними деталями: кукурудза → «відлига»; біла хата й квіти → К. Білокур; збирання врожаю → Т. Яблонська «Хліб».

• Теми 27–29 — ≈ 4,9 завдання в демо 2026.

• 1947: «Вісла» — Польща (переселення українців у межах Польщі); «Захід» — західні області УРСР (депортація до Сибіру й Казахстану).

• «Відлига» (1953–1964) — XX з’їзд, реабілітація, раднаргоспи, шістдесятники, КТМ «Сучасник», передача Криму (1954).

• «Застій» (1965–1985) — арешти 1965 і 1972 рр., русифікація, Конституція УРСР 1978 р., дефіцит, номенклатура.

• 1965 — перша хвиля арештів (І. Дзюба пише «Інтернаціоналізм чи русифікація?»); 1972 — друга хвиля (В. Чорновіл, В. Стус, І. Світличний).

• 1976 — створення Української Гельсінської групи (М. Руденко, правозахисна діяльність).

• Яблонська — «Хліб»; Білокур — «Хата в Богданівці»; Приймаченко — «Гороховий звір».

• Опорний ряд: 1945 — 1946 — 1947 — 1954 — 1956 — 1965 — 1972 — 1976.