Шкіра і терморегуляція
~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань
Будова шкіри (епідерміс, дерма, підшкірна жирова клітковина), її похідні (волосся, нігті, потові та сальні залози) та функції. Як організм підтримує сталу температуру тіла через теплоутворення й тепловіддачу. Правила домедичної допомоги при опіках, обмороженнях, тепловому й сонячному ударах.
Шкіра — найбільший орган людини. Її площа в дорослої людини сягає приблизно 1,5–2 м², а маса — близько 15–20 % від загальної маси тіла. Вона утворює зовнішній покрив, що відмежовує внутрішнє середовище організму від зовнішнього світу. У будові шкіри виділяють три шари: епідерміс (надшкір'я), дерму (власне шкіру) і підшкірну жирову клітковину.
Епідерміс (надшкір'я)
Епідерміс — це зовнішній шар шкіри, утворений багатошаровим плоским епітелієм. У ньому немає кровоносних судин, тому живлення клітин відбувається дифузією поживних речовин із глибшої дерми. Епідерміс складається з кількох шарів клітин, з яких найважливіші — ростковий (глибокий) і роговий (поверхневий).
У ростковому шарі клітини постійно діляться, утворюючи нові клітини. У міру просування до поверхні вони накопичують роговий білок кератин, поступово втрачають ядро й органели та відмирають. Так формується роговий шар, що складається з мертвих зроговілих клітин. Цей шар постійно злущується (ти втрачаєш мільйони клітин щодня) й одразу ж оновлюється завдяки поділу клітин росткового шару.
Найтовщий епідерміс — на долонях і підошвах, де він витримує найбільше тертя й тиску. Там кількість шарів зроговілих клітин значно більша, ніж, наприклад, на повіках.
Меланін
У ростковому шарі епідермісу розташовані клітини-меланоцити, які виробляють темний пігмент меланін. Він поглинає ультрафіолетове випромінювання й захищає глибші шари шкіри від його пошкоджувальної дії. Під впливом сонячного світла вироблення меланіну зростає — це явище називають засмагою. У людей з альбінізмом меланоцити не здатні синтезувати меланін, тому шкіра, волосся й райдужка очей позбавлені пігментації.
Дерма (власне шкіра)
Дерма — це середній шар шкіри, утворений щільною сполучною тканиною. Вона містить колагенові волокна (надають міцності) та еластичні волокна (надають пружності, дозволяють шкірі розтягуватися й повертатися у вихідний стан). Верхня частина дерми утворює сосочки, які впинаються в епідерміс — саме завдяки їхньому розташуванню на пальцях формуються індивідуальні шкірні візерунки (папілярні лінії).
У дермі розташовані:
кровоносні й лімфатичні судини;
нервові закінчення та рецептори (дотику, тиску, болю, тепла й холоду);
потові залози;
сальні залози;
волосяні сумки (фолікули) з коренями волосся й м'язами, що піднімають волосся.
Підшкірна жирова клітковина
Підшкірна жирова клітковина (гіподерма) — найглибший шар, утворений пухкою сполучною тканиною, багатою на жирові клітини (адипоцити). Вона виконує три основні функції: теплоізоляція (затримує тепло всередині тіла), пом'якшення ударів (амортизація) і запас енергії (жири — резервне джерело енергії).
Окрім трьох шарів, шкіра має похідні утвори — структури, що розвиваються з епідермісу, але мають власну спеціалізовану будову. До них належать волосся, нігті, потові, сальні й молочні залози.
Волосся й нігті
Волосся і нігті — це зроговілі утвори епідермісу. Їх видима частина складається з мертвих клітин, заповнених кератином. Однак ріст забезпечують живі клітини, що містяться в корені волосся (у волосяній сумці дерми) та в нігтьовому ложі. Саме тому стрижка волосся або обрізання нігтів безболісні — ти видаляєш уже мертву тканину.
Потові залози
Потові залози — це трубчасті залози, розташовані в дермі. Їхні протоки відкриваються на поверхні шкіри отворами — порами. Піт — рідина, що виділяється потовими залозами, — містить понад 98 % води, а також розчинені солі (NaCl), сечовину, сечову кислоту, аміак та інші продукти обміну. Саме тому шкіра виконує важливу видільну функцію, допомагаючи ниркам виводити з організму зайві речовини.
Крім виділення, потовиділення має терморегуляторне значення: під час випаровування поту з поверхні шкіри забирається велика кількість тепла, що охолоджує тіло.
Сальні залози
Сальні залози розташовані в дермі й відкриваються своїми протоками не на поверхню шкіри, а у волосяні сумки. Вони виробляють шкірне сало (себум), яке змащує шкіру й волосся, робить їх еластичними, м'якими та водовідштовхувальними. Шкірне сало також має бактерицидні властивості.
Функції шкіри
Шкіра виконує багато життєво важливих функцій. Розглянемо їх у таблиці.
Функція | Як реалізується | Значення |
|---|---|---|
Захисна | Роговий шар епідермісу, меланін, шкірне сало, клітини імунної системи | Від механічних ушкоджень, мікроорганізмів, ультрафіолету, втрати води |
Терморегуляторна | Розширення / звуження судин, потовиділення | Підтримання сталої температури тіла |
Видільна | Потовиділення (вода, солі, сечовина, аміак) | Виведення продуктів обміну |
Рецепторна | Нервові закінчення в дермі | Сприйняття дотику, тиску, болю, тепла, холоду |
Синтез вітаміну D | Під дією ультрафіолету в епідермісі | Регуляція обміну кальцію й фосфору |
Запас енергії | Жирові клітини підшкірної клітковини | Резервне джерело енергії |
Депо крові | Судини дерми | Містять до 10 % об'єму крові |
Догляд за шкірою та гігієна
Шкіра потребує регулярного догляду. Щоденне миття видаляє надлишок шкірного сала, піт, бруд і мікроорганізми. Особливо важливо мити руки після відвідування громадських місць і перед їжею. Слід носити чистий одяг із натуральних тканин, який пропускає повітря.
Від тривалого перебування на сонці шкіру захищають сонцезахисним кремом і головним убором — надлишок ультрафіолету спричиняє опіки й підвищує ризик розвитку раку шкіри. Вугрі (акне) виникають через закупорення й запалення сальних залоз. Грибкові хвороби шкіри (наприклад, стригучий лишай) і короста передаються через чужі речі (рушники, одяг) або тісний контакт з хворою людиною.
Температура тіла людини залишається сталою — близько 36,6 °C (при вимірюванні в пахвовій западині). Цю сталість забезпечує механізм терморегуляції, центром якого є гіпоталамус — відділ проміжного мозку. Гіпоталамус отримує сигнали від терморецепторів шкіри й внутрішніх органів і координує дві протилежні ланки: теплоутворення й тепловіддачу.
Теплоутворення (хімічна терморегуляція)
Тепло в організмі утворюється під час окиснення поживних речовин у клітинах — цей процес постійно відбувається в усіх органах. Найбільше тепла продукують м'язи (навіть у стані спокою) і печінка. Коли температура зовнішнього середовища знижується, організм посилює теплоутворення трьома способами:
м'язове тремтіння — мимовільні швидкі скорочення м'язів, які різко збільшують теплопродукцію;
довільна фізична робота — рухи, ходьба, присідання;
гормональне посилення обміну речовин — тироксин (щитоподібна залоза) і адреналін (наднирники) прискорюють клітинне окиснення.
Тепловіддача (фізична терморегуляція)
Організм віддає тепло в навколишнє середовище кількома шляхами:
випромінювання — теплові промені від поверхні тіла;
проведення (кондукція) — передача тепла повітрю, одягу, предметам при безпосередньому контакті;
випаровування поту — найефективніший спосіб у спеку: випаровування 1 літра поту забирає близько 2400 кДж тепла.
Важливо знати: у вологому повітрі піт випаровується набагато гірше, ніж у сухому. Тому в спеку з високою вологістю перегрітися легше — піт просто стікає з тіла, не охолоджуючи його.
Як організм реагує на холод
На холоді відбуваються такі зміни:
судини шкіри звужуються — менше теплої крові надходить до поверхні, тепловіддача зменшується, шкіра блідне;
потовиділення майже припиняється;
м'язи, що піднімають волосся, скорочуються, утворюючи «гусячу шкіру» — цей рудиментарний рефлекс успадкований від тварин, які настовбурчують шерсть для кращої теплоізоляції.
Як організм реагує на спеку
У спеку механізми працюють у зворотному напрямку:
судини шкіри розширюються — до поверхні надходить більше теплої крові, тепловіддача зростає, шкіра червоніє;
потовиділення різко посилюється — випаровування охолоджує тіло.
Одяг, житло й харчування теж допомагають підтримувати температуру тіла. Узимку теплий одяг зменшує тепловіддачу, а гаряча їжа й напої сприяють теплоутворенню. Улітку легкий світлий одяг відбиває сонячне проміння й полегшує тепловіддачу.
У програмі НМТ важливе місце посідають знання про домедичну допомогу. Ти маєш не лише знати, що робити, а й уміти відкинути шкідливі дії, які нерідко пропонують у побуті.
Опіки
Опіки — ушкодження тканин, спричинені високою температурою, хімічними речовинами, електричним струмом або випромінюванням. За глибиною ураження розрізняють чотири ступені:
Ступінь | Ознаки |
|---|---|
I | Почервоніння, набряк, біль |
II | Пухирі з прозорою рідиною |
III | Омертвіння всієї товщі шкіри |
IV | Обвуглювання тканин (м'язи, кістки) |
Правильна домедична допомога при опіку:
припинити дію ушкоджувального чинника (погасити полум'я, відійти від гарячої поверхні);
охолоджувати уражене місце прохолодною (не крижаною!) проточною водою 10–20 хвилин — це зменшує біль і запобігає поширенню опіку вглиб;
накрити опік чистою сухою пов'язкою (не ватою!);
при великому опіку — викликати 103.
НЕ МОЖНА: проколювати пухирі, змащувати опік олією, жиром, кремом чи сметаною, відривати прилиплий до рани одяг. Усі ці дії збільшують ризик інфікування й поглиблюють ушкодження.
Обмороження
Обмороження — ушкодження тканин під дією низьких температур. Ознаки: шкіра бліда, холодна на дотик, втрачає чутливість. Згодом можуть з'явитися пухирі, подібні до опікових.
Правильна домедична допомога при обмороженні:
перевести постраждалого в тепле приміщення;
зняти мокрий і тісний одяг;
зігрівати постраждалу ділянку поступово: тепла (не гаряча!) вода (36–38 °C), теплі ковдри;
дати тепле пиття (чай, молоко);
накласти суху пов'язку й звернутися до лікаря.
НЕ МОЖНА: розтирати обморожене місце снігом, рукавицею чи спиртом, прикладати гарячу воду чи грілку, занурювати кінцівку в гарячу воду. Розтирання снігом пошкоджує шкіру кристалами льоду й посилює запалення.
Тепловий і сонячний удари
Важливо розрізняти два стани, які мають спільні ознаки, але різні причини:
Ознака | Тепловий удар | Сонячний удар |
|---|---|---|
Причина | Перегрівання всього тіла (спека, вологість, важка робота, тісний одяг, нестача води) | Перегрівання голови прямими сонячними променями |
Ознаки | Головний біль, запаморочення, нудота, почервоніння обличчя, висока температура тіла (40 °C і вище), прискорені пульс і дихання, у тяжких випадках — судоми, втрата свідомості | Ті самі ознаки, але температура тіла може бути не дуже високою; часто виникає після тривалого перебування на сонці без головного убора |
Домедична допомога при тепловому й сонячному ударі однакова:
перенести постраждалого в тінь або прохолодне місце;
звільнити від зайвого одягу;
покласти з трохи піднятою головою (для полегшення венозного відтоку);
прикласти холод до голови, шиї, пахв (місця, де проходять великі судини);
обтирати тіло прохолодною водою й обмахувати;
якщо людина при свідомості — давати пити прохолодну воду малими ковтками;
викликати 103 (особливо при втраті свідомості, судомах, високій температурі).
Профілактика
У спеку: носити головний убір і світлий легкий одяг із натуральних тканин, дотримуватися питного режиму, уникати прямого сонця в найспекотніші години (11:00–16:00). У мороз: тепле сухе взуття, рукавиці, не виходити на холод утомленим або голодним.
У цьому розділі ти побачиш, як виглядають типові завдання НМТ на тему шкіри й терморегуляції, і навчишся їх розв'язувати крок за кроком.
Приклад 1. Логічні пари: позначка на рисунку шкіри → функція
Уяви рисунок шкіри в розрізі, на якому цифрами 1–4 позначено: 1 — роговий шар епідермісу, 2 — потова залоза, 3 — сальна залоза біля волосяної сумки, 4 — підшкірна жирова клітковина. До кожної цифри треба дібрати правильну функцію з переліку А–Д.
Позначка | Структура | Функція (варіанти А–Д) |
|---|---|---|
1 | Роговий шар епідермісу | А — захищає від ушкоджень і втрати води, постійно злущується |
2 | Потова залоза | Б — виділення поту й тепловіддача |
3 | Сальна залоза | В — змащення шкіри й волосся |
4 | Підшкірна жирова клітковина | Г — теплоізоляція й запас енергії |
— | Зайва відповідь | Д — утворення вітаміну C |
Розв'язання: Роговий шар епідермісу складається з мертвих зроговілих клітин — він захищає (1 → А). Потова залоза виділяє піт, який випаровується й охолоджує тіло, а також виводить продукти обміну (2 → Б). Сальна залоза виробляє шкірне сало для змащення (3 → В). Підшкірна жирова клітковина зберігає тепло й слугує запасом енергії (4 → Г). Відповідь Д («утворення вітаміну C») — зайва, бо вітамін C організм не синтезує самостійно; у шкірі під дією УФ утворюється вітамін D, а не C.
Ключ: 1А, 2Б, 3В, 4Г.
Приклад 2. Вибір однієї відповіді: судини шкіри й потовиділення на морозі
Завдання: Як змінюються просвіт кровоносних судин шкіри й потовиділення, коли людина перебуває на морозі?
А) судини розширюються, потовиділення зменшується
Б) судини звужуються, потовиділення зменшується
В) судини розширюються, потовиділення посилюється
Г) судини звужуються, потовиділення посилюється
Розв'язання: На холоді організм прагне зменшити втрати тепла. Тому судини шкіри звужуються — менше крові протікає біля поверхні, тепловіддача знижується. Потовиділення майже припиняється, щоб не витрачати тепло на випаровування. Правильна відповідь — Б.
Чому інші варіанти неправильні:
А — судини на холоді НЕ розширюються (розширення було б у спеку);
В — обидві зміни протилежні реальним;
Г — потовиділення на морозі не посилюється.
Приклад 3. Вибір однієї відповіді: допомога при сонячному ударі
Завдання: Турист після кількох годин ходьби в спеку без головного убора скаржиться на головний біль і запаморочення, обличчя червоне. Яка домедична допомога правильна?
А) укутати в ковдру, щоб спітнів, дати гарячий чай
Б) дати випити кави й лишити на сонці, продовжити похід
В) перенести в тінь, прикласти холод до голови, дати пити прохолодну воду малими ковтками
Г) полити голову гарячою водою й дати гарячий чай
Розв'язання: Ознаки вказують на сонячний удар (перегрівання голови сонцем). Постраждалого треба перенести в тінь, охолодити голову й дати пити прохолодну воду. Правильна відповідь — В.
Варіанти А й Г — шкідливі: укутування й гаряче лише посилять перегрівання. Варіант Б — небезпечний: кава й продовження походу погіршать стан.
Приклад 4. Вибір однієї відповіді: два твердження
Завдання: Оцініть правильність тверджень.
I. Меланін захищає глибші шари шкіри від ультрафіолетового випромінювання.
II. Обморожене місце слід розтерти снігом, щоб відновити кровообіг.
А) правильне лише I
Б) правильне лише II
В) обидва правильні
Г) обидва неправильні
Розв'язання: Твердження I — правильне: меланін справді поглинає ультрафіолет і захищає глибші шари. Твердження II — неправильне: розтирати обморожене місце снігом не можна, це пошкоджує шкіру й погіршує стан. Правильна відповідь — А.
Розгляньмо типові помилки в завданнях на тему шкіри й терморегуляції. Запам'ятай їх, щоб не потрапити в пастку.
Помилка: вважають, що на холоді судини шкіри розширюються. Насправді вони звужуються — це зменшує тепловіддачу й допомагає зберегти тепло всередині тіла. Розширення судин відбувається в спеку, коли потрібно віддати зайве тепло.
Помилка: вважають, що в епідермісі є кровоносні судини й потові залози. Насправді епідерміс — безсудинний шар, живлення клітин відбувається дифузією з дерми. Потові й сальні залози, а також усі судини розташовані в дермі.
Помилка: змащують опік олією, жиром, кремом або сметаною й проколюють пухирі. Олія створює плівку, яка перешкоджає відведенню тепла, посилюючи опік. Проколювання пухирів відкриває шлях інфекції.
Помилка: розтирають обморожене місце снігом або одразу занурюють у гарячу воду. Сніг пошкоджує шкіру кристалами льоду, гаряча вода викликає різке розширення судин і поглиблює ушкодження тканин.
Помилка: не розрізняють тепловий удар і сонячний удар. Тепловий — це перегрівання всього тіла (спека, висока вологість, важка робота). Сонячний — це перегрівання голови прямими сонячними променями. Допомога при обох станах однакова, але причини різні.
Помилка: вважають потові залози лише органами терморегуляції, забуваючи про видільну функцію. Піт містить не лише воду, а й сечовину, сечову кислоту, аміак, солі — шкіра виводить ці продукти обміну, допомагаючи ниркам.
Тема «Шкіра і терморегуляція» відповідає темі 4.11 програми НМТ з біології. Вона вимагає знати:
складники шкіри — епідерміс, дерму, підшкірну жирову клітковину, меланін;
похідні шкіри й залози (потові, сальні);
причини сонячного й теплового удару;
уміти візуально розпізнавати елементи будови шкіри на рисунку;
пов'язувати будову з функціями;
розпізнавати ознаки сонячного й теплового ударів та обирати спосіб надання домедичної допомоги (допомогу при опіках і обмороженнях програма окремо не називає — це додатковий матеріал).
Формати завдань на НМТ
У демоваріанті НМТ-2026 тему 4.11 представляє завдання № 21 — вибір однієї відповіді з чотирьох (формат А–Г), яке оцінюється в 1 бал. Крім того, завдання на логічні пари (номери 25–28) теж можуть стосуватися шкіри: формат 1–4 → А–Д, по 1 балу за кожну правильно встановлену пару. Варіанти таких пар:
позначка на рисунку шкіри → функція цієї структури;
стан (опік, обмороження, тепловий удар) → правильна домедична допомога.
Зверни увагу: рисунок, схема або фото є в 15 із 30 завдань демоваріанта НМТ-2026. Тому вміння читати й аналізувати зображення будови шкіри — важлива навичка.
Стратегія для завдань про домедичну допомогу
Для завдань на вибір правильної допомоги застосовуй таку стратегію:
Спочатку відкинь варіанти, які містять свідомо шкідливі дії: олія на опік, сніг при обмороженні, гаряче пиття чи укутування при перегріванні.
Серед варіантів, що залишилися, обери той, що відповідає стандартним правилам домедичної допомоги.
Чому на морозі шкіра блідне, а в спеку червоніє?
Колір шкіри залежить від кровонаповнення її судин. На морозі судини шкіри звужуються — крові біля поверхні стає менше, тому шкіра блідне. Це захисний механізм: зменшується тепловіддача. У спеку судини, навпаки, розширюються — до поверхні надходить більше теплої крові, шкіра червоніє, і тепло інтенсивніше віддається в довкілля.
Чому у вологу спеку перегрітися легше, ніж у суху?
Випаровування поту — найефективніший спосіб охолодження тіла. У вологому повітрі повітря вже майже насичене водяною парою, тому піт випаровується повільно або взагалі не випаровується, а просто стікає зі шкіри. Відповідно тепло не відводиться з тіла, й температура тіла починає зростати, що веде до перегрівання. У сухому повітрі піт випаровується швидко, забираючи багато тепла.
Навіщо охолоджувати опік водою, якщо шкіра вже обпечена?
Після дії високої температури тканини продовжують нагріватися за інерцією — це поглиблює опік. Охолодження прохолодною проточною водою протягом 10–20 хвилин зупиняє це поширення тепла вглиб тканин, зменшує біль, набряк і ступінь ушкодження. Вода не має бути крижаною — достатньо 12–18 °C.
Чим тепловий удар відрізняється від сонячного?
Головна відмінність — у причині. Тепловий удар виникає через перегрівання всього організму: висока температура повітря, вологість, важка фізична робота, тісний одяг, нестача води. Сонячний удар — це перегрівання голови прямим сонячним промінням, і він може статися навіть за помірної загальної температури, якщо людина довго стоїть або йде без головного убора під сонцем. Ознаки обох станів дуже подібні, і домедична допомога однакова.
Чому засмага лише частково захищає від сонячних опіків?
Меланін поглинає частину ультрафіолету, але не повністю. Засмага — це захисна реакція шкіри на пошкодження УФ-променями, і вона свідчить про те, що шкіра вже зазнала впливу радіації. Крім того, існують різні типи ультрафіолету: УФ-А проникає глибше й менше затримується меланіном, ніж УФ-В, який викликає опіки. Тому навіть засмагла шкіра потребує додаткового захисту — сонцезахисного крему з високим SPF, особливо при тривалому перебуванні на сонці.
Шкіра має три шари: епідерміс (роговий шар + клітини з меланіном), дерму (залози, рецептори, судини) і підшкірну жирову клітковину (теплоізоляція, запас енергії).
Потові залози виділяють піт — воду, солі й трохи сечовини, тому шкіра виконує видільну функцію. Випаровування поту охолоджує тіло.
Центр терморегуляції — гіпоталамус. Тепло утворюють передусім м'язи й печінка (хімічна терморегуляція).
На холоді судини шкіри звужуються, потовиділення зменшується, посилюється м'язове тремтіння — так зберігається тепло.
У спеку судини шкіри розширюються, потовиділення посилюється — так тепло віддається в довкілля.
При опіку: охолоджувати прохолодною водою 10–20 хв, накрити сухою пов'язкою. Без олії, жиру й проколювання пухирів.
При обмороженні: поступове зігрівання, тепле пиття. Без розтирання снігом і гарячої води.
При тепловому й сонячному ударах: тінь, прохолода, холод на голову, пиття малими ковтками, виклик 103.