Рудні й нерудні корисні копалини України

Залізні руди — головна мінерально-сировинна база чорної металургії України. За запасами залізних руд Україна посідає одне з провідних місць у Європі. Усі найбільші родовища приурочені до Українського щита — давньої кристалічної основи, де на поверхню виходять метаморфічні й магматичні породи докембрійського віку.

Криворізький залізорудний басейн (Кривбас)

Кривбас розташований у Дніпропетровській області, на Українському щиті. Це найбільший залізорудний басейн України. Його рудна смуга простягається приблизно на 100 км уздовж річок Інгулець і Саксагань. Основна руда — докембрійські залізисті кварцити (бідні руди з вмістом заліза 25–40 %) і багаті руди (55–68 % заліза). Видобуток ведуть як кар'єрним способом (Північний, Південний, Центральний кар'єри), так і шахтним (шахти імені Фрунзе, «Тернівська» та інші). Тут працюють гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК): Північний, Південний, Центральний, Інгулецький, які збагачують руду до концентрату з умістом заліза понад 65 %.

Кременчуцький залізорудний район

Цей район розташований у Полтавській області, поблизу міста Горішні Плавні. Він є північним продовженням тієї самої залізорудної смуги Кривбасу. Тут діє Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК), який розробляє Горішньоплавнівське та Лавриківське родовища. Руди представлені залізистими кварцитами, видобуток ведеться кар'єрним способом.

Білозерський залізорудний район

Білозерський район розташований у Запорізькій області. Його особливість — переважно багаті руди з високим умістом заліза (55–68 %), що залягають на значній глибині. Видобуток ведуть шахтним способом (шахта «Білозерська»). Це дає змогу отримувати руду, яка майже не потребує збагачення.

Керченський залізорудний басейн

Керченський басейн розташований у Криму (наразі тимчасово окупований). На відміну від попередніх родовищ, його руди мають осадове походження — це бурі залізняки неглибокого залягання. Вони молодші за віком (неогеновий період) і містять домішки фосфору, що погіршує якість металу. Через окупацію півострова видобуток тут не контролюється Україною.

Значення залізних руд для економіки

Україна має одні з найбільших у Європі запасів залізних руд (близько 30 млрд тонн). Вони є сировинною основою чорної металургії Придніпров'я — найпотужнішого металургійного регіону країни. Металургійні комбінати в Кривому Розі, Дніпрі, Запоріжжі, Кам'янському працюють переважно на вітчизняній руді. Детальніше металургію як галузь вивчатимеш у курсі економічної географії.

Окрім заліза, Україна має значні запаси марганцевих, титанових та уранових руд. Ці корисні копалини відіграють ключову роль у металургії, авіабудуванні та атомній енергетиці. Більшість із них також приурочена до Українського щита або його схилів.

Марганцеві руди

Нікопольський (Придніпровський) марганцеворудний басейн — один із найбільших у світі. Він розташований на південному схилі Українського щита, у Дніпропетровській області, поблизу міст Марганець і Покров. Руди мають осадове походження й залягають на невеликій глибині, що дає змогу вести видобуток як відкритим (кар'єрним), так і шахтним способом. Марганець — необхідний компонент для виплавки сталі: він підвищує її міцність, твердість і зносостійкість. Без марганцю неможливе виробництво якісної сталі для рейок, броні, деталей машин.

Титанові руди

Титан — легкий, міцний і корозійностійкий метал, який використовують в авіабудуванні, ракетобудуванні, хімічній промисловості. В Україні титанові руди представлені розсипами ільменіту й рутилу. Найвідоміше родовище — Іршанське (Житомирська область), розташоване безпосередньо на Українському щиті. Тут працює Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат. Ще одне велике родовище — Малишевське (Вільногірськ, Дніпропетровська область), де видобувають ільменіт і циркон.

Уранові руди

Уран — паливо для атомних електростанцій. В Україні уранові руди залягають на Українському щиті, у Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Найбільше родовище — Новокостянтинівське (Кіровоградська обл.), а також родовища в районі міста Жовті Води (Дніпропетровська обл.). Видобуток ведуть шахтним способом, руду збагачують на гідрометалургійному заводі. Власний видобуток покриває лише частину (приблизно до 40 %) потреб українських АЕС, тому решту уранової сировини та ядерне паливо Україна імпортує.

Інші руди: нікель, золото, літій

В Україні є також родовища інших рудних копалин. Нікелеві руди розробляють на Побузькому родовищі (Кіровоградська обл.). У Закарпатті є Мужіївське родовище золота (промисловий видобуток нині не ведеться). Перспективними є родовища літію на Українському щиті (Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька області) — літій потрібен для виробництва акумуляторів і високотехнологічної електроніки.

Нерудні корисні копалини — це мінеральна сировина, яку використовують переважно в хімічній промисловості, будівництві, виробництві добрив, фарфору, паперу. В Україні їхні родовища зосереджені в різних тектонічних структурах: солі — у западинах і прогинах, будівельний камінь — на щиті, графіт і каолін — також на щиті.

Кам'яна сіль

Кам'яна сіль (галіт) — хімічний осад давніх морів і лагун. Найбільші родовища: Артемівське (Бахмут, Соледар) на Донеччині — найбільше в Європі, нині тимчасово окуповане; Слов'янське родовище також на Донеччині; Солотвинське родовище на Закарпатті. Кам'яну сіль використовують у харчовій і хімічній промисловості, для виробництва соди, хлору.

Калійні солі

Калійні солі — важлива сировина для виробництва мінеральних добрив. Їхні родовища зосереджені в Передкарпатському прогині: Калуш (Івано-Франківська обл.) і Стебник (Львівська обл.). На відміну від кам'яної солі, калійні солі містять калій (K), необхідний для живлення рослин.

Сірка

Сірку використовують у хімічній промисловості для виробництва сірчаної кислоти, добрив. В Україні родовища самородної сірки розташовані на Львівщині: Роздольське та Яворівське. Вони приурочені до Передкарпатського прогину.

Графіт

Графіт — мінерал, який використовують у металургії (вогнетривкі матеріали), електротехніці, атомній промисловості. Найбільше родовище в Україні — Завалівське (Кіровоградська обл.), розташоване на Українському щиті. Графіт належить до нерудних копалин, хоча залягає на щиті.

Каолін і вогнетривкі глини

Каолін — біла глина, сировина для фарфорово-фаянсової, паперової та гумової промисловості. Основні родовища: Глуховецьке (Вінницька обл.) і Просянівське (Дніпропетровська обл.). Вогнетривкі глини видобувають на Донеччині, зокрема в районі Часового Яру.

Будівельний і облицювальний камінь

На Українському щиті, де кристалічні породи виходять на поверхню, видобувають граніт, габро, лабрадорит (Житомирщина). Базальти Рівненщини пов'язані з давнім вулканізмом Волино-Подільської плити. Ці породи використовують як будівельний і облицювальний матеріал. Вапняк, крейда й мергель — сировина для цементної промисловості, їхні родовища поширені в різних регіонах.

Бурштин

Бурштин (янтар) — скам'яніла смола хвойних дерев, напівдорогоцінний камінь. В Україні його родовища зосереджені на Рівненщині (Клесів). Незаконне копання бурштину нищить ліси й ґрунти, спричиняє значну екологічну шкоду.

Розміщення рудних і нерудних корисних копалин в Україні підпорядковується чітким геологічним закономірностям. Щоб упевнено відповідати на завдання НМТ, варто запам'ятати головне правило: рудні копалини магматичного й метаморфічного походження приурочені до Українського щита, а солі та інші осадові породи — до западин і прогинів.

Чому рудні копалини — на Українському щиті?

Український щит — це виступ кристалічного фундаменту, складений давніми магматичними й метаморфічними породами докембрійського віку. Саме в цих породах утворилися родовища заліза (Кривбас, Кременчук, Білозерка), титану (Іршанськ), урану (Жовті Води, Новокостянтинівське), графіту (Завалівське), каоліну (Глуховецьке, Просянівське), а також будівельного каменю (граніт, габро, лабрадорит Житомирщини). Магматичні процеси в земній корі спричинили концентрацію рудних мінералів, а метаморфізм перетворив осадові породи на залізисті кварцити.

Осадові руди — на схилах щита й у прогинах

Осадові руди утворюються внаслідок накопичення хімічних осадів у морських басейнах. Марганцеві руди Нікопольського басейну залягають на південному схилі Українського щита, де в олігоцені (палеогеновий період) існувало мілководне море. Бурі залізняки Керченського басейну також мають осадове походження й пов'язані з неогеновими відкладами Кримської складчастої області.

Солі — у западинах і прогинах

Кам'яна й калійна солі — хімічні осади, що випали з розсолів давніх морів і лагун у спекотному кліматі. Їхні родовища приурочені до тектонічних западин і прогинів, де в минулому існували замкнені морські басейни. Кам'яна сіль Донеччини (Артемівське, Слов'янське) залягає в Дніпровсько-Донецькій западині, а Солотвинське родовище — у Солотвинській западині Закарпаття. Калійні солі Калуша й Стебника зосереджені в Передкарпатському прогині. Сірка Роздолу й Яворова також пов'язана з Передкарпатським прогином.

Раціональне використання мінеральних ресурсів

Мінеральні ресурси України — вичерпні й невідновні, тому їхнє раціональне використання є критично важливим. Основні напрями:

• Комплексне вилучення корисних компонентів — з однієї руди можна отримувати кілька металів (наприклад, ільменіт містить титан і залізо).

• Збагачення бідних руд — переробка залізистих кварцитів на концентрат із вмістом заліза понад 65 %.

• Переробка відвалів — використання відходів збагачення для виробництва будівельних матеріалів.

• Рекультивація кар'єрів і шахтних полів — відновлення земель після завершення видобутку: засипка відпрацьованих кар'єрів, створення водойм, лісонасадження.

• Зменшення втрат під час видобування — застосування сучасних технологій, які дають змогу вилучати більше руди з надр.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему рудних і нерудних корисних копалин України. Кожен приклад супроводжується покроковим розв'язанням і поясненням, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді з чотирьох

Завдання: На картосхемі України біля міст Нікополь і Марганець позначено умовний знак корисної копалини. Яку саме корисну копалину видобувають у цьому районі?

Розв'язання: Згадай, що Нікополь і Марганець — це міста Дніпропетровської області, розташовані на південному схилі Українського щита. Саме тут розташований Нікопольський (Придніпровський) марганцеворудний басейн — один із найбільших у світі. Назва міста Марганець прямо вказує на видобуток марганцевих руд.

Відповідь: марганцеві руди.

Чому інші варіанти неправильні:

• Залізні руди — пастка, бо Кривий Ріг (Кривбас) теж у Дніпропетровській області, але Нікополь і Марганець — це марганець, а не залізо.

• Кам'яна сіль — родовища кам'яної солі на Донеччині (Артемівське, Слов'янське) та Закарпатті (Солотвинське), а не в Нікополі.

• Буре вугілля — родовища бурого вугілля зосереджені в Дніпровському басейні (Житомирщина, Черкащина) та на Закарпатті, а не в Нікополі.

Приклад 2. Вибір трьох відповідей із семи

Завдання: Які з перелічених корисних копалин приурочені до Українського щита? Оберіть три правильні варіанти.

Розв'язання: Згадай, що на Українському щиті зосереджені рудні копалини магматичного й метаморфічного походження, а також деякі нерудні (графіт, каолін, будівельний камінь). До щита приурочені залізні руди Кривбасу, граніти Житомирщини, графіт Завалівського родовища.

Відповідь: залізні руди Кривбасу, граніти Житомирщини, графіт Завалівського родовища.

Чому інші варіанти неправильні:

• Калійні солі Калуша — приурочені до Передкарпатського прогину, а не до щита.

• Кам'яна сіль Солотвина — залягає в Солотвинській западині Закарпаття, а не на щиті.

• Газ Шебелинки — належить до Дніпровсько-Донецької западини (осадовий чохол), а не до щита.

• Сірка Роздолу — приурочена до Передкарпатського прогину.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді з чотирьох

Завдання: У якому регіоні України зосереджені родовища калійних солей?

Розв'язання: Родовища калійних солей в Україні розташовані в Калуші (Івано-Франківська обл.) і Стебнику (Львівська обл.). Обидва міста розташовані в Передкарпатті — регіоні, що відповідає Передкарпатському прогину.

Відповідь: Передкарпаття.

Чому інші варіанти неправильні:

• Донбас — тут видобувають кам'яне вугілля, кам'яну сіль (Артемівське, Слов'янське), вогнетривкі глини, але не калійні солі.

• Полісся — регіон на півночі України з торфом, бурштином, але не калійними солями.

• Приазов'я — тут є родовища залізних руд (Білозерський район), але не калійних солей.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді з чотирьох

Завдання: Визначте область України, у якій розташоване Іршанське родовище титанових руд.

Розв'язання: Іршанське родовище титанових руд (ільменіт, рутил) розташоване в Житомирській області, на Українському щиті. Тут працює Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат.

Відповідь: Житомирська область.

Чому інші варіанти неправильні:

• Запорізька область — тут розташований Білозерський залізорудний район, а не титанові родовища.

• Полтавська область — тут розташований Кременчуцький залізорудний район (Горішні Плавні), а не титанові родовища.

• Закарпатська область — тут є Мужіївське родовище золота, Солотвинське родовище солі, але не титанові руди.

Під час виконання завдань НМТ на тему рудних і нерудних корисних копалин учні найчастіше припускаються таких помилок. Запам'ятай їх, щоб не втратити бали.

• Плутають Нікопольський марганцеворудний басейн із Криворізьким залізорудним — обидва в Дніпропетровській області. Запам'ятай: Нікополь і Марганець — це марганець, Кривий Ріг — залізо.

• Вважають Керченські руди такими самими, як криворізькі, хоча вони осадові й молодші. Керченські руди — бурі залізняки з домішками фосфору, а криворізькі — метаморфічні залізисті кварцити.

• Шукають калійні солі на Донеччині, а кам'яну сіль — лише в Солотвині. Насправді калійні солі — у Передкарпатті (Калуш, Стебник), а кам'яна сіль — на Донеччині (Артемівське, Слов'янське) й на Закарпатті (Солотвинське).

• Відносять графіт і каолін до рудних копалин. Це нерудні копалини, хоча вони залягають на Українському щиті.

• Шукають уранові руди в Карпатах, а не на Українському щиті. Уран в Україні видобувають у Кіровоградській і Дніпропетровській областях (Жовті Води, Новокостянтинівське).

• Вважають, що всі корисні копалини щита — рудні, забуваючи про граніт, графіт і каолін. На щиті є як рудні (залізо, титан, уран), так і нерудні (граніт, графіт, каолін) копалини.

Тема рудних і нерудних корисних копалин входить до розділу 3.2.1 програми НМТ з географії. У завданнях перевіряють знання басейнів, районів залягання й видобування, а також раціонального використання мінеральних ресурсів. Важливо вміти знаходити на карті Криворізький залізорудний басейн, Придніпровський марганцеворудний басейн, Іршанське родовище титанових руд.

Формат завдань у демоваріанті 2026 року

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року тема 3.2.1 представлена в завданні 3 — це вибір однієї відповіді з чотирьох (1 бал). Завдання поєднує тему 3.2.1 із суміжною темою 5.2.2 (добувна промисловість). Кластер завдань 18–20 стосується виробництва чавуну (тема 5.3.2) — тут також можуть знадобитися знання про залізні руди.

Завдання 25–30: вибір трьох відповідей із семи

Завдання 25–30 — вибір трьох відповідей із семи. Їх оцінюють від 0 до 3 балів: по 1 балу за кожну правильно обрану відповідь. У демоваріанті 2026 року ці завдання не стосувалися корисних копалин, але такий формат можливий і для цієї теми: наприклад, обрати з переліку копалини, приурочені до Українського щита, або родовища рудних копалин.

Стратегія підготовки

Найкраща стратегія — прив'язувати кожне родовище до тектонічної структури й області. Наприклад: Кривбас — Український щит, Дніпропетровська обл. (залізо); Нікополь — південний схил щита, Дніпропетровська обл. (марганець); Калуш — Передкарпатський прогин, Івано-Франківська обл. (калійні солі). Коли ти знаєш, до якої тектонічної структури належить родовище, тобі легше відкинути дистрактори в завданнях на вибір.

• Залізні руди — Криворізький басейн (Дніпропетровська обл.), Кременчуцький район (Полтавська обл.), Білозерський район (Запорізька обл.), Керченський басейн (Крим, тимчасово окупований).

• Марганець — Нікопольський (Придніпровський) басейн на південному схилі Українського щита (Дніпропетровська обл.).

• Титан — Іршанське родовище (Житомирська обл.), уран — Жовті Води (Дніпропетровська обл.) і Новокостянтинівське (Кіровоградська обл.), графіт — Завалівське (Кіровоградська обл.).

• Кам'яна сіль — Артемівське (Бахмут, Соледар), Слов'янське (Донеччина), Солотвинське (Закарпаття).

• Калійні солі — Калуш (Івано-Франківська обл.) і Стебник (Львівська обл.) у Передкарпатському прогині.

• Рудні копалини (залізо, титан, уран) зосереджені на Українському щиті, а солі — у западинах і прогинах (Дніпровсько-Донецька западина, Передкарпатський прогин).