«Революція на граніті» (1990)
~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань
Характеризувати студентське голодування «Революція на граніті» 2–17 жовтня 1990 р. — організаторів, п'ять вимог студентів і наслідки — та пояснювати, чому його вважають першим успішним мирним масовим протестом на шляху до незалежності.
Щоб зрозуміти, чому в жовтні 1990 р. студенти вийшли на площу й оголосили голодування, треба подивитися на дві паралельні лінії: зростання незалежного студентського руху й загрозу нового союзного договору.
Студентські організації 1989 року
1989 рік став роком народження незалежних студентських організацій в Україні. У Львові постало Студентське братство — об'єднання, що виступало за національне відродження й демократизацію вищої школи. У Києві того самого року заснували Українську студентську спілку (УСС), яка швидко стала центром студентської активності. Обидві організації діяли поза контролем компартії та комсомолу — це були справді незалежні структури. Їхні лідери — Олесь (Олександр) Доній (УСС) і Маркіян Іващишин (Студентське братство) — згодом очолили наймасштабнішу студентську акцію в історії України.
Загроза союзного договору
16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Це був сміливий крок, але він залишався декларацією — його треба було втілити в життя. Уже восени 1990 р. стало зрозуміло, що комуністична більшість Верховної Ради (так звана «група 239») готова підписати новий союзний договір, який готував президент СРСР Михайло Горбачов.
Союзний договір — це угода між республіками про новий устрій СРСР. Горбачов пропонував замінити жорсткий централізований Союз на м'якшу конфедерацію. Однак студенти й демократичні сили вважали, що підписання такого договору перекреслить суверенітет, проголошений Декларацією 1990 р., і назавжди залишить Україну в складі оновленого СРСР.
Уряд Вітольда Масола
Раду міністрів УРСР очолював Вітольд Масол — типовий представник старої комуністичної номенклатури. Він уособлював усе, проти чого виступали студенти: корупцію, неефективність, відсутність реформ. Економічне становище в республіці погіршувалося — дефіцит товарів, інфляція, черги. Масол не пропонував жодних змін, а лише захищав інтереси партійної верхівки. Студенти вимагали його відставки як символу розриву з минулим.
Отже, на початок жовтня 1990 р. склалися всі передумови для вибуху: були організовані студентські сили, була конкретна загроза (союзний договір), був символ старого режиму (Масол), і було розуміння, що мирний тиск може дати результат.
2 жовтня 1990 р. понад сто студентів із Києва, Львова та інших міст оголосили безстрокове голодування в наметах на площі Жовтневої революції в Києві. Згодом кількість учасників зросла майже до трьохсот. Вони сиділи просто на гранітному покритті площі — звідси й назва протесту.
Організатори й методи
Координаторами акції виступили Олесь Доній (Українська студентська спілка), Маркіян Іващишин (Студентське братство Львова) та Олег Барков (голова Дніпродзержинської УСС). Протест вели виключно ненасильницькими методами: голодування, пікетування, демонстрації. Жодного акту агресії з боку студентів не було — це була свідома стратегія, яка позбавляла владу приводу для силового розгону.
Підтримка й розвиток подій
Кияни активно підтримували голодуючих: приносили воду, теплі речі, їжу для тих, хто не голодував, але чергував у наметах. У вишах почалися страйки солідарності. 15 жовтня відбулася масова демонстрація студентів, під час якої вони зайняли корпус Київського університету. Представники студентів виступили у Верховній Раді — засідання транслювало телебачення, і вся Україна бачила, як молодь відстоює свої вимоги.
Назва й перейменування площі
Назву «Революція на граніті» протест отримав саме через гранітне покриття площі, на якому студенти сиділи й лежали вдень і вночі. 1991 р., після проголошення незалежності, площу Жовтневої революції перейменували на майдан Незалежності — символічно, що саме тут почався шлях до справжньої незалежності.
Студенти сформулювали п'ять чітких вимог до Верховної Ради й уряду. Жодна з них не закликала до негайного проголошення незалежності — натомість усі вони були спрямовані на захист суверенітету, уже проголошеного Декларацією 16 липня 1990 р.
Не підписувати новий союзний договір. Студенти вимагали, щоб Верховна Рада відмовилася від участі в підготовці та підписанні договору, який готував М. Горбачов. Вони вважали, що цей договір перетворить суверенітет України на фікцію.
Провести перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 р. Чинна Верховна Рада була обрана ще за радянською системою, і комуністична більшість блокувала демократичні реформи. Студенти вимагали нових виборів, у яких могли б брати участь усі політичні партії.
Повернути в Україну військовослужбовців, які проходять строкову службу за її межами, і надалі проходити службу лише на території України. Це була вимога суверенітету в оборонній сфері — українські юнаки не мали служити в інших республіках СРСР.
Націоналізувати майно Комуністичної партії України та комсомолу. Студенти вважали, що багатомільйонне майно партії, нажите за радянські роки, має стати власністю народу України.
Відправити у відставку голову Ради міністрів УРСР Вітольда Масола. Це була персональна вимога — студенти вважали Масола символом старого режиму, нездатного до реформ.
Важливо запам'ятати: студенти не вимагали негайного проголошення незалежності чи заборони Комуністичної партії України. Їхні вимоги мали захистити суверенітет, проголошений Декларацією, і змусити владу рахуватися з народом. Це часта пастка в тестових завданнях — не плутай!
Вимога | Суть | Чи виконано? |
|---|---|---|
1. Не підписувати союзний договір | Відмова від нового договору СРСР | Так — договір не підписали |
2. Перевибори Верховної Ради | Багатопартійні вибори до весни 1991 | Ні — не відбулися |
3. Служба в Україні | Повернення строковиків, служба лише в Україні | Частково — погодили |
4. Націоналізація майна КПУ | Майно партії — народу | Ні — не націоналізували |
5. Відставка В. Масола | Звільнення голови Ради міністрів | Так — подав у відставку |
Постанова Верховної Ради 17 жовтня 1990 р.
17 жовтня 1990 р. Верховна Рада УРСР ухвалила постанову щодо вимог студентів. За неї проголосували 314 депутатів — абсолютна більшість. Того самого дня Вітольд Масол подав у відставку з посади голови Ради міністрів УРСР. Студенти припинили голодування — вони домоглися виконання своєї головної вимоги. У листопаді 1990 р. новим головою уряду став Вітольд Фокін.
Як виконали інші вимоги
Решту вимог виконали по-різному. Погодили проходження строкової служби на території України — це було важливим кроком до суверенітету в оборонній сфері. Союзний договір так і не підписали — у серпні 1991 р., після спроби державного перевороту в СРСР, Україна проголосила незалежність. Однак перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі в 1991 р. не відбулися (дострокові вибори за участю партій провели лише в березні 1994 р.), а майно Комуністичної партії України тоді не націоналізували.
Значення протесту
«Революція на граніті» стала першим успішним мирним масовим протестом незалежницького руху. Влада вперше поступилася без застосування насильства — це показало, що мирний тиск може бути ефективним. Протест засвідчив зростання ролі молоді в політиці: студенти перестали бути пасивними спостерігачами й стали активними учасниками історичних змін.
Традиція Майдану
Той самий майдан, на якому голодували студенти 1990 р., став центром двох наступних революцій: Помаранчевої революції (2004) і Революції Гідності (2013–2014). «Революція на граніті» заклала традицію: коли влада ігнорує інтереси народу, громадяни виходять на Майдан і мирно відстоюють свої права. Це робить її не просто окремою подією, а початком довгого шляху до справжньої незалежності.
Розгляньмо чотири типові завдання, які можуть трапитися на НМТ за темою «Революція на граніті».
Приклад 1. «3 з 7» — вимоги студентів
Завдання: Які три вимоги висували учасники «Революції на граніті»? Обери три правильні відповіді з-поміж семи.
Крок 1. Згадай п'ять вимог студентів: не підписувати союзний договір, перевибори Верховної Ради, служба в Україні, націоналізація майна КПУ, відставка В. Масола.
Крок 2. Порівняй варіанти з цим переліком: правильними можуть бути будь-які три з п'яти вимог. У цьому завданні серед варіантів є відставка голови Ради міністрів В. Масола, перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі й відмова від підписання нового союзного договору.
Крок 3. Відкинь дистрактори: негайне проголошення незалежності (студенти його не вимагали), заборона Народного Руху (Рух вони підтримували), запровадження посади Президента (не було такої вимоги), ухвалення нової Конституції до кінця 1990 р. (не входило до вимог).
Відповідь: відставка В. Масола, перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі, відмова від підписання нового союзного договору.
Приклад 2. Вибір однієї відповіді за описом фото
Завдання: Розглянь опис світлини. На фото — намети на гранітній площі в центрі Києва, молодь із пов'язками «Голодую», плакат «Масола у відставку!». Коли відбулася ця подія?
Крок 1. За описом упізнай подію: це «Революція на граніті» — студентське голодування на площі Жовтневої революції.
Крок 2. Згадай дату: 2–17 жовтня 1990 р.
Крок 3. Відкинь дистрактори: квітень 1986 р. — Чорнобильська катастрофа; серпень 1991 р. — проголошення незалежності; листопад 2004 р. — Помаранчева революція.
Відповідь: у жовтні 1990 р.
Приклад 3. Вибір однієї відповіді — результат протесту
Завдання: Яким був безпосередній результат «Революції на граніті»?
Крок 1. Згадай, що сталося 17 жовтня 1990 р.: Верховна Рада ухвалила постанову, і В. Масол подав у відставку.
Крок 2. Відкинь дистрактори: ухвалення Акта проголошення незалежності — це 24 серпня 1991 р.; дострокові вибори Верховної Ради 1991 р. — не відбулися; заборона Компартії України — сталася пізніше, у серпні 1991 р.
Відповідь: відставка голови Ради міністрів УРСР В. Масола.
Приклад 4. Вибір однієї відповіді — хронологія
Завдання: Яка подія відбулася між ухваленням Декларації про державний суверенітет і Акта проголошення незалежності?
Крок 1. Згадай дати: Декларація — 16 липня 1990 р., Акт — 24 серпня 1991 р.
Крок 2. Визнач, яка подія з варіантів відбулася між ними: «Революція на граніті» — жовтень 1990 р.
Крок 3. Відкинь дистрактори: установчий з'їзд Народного Руху — вересень 1989 р. (до Декларації); Чорнобильська катастрофа — квітень 1986 р. (значно раніше); ухвалення Конституції України — 28 червня 1996 р. (значно пізніше).
Відповідь: «Революція на граніті».
Вважати, що студенти вимагали негайно проголосити незалежність. Насправді вони вимагали відмовитися від союзного договору — це різні речі. Незалежність проголосили майже через рік, у серпні 1991 р.
Плутати Вітольда Масола (голова Ради міністрів УРСР, пішов у відставку в жовтні 1990 р.) з Володимиром Івашком чи Леонідом Кравчуком (голови Верховної Ради). Масол — голова уряду, а не парламенту.
Датувати голодування 1989 чи 1991 роком. Запам'ятай точно: 2–17 жовтня 1990 р. Не плутай з «Українською хвилею» — живим ланцюгом 21 січня 1990 р., який організував Народний Рух України.
Вважати, що виконали всі п'ять вимог. Насправді повністю виконали дві: відставку Масола й відмову від союзного договору. Перевиборів 1991 р. не було, майно КПУ не націоналізували.
Плутати «Революцію на граніті» з «Українською хвилею» (січень 1990 р.) чи Помаранчевою революцією (2004 р.), бо всі вони пов'язані з Києвом і майданом Незалежності. Кожна має свою дату й свої вимоги.
Тема «Революція на граніті» входить до теми 30 програми НМТ з історії України («Відновлення незалежності України»). У тесті вона може з'явитися в кількох форматах.
Формат завдання | Номери завдань | Бали | Що перевіряють |
|---|---|---|---|
«3 з 7» | 28–30 | до 3 балів (по 1 за кожну правильну) | Три вимоги студентів серед семи варіантів |
Вибір однієї відповіді | 1–20 | 1 бал | Фото наметів на площі; «подія — результат» |
Послідовність | 25–27 | до 3 балів | Ряд: 16 липня 1990 → жовтень 1990 → 24 серпня 1991 → 1 грудня 1991 |
Стратегія виконання: для завдання «3 з 7» знай усі п'ять вимог: правильними можуть бути будь-які три з них. Відкинь те, чого студенти не вимагали (негайної незалежності, заборони КПУ, посади Президента). Для завдання на послідовність вибудуй ряд: Декларація (липень 1990) → «Революція на граніті» (жовтень 1990) → Акт незалежності (серпень 1991) → референдум (грудень 1991). За правильний ряд дають 3 бали, за правильні першу й останню події — 2 бали, за одну з них — 1 бал.
Чому протест назвали «Революцією на граніті»?
Назва походить від гранітного покриття площі Жовтневої революції в Києві, на якій студенти встановили намети й голодували. Символічно, що молодь сиділа на холодному камені, але не здавалася. 1991 р. площу перейменували на майдан Незалежності.
Чому студенти обрали саме голодування?
Голодування — це форма ненасильницького протесту, яка не потребує зброї й не провокує насильства з боку влади. Студенти свідомо обрали мирні методи, щоб показати моральну перевагу свого руху. Крім того, голодування привертало увагу суспільства й преси — виснажені, але незламні молоді люди викликали співчуття й підтримку.
Чому влада поступилася, а не розігнала протест?
По-перше, протест був мирним — силовий розгін голодуючих студентів викликав би величезний суспільний резонанс. По-друге, студентів підтримували кияни, у вишах тривали страйки. По-третє, засідання Верховної Ради транслювало телебачення, і депутати перебували під тиском громадськості. По-четверте, серед депутатів уже були демократичні сили (Народний Рух), які підтримали вимоги студентів.
Хто такий В. Масол і чому вимагали саме його відставки?
Вітольд Масол — голова Ради міністрів УРСР (прем'єр-міністр) з 1987 р. Він був типовим представником комуністичної номенклатури: консервативний, не схильний до реформ, відповідальний за економічну кризу. Студенти вважали його символом старого режиму, який заважав демократичним змінам. Його відставка стала головним безпосереднім результатом протесту.
Чи пов'язана «Революція на граніті» з пізнішими Майданами?
Так, безпосередньо. Усі три революції — «Революція на граніті» (1990), Помаранчева революція (2004) і Революція Гідності (2013–2014) — відбувалися на тому самому майдані Незалежності в Києві. «Революція на граніті» заклала традицію мирного масового протесту на Майдані й показала, що влада може поступитися, якщо народ діє організовано.
2–17 жовтня 1990 р. — студентське голодування на площі Жовтневої революції в Києві (нині майдан Незалежності).
Організатори — Українська студентська спілка (О. Доній) і Студентське братство Львова (М. Іващишин).
П'ять вимог: не підписувати союзний договір, перевибори Верховної Ради, служба в Україні, націоналізація майна КПУ, відставка В. Масола.
Результат — відставка В. Масола й відмова від підписання союзного договору; вимогу про службу в Україні виконано частково, перевибори й націоналізацію майна КПУ — ні.
Перший успішний мирний масовий протест незалежницького руху — влада поступилася без насильства.