Раціональні та ірраціональні числа: види дійсних чисел
~10 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань
Визначай тип числа: натуральне, ціле, раціональне чи ірраціональне. Розрізняй раціональні числа (дроби, періодичні десяткові, корені з точних квадратів) та ірраціональні (√2, π), лічи цілі числа між двома дійсними.
Усі числа, які ти знаєш, належать до великої родини дійсних чисел. Їх можна розділити на групи — числові множини. Розберімося, які саме.
Натуральні числа N
Натуральні числа — це числа, якими ми лічимо предмети: 1, 2, 3, 4, 5, … Цю множину позначають латинською літерою N (від латинського naturalis — «природний»). Пам'ятай: 0 не належить до натуральних чисел. Хоча в деяких країнах 0 вважають натуральним, в українській математичній традиції та на НМТ це не так.
Записують: N = {1, 2, 3, 4, 5, …}. Про число 7 кажуть: «7 ∈ N» (7 належить N), а про число −3: «−3 ∉ N» (−3 не належить N).
Цілі числа Z
Цілі числа — це натуральні числа, протилежні до них (від'ємні) і нуль. Множину позначають літерою Z (від німецького Zahl — «число»). Отже, Z = {…, −3, −2, −1, 0, 1, 2, 3, …}.
Зверни увагу: 0 ∈ Z, але 0 ∉ N. Кожне натуральне число є цілим (N ⊂ Z), але не навпаки: −5 — ціле, але не натуральне.
Раціональні числа Q
Раціональні числа — це числа, які можна записати у вигляді звичайного дробу m/n, де m — ціле число, а n — натуральне (n ≠ 0). Множину позначають літерою Q (від англ. quotient — «частка»).
Будь-яке ціле число також є раціональним, бо його можна записати дробом: −4 = −4/1 = −8/2 = −12/3. Дроби на кшталт 2/3 або −7/5 теж належать Q. Оскільки N ⊂ Z і Z ⊂ Q, то кожне натуральне і кожне ціле число — раціональне.
Дійсні числа R
Дійсні числа — це всі раціональні числа разом з ірраціональними. Множину позначають літерою R (від латинського realis — «дійсний»). До R належить будь-яке число, яке можна зобразити точкою на координатній прямій.
Вкладення множин: N ⊂ Z ⊂ Q ⊂ R
Ці множини не ізольовані — вони вкладені одна в одну, немов матрьошки. Ось як це виглядає:
Кожне натуральне число є цілим, раціональним і дійсним. Але зворотне не працює: −5 — ціле, але не натуральне; 2/3 — раціональне, але не ціле; √2 — дійсне, але не раціональне.
Найвужча множина числа
Для будь-якого числа треба вміти знаходити найвужчу множину, до якої воно належить. Найвужча — це найменша з множин N, Z, Q, R, яка містить це число. Наприклад:
Число | Найвужча множина | Пояснення |
|---|---|---|
7 | N | натуральне, бо 7 ∈ {1, 2, 3, …} |
−5 | Z | ціле, але не натуральне |
2/3 | Q | раціональне, але не ціле |
√2 | R (ірраціональне) | дійсне, але не раціональне |
0 | Z | ціле, але не натуральне |
Запам'ятай: ціле число теж раціональне, бо його завжди можна записати дробом (наприклад, 0 = 0/1). Тому найвужчою множиною для цілого числа буде Z, а не Q.
Раціональні числа можуть мати різний вигляд, але їх завжди можна подати як звичайний дріб m/n. Звідси випливають усі інші форми запису.
Звичайні дроби
Найочевидніший запис раціонального числа — звичайний дріб: 3/8, −2 1/2, 7/3. Тут чисельник — ціле число, знаменник — натуральне (не нуль). Будь-який звичайний дріб — раціональне число.
Скінченні десяткові дроби
Якщо поділити чисельник на знаменник, отримаємо десятковий дріб. Для багатьох дробів ділення закінчується — це скінченні десяткові дроби:
3/8 = 0,375
−2 1/2 = −2,5
1/4 = 0,25
7/5 = 1,4
Кожен скінченний десятковий дріб — раціональне число. Наприклад, 0,375 = 375/1000 = 3/8.
Нескінченні періодичні десяткові дроби
Деякі дроби в десятковому записі ніколи не закінчуються, але їхні цифри повторюються — це періодичні дроби. Період записують у дужках:
1/3 = 0,33333… = 0,(3)
5/3 = 1,66666… = 1,(6)
4/33 = 0,12121212… = 0,(12)
2/15 = 0,13333… = 0,1(3)
Нескінченний періодичний десятковий дріб — теж раціональне число, бо його можна перетворити на звичайний дріб. Ніколи не плутай періодичний дріб (він раціональний) із неперіодичним (він ірраціональний).
Корені з точних квадратів
Корінь з числа — раціональний, якщо підкореневий вираз є точним квадратом (або точним кубом для кубічного кореня). Спершу обчисли значення, а потім класифікуй:
Вираз | Значення | Найвужча множина |
|---|---|---|
√16 | 4 | N |
−√49 | −7 | Z |
√(9/25) | 3/5 | Q |
√0,04 | 0,2 | Q |
√(1 9/16) | 5/4 | Q |
∛8 | 2 | N |
Бачиш? √(1 9/16) спочатку здається складним, але після перетворення отримуємо √(25/16) = 5/4 — звичайний дріб.
Дії з раціональними числами
Якщо виконати дію з раціональними числами (крім ділення на 0), результат теж буде раціональним:
сума: 2/3 + 1/6 = 5/6
різниця: 2,5 − 1,3 = 1,2
добуток: (2/3)² = 4/9
частка: 1,5 : 0,5 = 3
модуль: |−1,5| = 1,5
Це правило допомагає швидко визначити, чи результат буде раціональним, коли всі числа в дії — раціональні.
Ірраціональне число — це число, яке не можна записати у вигляді звичайного дробу m/n. У десятковому записі воно має вигляд нескінченного неперіодичного дробу — цифри після коми ніколи не закінчуються й не утворюють повторюваної групи.
Приклади ірраціональних чисел
Найвідоміші ірраціональні числа:
π = 3,1415926535… — відношення довжини кола до діаметра
√2 = 1,4142135623… — довжина діагоналі квадрата зі стороною 1
√3 = 1,7320508075…
e = 2,7182818284… — основа натуральних логарифмів
0,101001000100001… — кількість нулів щоразу зростає, періоду немає
Корені: коли раціональний, а коли ірраціональний
У шкільних задачах ірраціональні числа найчастіше записують за допомогою коренів (√2, √3, ∛5) або позначення π. Запам'ятай головний принцип: вирішує значення кореня, а не сам знак кореня.
√n для натурального n є раціональним лише тоді, коли n — точний квадрат (1, 4, 9, 16, 25, 36, 49, 64, 81, 100, 121, 144, …). У всіх інших випадках √n — ірраціональне:
Раціональні корені | Ірраціональні корені |
|---|---|
√1 = 1 | √2 ≈ 1,414… |
√4 = 2 | √3 ≈ 1,732… |
√9 = 3 | √5 ≈ 2,236… |
√16 = 4 | √6 ≈ 2,449… |
√25 = 5 | √7 ≈ 2,645… |
√36 = 6 | √8 = 2√2 |
√49 = 7 | √10 ≈ 3,162… |
√100 = 10 | √12 = 2√3 |
√144 = 12 | √45 = 3√5 |
Зверни увагу: √12 = 2√3 і √45 = 3√5 — хоч ми спростили вираз, число залишилося ірраціональним, бо √3 і √5 ірраціональні.
Дії раціонального з ірраціональним
Є кілька правил, які допомагають визначити, чи результат буде раціональним:
Раціональне ± ірраціональне = ірраціональне: 3 + √5 — ірраціональне, π − 1 — ірраціональне
Раціональне (≠ 0) × ірраціональне = ірраціональне: 2π — ірраціональне, √5/3 — ірраціональне
Раціональне (≠ 0) / ірраціональне = ірраціональне: 1/√2 — ірраціональне
Ірраціональне / раціональне (≠0) = ірраціональне: √2/3 — ірраціональне
Дія двох ірраціональних чисел
А ось тут цікаво: результат може бути як раціональним, так і ірраціональним. Не роби поспішних висновків — обчислюй!
Випадки, коли результат раціональний:
√2 · √8 = √16 = 4 — раціональне
(√3)² = 3 — раціональне
√18 : √2 = √9 = 3 — раціональне
(2 + √3) + (2 − √3) = 4 — раціональне (ірраціональні доданки взаємно знищились)
Випадки, коли результат ірраціональний:
√3 + √12 = √3 + 2√3 = 3√3 — ірраціональне
(1 + √2)² = 1 + 2√2 + 2 = 3 + 2√2 — ірраціональне
Увага: наближені значення
π ≈ 3,14 — це раціональне наближення. Але сам π — ірраціональне число. Не плутай наближення з точним значенням! Так само π ≠ 22/7 (хоч 22/7 ≈ 3,1429 — це лише грубе наближення).
У тестових завданнях можуть запитати: «Скільки натуральних (або цілих) чисел розміщено на координатній прямій між числами …?». Щоб відповісти, треба оцінити значення виразів, особливо коренів.
Оцінка кореня сусідніми точними квадратами
Якщо підкореневе число не є точним квадратом, знайди два послідовні точні квадрати, між якими воно міститься:
Приклад: оцінимо √30. 5² = 25, 6² = 36. Оскільки 25 < 30 < 36, то 5 < √30 < 6.
Корисні наближення для швидкої оцінки:
Вираз | Наближено | Між якими цілими |
|---|---|---|
√2 | ≈ 1,41 | 1 < √2 < 2 |
√3 | ≈ 1,73 | 1 < √3 < 2 |
√5 | ≈ 2,24 | 2 < √5 < 3 |
√7 | ≈ 2,65 | 2 < √7 < 3 |
π | ≈ 3,14 | 3 < π < 4 |
2π | ≈ 6,28 | 6 < 2π < 7 |
Алгоритм
Оціни обидва кінці проміжку, перетворивши корені та дроби на числа.
Знайди найменше й найбільше ціле число, що лежать між цими межами.
Випиши всі числа від найменшого до найбільшого або скористайся формулою: кількість = найбільше − найменше + 1.
Якщо питають про натуральні числа — врахуй лише додатні цілі, починаючи з 1.
Приклад
Знайдемо цілі числа між −√7 і √30.
Крок 1: оцінюємо: √7 ≈ 2,65, тому −√7 ≈ −2,65. √30 ≈ між 5 і 6, точніше 5² = 25 < 30 < 36 = 6², отже 5 < √30 < 6. Візьмемо верхню межу як приблизно 5,48.
Крок 2: цілі числа між −2,65 і 5,48 — це −2, −1, 0, 1, 2, 3, 4, 5. Усього 8 цілих чисел.
Крок 3: натуральних чисел серед них — 5 (1, 2, 3, 4, 5). Чому не 8? Бо −2, −1 і 0 не є натуральними.
Увага: межі
Формулювання «між… і…» зазвичай означає, що кінці проміжку не входять до розгляду. Якщо питають «від… до… включно» — кінці входять. Завжди перевіряй, чи входить кінець, особливо коли він є цілим числом.
Запис множин за допомогою проміжків ([a; b], (a; b) тощо) — окрема тема, яку розглянемо в юніті «Числові проміжки».
Розгляньмо типові завдання НМТ на цю тему — з покроковим розв'язанням.
Приклад 1. Яке з чисел є ірраціональним?
Варіанти: А) √(1 9/16) Б) √0,49 В) 0,(12) Г) ∛27 Д) √45
Розв'язання: обчислимо кожне число.
А) √(1 9/16) = √(25/16) = 5/4 — раціональне
Б) √0,49 = 0,7 — раціональне (скінченний десятковий дріб)
В) 0,(12) = 12/99 = 4/33 — раціональне (періодичний дріб)
Г) ∛27 = 3 — раціональне (натуральне)
Д) √45 — 45 не є точним квадратом (6² = 36, 7² = 49), тому √45 = 3√5 — ірраціональне
Відповідь: Д) √45.
Чому інші варіанти неправильні? А — хоч вираз містить корінь, після обчислення отримуємо 5/4; Б — 0,7, а не 0,7… ; В — періодичний дріб є раціональним; Г — ∛27 = 3, а не ірраціональне.
Приклад 2. Укажіть число, яке є цілим, але не натуральним
Варіанти: А) √36 Б) −√36 В) −2/3 Г) −1,5 Д) −√6
Розв'язання: обчислимо кожне число та перевіримо, чи воно ціле, і чи не натуральне.
А) √36 = 6 — натуральне (не підходить, бо натуральне)
Б) −√36 = −6 — ціле, але не натуральне (підходить!)
В) −2/3 — не ціле, це дріб
Г) −1,5 — не ціле, це десятковий дріб
Д) −√6 — ірраціональне (6 не точний квадрат), не ціле
Відповідь: Б) −√36 = −6.
Приклад 3. Скільки натуральних чисел розміщено на координатній прямій між числами −√5 і √40?
Варіанти: А) 9 Б) 8 В) 7 Г) 6 Д) 5
Розв'язання:
Оцінюємо −√5: 2² = 4 < 5 < 9 = 3², тому 2 < √5 < 3, отже −3 < −√5 < −2. Тому −√5 ≈ −2,24.
Оцінюємо √40: 6² = 36 < 40 < 49 = 7², тому 6 < √40 < 7. Отже √40 ≈ 6,32.
Цілі числа між −2,24 і 6,32: −2, −1, 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6 — 9 цілих чисел.
Але питають про натуральні числа! Натуральні — це 1, 2, 3, 4, 5, 6. Їх 6.
Відповідь: Г) 6.
Чому пастки? Якщо порахувати всі цілі числа (від −2 до 6), отримаєш 9 — це відповідь А. Якщо зарахувати ще й 0, отримаєш 7 — це відповідь В. Завжди читай умову: чи питають про натуральні, чи про цілі.
Приклад 4. Значення якого виразу є раціональним числом?
Варіанти: А) √3 · √12 Б) √3 + √12 В) (1 + √2)² Г) √20 : 2 Д) π/2
Розв'язання: обчислимо кожен вираз.
А) √3 · √12 = √36 = 6 — раціональне (натуральне)
Б) √3 + √12 = √3 + 2√3 = 3√3 — ірраціональне
В) (1 + √2)² = 1 + 2√2 + 2 = 3 + 2√2 — ірраціональне
Г) √20 : 2 = (2√5) : 2 = √5 — ірраціональне
Д) π/2 — ірраціональне (π ірраціональне, ділене на 2)
Відповідь: А) √3 · √12 = 6.
Чому інші варіанти неправильні? Б — після спрощення залишається 3√3, де √3 ірраціональний; В — після розкриття дужок залишається 2√2; Г — √5 ірраціональний; Д — π ірраціональне.
Ось помилки, які найчастіше роблять учні на НМТ, — та як їх уникнути.
Уважають ірраціональним будь-яке число зі знаком кореня. Це неправда! √16 = 4, √0,25 = 0,5, √(9/25) = 3/5, ∛8 = 2 — усі вони раціональні. Спершу обчисли значення, потім класифікуй.
Уважають нескінченний періодичний дріб ірраціональним. 0,(3) = 1/3, 0,1(6) = 1/6 — це раціональні числа. Періодичні дроби завжди раціональні. Неперіодичні (наприклад, 0,1010010001…) — ірраціональні.
Уважають 0 натуральним числом. В українській математичній традиції N = {1, 2, 3, …}. 0 ∈ Z (цілі), але 0 ∉ N.
Уважають ціле число не раціональним. Будь-яке ціле можна записати дробом: −4 = −4/1, 0 = 0/1. Тому кожне ціле — раціональне. Найвужча множина для цілого — Z, але воно належить і Q.
Уважають π раціональним, бо «π = 3,14» або «π = 22/7». 3,14 і 22/7 — лише наближення. Насправді π — нескінченний неперіодичний дріб π = 3,14159265…, тому π — ірраціональне.
Думають, що сума чи добуток двох ірраціональних чисел завжди ірраціональні. Контрприклад: √2 · √8 = √16 = 4 — раціональне. Або (2 + √3) + (2 − √3) = 4. Завжди обчислюй!
Лічачи цілі числа між межами, помиляються на 1. Наприклад, кількість цілих від 2 до 5 включно: 2, 3, 4, 5 — 4 числа. Якщо просто відняти 5 − 2 = 3 — помилка. Правильно: 5 − 2 + 1 = 4. І завжди перевіряй, чи входять кінці.
Розуміння видів і множин чисел — це зміст теми 1.1 програми НМТ («розрізняти види чисел і числових проміжків»). У демоваріанті НМТ-2026 до теми 1.1 належать завдання 9 (корені n-го степеня, обчислення) і 17 (значення виразів з модулем і степенями).
Форма завдань
Питання на цю тему зазвичай мають форму вибору однієї відповіді з п'яти (А—Д) і входять до перших 15 завдань тесту. Кожне таке завдання оцінюється в 0 або 1 бал. Приклади формулювань:
«Яке з чисел є ірраціональним?»
«Скільки натуральних чисел розміщено на координатній прямій між числами …?»
«Укажіть число, яке є цілим, але не натуральним.»
«Значення якого виразу є раціональним числом?»
Довідкові матеріали
На НМТ дозволено користуватися довідковими матеріалами. У них є таблиця квадратів чисел від 10 до 49. Нею можна оцінювати корені з більших чисел: наприклад, 26² = 676 < 700 < 729 = 27², тому √700 ≈ 26 з лишком. Але означень числових множин (N, Z, Q, R) у довідкових матеріалах немає — їх треба знати напам'ять.
Стратегія
Спершу обчисли кожен корінь і дріб, потім класифікуй. Не намагайся визначити вид числа «на око», поки не знаєш його точного значення.
Числа між межами виписуй явно. Не віднімай межі механічно — багато учнів помиляються на одиницю. Краще випиши числа й порахуй.
Перевір, чи входить межа. Якщо в умові сказано «між 2 і 7», то числа 2 і 7 не входять. Формулювання «від 2 до 7» зазвичай охоплює й кінці; якщо умова неоднозначна, звертай увагу на уточнення «включно» чи «не включаючи».
Чи є 0 натуральним числом?
Ні. В українській математичній традиції натуральні числа — це N = {1, 2, 3, 4, …}. Нуль належить до цілих чисел (0 ∈ Z), але не до натуральних (0 ∉ N). На НМТ дотримуються саме такого означення.
Чому 0,(3) раціональне, а 0,1010010001… — ні?
0,(3) = 0,33333… — це нескінченний, але періодичний десятковий дріб. Період (трійка) повторюється, тому його можна перетворити на звичайний дріб: 0,(3) = 1/3. Отже, він раціональний. Натомість 0,101001000100001… — неперіодичний: кількість нулів між одиницями щоразу зростає, немає повторюваної групи. Його не можна записати як m/n, тому він ірраціональний.
Як швидко зрозуміти, чи корінь раціональний?
Перевір, чи підкореневе число є точним квадратом (для квадратного кореня) або точним кубом (для кубічного). Якщо так — корінь раціональний. Для цього корисно знати квадрати чисел хоча б до 15: 1, 4, 9, 16, 25, 36, 49, 64, 81, 100, 121, 144, 169, 196, 225. Таблиця квадратів від 10 до 49 є в довідкових матеріалах НМТ.
Чи може сума двох ірраціональних чисел бути раціональною?
Так! Наприклад, (2 + √3) + (2 − √3) = 4 — ірраціональні доданки взаємно знищуються. Або √2 + (5 − √2) = 5. Тому не кажи «сума ірраціональних завжди ірраціональна» — обчислюй.
Чому π не дорівнює 3,14?
π = 3,141592653589793… — це нескінченний неперіодичний дріб. 3,14 — це лише округлення до сотих, наближене значення. Саме число π не можна точно виразити скінченним десятковим дробом або звичайним дробом (22/7 ≈ 3,142857 — теж лише наближення). Тому π — ірраціональне, а 3,14 — раціональне наближення до нього.
N ⊂ Z ⊂ Q ⊂ R. Кожне натуральне число є цілим, раціональним і дійсним. 0 — ціле, але не натуральне.
Раціональне число — це m/n (m ∈ Z, n ∈ N), тобто звичайний дріб, скінченний або нескінченний періодичний десятковий дріб.
Ірраціональне число — нескінченний неперіодичний десятковий дріб: √2, √3, √5, √7, π, e. Його не можна записати як звичайний дріб.
√n раціональний лише тоді, коли n — точний квадрат. Вирішує значення, а не запис: √16 = 4 — раціональне, √45 = 3√5 — ірраціональне.
Раціональне ± ірраціональне — ірраціональне. Раціональне (≠ 0) × ірраціональне — ірраціональне. Дві ірраціональні можуть дати раціональне: √2 · √8 = 4.
Цілі числа між межами: оціни корені сусідніми точними квадратами, випиши числа явно, не забудь про «+ 1» і перевір, чи питають про натуральні (з 1) чи про цілі.