Павло Тичина «О панно Інно…»: інтимна лірика

~10 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань

Література 1920–1930-х років

Художні засоби й аналіз поезії

Українська література НМТ

антитеза: Стилістична фігура, що полягає в різкому протиставленні образів, понять, явищ, характерів або частин тексту для увиразнення думки, підкреслення контрасту. Наприклад: зима ↔ весна, сльози ↔ сміх, своє ↔ чуже.
інтимна лірика: Тематичний різновид лірики, у якому головним змістом є почуття, переживання, інтимні стосунки, кохання ліричного героя. Пейзаж у ній слугує тлом для розкриття внутрішнього світу, а не самоціллю.
ліричний герой: Ліричний герой — образ людини в ліричному творі, чиї думки й почуття виражає автор. У вірші «Всякому місту — звичай і права…» ліричний герой протиставлений натовпові: він не женеться за чинами й багатством, а прагне вмерти з ясним розумом і чистою совістю.
неологізм: Новоутворене слово або словосполучення, яке щойно з'явилося в мові або створене автором. У поезії Тичини неологізми — це авторські слова, як-от «самодзвонними», «веснів», «акордились», «злотоцінно», які не фіксуються в загальномовних словниках.
номінативне речення: Односкладне речення, у якому головний член виражений іменником (або займенником) у називному відмінку й стверджує існування предмета чи явища в теперішньому часі. Наприклад: «Вікно. Сніги. Тиша.»