Пам’ять, мовлення, типи вищої нервової діяльності, темперамент і сон
~15 хв · 9 розділів · 12 тестових запитань
Порівнюєш першу й другу сигнальні системи, пояснюєш фізіологічні основи мовлення, розрізняєш види навчання й пам’яті, визначаєш тип вищої нервової діяльності й темперамент за силою, урівноваженістю й рухливістю нервових процесів та пояснюєш значення сну й правил розумової праці.
Учення про сигнальні системи розробив І. П. Павлов. Воно пояснює, як організм отримує й опрацьовує інформацію про довкілля та як у людини сформувалося мовлення й абстрактне мислення.
Перша сигнальна система
Перша сигнальна система — це сприйняття безпосередніх подразників (світла, звуку, запаху, дотику, смаку) органами чуття й утворення умовних рефлексів на них. Вона є і в тварин, і в людини. Саме завдяки першій сигнальній системі ти відсмикуєш руку від гарячого, повертаєш голову на гучний звук або починаєш слиновиділення, коли бачиш лимон. Це основа конкретно-образного мислення — здатності сприймати й запам’ятовувати образи предметів і явищ.
Друга сигнальна система
Друга сигнальна система — це сприйняття слова (почутого, прочитаного, сказаного чи навіть подуманого) як «сигналу сигналів». Це поняття ввів І. П. Павлов. Друга сигнальна система властива лише людині й становить основу абстрактного словесно-логічного мислення, узагальнення й свідомості. Слово «лимон» викликає слиновиділення так само, як і справжній лимон, — це приклад дії другої сигнальної системи.
Друга сигнальна система формується на основі першої й лише в спілкуванні з людьми. Діти, які виросли без людського оточення (так звані «діти-мауглі»), так і не опановують мовлення повною мірою, навіть якщо згодом потрапляють у суспільство. Це доводить, що мовлення — соціально зумовлена функція.
Фізіологічні основи мовлення
Мовлення забезпечує мережа структур головного мозку. У більшості людей провідну роль відіграє ліва півкуля. У шкільній програмі ти маєш знати два ключові центри:
Характеристика | Ділянка Брока | Ділянка Верніке |
|---|---|---|
Функція | Руховий центр мовлення: керує артикуляцією, вимовою слів | Слуховий центр мовлення: забезпечує розуміння усної мови |
Розташування | Лобова частка лівої півкулі | Задня частина скроневої частки лівої півкулі |
Порушення | Моторна афазія — людина розуміє мову, але не може вимовити слова | Сенсорна афазія — людина чує мову, але не розуміє її змісту |
Важливо пам’ятати: наслідки уражень не завжди вкладаються в просту схему. Сучасні дослідження показують, що мовлення забезпечує розгалужена мережа нейронів, а не лише дві ізольовані ділянки. Однак для НМТ достатньо знати класичну модель.
Периферичний апарат мовлення
Щоб людина заговорила, потрібна злагоджена робота багатьох органів:
Легені створюють струмінь повітря.
Голосові зв’язки гортані перетворюють цей струмінь на звук.
Язик, губи, зуби й піднебіння формують чіткі звуки мовлення (артикуляція).
Письмове мовлення потребує додаткової участі зорових і рухових зон кори, адже треба розпізнавати літери й координувати рухи руки.
Навчання й пам’ять — дві нерозривно пов’язані функції вищої нервової діяльності. Без пам’яті навчання неможливе, а без навчання нічого було б запам’ятовувати.
Навчання: види й механізми
Навчання — це набуття індивідуального досвіду: знань, умінь і навичок. Розрізняють кілька видів навчання:
Вид навчання | Суть | Приклад | Характерно для |
|---|---|---|---|
Звикання | Зменшення реакції на повторюваний незначущий подразник | Перестаєш звертати увагу на цокання годинника в кімнаті | Тварин і людини |
Умовно-рефлекторне | Утворення умовного рефлексу: нейтральний подразник, поєднаний із підкріпленням, починає викликати реакцію | Слина виділяється від вигляду улюбленої страви; собака реагує на дзвінок перед годуванням | Тварин і людини |
Метод спроб і помилок | Пошук розв’язку через перебір варіантів | Кіт навчається відчиняти дверцята шафи | Тварин і людини |
Наслідування | Копіювання дій іншої особини | Дитина повторює жести батьків | Тварин і людини |
Осяяння (інсайт) | Раптове розуміння розв’язку без перебору | Здогадався, як скласти пазл, подивившись на нього | Тварин і людини |
Словесне навчання | Засвоєння знань через мовлення | Слухаєш лекцію й розумієш нову тему | Лише людина |
Зверни увагу: словесне навчання доступне тільки людині, бо воно спирається на другу сигнальну систему.
Пам’ять: процеси й види
Пам’ять — це здатність запам’ятовувати, зберігати й відтворювати інформацію. Основні процеси пам’яті:
Запам’ятовування — закріплення нової інформації.
Збереження — утримання інформації в часі.
Відтворення — використання збереженої інформації.
Забування — втрата доступу до інформації (часто через відсутність повторення).
Види пам’яті за змістом
Вид | Що запам’ятовуємо | Приклад | Хто має |
|---|---|---|---|
Образна | Зорові, слухові, нюхові, смакові образи | Пам’ятаєш запах бабусиної кухні | Тварини й людина |
Рухова | Послідовності рухів, навички | Уперше за рік сів на велосипед і поїхав | Тварини й людина |
Емоційна | Пережиті почуття й емоції | Згадуєш хвилювання перед першим іспитом | Тварини й людина |
Словесно-логічна | Думки, поняття, правила, формули | Доводиш теорему за вивченими правилами | Лише людина (пов’язана з другою сигнальною системою) |
Види пам’яті за тривалістю
Короткочасна пам’ять утримує інформацію секунди або хвилини. Її обсяг обмежений — ти можеш утримати в пам’яті приблизно 7 ± 2 елементи (наприклад, номер телефону, поки його набираєш). Довготривала пам’ять зберігає інформацію роками й десятиліттями. Перехід інформації з короткочасної в довготривалу відбувається завдяки повторенню, осмисленню й установленню зв’язків із уже відомим матеріалом. Особливо активно цей процес відбувається під час сну.
Тип вищої нервової діяльності (ВНД) — це сукупність вроджених і набутих властивостей нервової системи, які визначають особливості поведінки особи. І. П. Павлов розробив класифікацію типів ВНД на основі трьох властивостей нервових процесів: сили, урівноваженості й рухливості.
Три властивості нервових процесів
Сила нервових процесів — це здатність нервової системи витримувати тривале або сильне збудження й гальмування. Урівноваженість — це співвідношення між силою збудження й силою гальмування. Рухливість — це швидкість, з якою збудження змінюється гальмуванням і навпаки.
Чотири типи ВНД і темпераменти за Павловим
Комбінації цих трьох властивостей дають чотири основні типи ВНД, які Павлов зіставив із класичними темпераментами, описаними ще Гіппократом. Вивчи ці відповідності — вони є в програмі НМТ.
Тип ВНД | Характеристика | Темперамент | Поведінкові ознаки |
|---|---|---|---|
Сильний неврівноважений (нестримний) | Збудження переважає над гальмуванням | Холерик | Енергійний, запальний, нетерплячий, настрій змінюється різко |
Сильний урівноважений рухливий (живий) | Збудження і гальмування врівноважені, процеси рухливі | Сангвінік | Жвавий, товариський, швидко перемикається й пристосовується |
Сильний урівноважений інертний (спокійний) | Збудження і гальмування врівноважені, процеси інертні | Флегматик | Спокійний, повільний, наполегливий, настрій стійкий, перемикається важко |
Слабкий | Низька працездатність нервових клітин, слабкі процеси збудження й гальмування | Меланхолік | Вразливий, чутливий, швидко втомлюється, схильний до тривоги |
Важливо: ця модель має історичне значення. Сучасна психофізіологія не зводить особистість до чотирьох типів, але для НМТ ти маєш знати саме цю класифікацію Павлова. Жоден тип не є «поганим» — вихованням можна пом’якшити слабкі сторони будь-якого темпераменту.
Гіппократова теорія темпераментів
Задовго до Павлова давньогрецький лікар Гіппократ пояснював темпераменти переважанням однієї з чотирьох «рідин» тіла: крові (сангвінік), жовтої жовчі (холерик), слизу (флегматик) і чорної жовчі (меланхолік). Назви темпераментів збереглися донині, хоча сучасна наука пояснює їх інакше.
Типи за співвідношенням сигнальних систем
Павлов також виділяв типи ВНД за співвідношенням першої й другої сигнальних систем:
Художній тип — переважає перша сигнальна система, образне мислення.
Розумовий тип — переважає друга сигнальна система, абстрактне мислення.
Середній тип — обидві системи врівноважені.
Сон — це не просто «вимкнення» мозку, а активний регульований функціональний стан, необхідний для відновлення організму й закріплення пам’яті.
Фізіологія сну
І. П. Павлов пояснював сон як поширене гальмування кори великих півкуль. Ця модель має історичне значення, але сучасна наука показує складнішу картину. У регуляції сну й неспання беруть участь гіпоталамус, стовбур мозку, а також мелатонін — гормон епіфіза, який допомагає регулювати добовий ритм.
Повільний і швидкий сон
Сон складається з двох фаз, які циклічно змінюють одна одну:
Характеристика | Повільний сон | Швидкий сон |
|---|---|---|
Частка від загального часу сну | Близько 75–80 % | Близько 20–25 % |
Фізіологічні ознаки | Дихання й пульс сповільнюються, у глибоких стадіях посилюється секреція гормону росту | Швидкі рухи очей, активна робота мозку, знижений тонус більшості скелетних м’язів |
Сновидіння | Можливі, але менш яскраві | Часто яскраві, емоційно насичені |
За ніч людина проходить 4–6 циклів «повільний сон → швидкий сон». Кожен цикл триває приблизно 90 хвилин. Підліткам потрібно 8–10 годин сну на добу. Недосипання погіршує увагу, пам’ять, настрій і імунітет.
Гігієна розумової праці
Щоб розумова праця була ефективною, дотримуйся кількох простих правил:
Чергуй роботу й відпочинок — роби перерви кожні 45–60 хвилин.
Змінюй діяльність — активний відпочинок (прогулянка, легка фізична активність) відновлює краще, ніж пасивне сидіння.
Забезпеч зручне освітлення й робоче місце.
Дотримуйся сталого режиму дня й достатнього сну.
Використовуй розподілене повторення — повторюй матеріал через певні проміжки часу, а не за одну ніч.
Досліди І. М. Сєченова показали, що активний відпочинок (зміна діяльності) прискорює відновлення працездатності втомлених м’язів порівняно з повним спокоєм. Однак це не означає, що будь-який активний відпочинок завжди кращий — спосіб відновлення залежить від стану й типу навантаження.
Розгляньмо типові завдання НМТ з теми «Пам’ять, мовлення, типи вищої нервової діяльності, темперамент і сон».
Приклад 1. Логічні пари: опис поведінки → темперамент
Установи відповідність між описом поведінки (1–4) і типом темпераменту (А–Д).
1 Запальний, енергійний, не вміє чекати.
2 Жвавий, товариський, легко перемикається.
3 Спокійний, повільний, наполегливий.
4 Вразливий, швидко втомлюється, тривожний.
А холерик, Б сангвінік, В флегматик, Г меланхолік, Д художній тип.
Розв’язання: Спершу визнач силу нервових процесів. Описи 1, 2, 3 — сильний тип (енергійні, працездатні). Опис 4 — слабкий (швидко втомлюється). Серед сильних: опис 1 — неврівноважений (запальний, не вміє чекати — збудження переважає), це холерик. Опис 2 — урівноважений і рухливий (легко перемикається), це сангвінік. Опис 3 — урівноважений і інертний (повільний, наполегливий), це флегматик. Опис 4 — слабкий тип, меланхолік. Д — художній тип — зайве.
Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.
Приклад 2. Вибір однієї відповіді: тип ВНД флегматика
Який тип вищої нервової діяльності відповідає флегматику?
А Сильний неврівноважений
Б Сильний урівноважений рухливий
В Сильний урівноважений інертний
Г Слабкий
Розв’язання: Флегматик — сильний (витривалий), урівноважений (збудження і гальмування врівноважені), інертний (повільно перемикається). Отже, правильна відповідь — В.
Чому інші варіанти неправильні: А — сильний неврівноважений (холерик), Б — сильний урівноважений рухливий (сангвінік), Г — слабкий (меланхолік).
Відповідь: В.
Приклад 3. Вибір однієї відповіді: ураження центру мовлення
Після крововиливу пацієнт чує й розуміє звернену до нього мову, але не може вимовити слів. Ураження якої ділянки найкраще пояснює цей симптом згідно зі спрощеною шкільною схемою?
А Слухового центру мовлення (Верніке) у скроневій частці
Б Рухового центру мовлення (Брока) у лобовій частці лівої півкулі
В Зорової зони в потиличній частці
Г Мозочка
Розв’язання: Пацієнт розуміє мову — отже, слуховий центр (Верніке) не уражений. Він не може вимовити слова — це моторна афазія, спричинена ураженням рухового центру мовлення (Брока) у лобовій частці лівої півкулі. Зорова зона відповідає за зір, мозочок — за координацію рухів.
Відповідь: Б.
Приклад 4. Два твердження: швидкий сон і словесно-логічна пам’ять
Оціни правильність двох тверджень.
I. У фазі швидкого сну людина часто бачить яскраві сновидіння, а її очні яблука швидко рухаються.
II. Словесно-логічна пам’ять властива і тваринам, і людині.
А Правильне лише I
Б Правильне лише II
В Обидва правильні
Г Обидва неправильні
Розв’язання: Твердження I правильне — швидкий сон справді супроводжується швидкими рухами очей і яскравими сновидіннями. Твердження II неправильне — словесно-логічна пам’ять (пам’ять на думки, поняття, правила) властива лише людині, оскільки пов’язана з другою сигнальною системою.
Відповідь: А.
Приклад 5. Логічні пари: приклад → вид пам’яті
Установи відповідність між прикладом (1–4) і видом пам’яті (А–Д).
1 Пам’ятаєш запах бабусиної кухні.
2 Уперше за рік сів на велосипед і поїхав.
3 Згадуєш хвилювання перед першим іспитом.
4 Доводиш теорему за вивченими правилами.
А образна, Б рухова, В емоційна, Г словесно-логічна, Д спадкова.
Розв’язання: Запах — це образна пам’ять (1А). Уміння їхати на велосипеді — рухова пам’ять (2Б). Хвилювання — емоційна пам’ять (3В). Доведення теореми за правилами — словесно-логічна пам’ять (4Г). Д — спадкова — зайве, оскільки спадкова пам’ять (генетична) не належить до видів пам’яті за змістом у цій класифікації.
Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.
Відносять холерика до врівноваженого типу, хоча в нього збудження переважає над гальмуванням. Запам’ятай: холерик — сильний, але неврівноважений (нестримний) тип.
Плутають сангвініка й флегматика: обидва сильні й урівноважені, але в сангвініка нервові процеси рухливі, у флегматика — інертні. Рухливість — ключова відмінність.
Приписують другу сигнальну систему тваринам, що виконують команди. Виконання команди саме по собі не доводить володіння людською мовною системою. Водночас не заперечуй здатності тварин засвоювати значення окремих сигналів — це різні речі.
Плутають центри мовлення: руховий (Брока) — у лобовій частці, слуховий (Верніке) — у скроневій. Моторна афазія — не можу говорити, сенсорна — не розумію мову.
Вважають сон «вимкненням» мозку. Насправді у швидкому сні мозок активний, а під час сну закріплюється пам’ять. Сон — активний функціональний стан.
Підмінюють достатній сон руховою активністю або вважають, що будь-який активний відпочинок завжди кращий. Спосіб відновлення залежить від стану й навантаження — іноді потрібен саме повний спокій.
Тема 4.14 програми НМТ охоплює фізіологічні основи мовлення, першу й другу сигнальні системи, навчання, пам’ять, типи вищої нервової діяльності, типи темпераменту, сон як функціональний стан. Від тебе вимагають:
порівнювати сигнальні системи й типи ВНД;
розпізнавати тип темпераменту за описом поведінки;
розрізняти види навчання й пам’яті на прикладах;
обґрунтовувати правила розумової діяльності.
Формати завдань
Завдання 25–28 — логічні пари 1–4 → А–Д, одна буква зайва. Кожна правильна пара дає 1 бал, максимум 4 бали. Ця форма добре підходить для пар «опис поведінки → темперамент» чи «приклад → вид пам’яті».
Завдання 1–24 — вибір однієї відповіді з чотирьох (А–Г), 0 або 1 бал. У демоваріанті НМТ-2026 є основи «два твердження» (№ 8, 14, 20) і «два судження учнів» (№ 4, 16).
У демоваріанті НМТ-2026 тему 4.14 не використано ні як основну, ні як додаткову. Це не означає, що вона не з’явиться в реальному тесті — кожен рік склад завдань змінюється.
Стратегія для темпераментів
Коли бачиш завдання на визначення темпераменту, дій за трьома кроками:
Сила: чи витримує людина тривале навантаження? Якщо швидко втомлюється — слабкий тип (меланхолік). Якщо ні — сильний.
Урівноваженість: чи врівноважені збудження й гальмування? Якщо людина запальна, нестримана — неврівноважений (холерик). Якщо спокійна — урівноважений.
Рухливість: як швидко перемикається між справами? Швидко — сангвінік, повільно — флегматик.
Чи можна змінити свій темперамент?
Темперамент — це вроджена характеристика нервової системи, тому його не можна повністю змінити. Однак вихованням, самоконтролем і тренуванням можна пом’якшити слабкі сторони: холерик може навчитися стримувати гнів, а меланхолік — розвинути стійкість до стресів. Тип ВНД — не вирок, а лише основа, на яку нашаровується досвід.
Чому вірш, вивчений у дитинстві, пам’ятається роками, а новий номер телефону забувається за хвилину?
Тому що вірш багаторазово повторювали й осмислювали, і він перейшов у довготривалу пам’ять. Номер телефону ти тримаєш у короткочасній пам’яті кілька секунд, поки набираєш, а потім забуваєш, якщо не повторюєш. Для переходу в довготривалу пам’ять потрібні повторення, осмислення й зв’язок із уже відомим матеріалом.
Чому після безсонної ночі важко вчитися?
Під час сну, особливо в повільній фазі, відбувається консолідація пам’яті — закріплення нової інформації. Крім того, недосипання погіршує увагу, концентрацію й настрій. Без достатнього сну мозок не встигає відновитися, і нове навчання стає неефективним.
Чим мовлення людини відрізняється від звукових сигналів тварин?
Мовлення людини спирається на другу сигнальну систему — слово як «сигнал сигналів». Людина може говорити про минуле, майбутнє, абстрактні поняття (справедливість, істина). Тварини видають звуки лише про те, що відбувається зараз (небезпека, їжа), і не здатні до абстрактного мислення. Хоча деякі тварини можуть засвоювати значення окремих слів-команд, це не є мовленням у людському розумінні.
Чи варто вчити всю ніч перед іспитом?
Ні. Недосипання погіршує пам’ять, увагу й здатність мислити логічно. Набагато ефективніше виспатися (8–10 годин для підлітка) й повторити матеріал уранці. Під час сну інформація закріплюється в довготривалій пам’яті, тому ніч перед іспитом має бути ніччю сну, а не зубріння.
Перша сигнальна система — безпосередні подразники (світло, звук, запах, дотик), є в тварин і людини. Друга сигнальна система — слово, властива лише людині.
Мовленнєві центри в корі лівої півкулі: руховий центр Брока — у лобовій частці, слуховий центр Верніке — у скроневій частці.
Види пам’яті за змістом: образна, рухова, емоційна, словесно-логічна (лише в людини). За тривалістю: короткочасна й довготривала.
Типи ВНД і темпераменти: холерик — сильний неврівноважений; сангвінік — сильний урівноважений рухливий; флегматик — сильний урівноважений інертний; меланхолік — слабкий.
Сон має дві фази: повільний (75–80 % часу, відновлення організму) і швидкий (20–25 %, яскраві сновидіння, швидкі рухи очей). За ніч 4–6 циклів по ~90 хвилин.
Правила розумової праці: чергування роботи й відпочинку, активний відпочинок, достатній сон (8–10 год для підлітків), сталий режим, розподілене повторення.