Метафора і персоніфікація

~15 хв · 8 розділів · 9 тестових запитань

Художні засоби й аналіз поезії

Українська література НМТ

метафора: Перенесення ознак одного предмета чи явища на інший за подібністю; приховане порівняння без сполучника (як, мов, наче). Наприклад: «слово — криниця», «залізна воля».
персоніфікація: Художній засіб, за якого неживі предмети, явища природи або абстрактні поняття наділяються людськими властивостями (здатністю говорити, чути, бачити, відчувати). У вірші Тичини персоніфіковано липу, старі гаї та «дідугани».
розгорнута метафора: Метафора, яка не обмежується одним словом або словосполученням, а розвивається впродовж кількох рядків, строф або всього твору, створюючи цілісний образ. Наприклад: «О слово, кринице жива! / З якої покоління п'ють…» — слово назване криницею, і цей образ розгортається далі.
уособлення: Синонім до персоніфікації. Наділення неживих об'єктів людськими рисами. Уживається переважно в українському літературознавстві як відповідник терміна «персоніфікація».