Логічні пари: письменник ↔ уривок

Завдання 27 у демоваріанті НМТ-2026 — це логічні пари формату «письменник ↔ уривок твору». Тобі дають чотирьох прозаїків, позначених цифрами 1–4, і п'ять прозових уривків, позначених літерами А–Д. Чотири уривки належать зазначеним авторам, а один — зайвий. Твоє завдання — встановити правильну відповідність і зрозуміти, кому належить зайвий уривок. У демоваріанті 2026 року в парі були Остап Вишня (рядок 4.13 програми), Олександр Довженко (4.16), Іван Багряний (5.1) і Юрій Яновський (4.12).

Програма НМТ з української літератури в пункті 15 вимагає «співвідносити письменників з фрагментами їхніх творів, а також з висловами митців та літературних критиків про них та їхні твори». Пункт 14 — «співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою та автором». Це означає, що та сама навичка перевіряється на двох рівнях: спочатку ти впізнаєш твір за фрагментом, а потім — автора за твором.

Чому уривок подають без назви твору?

Тому що завдання перевіряє не пам'ять на заголовки, а вміння впізнавати текст за його внутрішніми ознаками. Ти не побачиш підказки «із роману "Майстер корабля"» — замість цього в уривку будуть згадки про море, порт, кінофабрику, бриг «Онтон». Якщо ти знаєш ці реалії, то зрозумієш: це Яновський. Спершу впізнаєш твір, а через нього — автора.

Зайвий уривок — пастка чи підказка?

Зайвий уривок — не випадковий. Його часто добирають так, щоб він належав авторові близької доби або зі схожою тематикою, якого немає серед позицій 1–4, але це не обов'язково. Наприклад, у парі з прозаїками 1920-х років зайвим може бути уривок із Хвильового чи Підмогильного. Тобі треба не лише викреслити його, а й назвати (подумки) справжнього автора. Це допомагає перевірити себе: якщо ти приписав зайвий уривок одному з чотирьох даних авторів, десь помилка.

> Пам'ятай: у демоваріанті НМТ-2026 формат такий — чотири письменники, п'ять уривків, один зайвий, чотири правильні пари дають до 4 балів. Формат НМТ-2027 ще не затверджено, тому звір його з офіційною характеристикою, щойно її оприлюднять.

Найнадійніший спосіб упізнати автора за уривком — знайти в тексті власні назви: географічні топоніми, імена героїв, назви реалій, унікальні для конкретного твору. Це перша опора, і саме з неї слід починати розв'язувати завдання. Нижче — систематизований перелік ключових маркерів для прозаїків різних періодів.

XIX століття

Іван Нечуй-Левицький: село Семигори над Россю, родина Кайдашів, Кайдашиха, стара груша на межі між дворами синів. Якщо в уривку йдеться про село над Россю або про сварку свекрухи з невісткою через грушу чи макітру — це його твори («Кайдашева сім'я»).

Панас Мирний: село Піски, головний герой Чіпка, земська управа, панський маєток. Реалії пореформеного села й соціальної нерівності — його маркер («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

Пантелеймон Куліш: хутір Хмарище, полковник-священник Шрам і його син Петро, багатий козак Черевань, Сомко, Брюховецький, Кирило Тур, чорна рада під Ніженом. Якщо діють козаки XVII століття, а в тексті звучать імена на зразок Шрам, Черевань чи Кирило Тур — це «Чорна рада».

Іван Франко: село Тухля в Карпатах, монгольська навала, камінь Сторож, ватажок громади Захар Беркут і його син Максим. Історичне тло з боротьбою проти монголів і карпатська природа — впізнавані реалії «Захара Беркута».

Модернізм (кінець XIX — початок XX ст.)

Михайло Коцюбинський: річка Черемош, полонини, флояра (гуцульська сопілка), мольфар, гуцули — це «Тіні забутих предків». Ниви, жайворонки, втома митця, фраза «Залізна рука города» — «Intermezzo». Обидва твори легко впізнати за барвами й звуками природи.

Василь Стефаник: горб, камінний хрест, селянин, який перед виїздом за океан прощається з рідною землею («Камінний хрест»). Покутська говірка, лаконічний діалог, біль розлуки — його візитівка.

Ольга Кобилянська: фортеп'яно, розірвана басова струна, малярство, три подруги-мисткині (Марта, Ганнуся, Софія), жіноча емансипація («Valse mélancolique»).

1920-ті роки

Микола Хвильовий: «чорний трибунал», «загірна комуна», мати, син-революціонер. Уривчастість, внутрішні монологи, революційна романтика («Я (Романтика)»).

Валер'ян Підмогильний: Київ, інститут, Степан Радченко, інтелектуальні розмови студентів, урбаністичний пейзаж («Місто»).

Юрій Яновський: море, порт, кінофабрика, бриг «Онтон», кінорежисер, балерина. Романтика моря, екзотичні імена (Тайах, Сев, То-Ма-Кі) — «Майстер корабля».

Остап Вишня: мисливство, рибальство, сом, розповідь від першої особи, іронічна «автобіографія». Гуморески, де герой-оповідач потрапляє в анекдотичні ситуації.

1940–1980-ті роки й еміграція

Олександр Довженко: річка Десна, дід Семен, прабаба, косовиця, дитячі спогади про сільське життя. Ліризм і мудрий гумор — «Зачарована Десна».

Олесь Гончар: війна, словацьке містечко з замком, розвідник і дівчина Тереза («Модри Камень»). Словацькі реалії й воєнна тематика.

Григір Тютюнник: листи й Марфа Яркова, чекання, самотність жінки («Три зозулі з поклоном»).

Іван Багряний: тайга Зеленого Клину, тигри, НКВС, утеча, погоня, дика природа Далекого Сходу («Тигролови»).

Якщо в уривку немає яскравих топонімів або імен героїв, на допомогу приходить друга опора — стиль та інтонація оповіді. Кожен великий прозаїк має впізнавану манеру: хтось пише іронічно й невимушено, хтось — піднесено й метафорично, хтось — лаконічно й болісно. Навчившись розрізняти ці інтонації, ти зможеш впізнати автора навіть за кількома рядками.

Остап Вишня: іронія й розмовність

Остап Вишня майже завжди веде розповідь від першої особи. Інтонація — невимушена, ніби він сидить із тобою на березі й розповідає кумедну історію. Багато іронії та самоіронії, анекдотичні ситуації, гумористичне перебільшення. Навіть «автобіографію» він писав із гумором. Якщо відчуваєш легкий, смішливий тон і звертання «я» до читача — це, найімовірніше, Остап Вишня.

Олександр Довженко: ліризм спогадів

Довженко в «Зачарованій Десні» поєднує погляд дитини з мудрістю дорослого митця. Його оповідь — лірична, сповнена ніжного гумору й тепла. Він може написати про косовицю або про діда Семена так, що читач відчуває запах трави й тепло сонця. Ліричні відступи, філософські роздуми про життя, природу й мистецтво — його фірмовий знак.

Юрій Яновський: романтика моря

Яновський — передусім романтик. Його проза піднесена, метафорична, ритмічна. Море, вітер, кораблі, далекі краї — постійні образи. Екзотичні імена (Тайах, Сев, То-Ма-Кі) додають незвичайності. Фрагментарна композиція, зміна точок зору, кінематографічність — Яновський був кіносценаристом, і це відчутно в його стилі.

Іван Багряний: динаміка й небезпека

Багряний — майстер пригодницького сюжету. Його стиль — динамічний, напружений, із частими дієсловами руху, короткими реченнями. Погоня, утеча, небезпека, дика тайга — це його стихія. Якщо в уривку герой тікає, ховається, бореться за життя серед лісу чи снігів, а навколо — НКВС і тигри — це Багряний («Тигролови»).

Інші автори: стисло

Коли реалій немає, дій так: спершу визнач добу й напрям (XIX ст. / модернізм / 1920-ті / післявоєнна література), потім звузь коло до 2–3 авторів, і нарешті обери того, чий стиль найточніше пасує до інтонації уривка.

Щоб упевнено розв'язувати завдання 27, потрібна чітка послідовність дій. Алгоритм допомагає не розгубитися й не пропустити ключові підказки. Ось чотири кроки, які варто застосовувати до кожного набору логічних пар.

Чотири кроки алгоритму

1. Крок 1. Підкресли власні назви й реалії. Прочитай усі п'ять уривків і в кожному знайди топоніми (Семигори, Десна, Тухля, Черемош), імена героїв (Чіпка, Шрам, Сев, Тереза), унікальні реалії (кінофабрика, бриг «Онтон», «чорний трибунал», тайга, камінний хрест). Запиши їх на чернетці.

2. Крок 2. Поєднай уривки з однозначними маркерами. Якщо в уривку є «Семигори» — це Нечуй-Левицький. Якщо «Десна» й дитячі спогади — Довженко. Якщо «море, порт, кінофабрика» — Яновський. Постав позначки біля цих уривків одразу.

3. Крок 3. Решту розв'яжи за стилем. Уривки, де немає яскравих реалій, аналізуй за інтонацією: іронічне «я» — Остап Вишня; напружена погоня — Багряний; ліричний спогад — Довженко; барви природи — Коцюбинський; лаконічний біль — Стефаник.

4. Крок 4. Визнач автора зайвого уривка. Переконайся, що цей автор не входить до списку 1–4. Наприклад, якщо зайвий уривок — про Київ і студента Степана Радченка, це Підмогильний, і його немає серед чотирьох прозаїків. Якщо ти приписав зайвий уривок одному з даних авторів — шукай помилку.

Пастки, які варто знати

Найпідступніша пастка — Яновський і Довженко. Обидва пов'язані з кіно: Яновський писав про кінофабрику («Майстер корабля»), а Довженко був кінорежисером. Більше того, прототипом головного героя-режисера Сева в Яновського став сам Довженко. Але запам'ятай: «Зачарована Десна» — це сільське дитинство, річка, дід, косовиця, а «Майстер корабля» — море, порт, екзотичні країни. Не переплутай!

Друга пастка — Остап Вишня й Довженко. В обох є гумор, але він різний. Вишня — іронічний оповідач-жартівник, його гумор ситуаційний, анекдотичний. Довженко — ліричний, мудрий, спогадовий, його гумор — теплий усміх, а не вибух сміху.

Третя пастка — Багряний і Яновський. Обидва пишуть пригодницькі сюжети, але в Багряного — тайга, тигри, НКВС, а в Яновського — море, кораблі, портові міста. Не плутай «Тигролови» з «Майстром корабля».

Як готувати картки «уривок ↔ автор»

Найефективніший спосіб підготовки — створити власні картки для кожного прозаїка програми. На кожній картці має бути: 2 впізнавані деталі (топонім + ім'я героя або реалія) і 1 короткий дослівний уривок із повного тексту. Не з переказу, а саме цитата з твору. Повторюй ці картки разом із картками «персонаж ↔ цитата» — це посилює асоціативний зв'язок.

Метод виключення. Якщо жоден уривок не впізнано дослівно, застосовуй метод виключення. Автор, чий стиль найменш подібний до решти, найімовірніше, є парою для найнезвичнішого уривка. Наприклад, якщо чотири уривки написані лірично, а один — динамічно-пригодницький, то цей останній, швидше за все, належить Багряному.

Розгляньмо три приклади завдань на логічні пари. Кожен охоплює різні літературні періоди й містить пастки, на яких ти можеш зробити помилку. Уважно простеж за алгоритмом розв'язання. У прикладах і тренувальних завданнях цього уроку уривки подано стислими описами, а на НМТ ти побачиш справжні фрагменти творів.

Приклад 1. Логічні пари «письменник ↔ уривок» (XIX ст.)

Умова: установи відповідність між письменниками 1–4 та уривками А–Д.

1 Іван Нечуй-Левицький · 2 Пантелеймон Куліш · 3 Панас Мирний · 4 Іван Франко

• А Полковник Шрам із сином Петром приїжджає на хутір Хмарище до Череваня.

• Б Селянин, одержимий дворянством, вимагає від родини панських звичаїв.

• В Опис села Семигори над річкою Россю.

• Г Старий ватажок громади жертвує сином заради перемоги над монголами.

• Д Портрет неспокійного парубка з Пісків, який шукає правди.

Розв'язання:

Крок 1. Підкреслюємо власні назви: у А — Шрам, Петро, Хмарище, Черевань; у В — Семигори, Рось; у Г — монголи; у Д — Піски; у Б імен немає.

Крок 2. Уривок В: Семигори над Россю — це Нечуй-Левицький («Кайдашева сім'я»). Ставимо 1В. Уривок А: Шрам, Черевань і хутір Хмарище — «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. Ставимо 2А. Уривок Г: боротьба з монголами, Тухля, ватажок громади — «Захар Беркут» Франка. Ставимо 4Г.

Крок 3. Залишилися: Б (селянин, одержимий дворянством) і Д (парубок із Пісків). Панас Мирний славиться психологічним аналізом і соціальними картинами. Неспокійний парубок із Пісків, що шукає правди, — це Чіпка з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Ставимо 3Д.

Крок 4. Уривок Б залишається зайвим. Селянин, одержимий дворянством, — це Мартин Боруля з однойменної комедії Івана Карпенка-Карого (тобто Івана Тобілевича). Автор — із тієї самої доби (XIX ст.), але його немає серед 1–4.

Ключ: 1В, 2А, 3Д, 4Г. Зайвий уривок — Б (Карпенко-Карий).

Приклад 2. Логічні пари (модернізм і 1920-ті)

Умова: установи відповідність між письменниками 1–4 та уривками А–Д.

1 Михайло Коцюбинський · 2 Василь Стефаник · 3 Ольга Кобилянська · 4 Микола Хвильовий

• А Старий селянин прощається з горбом перед виїздом за океан.

• Б Голова трибуналу вночі йде до матері.

• В Утомлений митець лежить серед нив і слухає жайворонків.

• Г В інструменті піаністки рветься басова струна.

• Д Юнак із села вперше бачить Київ з пароплава.

Розв'язання:

Крок 1. Власні назви: у Б — трибунал (реалія 1920-х), у В — ниви, жайворонки (реалії «Intermezzo»), у Г — піаністка (Кобилянська), у А — горб, виїзд за океан (Стефаник), у Д — Київ, пароплав (Підмогильний).

Крок 2. Уривок В: «утомлений митець», «ниви», «жайворонки», «Залізна рука города» — це Коцюбинський, «Intermezzo». Ставимо 1В. Уривок А: горб, «Камінний хрест», виїзд за океан — Стефаник. Ставимо 2А. Уривок Г: фортеп'яно, піаністка Софія, розірвана струна — Кобилянська («Valse mélancolique»). Ставимо 3Г.

Крок 3. Залишилися: Б (голова трибуналу йде до матері) і Д (юнак бачить Київ). Уривок Б: «чорний трибунал», мати, син-революціонер — це Хвильовий («Я (Романтика)»). Ставимо 4Б.

Крок 4. Уривок Д — зайвий. Степан Радченко, Київ, пароплав — це Підмогильний («Місто»). Автор 1920-х років, якого немає серед 1–4.

Ключ: 1В, 2А, 3Г, 4Б. Зайвий уривок — Д (Підмогильний).

Приклад 3. Логічні пари (1920–1980-ті) з пасткою «кіно»

Умова: установи відповідність між письменниками 1–4 та уривками А–Д.

1 Юрій Яновський · 2 Олександр Довженко · 3 Олесь Гончар · 4 Григір Тютюнник

• А Дитячий спогад про косовицю над Десною.

• Б Кінорежисер і балерина проводжають бриг у море.

• В Розвідник згадує словацьке містечко з замком і дівчину Терезу.

• Г Жінка чекає чужих листів із «трьома зозулями з поклоном».

• Д Чекіст марить «загірною комуною».

Розв'язання:

Крок 1. Власні назви: у А — Десна, косовиця; у Б — бриг, море, кінорежисер; у В — словацьке містечко, Тереза; у Г — «три зозулі з поклоном»; у Д — «загірна комуна», чекіст.

Крок 2. Уривок А: Десна й дитинство — однозначно Довженко («Зачарована Десна»). Ставимо 2А. Уривок Б: бриг, море, кінорежисер, балерина — Яновський («Майстер корабля»). Ставимо 1Б. Уривок В: словацьке містечко, Тереза, розвідник — Гончар («Модри Камень»). Ставимо 3В. Уривок Г: «три зозулі з поклоном», листи, Марфа Яркова — Тютюнник. Ставимо 4Г.

Крок 4. Уривок Д залишається зайвим. Чекіст, «загірна комуна» — це Хвильовий («Я (Романтика)»). Він належить до 1920-х років, отже, до тієї самої доби, що Яновський, але його немає серед 1–4.

Ключ: 1Б, 2А, 3В, 4Г. Зайвий уривок — Д (Хвильовий).

Зверни увагу: у Прикладі 3 пастка «кіно» спрацювала б, якби ти приписав уривок про кіно й море Довженкові, а спогад про Десну — Яновському. Ти знаєш, що обидва пов'язані з кіно, але «Зачарована Десна» — про сільське дитинство, а «Майстер корабля» — про море й кінофабрику.

Навіть добре підготовлені учні роблять характерні помилки в завданні на логічні пари. Ознайомся з ними заздалегідь — це допоможе не втратити бали на простому.

• Приписувати уривок про кіно й море Довженкові, а спогад про Десну — Яновському. Це найпоширеніша пастка. Обидва пов'язані з кіно, але Довженко — кінорежисер, а Яновський написав «Майстер корабля» про кінофабрику. «Зачарована Десна» — це сільське дитинство, а не морські пригоди. Запам'ятай: Десна → Довженко, море → Яновський.

• Плутати гумор Остапа Вишні (іронічна оповідь від «я») з ліричним гумором Довженка. Обидва пишуть із гумором, але якісно різним. Остап Вишня — це сміх уголос, гумористичне перебільшення, анекдотичні ситуації. Довженко — це теплий, мудрий усміх, спогади про дитинство, ніжна іронія. Якщо уривок викликає бажання засміятися — це Вишня; якщо викликає ліричний настрій — це Довженко.

• Шукати назву твору в уривку й не помічати реалій та імен. Уривки на НМТ подають без назви твору. Деякі учні панікують і намагаються вгадати назву «на око». Правильна стратегія — виписувати на чернетку всі власні назви й реалії (Семигори, Черемош, Десна, кінофабрика, бриг «Онтон», тайга тощо). Саме вони, а не заголовки, ведуть до правильної відповіді.

• Віддавати зайвий уривок першому ж письменникові, чий стиль «трохи схожий», не перевіривши інші пари. Наприклад, у парі з Яновським, Довженком, Гончарем і Тютюнником зайвий уривок про «загірну комуну» одразу асоціюється з 1920-ми роками. Але якщо не перевірити всі пари, можна приписати зайвий уривок комусь із даних авторів. Завжди спочатку встанови чотири правильні пари, а потім — зайвий уривок.

• Готуватися за переказами: уривки на НМТ — дослівні, їх упізнають за деталями тексту. Перекази не передають стилю автора, лексики, інтонації. Ти можеш знати сюжет «Тіней забутих предків», але якщо не пам'ятаєш, що в тексті є Черемош, полонина, флояра й мольфар, — не впізнаєш уривок. Учи тексти, а не перекази. Виписуй із кожного твору 2–3 унікальні деталі.

• Плутати Пантелеймона Куліша («Чорна рада») з Миколою Кулішем («Мина Мазайло»). Це два різні письменники з різних епох. Пантелеймон Куліш — XIX ст., автор історичного роману «Чорна рада». Микола Куліш — 1920-ті роки, драматург («Мина Мазайло»). У завданнях на прозові уривки Микола Куліш майже не трапляється (він драматург), але плутанина в голові заважає швидко знайти правильну відповідь.

Розуміння того, як саме перевіряють навичку на НМТ, допомагає правильно розподілити сили під час підготовки. Ось ключові факти про завдання 27.

Демоваріант НМТ-2026, завдання 27

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 27 — це логічні пари «письменник ↔ уривок твору». У правильних парах були: Юрій Яновський, Остап Вишня, Олександр Довженко, Іван Багряний. Кожна правильна пара приносить 1 бал, отже, максимум за завдання — 4 бали. Важливо: бали нараховують за кожну правильно встановлену пару окремо, тому навіть якщо ти не впевнений у всіх чотирьох, варто спробувати встановити хоча б ті, які знаєш точно.

Вимоги програми

Програма НМТ з української літератури в пункті 14 вимагає «співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою та автором». Пункт 15 — «співвідносити письменників з фрагментами їхніх творів, а також з висловами митців та літературних критиків про них та їхні твори». Це означає, що навичка працює в обох напрямах: за фрагментом ти маєш назвати і твір, і автора. Завдання 27 перевіряє саме пункт 15.

Та сама навичка в завданнях 1–25

Уміння співвідносити фрагмент з автором перевіряють не лише в завданні 27. Наприклад, у завданні 9 може бути подано рядки Тараса Шевченка й запропоновано визначити автора. У завданні 14 можуть запитувати про місце дії та персонажів роману «Майстер корабля». Тому навичка впізнавати текст за реаліями, топонімами й стилем знадобиться тобі впродовж усього тесту.

Стратегія виконання

1. Реалії й імена. Спочатку знайди в кожному уривку власні назви, топоніми, унікальні реалії. Це дасть найточніші збіги.

2. Стиль та інтонація. Якщо реалій недостатньо, проаналізуй, як написаний текст: іронічно, лірично, динамічно, піднесено. Поєднай це з добою (XIX ст., модернізм, 1920-ті, післявоєнна література) і звузь коло кандидатів.

3. Метод виключення. Коли залишаються 1–2 нерозпізнані уривки, застосуй виключення: який автор залишився без пари, тому уривок і належить.

4. Зайвий уривок — конкретному авторові. Після того як встановлено чотири пари, зайвий уривок треба не просто викреслити, а подумки приписати конкретному авторові. Це допомагає перевірити, чи не помилився ти в основних парах.

На всю частину з літератури відведено орієнтовно 60 хвилин, тож не витрачай на логічні пари надто багато часу. Не затримуйся на одному уривку довше ніж на хвилину — переходь до наступного й повертайся методом виключення.

• Завдання 27 — це логічні пари: 4 письменники (1–4) і 5 уривків (А–Д). Один уривок зайвий. До 4 балів.

• Перша опора — реалії, топоніми, імена героїв. Вони дають найточніший збіг.

• Друга опора — стиль та інтонація. Коли реалій немає, аналізуй, як написаний текст.

• Десна й дитинство — Довженко; море й кіно — Яновський; тайга й погоня — Багряний; іронічне «я» — Остап Вишня.

• Зайвий уривок належить авторові, якого немає серед 1–4 (часто — близької доби). Назви його подумки.

• Картки «уривок ↔ автор» створюй із повних текстів, а не з переказів. 2 деталі + 1 цитата на кожного прозаїка.

• Метод виключення: автор, чий стиль найменш подібний до решти, — пара для найнезвичнішого уривка.