Кола кровообігу, судини і лімфатична система
~20 хв · 9 розділів · 13 тестових запитань
Простежуєш шлях крові великим і малим колами кровообігу, порівнюєш артерії, вени, капіляри та лімфатичні судини за будовою й функціями, розрізняєш види кровотеч і обираєш правильну домедичну допомогу.
Кровообіг — це безперервний рух крові замкненою системою судин, який забезпечує серце. Уперше повний опис кровообігу подав англійський лікар Вільям Гарвей у 1628 році. Він довів, що кров рухається по колу, а не «переганяється» туди-сюди, як вважали раніше. Згодом, у 1661 році, італійський дослідник Марчелло Мальпігі за допомогою мікроскопа відкрив капіляри — найтонші судини, що з'єднують артерії з венами. Так склалося сучасне уявлення про два кола кровообігу: велике й мале.
Велике коло кровообігу (тілесне)
Велике коло починається в лівому шлуночку серця. Під час систоли (скорочення) лівий шлуночок виштовхує кров в аорту — найбільшу артерію тіла. Від аорти кров розходиться артеріями, артеріолами й доходить до капілярів усіх органів. Саме в капілярах відбувається обмін речовин: кров віддає тканинам кисень (O₂) і поживні речовини, а забирає вуглекислий газ (CO₂) і продукти обміну. Після цього кров з артеріальної (насиченої O₂) стає венозною (бідною на O₂, багатою на CO₂). Далі кров збирається у венули, потім у вени й нарешті через верхню й нижню порожнисті вени повертається в праве передсердя. Завдання великого кола — постачати кисень і поживні речовини всім органам і тканинам тіла.
Мале коло кровообігу (легеневе)
Мале коло починається в правому шлуночку. Звідти кров виходить через легеневий стовбур, який ділиться на дві легеневі артерії — праву й ліву. Важливо: у легеневих артеріях тече венозна кров (бідна на O₂, темно-червона), хоча це артерії. У капілярах, що обплітають альвеоли легень, відбувається зворотний газообмін: кров віддає CO₂ в повітря, що видихається, і отримує O₂ з повітря, що вдихається. Так кров стає артеріальною (яскраво-червоною, насиченою O₂). Далі вона збирається в легеневі вени (чотири вени, по дві від кожної легені) і впадає в ліве передсердя. Завдання малого кола — газообмін у легенях.
Артерії, вени й склад крові: головне правило
Запам'ятай головне правило: артерії — це судини, які несуть кров від серця, а вени — судини, які несуть кров до серця. Назва судини залежить від напрямку руху крові, а не від її складу. Тому в легеневих артеріях тече венозна кров (вони несуть кров від серця до легень), а в легеневих венах — артеріальна (вони несуть кров від легень до серця). Це виняток, який обов'язково треба знати для НМТ. Артеріальна кров насичена киснем і має яскраво-червоний колір, венозна — бідна на кисень, багата на вуглекислий газ і має темно-червоний (вишневий) колір.
Судинна система людини складається з трьох основних типів судин: артерій, вен і капілярів. Кожен тип має особливу будову, пристосовану до його функції. Розгляньмо їх порівняльно.
Ознака | Артерії | Вени | Капіляри |
|---|---|---|---|
Будова стінки | Три шари: внутрішній (ендотелій), середній (гладенькі м'язи й еластичні волокна), зовнішній (сполучна тканина); стінка товста й еластична | Три шари, але середній шар тонший, м'язів мало; стінка тонша, ніж в артеріях | Один шар клітин ендотелію; стінка надзвичайно тонка (0,5–1 мкм) |
Клапани | Відсутні (крім півмісяцевих клапанів біля виходу зі шлуночків) | Кишенькові клапани є у венах кінцівок, не дають крові текти назад | Відсутні |
Тиск крові | Найвищий (в аорті ~120 мм рт. ст. систолічний) | Низький (у порожнистих венах близький до нуля) | Проміжний, швидко знижується від артеріального кінця до венозного |
Швидкість крові | Найбільша (в аорті ~0,5 м/с) | Помірна (у порожнистих венах ~0,2 м/с) | Найменша (~0,5 мм/с) |
Функція | Нести кров від серця до органів | Нести кров від органів до серця | Обмін речовин між кров'ю й тканинами |
Найбільша артерія тіла — аорта (діаметр близько 2,5 см). Від неї відходять артерії, що розгалужуються на дрібніші артеріоли й далі на капіляри. Капіляри настільки тонкі, що еритроцити проходять крізь них по одному, майже торкаючись стінок. Саме через стінку капілярів відбувається обмін речовин: кисень і поживні речовини виходять у тканинну рідину, а вуглекислий газ і продукти обміну повертаються в кров.
Як кров рухається венами
У венах тиск дуже низький, тому кров не могла б самостійно повертатися до серця, особливо з нижніх кінцівок. Її рух забезпечують кілька механізмів: залишковий тиск після проходження капілярів; скорочення скелетних м'язів, які стискають вени й проштовхують кров (м'язова помпа); кишенькові клапани, які відкриваються в бік серця й закриваються, коли кров починає текти назад; присмоктувальна дія грудної клітки під час вдиху — зниження тиску в грудній порожнині «затягує» кров із вен у грудну порожнину.
Швидкість руху крові
Швидкість крові обернено залежить від сумарного перерізу судин. Хоча окремий капіляр дуже вузький, загальна кількість капілярів величезна, тому їхній сумарний переріз у сотні разів більший, ніж переріз аорти. Через це швидкість крові в капілярах падає до 0,5 мм/с — це в 1000 разів повільніше, ніж в аорті. Саме повільний рух дає час для обміну речовин між кров'ю й тканинами.
Кров'яний тиск і пульс
Кров'яний тиск — це тиск, який кров чинить на стінки судин. Його створює робота серця. Найвищий тиск в аорті, він поступово знижується в артеріях, капілярах і стає майже нульовим у порожнистих венах. Тиск вимірюють тонометром на плечовій артерії. Нормальний показник здорової дорослої людини — близько 120/80 мм рт. ст. Перше число (120) — систолічний (верхній) тиск, який реєструють під час скорочення шлуночків. Друге число (80) — діастолічний (нижній) тиск, який реєструють під час розслаблення серця. Стійке підвищення тиску до 140/90 мм рт. ст. і вище називають гіпертензією (гіпертонічною хворобою), а помітне зниження — гіпотензією.
Пульс — це ритмічні коливання стінок артерій, які виникають під час кожного викиду крові з лівого шлуночка. Частота пульсу дорівнює частоті скорочень серця. У спокої в дорослої людини вона становить 60–80 ударів за хвилину. Найлегше промацати пульс на променевій артерії зап'ястка або на сонній артерії на шиї.
Регуляція просвіту судин
Просвіт судин не є сталим — його регулюють судинорухові центри довгастого мозку й гормони. Симпатичні нерви звужують більшість судин (вазоконстрикція), що підвищує тиск. Гормон адреналін звужує судини шкіри й внутрішніх органів, але розширює судини скелетних м'язів і серця, готуючи організм до фізичного навантаження чи стресу.
Лімфатична система — це додаткова транспортна система, яка доповнює кровоносну. Вона складається з лімфатичних капілярів, судин, вузлів і проток. Лімфатична система не має власного насоса — лімфа рухається повільно завдяки скороченням скелетних м'язів, скороченням стінок самих лімфатичних судин, клапанам, що не дають лімфі текти назад, і присмоктувальній дії грудної клітки під час вдиху.
Шлях лімфи
Лімфатична система починається сліпо замкненими лімфатичними капілярами, які пронизують майже всі тканини. У ці капіляри з міжклітинного простору надходить надлишок тканинної рідини — так утворюється лімфа. Далі лімфа тече лімфатичними судинами (які мають клапани, схожі на венозні) до лімфатичних вузлів. Після проходження через вузли лімфа збирається у великі лімфатичні протоки. Найбільша з них — грудна протока. З проток лімфа вливається у вени поблизу серця (підключичні вени), тобто повертається у велике коло кровообігу.
Лімфатичні вузли
Лімфатичні вузли — це дрібні утвори (розміром від кількох міліметрів до 1–2 см), розташовані на шляху лімфатичних судин. Найбільше їх у пахвових западинах, пахвинних ділянках, на шиї, у грудній і черевній порожнинах. У вузлах лімфа фільтрується: тут затримуються й знешкоджуються бактерії, віруси, чужорідні частинки й навіть пухлинні клітини. Крім того, у лімфатичних вузлах утворюються лімфоцити — клітини, що відіграють ключову роль в імунному захисті. Під час запалення поблизу вузли можуть збільшуватися й боліти — це ознака того, що імунна система працює.
Функції лімфатичної системи
Повертає в кров надлишок тканинної рідини й білки, які вийшли з капілярів у міжклітинний простір
Переносить жири, що всмокталися в кишечнику (у вигляді хіломікронів), у кровоносну систему
Бере участь в імунному захисті: лімфатичні вузли фільтрують лімфу, а лімфоцити знешкоджують патогени
Уміння розрізняти види кровотеч і надавати домедичну допомогу — важлива навичка, яку перевіряють на НМТ. Перш ніж почати допомагати, завжди переконайся, що тобі нічого не загрожує. За можливості вдягни медичні рукавички. Якщо кровотеча сильна або є підозра на внутрішню кровотечу, негайно викликай екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112.
Артеріальна кровотеча
Ознаки: яскраво-червона (червона) кров б'є пульсуючим струменем, синхронно з пульсом. Це найнебезпечніший вид кровотечі, бо кров витікає дуже швидко й людина може втратити багато крові за лічені хвилини. Домедична допомога: сильно притисни рану (прямий тиск на рану чистою тканиною). Якщо кровотеча масивна й походить з кінцівки, наклади кровоспинний турнікет (джгут) вище рани — ближче до серця, не на суглоб. Обов'язково запиши час накладання турнікету (напиши на папері й закріпи на пов'язці або на шкірі потерпілого). Турнікет самостійно не послаблюють і не знімають — це роблять медики. Якщо турнікет накладено неправильно (занадто слабко), він може посилити кровотечу, а якщо занадто туго й надовго — пошкодити тканини.
Венозна кровотеча
Ознаки: темно-червона (вишнева) кров витікає рівномірним потоком, не пульсує. Венозна кровотеча менш небезпечна, ніж артеріальна, але також може бути значною. Домедична допомога: наклади тугу тиснучу пов'язку безпосередньо на рану. Підніми кінцівку вище рівня серця, щоб зменшити приплив крові. Турнікет при венозній кровотечі зазвичай не потрібен.
Капілярна кровотеча
Ознаки: кров сочиться з усієї поверхні дрібної рани (садна, подряпини) повільно, краплями. Зазвичай така кровотеча зупиняється сама за кілька хвилин. Домедична допомога: оброби краї рани антисептиком (не заливай його всередину рани!), наклади чисту пов'язку або пластир.
Як розрізнити в завданні НМТ
Ознака | Артеріальна | Венозна | Капілярна |
|---|---|---|---|
Колір крові | Яскраво-червоний | Темно-червоний (вишневий) | Червоний |
Характер витікання | Пульсуючий струмінь | Рівномірний потік | Сочиться краплями |
Небезпека | Найвища (швидка крововтрата) | Середня | Низька (зупиняється сама) |
Допомога | Прямий тиск + турнікет вище рани | Тиснуча пов'язка + підняти кінцівку | Антисептик + пов'язка |
При підозрі на внутрішню кровотечу (блідість, слабкість, запаморочення, частий слабкий пульс, холодний піт) — забезпеч спокій потерпілому, приклади холод до місця можливої кровотечі й негайно викликай медиків. Не давай потерпілому їсти й пити.
Розгляньмо типові завдання НМТ з теми «Кола кровообігу, судини і лімфатична система». Кожне завдання розв'яжемо покроково.
Приклад 1. Вибір однієї відповіді з чотирьох
Завдання: З якої камери серця виходить судина, що несе венозну кров до легень?
Розв'язання: Згадаймо, що мале коло кровообігу починається в правому шлуночку. З нього виходить легеневий стовбур, який ділиться на легеневі артерії. Саме в легеневих артеріях тече венозна кров (бідна на кисень), яка прямує до легень для газообміну. Отже, правильна відповідь — правий шлуночок.
Чому інші варіанти неправильні: лівий шлуночок дає початок аорті, де тече артеріальна кров; праве передсердя приймає порожнисті вени з венозною кров'ю, але не викидає кров у легені; ліве передсердя приймає легеневі вени з артеріальною кров'ю.
Приклад 2. Логічні пари 1–4 → А–Д
Завдання: Установи відповідність між судиною (1–4) і кров'ю, що в ній тече (А–Д).
Судина | Характеристика крові |
|---|---|
1. Аорта | А. Артеріальна, від серця до органів |
2. Легенева артерія | Б. Венозна, від серця до легень |
3. Легенева вена | В. Артеріальна, від легень до серця |
4. Нижня порожниста вена | Г. Венозна, від органів до серця |
Д. Змішана (зайве) |
Розв'язання: Аорта несе артеріальну кров від лівого шлуночка до всіх органів — пара 1А. Легенева артерія несе венозну кров від правого шлуночка до легень — пара 2Б. Легенева вена несе артеріальну кров від легень до лівого передсердя — пара 3В. Нижня порожниста вена несе венозну кров від нижньої частини тіла до правого передсердя — пара 4Г. Варіант Д (змішана кров) — зайвий, бо в здорової людини кров у судинах не змішується.
Приклад 3. Вибір однієї відповіді з чотирьох
Завдання: З рани на передпліччі пульсуючим струменем б'є яскраво-червона кров. Яка домедична допомога правильна?
Розв'язання: Пульсуючий струмінь яскраво-червоної крові — ознака артеріальної кровотечі. Правильний алгоритм: спочатку сильно притиснути рану (прямий тиск), а при масивній кровотечі накласти турнікет вище рани (ближче до серця) й записати час накладання. Не можна накладати турнікет нижче рани — це не зупинить кровотечу. Не можна лише змастити краї рани йодом — це не зупинить артеріальну кровотечу. Холод на потилицю не зупиняє кровотечу з передпліччя. Тиснуча пов'язка допоможе лише за немасивної кровотечі, а за масивної потрібен турнікет вище рани.
Приклад 4. Вибір однієї відповіді з чотирьох (два твердження)
Завдання: Оціни правильність двох тверджень. I. «Швидкість руху крові в капілярах найменша, бо їхній сумарний переріз найбільший». II. «Клапани є в усіх венах і в усіх артеріях».
Розв'язання: Твердження I правильне. Швидкість крові обернено залежить від сумарного перерізу судин: сумарний переріз капілярів у сотні разів більший, ніж переріз аорти, тому кров у капілярах тече найповільніше (близько 0,5 мм/с). Твердження II неправильне. Кишенькові клапани є лише у венах (переважно венах кінцівок), а в артеріях клапанів немає (крім півмісяцевих клапанів на виході зі шлуночків, але це частина серця, а не артерій). Отже, правильне лише I.
Помилка: вважають, що в усіх артеріях тече артеріальна кров, а в усіх венах — венозна. Правильно: артерії несуть кров від серця, вени — до серця. У легеневих артеріях тече венозна кров, а в легеневих венах — артеріальна.
Помилка: починають велике коло з правого шлуночка або закінчують його в лівому передсерді. Правильно: велике коло починається в лівому шлуночку (аорта) й закінчується в правому передсерді (порожнисті вени). Мале коло — навпаки: правий шлуночок → ліве передсердя.
Помилка: накладають турнікет нижче рани при артеріальній кровотечі. Правильно: турнікет накладають вище рани (ближче до серця), щоб перетиснути артерію, яка несе кров до рани. Також помилково накладають турнікет при кожній венозній кровотечі — насправді при венозній достатньо тиснучої пов'язки.
Помилка: вважають, що кров найшвидше тече в капілярах, бо вони найтонші. Правильно: швидкість крові обернено залежить від сумарного перерізу судин. Сумарний переріз капілярів величезний, тому швидкість у них найменша (0,5 мм/с). Найшвидше кров тече в аорті (0,5 м/с).
Помилка: вважають, що лімфа повертається до серця окремими судинами, а не вливається у вени. Правильно: лімфа через грудну протоку й інші лімфатичні протоки вливається у підключичні вени, тобто повертається в кровоносну систему.
Помилка: плутають систолічний (верхній) і діастолічний (нижній) тиск. Правильно: систолічний тиск (перше число, ~120 мм рт. ст.) — під час скорочення шлуночків; діастолічний (друге число, ~80 мм рт. ст.) — під час розслаблення серця.
Тема «Кола кровообігу, судини і лімфатична система» відповідає темі 4.5 програми НМТ з біології. Програма вимагає: характеризувати кола кровообігу й напрямок руху крові в них; порівнювати артерії, вени й капіляри за будовою та функціями; знати норму кров'яного тиску (близько 120/80 мм рт. ст.) і функції лімфатичних вузлів; візуально розпізнавати на схемах аорту, легеневі артерії й вени, порожнисті вени; розрізняти види кровотеч і обирати правильну домедичну допомогу.
У демоваріанті НМТ-2026 тему 4.5 представляє завдання № 28 — логічні пари 1–4 → А–Д з позначками на рисунку. Завдання оцінюють у 0–4 бали: по 1 балу за кожну правильно встановлену пару. Крім того, завдання на шлях крові, порівняння судин, кров'яний тиск і кровотечі можуть траплятися у форматі вибору однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–24, 1 бал кожне). У демоваріанті 2026 року рисунок, схема або фото є в 15 із 30 завдань, тому варто звикати аналізувати зображення.
Стратегія для схеми кровообігу
Коли бачиш схему кровообігу на НМТ, використовуй такий алгоритм: веди пальцем (або подумки) від шлуночка за стрілками. На кожній судині став собі два запитання: «Ця судина несе кров від серця чи до серця?» і «Вона прямує до легень чи від легень?». Якщо від серця — це артерія, якщо до серця — вена. Якщо до легень — кров венозна (навіть якщо судина називається артерією), якщо від легень — кров артеріальна (навіть якщо судина називається веною).
Чому в легеневих артеріях тече венозна кров, а їх усе одно називають артеріями?
Назва судини залежить від напрямку руху крові, а не від її складу. Артерії — це всі судини, які несуть кров від серця до органів. Легеневі артерії несуть кров від правого шлуночка до легень, тому вони — артерії, хоча в них тече венозна кров. Так само легеневі вени несуть артеріальну кров від легень до серця, але називаються венами, бо несуть кров до серця.
Чому кров у капілярах тече так повільно?
Швидкість крові обернено залежить від сумарного перерізу судин. Хоча кожен окремий капіляр дуже вузький, загальна кількість капілярів у тілі величезна (їхній сумарний переріз у 500–800 разів більший за переріз аорти). Через це швидкість крові в капілярах падає до 0,5 мм/с. Саме повільний рух дає достатньо часу для обміну киснем, вуглекислим газом, поживними речовинами й продуктами обміну між кров'ю й тканинами.
Що означають два числа в показнику тиску 120/80?
Перше число (120 мм рт. ст.) — систолічний (верхній) тиск. Це тиск в артеріях під час скорочення шлуночків (систоли), коли кров викидається в аорту. Друге число (80 мм рт. ст.) — діастолічний (нижній) тиск. Це тиск в артеріях під час розслаблення серця (діастоли), коли шлуночки наповнюються кров'ю. Нормальним для здорової дорослої людини вважають тиск близько 120/80 мм рт. ст.
Як кров піднімається венами ніг до серця?
У венах тиск дуже низький, тому кров не може повертатися до серця лише за рахунок тиску. Її рух забезпечують кілька механізмів: скорочення скелетних м'язів ніг стискають вени й «вичавлюють» кров угору (м'язова помпа); кишенькові клапани у венах відкриваються лише в бік серця й закриваються, коли кров починає текти назад; під час вдиху зниження тиску в грудній порожнині «затягує» кров із вен у грудну порожнину.
Куди потрапляє лімфа після лімфатичних вузлів?
Після проходження через лімфатичні вузли лімфа збирається у великі лімфатичні протоки. Найбільша з них — грудна протока. З проток лімфа вливається у вени поблизу серця — у підключичні вени. Таким чином лімфа повертається в кровоносну систему (у велике коло кровообігу).
Як відрізнити артеріальну кровотечу від венозної?
Артеріальна кровотеча: кров яскраво-червона, б'є пульсуючим струменем (синхронно з пульсом), крововтрата швидка. Венозна кровотеча: кров темно-червона (вишнева), витікає рівномірним потоком, не пульсує. При артеріальній кровотечі потрібен прямий тиск на рану, а при масивній — турнікет вище рани. При венозній — тиснуча пов'язка на рану й підняття кінцівки.
Велике коло кровообігу: лівий шлуночок → аорта → органи → порожнисті вени → праве передсердя. Завдання — постачати кисень і поживні речовини всім органам.
Мале коло кровообігу: правий шлуночок → легеневі артерії (венозна кров!) → легені → легеневі вени (артеріальна кров!) → ліве передсердя. Завдання — газообмін у легенях.
Артерії несуть кров від серця, вени — до серця, незалежно від складу крові. У легеневих артеріях — венозна кров, у легеневих венах — артеріальна.
У капілярах кров тече найповільніше (0,5 мм/с), бо їхній сумарний переріз найбільший. Саме тут відбувається обмін речовин.
Норма кров'яного тиску — близько 120/80 мм рт. ст. (120 — систолічний, 80 — діастолічний). Частота пульсу дорівнює частоті скорочень серця.
Лімфа через лімфатичні вузли й протоки (грудну протоку) повертається у вени (підключичні). Лімфатична система повертає тканинну рідину, переносить жири й бере участь в імунному захисті.
Артеріальна кровотеча: яскраво-червона кров пульсує — прямий тиск і турнікет вище рани з записом часу. Венозна: темна кров тече рівномірно — тиснуча пов'язка. Капілярна: кров сочиться — антисептик і пов'язка.