Хімічна рівновага і принцип Ле Шательє
~20 хв · 10 розділів · 10 тестових запитань
Прогнозувати напрямок зміщення хімічної рівноваги за принципом Ле Шательє при зміні концентрації, тиску й температури, зокрема для дисоціації слабкої кислоти, та добирати умови для збільшення виходу продукту оборотної реакції.
Багато хімічних реакцій відбуваються не до кінця, а досягають стану, в якому одночасно існують і реагенти, і продукти. Такі реакції називають оборотними. На відміну від необоротних реакцій (наприклад, горіння), оборотна реакція за тих самих умов одночасно йде в прямому й зворотному напрямках.
Класичний приклад — синтез амоніаку:
N₂(г) + 3H₂(г) ⇄ 2NH₃(г)
Знак ⇄ (дві стрілки) показує, що реакція оборотна: молекули N₂ та H₂ реагують, утворюючи NH₃ (пряма реакція), а молекули NH₃ розпадаються на N₂ та H₂ (зворотна реакція).
Як встановлюється рівновага
Уявімо, що ми змішали N₂ та H₂ в закритій посудині. У початковий момент концентрація реагентів максимальна, тому швидкість прямої реакції найбільша. Продуктів ще немає, тому швидкість зворотної реакції дорівнює нулю. З часом концентрація N₂ та H₂ зменшується — пряма реакція сповільнюється. Водночас з'являється NH₃, і зворотна реакція починає прискорюватися. Настає момент, коли швидкості прямої та зворотної реакцій стають однаковими.
Цей стан називають хімічною рівновагою. Важливо запам'ятати: рівновага — динамічна. Реакції не зупиняються — вони тривають, але з однаковою швидкістю в обох напрямках. Тому концентрації всіх речовин лишаються сталими. Сталими — але не обов'язково однаковими. У стані рівноваги концентрації реагентів і продуктів можуть дуже відрізнятися.
Приклади оборотних реакцій та їхніх рівноваг
Рівняння реакції | Тепловий ефект | Особливість |
|---|---|---|
2SO₂(г) + O₂(г) ⇄ 2SO₃(г) | ΔH < 0 (екзотермічна) | Промисловий синтез сульфатної кислоти |
H₂(г) + I₂(г) ⇄ 2HI(г) | ΔH ≈ 0 | Число молекул газу не змінюється |
CaCO₃(т) ⇄ CaO(т) + CO₂(г) | ΔH > 0 (ендотермічна) | Гетерогенна — є тверді й газоподібні речовини |
CO₂ + H₂O ⇄ H₂CO₃ | — | У газованій воді; більшість CO₂ фізично розчинена |
Зверни увагу на реакцію CaCO₃(т) ⇄ CaO(т) + CO₂(г). Тут тверді речовини (CaCO₃ та CaO) не впливають на рівновагу через тиск — про це йтиметься в наступному розділі. А сама рівновага існує в закритій системі: якщо випускати CO₂, рівновага зміщуватиметься вправо, поки вся тверда речовина не розкладеться.
У 1884 році французький хімік Анрі Луї Ле Шательє сформулював принцип, який дає змогу передбачати, як зовнішні чинники впливають на хімічну рівновагу. Він звучить так:
Якщо на систему в стані рівноваги подіяти ззовні (змінити концентрацію, тиск або температуру), рівновага зміщується в бік того процесу, який послаблює цю дію.
Іншими словами, система «чинить опір» зміні — вона намагається повернутися до стану, максимально близького до попереднього. Розгляньмо, як це працює для концентрації та тиску.
Вплив концентрації
Якщо в рівноважну суміш додати реагент або вилучити продукт, рівновага зміщується вправо — у бік утворення продуктів. Якщо додати продукт або вилучити реагент, рівновага зміщується вліво — у бік реагентів.
Розгляньмо реакцію синтезу амоніаку: N₂(г) + 3H₂(г) ⇄ 2NH₃(г). Щоб змістити рівновагу вправо (збільшити вихід NH₃), можна:
додати N₂ або H₂ (збільшити концентрацію реагентів);
відвести NH₃ з реакційної суміші (зменшити концентрацію продукту).
І навпаки, додавання NH₃ або вилучення N₂ чи H₂ змістить рівновагу вліво.
Вплив тиску
Тиск впливає лише на рівноваги, в яких беруть участь газоподібні речовини. Зміна тиску (стискання або розширення газової суміші за сталої температури) змінює концентрацію всіх газів одночасно. Правило таке:
підвищення тиску зміщує рівновагу в бік меншої суми коефіцієнтів газоподібних речовин;
зниження тиску зміщує рівновагу в бік більшої суми коефіцієнтів газів.
Важливо: враховують лише газоподібні речовини. Тверді речовини й рідини не беруть участі в газовому об'ємі, тому їхні коефіцієнти не рахують.
Розгляньмо приклади:
Реакція | Сума коефіцієнтів газів (ліворуч → праворуч) | Вплив підвищення тиску |
|---|---|---|
N₂(г) + 3H₂(г) ⇄ 2NH₃(г) | 4 → 2 | Вправо (менше молекул газу) |
2SO₂(г) + O₂(г) ⇄ 2SO₃(г) | 3 → 2 | Вправо |
C(т) + CO₂(г) ⇄ 2CO(г) | 1 → 2 (вуглець — тверда речовина, його не рахуємо) | Вліво (більше молекул газу) |
CaCO₃(т) ⇄ CaO(т) + CO₂(г) | 0 → 1 | Вліво |
H₂(г) + I₂(г) ⇄ 2HI(г) | 2 → 2 | Не впливає (суми рівні) |
N₂(г) + O₂(г) ⇄ 2NO(г) | 2 → 2 | Не впливає |
Зверни увагу на реакцію C(т) + CO₂(г) ⇄ 2CO(г). Поширена помилка — врахувати вуглець (C) як газ. Але він твердий, тому ліворуч маємо лише 1 молекулу газу (CO₂), а праворуч — 2 молекули (CO). Підвищення тиску зміщує рівновагу вліво.
Температура — ще один важливий чинник, що впливає на положення рівноваги. На відміну від концентрації та тиску, дія температури залежить від теплового ефекту реакції.
Як температура зміщує рівновагу
Правило дуже просте:
нагрівання зміщує рівновагу в бік ендотермічної реакції (тієї, що поглинає тепло);
охолодження зміщує рівновагу в бік екзотермічної реакції (тієї, що виділяє тепло).
Знак ΔH у рівнянні завжди записаний для прямої реакції. Якщо пряма реакція екзотермічна (ΔH < 0), то зворотна — ендотермічна з таким самим за величиною, але протилежним за знаком тепловим ефектом.
Розгляньмо приклади:
Реакція | ΔH (для прямої) | Нагрівання | Охолодження |
|---|---|---|---|
N₂ + 3H₂ ⇄ 2NH₃ | −92 кДж (екзо-) | Вліво (в бік ендотермічної зворотної) | Вправо (в бік екзотермічної прямої) |
N₂ + O₂ ⇄ 2NO | +180 кДж (ендо-) | Вправо (в бік ендотермічної прямої) | Вліво (в бік екзотермічної зворотної) |
2SO₂ + O₂ ⇄ 2SO₃ | ΔH < 0 (екзо-) | Вліво | Вправо |
Поширена помилка: думати, що нагрівання «завжди зміщує рівновагу вправо» або «в бік теплоти». Насправді нагрівання зміщує рівновагу в бік ендотермічної реакції — тобто тієї, яка поглинає надлишкове тепло й тим самим «послаблює» дію нагрівання.
Каталізатор і рівновага
Каталізатор однаково прискорює і пряму, і зворотну реакції — він знижує енергію активації для обох напрямків. Тому:
рівновага встановлюється швидше (система досягає рівноваги за менший час);
положення рівноваги не зміщується (співвідношення концентрацій реагентів і продуктів лишається тим самим);
вихід продукту не зростає.
Це важливо розуміти: каталізатор впливає на швидкість досягнення рівноваги, але не на те, якою буде ця рівновага. У промисловості каталізатори використовують саме для прискорення процесу, а для збільшення виходу продукту застосовують інші чинники (тиск, температуру, концентрацію).
У промисловості принцип Ле Шательє використовують для того, щоб отримувати якомога більше потрібного продукту. Розгляньмо два важливі промислові процеси.
Синтез амоніаку (процес Габера)
Рівняння реакції: N₂(г) + 3H₂(г) ⇄ 2NH₃(г); ΔH = −92 кДж (екзотермічна).
Як збільшити вихід амоніаку? За принципом Ле Шательє:
підвищити тиск (4 молекули газу → 2 молекули — рівновага вправо);
знизити температуру (екзотермічна реакція — охолодження зміщує рівновагу вправо);
додати N₂ або H₂ (збільшити концентрацію реагентів);
відводити NH₃ з реакційної суміші (наприклад, зріджувати його охолодженням).
На практиці амоніак синтезують за тиску 15–30 МПа (150–300 атмосфер), температури 450–500 °C і з використанням залізного каталізатора. Чому не обирають нижчу температуру, адже це дало б більший вихід? Бо за низької температури реакція надто повільна — рівновага була б вигідною, але досягалася б роками. Температура 450–500 °C — це компроміс між термодинамікою (рівновагою) і кінетикою (швидкістю). Каталізатор пришвидшує досягнення рівноваги, але не зміщує її.
Синтез сульфур(VI) оксиду (SO₃)
Рівняння реакції: 2SO₂(г) + O₂(г) ⇄ 2SO₃(г); ΔH < 0 (екзотермічна).
Це ключовий етап виробництва сульфатної кислоти. Щоб збільшити вихід SO₃:
використовують надлишок кисню (повітря) — збільшення концентрації реагенту зміщує рівновагу вправо;
підвищення тиску зміщувало б рівновагу вправо (3 молекули газу → 2), але на практиці SO₂ окиснюють за тиску, близького до атмосферного, бо ступінь перетворення й так дуже високий;
підтримують помірну температуру (охолодження зміщує рівновагу вправо, але не надто низьку, щоб реакція не сповільнилась);
відводять SO₃ з реакційної суміші.
Каталізатором слугує ванадій(V) оксид (V₂O₅). Він лише пришвидшує встановлення рівноваги, не змінюючи її положення.
Принцип Ле Шательє застосовують не лише до газових реакцій, а й до рівноваг у розчинах. Класичний приклад — дисоціація слабкої кислоти.
Дисоціація етанової (оцтової) кислоти
Етанова кислота — слабкий електроліт. У водному розчині вона дисоціює оборотно:
CH₃COOH ⇄ CH₃COO⁻ + H⁺
Більшість молекул кислоти залишаються недисоційованими, і лише невелика частина перебуває у вигляді йонів. До цієї рівноваги принцип Ле Шательє застосовують так само, як до реакцій між газами.
Як різні речовини зміщують цю рівновагу
Дія | Як змінюється рівновага | Чому? |
|---|---|---|
Додавання HCl (сильна кислота) | Вліво | Збільшується концентрація H⁺ — рівновага зміщується в бік утворення CH₃COOH, щоб зменшити кількість H⁺ |
Додавання CH₃COONa (сіль з тим самим аніоном) | Вліво | Збільшується концентрація CH₃COO⁻ — рівновага зміщується в бік утворення CH₃COOH; концентрація H⁺ зменшується |
Додавання NaOH (луг) | Вправо | Йони OH⁻ зв'язують H⁺ у воду (H⁺ + OH⁻ → H₂O); зменшення H⁺ зміщує рівновагу вправо |
Розведення водою | Вправо | Зменшується концентрація всіх частинок; рівновага зміщується в бік більшого числа частинок (1 молекула CH₃COOH → 2 йони), тобто вправо; ступінь дисоціації зростає |
Зверни увагу: додавання CH₃COONa зменшує концентрацію H⁺, хоча ми додаємо сіль, а не кислоту. Це явище називають «ефектом спільного йона» — спільний йон CH₃COO⁻ пригнічує дисоціацію слабкої кислоти.
Дисоціація слабкої основи
Аналогічно поводиться слабка основа — амоніак у воді:
NH₃·H₂O ⇄ NH₄⁺ + OH⁻
додавання NH₄Cl (спільний йон NH₄⁺) зміщує рівновагу вліво — концентрація OH⁻ зменшується;
додавання лугу (NaOH, KOH) збільшує OH⁻ — рівновага вліво;
додавання кислоти (HCl) зв'язує OH⁻ у воду — рівновага вправо;
розведення водою — рівновага вправо, ступінь дисоціації зростає.
Розгляньмо типові завдання НМТ на принцип Ле Шательє. Кожне розв'яжемо покроково.
Приклад 1. Вибір однієї відповіді з чотирьох
Для рівноваги 2NO(г) + O₂(г) ⇄ 2NO₂(г); ΔH < 0. Які дві зміни умов обидві зміщують рівновагу вправо?
Варіанти відповідей:
А) підвищення тиску й нагрівання
Б) підвищення тиску й охолодження
В) зниження тиску й охолодження
Г) додавання каталізатора й охолодження
Розв'язання:
Тиск: ліворуч 3 молекули газу (2NO + O₂), праворуч 2 молекули (2NO₂). Підвищення тиску зміщує рівновагу в бік меншої кількості газів — вправо.
Температура: ΔH < 0 — пряма реакція екзотермічна. Охолодження зміщує рівновагу в бік екзотермічної реакції — вправо. Нагрівання змістило б уліво.
Каталізатор не зміщує рівновагу.
Правильна відповідь: Б (підвищення тиску й охолодження).
Чому інші варіанти неправильні:
А — нагрівання зміщує рівновагу вліво (в бік ендотермічної зворотної реакції).
В — зниження тиску зміщує рівновагу вліво (в бік більшої кількості газів).
Г — каталізатор не зміщує рівновагу, отже, лише охолодження діє вправо, але потрібні дві зміни.
Приклад 2. Логічні пари 1–3 → А–Д
Для рівноваги C(т) + H₂O(г) ⇄ CO(г) + H₂(г); ΔH > 0. Установи відповідність між зміною умов (1–3) і наслідком (А–Д).
Зміна умов:
підвищення тиску
нагрівання
додавання вугілля того самого подрібнення
Наслідки:
А) вправо, кількість речовини CO зростає
Б) уліво, кількість речовини CO зменшується
В) рівновага не зміщується
Г) уліво, кількість речовини CO зростає
Д) вправо, кількість речовини H₂O зростає
Розв'язання:
Підвищення тиску: ліворуч газів — 1 (H₂O), праворуч — 2 (CO + H₂). Вуглець (C) — тверда речовина, його не рахуємо. Підвищення тиску зміщує рівновагу в бік меншої кількості газів — уліво. Кількість CO зменшується. Отже, 1 → Б.
Нагрівання: ΔH > 0 — пряма реакція ендотермічна. Нагрівання зміщує рівновагу в бік ендотермічної реакції — вправо. Кількість CO зростає. Отже, 2 → А.
Додавання вугілля: вугілля (C) — тверда речовина. Додавання твердої речовини не змінює її концентрації в гетерогенній системі (концентрація твердої речовини стала). Рівновага не зміщується. Отже, 3 → В.
Правильна відповідь: 1Б, 2А, 3В.
Приклад 3. Дисоціація слабкої кислоти
У розчин етанової кислоти (CH₃COOH ⇄ CH₃COO⁻ + H⁺) додали кристалічний натрій етаноат CH₃COONa. Як зміниться рівновага й концентрація йонів H⁺?
Варіанти відповідей:
А) рівновага зміститься вправо, концентрація H⁺ зросте
Б) рівновага зміститься вліво, концентрація H⁺ зменшиться
В) рівновага не зміститься
Г) рівновага зміститься вліво, концентрація H⁺ зросте
Розв'язання: CH₃COONa дисоціює повністю: CH₃COONa → CH₃COO⁻ + Na⁺. У розчині з'являється додаткова кількість йонів CH₃COO⁻ — спільний йон із слабкою кислотою. За принципом Ле Шательє, збільшення концентрації CH₃COO⁻ зміщує рівновагу вліво — в бік утворення недисоційованої CH₃COOH. Концентрація H⁺ зменшується.
Правильна відповідь: Б.
Чому інші неправильні: А — додавання солі не збільшує H⁺, а навпаки; В — рівновага обов'язково зміщується через зміну концентрації CH₃COO⁻; Г — напрямок правильний (уліво), але H⁺ зменшується, а не зростає.
Приклад 4. На яку рівновагу НЕ впливає тиск?
На яку з наведених рівноваг НЕ впливає зміна тиску?
А) 2SO₂(г) + O₂(г) ⇄ 2SO₃(г)
Б) N₂(г) + O₂(г) ⇄ 2NO(г)
В) CaCO₃(т) ⇄ CaO(т) + CO₂(г)
Г) C(т) + CO₂(г) ⇄ 2CO(г)
Розв'язання: Тиск впливає лише на рівноваги, де суми коефіцієнтів газоподібних речовин ліворуч і праворуч різні. Якщо суми однакові, тиск не зміщує рівновагу.
А: 3 → 2 — тиск впливає.
Б: 2 → 2 — суми рівні, тиск НЕ впливає.
В: 0 → 1 — тиск впливає (підвищення тиску зміщує вліво).
Г: 1 → 2 — тиск впливає (підвищення тиску зміщує вліво). Тут пастка: якщо помилково порахувати вуглець (C) як газ, суми здаються рівними (2 → 2), але вуглець — тверда речовина.
Правильна відповідь: Б.
На НМТ перевіряють не лише знання принципу Ле Шательє, а й уміння застосувати його без типових помилок. Ось типові з них.
Враховують тверді речовини під час порівняння об'ємів газів. У реакції C(т) + CO₂(г) ⇄ 2CO(г) газів ліворуч — 1 (CO₂), праворуч — 2 (CO). Якщо помилково врахувати вуглець (C), суми здаються рівними (2 → 2), і роблять неправильний висновок, що тиск не впливає. Запам'ятай: тільки гази!
Вважають, що каталізатор зміщує рівновагу або збільшує вихід продукту. Каталізатор однаково прискорює пряму і зворотну реакції. Він допомагає швидше досягти рівноваги, але не змінює її положення. Вихід продукту від каталізатора не зростає.
Плутають напрям зміщення для температури. Нагрівання зміщує рівновагу в бік ендотермічної реакції (тієї, що поглинає тепло), а не «в бік теплоти» чи «завжди вправо». Охолодження — у бік екзотермічної.
Вважають, що в стані рівноваги концентрації реагентів і продуктів однакові. Насправді вони сталі, але не обов'язково рівні. У рівноважній суміші може бути набагато більше реагентів, ніж продуктів, або навпаки.
Вважають, що в стані рівноваги реакції зупинилися. Рівновага динамічна: обидві реакції тривають, але з однаковою швидкістю. Концентрації не змінюються, бо скільки молекул утворюється, стільки ж і розпадається.
Вважають, що підвищення тиску завжди зміщує рівновагу вправо. Напрям залежить від співвідношення кількості молекул газу. Якщо праворуч газів більше (C(т) + CO₂(г) ⇄ 2CO(г)), підвищення тиску зміщує рівновагу вліво.
Вважають, що додавання CH₃COONa посилює дисоціацію етанової кислоти, бо «йонів стало більше». Насправді додавання спільного йона (CH₃COO⁻) пригнічує дисоціацію — рівновага зміщується вліво, і концентрація H⁺ зменшується.
Тема «Хімічна рівновага і принцип Ле Шательє» входить до теми 1.2 програми НМТ з хімії. Відповідно до вимог, ти маєш уміти застосовувати принцип Ле Шательє для прогнозування напрямку зміщення рівноваги.
Формати завдань
Формат | Опис | Бали |
|---|---|---|
Вибір однієї відповіді з чотирьох (А–Г) | Наприклад, завдання № 7 демоваріанта НМТ-2026 — зміщення рівноваги дисоціації слабкої кислоти за принципом Ле Шательє (теми 1.2 і 1.6) | 1 бал |
Логічні пари 1–3 → А–Д | Завдання № 19–20. Тема рівноваги в них можлива (наприклад, пари «зміна умов — напрямок зміщення»), хоча в демоваріанті 2026 року їх не було. Три ліві елементи (1–3) потрібно зіставити з п'ятьма правими (А–Д); дві букви зайві | 0–3 бали (по 1 балу за кожну правильну пару) |
Що важливо знати
Знаків ΔH і агрегатних станів у довідці немає. Їх наводять в умові завдання. Уважно читай умову — там буде вказано ΔH > 0 чи ΔH < 0, а також (г), (р), (т) біля формул.
Стратегія розв'язання. Розбирай кожну дію окремо в такому порядку:
Концентрація: додали реагент чи вилучили продукт → вправо; додали продукт чи вилучили реагент → вліво.
Тиск: порівняй суми коефіцієнтів лише газоподібних речовин. Якщо різні — тиск впливає; якщо однакові — не впливає.
Температура: визнач за знаком ΔH, яка реакція ендотермічна. Нагрівання — у її бік.
Каталізатор: не зміщує рівновагу — одне з можливих завдань-пасток.
Пам'ятай: у завданнях на логічні пари два праві варіанти зайві. Їх не потрібно використовувати. Якщо сумніваєшся, спочатку знайди відповідність для тих пунктів, у яких упевнений, а потім методом виключення — для решти.
Чому каталізатор не збільшує вихід амоніаку, хоча пришвидшує реакцію?
Каталізатор однаково знижує енергію активації для прямої та зворотної реакцій. Він пришвидшує обидві реакції однаковою мірою, тому співвідношення швидкостей не змінюється, і рівновага досягається за тих самих концентрацій. Каталізатор лише скорочує час досягнення рівноваги, але не змінює її положення. Для збільшення виходу амоніаку використовують підвищення тиску, зниження температури, додавання реагентів або відведення продукту.
Чи зупиняються реакції, коли настає рівновага?
Ні, реакції не зупиняються. Хімічна рівновага — динамічна. Це означає, що пряма і зворотна реакції тривають, але з однаковою швидкістю. Скільки молекул реагентів перетворюється на продукти за одиницю часу, стільки ж молекул продуктів розпадається на реагенти. Саме тому концентрації всіх речовин лишаються сталими.
Як рахувати гази, якщо в рівнянні є тверда речовина?
Тверді речовини та рідини не враховують під час порівняння кількості молекул газу для визначення впливу тиску. Наприклад, у реакції C(т) + CO₂(г) ⇄ 2CO(г) ліворуч є лише 1 молекула газу (CO₂), а праворуч — 2 молекули (CO). Вуглець (C) — тверда речовина, його коефіцієнт не рахують. Тому підвищення тиску зміщує рівновагу вліво (в бік меншої кількості газів).
Чому амоніак синтезують за 450–500 °C, якщо охолодження зміщує рівновагу вправо?
Це компроміс між термодинамікою і кінетикою. За низької температури рівновага справді зміщена вправо (більше амоніаку), але реакція надто повільна — досягнення рівноваги тривало б роками. Температура 450–500 °C достатньо висока, щоб реакція йшла з прийнятною швидкістю, і водночас не надто висока, щоб втратити занадто багато продукту. Каталізатор (залізо) додатково пришвидшує процес.
Навіщо в розчин слабкої кислоти додають сіль цієї кислоти?
Додавання солі слабкої кислоти (наприклад, CH₃COONa до CH₃COOH) створює буферний розчин. Спільний йон (CH₃COO⁻) зміщує рівновагу дисоціації вліво, що зменшує концентрацію H⁺. Такий розчин здатний підтримувати майже стале значення pH при додаванні невеликих кількостей кислоти або лугу. Буферні розчини широко використовують у біохімії, медицині та хімічному аналізі.
Хімічна рівновага — стан оборотної реакції, у якому швидкості прямої та зворотної реакцій однакові. Концентрації всіх речовин сталі, але не обов'язково однакові.
Принцип Ле Шательє: якщо на систему в стані рівноваги подіяти ззовні, рівновага зміщується в бік процесу, який послаблює цю дію.
Концентрація: більше реагенту або менше продукту → рівновага вправо; більше продукту або менше реагенту → вліво.
Тиск: підвищення тиску зміщує рівновагу в бік меншої кількості молекул газу. Тверді речовини й рідини не рахуємо. Якщо суми коефіцієнтів газів однакові — тиск не впливає.
Температура: нагрівання зміщує рівновагу в бік ендотермічної реакції, охолодження — у бік екзотермічної.
Каталізатор пришвидшує досягнення рівноваги, але не зміщує її і не збільшує вихід продукту.
У розчині слабкої кислоти: спільний йон (додавання солі або сильної кислоти) зміщує рівновагу вліво; луг (зв'язує H⁺) і розведення водою — вправо.