Аналіз даних у завданнях НМТ: опис дослідження, таблиця, графік, інфографіка

У завданнях НМТ з біології дані можуть бути подані в трьох різних формах. Кожна форма вимагає свого підходу до читання й аналізу. Розгляньмо, які саме завдання з даними трапляються в демоваріанті 2026 року.

Текст дослідження (№ 1)

У завданні № 1 подано текст про реальне наукове дослідження. У демоваріанті 2026 року треба було визначити, яку послідовність етапів наукового пошуку в ньому описано: аналіз відомого наукового факту, висунення гіпотези, експеримент. Щоб відповісти, розпізнай у тексті мету, гіпотезу, змінюваний чинник (незалежну змінну), вимірюваний показник (залежну змінну), контроль і результат. Це завдання належить до теми 1.1 «Вступ» (методи досліджень у біології); текст демоваріанта стосувався також теми 1.5 (регуляція активності генів).

Група з трьох завдань за однією інфографікою (№ 14–16)

Завдання № 14–16 об'єднані спільною інфографікою — це може бути схема, рисунок із підписами, діаграма або таблиця з даними про розміри, масу, ареали чи інші характеристики організмів. У демо 2026 ця група стосується теми 3.14 «Різноманітність, поширення, значення тварин»: інфографіка показує різні групи тварин — і хордових, і членистоногих. Ти читаєш інфографіку один раз, а потім для кожного з трьох запитань повертаєшся до потрібної її частини. Кожне запитання — вибір однієї відповіді з чотирьох, по 1 балу.

Таблиця даних з розрахунком (№ 20)

Завдання № 20 подає таблицю з числовими даними, за якими потрібно виконати розрахунок — частку, різницю, кратність або енергетичну цінність раціону. У демо 2026 це завдання на тему 4.9 «Обмін речовин і перетворення енергії в організмі людини» (раціон харчування й енерговитрати). Важливо: за характеристикою НМТ 2026 року окремих довідкових матеріалів не передбачено. Усі числові параметри, потрібні для розрахунку (наприклад, енергетична цінність 1 г білків, жирів і вуглеводів), подано в умові завдання.

Які теми можуть бути в даних

Дані можуть стосуватися будь-якого розділу програми. Ось кілька прикладів:

У завданні з даними поєднано дві навички — прочитати дані й знати біологію. Висновок перевіряють за даними, а знання допомагають зрозуміти, що означають показники. Наприклад, якщо в таблиці вказано «активність ферменту», ти маєш знати, що ферменти — це білки-каталізатори, і їхня активність залежить від температури та pH.

Щоб не розгубитися перед даними в завданні НМТ, дотримуйся однакового алгоритму. Він підходить для таблиці, графіка, інфографіки й тексту дослідження.

Універсальні чотири кроки

1. Назва й одиниці. Прочитай заголовок таблиці, підписи осей графіка або назву інфографіки. Зверни увагу на одиниці вимірювання: г, кДж, %, мг на 100 г, особин на 1 га, тис. лк тощо. Одиниці підказують, у яких межах ти шукаєш дані.

2. Потрібний рядок чи стовпчик. Знайди в таблиці саме той рядок і стовпчик, які стосуються запитання. На графіку — визнач, яка крива або стовпчик тобі потрібен. В інфографіці — знайди відповідний об'єкт і його підпис.

3. Розрахунок. Виконай обчислення: частку, різницю, кратність, енергетичну цінність. Користуйся числами з умови, а не з пам'яті.

4. Звіряння з варіантами. Лише після того, як отримав число, шукай серед варіантів відповіді той, що збігається з твоїм результатом.

Як читати графік

Спершу прочитай підписи обох осей. У типовому біологічному досліді на осі абсцис (горизонтальній) розташований чинник, який змінювали: температура, час, освітленість, концентрація. На осі ординат (вертикальній) — показник, який вимірювали: активність ферменту, інтенсивність фотосинтезу, чисельність популяції.

Після цього знайди на графіку тренд (загальну тенденцію), максимум, мінімум і плато (ділянку, де показник не змінюється). Значення читай по лінії сітки, а не «на око» — навіть невелике відхилення може призвести до неправильної відповіді.

Як читати інфографіку

Інфографіка поєднує рисунки, числа й підписи. Спершу визнач, що саме зображено: групи організмів, їхні розміри, ареали, будову. З'ясуй, який підпис належить якому об'єктові. Для групи з трьох завдань (№ 14–16) прочитай інфографіку один раз цілком, а потім для кожного запитання повертайся лише до потрібної частини. Не перечитуй її всю щоразу — це забирає час.

Як читати текст дослідження

В описі досліду знайди п'ять ключових елементів:

• Мета — що хотіли з'ясувати (наприклад, «вплив температури на активність амілази»).

• Змінюваний чинник (незалежна змінна) — що експериментатор змінював (температура, pH, освітленість).

• Вимірюваний показник (залежна змінна) — що реєстрували (наявність крохмалю, кількість бульбашок газу, маса).

• Контроль — зразок, у якому чинник не змінювали або який не містив досліджуваної речовини.

• Результат — які дані отримали в кожній пробі.

Як складати план досліду, детально пояснює юніт «Біологічне дослідження: план, мета, умови й аналіз результатів». Тут ми зосередимося на тому, як читати готовий опис.

У завданнях НМТ з даними тобі доведеться виконувати кілька типів розрахунків. Розгляньмо кожен із них окремо.

Частка у відсотках

Формула проста: частка = (частина / ціле) · 100 %. Наприклад, якщо з 40 насінин проросло 30, то частка проростання становить (30 / 40) · 100 % = 75 %. Уважно визначай, що в завданні є «цілим», а що — «частиною». Частка не може бути більшою за 100 % — це перша перевірка правильності твого розрахунку.

Різниця й кратність

Не плутай ці два запитання:

Якщо в завданні запитують «на скільки», ти шукаєш різницю. Якщо «у скільки разів» — частку від ділення. Це різні операції, і завдання перевіряє, чи ти їх розрізняєш.

Енергетична цінність раціону

Енергетичну цінність обчислюють за формулою: маса кожної речовини × енергетична цінність 1 г цієї речовини, далі сума всіх добутків. Числові значення енергетичної цінності 1 г білків, жирів і вуглеводів завжди подають в умові завдання — не намагайся пригадати їх із пам'яті.

Розгляньмо приклад. В умові дано: 1 г білків — 17 кДж, 1 г жирів — 39 кДж, 1 г вуглеводів — 17 кДж. Сніданок містить 20 г білків, 10 г жирів і 50 г вуглеводів. Енергетична цінність:

20 г · 17 кДж/г = 340 кДж (білки)

10 г · 39 кДж/г = 390 кДж (жири)

50 г · 17 кДж/г = 850 кДж (вуглеводи)

Сума: 340 + 390 + 850 = 1580 кДж.

Перерахунок на порцію

Іноді в таблиці дані подано на 100 г продукту, а в запитанні йдеться про іншу масу. Наприклад, якщо в таблиці вказано склад на 100 г, а ти з'їв 250 г, потрібно помножити кожен показник на 2,5 (250 / 100 = 2,5).

Також слідкуй за одиницями: переведи їх до розрахунку. 1 кг = 1000 г, 1 г = 1000 мг. Якщо в таблиці маса вказана в міліграмах, а тобі потрібні грами — поділи на 1000.

Перевірка результату

Перш ніж шукати свій результат серед варіантів, зроби швидку перевірку:

• Частка не більша за 100 %.

• Частина не більша за ціле.

• Порядок числа відповідає даним: якщо в таблиці десятки грамів, а ти отримав тисячі кілоджоулів — це правдоподібно, а якщо одиниці — перевір ще раз.

Найважливіше правило завдань з даними: висновок правильний, якщо його прямо підтверджують наведені числа. Твердження, правдиве загалом, але відсутнє в даних, у завданні з даними правильним висновком не є.

Не перенось тенденцію за межі даних

Якщо в таблиці подано значення для діапазону 10–30 °C, ти не можеш робити висновок про те, що відбувається за 40 °C — цих даних просто немає. Якщо чисельність популяції зростала 4 роки поспіль, не можна стверджувати, що вона зростатиме й далі. Така екстраполяція — поширена пастка.

Причинність не дорівнює кореляції

Одночасна зміна двох показників ще не доводить, що один спричиняє інший, якщо дослід цього не перевіряв. Наприклад, якщо в таблиці з роками зростає і чисельність зайців, і кількість опадів, це не означає, що опади спричинили зростання чисельності. Для такого висновку потрібен окремий експеримент.

Висновок стосується лише досліджених об'єктів

Результати, отримані для пшениці, не можна переносити на всі рослини. Дані для однієї популяції не описують увесь вид. Якщо в досліді вивчали вплив добрива на томати, висновок «добриво підвищує врожайність томатів» — правильний, а «добриво підвищує врожайність усіх рослин» — ні, бо це виходить за межі даних.

Як відрізнити правильний висновок від пастки

Запам'ятай: у завданні з даними твоє завдання — знайти варіант, який підтверджується числами, а не варіант, який є правильним із твого загального знання біології. Якщо твердження правильне, але в таблиці про це нічого немає — це неправильна відповідь.

Розгляньмо п'ять прикладів завдань, щоб закріпити алгоритм на практиці.

Приклад 1. Дослід із амілазою

Умова: У три пробірки внесли однакову кількість крохмального клейстеру й по 1 мл слини. Пробірку 1 тримали 10 хв при 0 °C, пробірку 2 — при 37 °C, пробірку 3 — при 80 °C. Потім усі пробірки довели до кімнатної температури й додали йод. У пробірках 1 і 3 з'явилося синє забарвлення, у пробірці 2 — ні. Контрольна пробірка з крохмалем без слини дала синє забарвлення.

Який висновок правильний?

Розв'язання: Амілаза слини розщеплює крохмаль. Йод дає синє забарвлення з крохмалем. Якщо забарвлення немає — крохмаль розщеплено. За 10 хв при 37 °C крохмаль зник (немає синього забарвлення), отже, амілаза активна за 37 °C. При 0 °C і 80 °C крохмаль залишився — амілаза не працювала або працювала дуже повільно.

Ключ: «Після 10 хв крохмаль не виявлено в пробі, яку тримали за 37 °C».

Не роби висновку, що при 0 °C жодного гідролізу не було — за 10 хв його могло бути дуже мало, і йодна проба цього не виявила. Дані показують лише, що крохмаль залишився, а не те, що гідролізу не відбулося зовсім.

Приклад 2. Енергетична цінність сніданку

Умова: Енергетична цінність 1 г білків — 17 кДж, 1 г жирів — 39 кДж, 1 г вуглеводів — 17 кДж. Сніданок містить 15 г білків, 12 г жирів і 60 г вуглеводів. Яка його енергетична цінність?

Розв'язання:

• Білки: 15 г · 17 кДж/г = 255 кДж

• Жири: 12 г · 39 кДж/г = 468 кДж

• Вуглеводи: 60 г · 17 кДж/г = 1020 кДж

• Сума: 255 + 468 + 1020 = 1743 кДж

Ключ: 1743 кДж.

Чому інші варіанти неправильні:

• 1479 кДж — помилка: жири пораховано по 17 кДж замість 39 кДж (12 · 17 = 204, а не 468).

• 1275 кДж — помилка: пропущено жири взагалі (255 + 1020).

• 87 кДж — помилка: додано лише маси без множення на енергетичну цінність (15 + 12 + 60).

Приклад 3. Інтенсивність фотосинтезу за різного освітлення

Умова: На графіку показано залежність інтенсивності фотосинтезу (в умовних одиницях) від освітленості (тис. лк): 0 лк → 0 од., 5 тис. лк → 20 од., 10 тис. лк → 40 од., 15 тис. лк → 55 од., 20 тис. лк → 60 од., 25 тис. лк → 60 од.

Який висновок правильний?

Розв'язання: З даних видно, що від 20 до 25 тис. лк інтенсивність фотосинтезу не змінюється (60 од. в обох точках). Це плато — насичення світлом.

Ключ: «Від 20 до 25 тис. лк інтенсивність фотосинтезу не змінюється».

Чому інші варіанти неправильні:

• «За 40 тис. лк буде 80 одиниць» — це екстраполяція, даних за 40 тис. лк немає.

• «Інтенсивність пропорційна освітленості на всьому діапазоні» — ні, від 20 до 25 тис. лк вона не змінюється, отже, пропорційності немає.

• «За 10 тис. лк вона вдвічі більша, ніж за 20 тис. лк» — навпаки: за 10 тис. лк — 40 од., за 20 тис. лк — 60 од., 40 менше за 60.

Приклад 4. Дані про ссавців

Умова: В інфографіці подано дані про п'ять видів ссавців. Для кожного виду вказано масу дорослої особини (кг), тривалість вагітності (дні) і кількість малят у виводку:

Питання 1: У якого виду найбільше малят у виводку? Відповідь: у кабана (6 малят).

Питання 2: У скільки разів тривалість вагітності лося більша, ніж зайця? 230 / 42 ≈ 5,5 раза.

Питання 3: Чи підтверджують дані залежність «більша маса — менше малят»? Ні. Кабан має масу 150 кг і 6 малят, а заєць — 4 кг і лише 3 малята. Отже, залежність не простежується. Числа в цьому прикладі умовні, це не точні видові показники.

Приклад 5. Чисельність зайців

Умова: На ділянці лісу площею 10 га щороку підраховували чисельність зайців. Дані за роками:

Який висновок правильний?

Розв'язання: У 2021 році — 40 особин, у 2024 — 85. 85 / 40 = 2,125. Отже, чисельність зросла більш ніж удвічі.

Ключ: «Між 2021 і 2024 роками чисельність зайців зросла більш ніж удвічі».

Чому інші варіанти неправильні:

• «У 2026 році буде 115 особин» — екстраполяція, даних за 2025–2026 немає.

• «Зростання спричинене зменшенням кількості лисиць» — причини зростання в даних не вказано.

• «Щільність популяції — 85 особин на 1 га» — площа ділянки 10 га, тому щільність 85 / 10 = 8,5 особин на 1 га, а не 85.

• Переносять тенденцію графіка чи таблиці за межі наведених значень. Якщо дані є тільки для 10–30 °C, не можна робити висновки про 40 °C. Правильно: формулювати висновок лише в межах наведеного діапазону.

• Обирають висновок, правильний загалом, але не підтверджений наведеними даними. Наприклад, твердження «ферменти — білки» може бути правдивим, але якщо в досліді про це немає даних — це не відповідь. Правильно: шукати варіант, який прямо випливає з чисел.

• Не дивляться на одиниці: плутають мг і г, дані на 100 г і на порцію. Правильно: перед розрахунком перевірити, в яких одиницях подано дані, і за потреби перевести.

• Плутають «на скільки більше» (різниця) й «у скільки разів більше» (частка). Правильно: «на скільки» — віднімання, «у скільки разів» — ділення.

• Рахують енергетичну цінність за пам'яттю, а не за числами з умови. Правильно: усі числові параметри для розрахунку подано в умові завдання.

• Пояснюють одночасну зміну двох показників причинним зв'язком, якого дослід не перевіряв. Правильно: описувати співвідношення, а не причину, якщо дослід не був спрямований на перевірку причинності.

• Для кожного завдання групи за однією інфографікою заново читають її всю й втрачають час. Правильно: прочитати інфографіку один раз, а потім для кожного запитання повертатися лише до потрібної частини.

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання з даними розташовані в кількох позиціях тесту. Кожне з них — вибір однієї відповіді з чотирьох, по 1 балу.

Програма НМТ з біології (тема 1.1) прямо вимагає вміння аналізувати результати біологічних експериментів, подані описом, таблицею, графіком чи діаграмою. Це означає, що завдання з даними можуть трапитися в будь-якому номері тесту, а не лише в зазначених позиціях.

Важливо: характеристика НМТ з біології не передбачає окремих довідкових матеріалів. Усі числові дані, потрібні для розрахунку, подають в умові завдання. Наприклад, у № 20 демоваріанта енергетичну цінність 1 г білків, жирів і вуглеводів наведено в таблиці умови.

Стратегія роботи

Під час тесту дотримуйся триколової стратегії:

• Перше коло — виконай усі завдання, у яких одразу бачиш відповідь. Завдання з даними познач, щоб повернутися до них пізніше.

• Друге коло — розв'яжи завдання, які потребують невеликих розрахунків.

• Третє коло — візьмися за завдання з даними. Дій за алгоритмом: назва й одиниці → потрібні дані → розрахунок → звіряння з варіантами.

• Алгоритм роботи з будь-якими даними: назва й одиниці → потрібний рядок чи стовпчик → розрахунок → звіряння з варіантами.

• У завданнях НМТ числові параметри для розрахунків завжди подано в умові — не користуйся пам'яттю.

• Частка у відсотках = (частина / ціле) · 100 %. Частка не більша за 100 %.

• «На скільки більше» — різниця (віднімання). «У скільки разів більше» — частка (ділення). Не плутай.

• Енергетична цінність раціону = маса кожної речовини × цінність 1 г з умови, далі сума всіх добутків.

• Висновок має спиратися лише на наведені дані. Твердження, правильне загалом, але відсутнє в даних, — неправильна відповідь.

• Не перенось тенденцію графіка чи таблиці за межі наведених значень — це екстраполяція, а не факт.

• Одночасна зміна двох показників не доводить причинного зв'язку, якщо дослід цього не перевіряв.

• Інфографіку групи з трьох завдань читаємо один раз, а потім повертаємося до потрібної частини для кожного запитання.