Адміністративно-територіальний устрій України

Адміністративно-територіальний устрій України визначає, як територія держави поділена на частини для ефективного управління. Основним документом, що закріплює цей поділ, є Конституція України, ухвалена 1996 року. Стаття 133 Конституції встановлює, що систему адміністративно-територіального устрою України складають:

• Автономна Республіка Крим

• 24 області

• райони

• міста

• райони в містах

• селища

• села

Окремо в статті 133 визначено міста зі спеціальним статусом — Київ і Севастополь. Таким чином, на регіональному рівні Україна має 27 регіонів: 24 області, Автономну Республіку Крим і два міста зі спеціальним статусом.

Київ — столиця, а не частина області

Київ — столиця України, окремий регіон зі спеціальним статусом. Він не входить до складу Київської області, хоча є її адміністративним центром. Це означає, що органи влади Київської області розташовані в Києві, але саме місто Київ управляється окремо — через Київську міську державну адміністрацію та Київську міську раду. Така сама ситуація з Севастополем: він має спеціальний статус і не входить до складу Автономної Республіки Крим, хоча географічно розташований на Кримському півострові.

Автономна Республіка Крим

АР Крим — автономне територіальне утворення у складі України. Вона має власну Конституцію та Верховну Раду АРК. Адміністративним центром АР Крим є місто Сімферополь. Важливо пам'ятати: з лютого–березня 2014 року Крим і Севастополь тимчасово окуповані Російською Федерацією. Україна не визнає цієї окупації, і на НМТ ці території розглядаються як невід'ємна частина України.

Найбільша й найменша області

Області України дуже різняться за площею. Найбільша за площею — Одеська область (близько 33,3 тис. км²). Вона простягається вздовж узбережжя Чорного моря від гирла Дунаю до Тилігульського лиману. Найменша — Чернівецька область (близько 8,1 тис. км²), розташована в передгір'ях Карпат на стику з Румунією та Молдовою. Різниця в площі між ними — більш ніж у чотири рази.

Для наочності розгляньмо таблицю з кількома областями та їхньою площею:

Запам'ятай: 24 області + АР Крим + Київ + Севастополь = 27 регіонів.

Децентралізація — це реформа, яка розпочалася в Україні 2014 року. Її суть — передання повноважень, фінансів і відповідальності від центральної влади (держави) органам місцевого самоврядування. Інакше кажучи, громади отримали право самостійно вирішувати, на що витрачати кошти, як облаштовувати територію, де будувати школи й лікарні.

Як формувалися територіальні громади

Спочатку громади об'єднувалися добровільно — сусідні села, селища й міста вирішували, що разом вони зможуть ефективніше надавати послуги мешканцям. У 2020 році уряд затвердив остаточну мережу територіальних громад, яка покриває всю територію України. Загалом утворено близько 1470 територіальних громад. Кожна громада має центр — найбільший населений пункт, де розташовані органи місцевого самоврядування.

Постанова про райони: 136 замість 490

17 липня 2020 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про утворення та ліквідацію районів». До реформи в Україні налічувалося 490 районів. Після реформи їх стало 136. Це означає, що колишні дрібні райони об'єднали у більші. Перші місцеві вибори в нових межах районів і громад відбулися 25 жовтня 2020 року.

Три рівні адміністративно-територіального устрою

Після реформи 2020 року адміністративно-територіальний устрій України має три основні рівні:

• Базовий рівень — територіальна громада (сільська, селищна або міська). Це найменша адміністративна одиниця, яка має власний бюджет і органи самоврядування. Центром громади є найбільший населений пункт.

• Субрегіональний рівень — район. Район об'єднує кілька територіальних громад. В Україні після реформи 136 районів.

• Регіональний рівень — область або Автономна Республіка Крим. Це найвищий рівень адміністративного поділу в межах держави.

Схема підпорядкування виглядає так: область → район → територіальна громада → населені пункти (міста, селища, села). Кожен вищий рівень об'єднує кілька одиниць нижчого рівня.

Обласний центр — це місто, у якому розташовані органи влади області: обласна державна адміністрація та обласна рада. У більшості областей назва обласного центру збігається з назвою області. Однак є чотири області, де це не так, — їх варто запам'ятати окремо.

Центри, назва яких не збігається з назвою області

Зверни увагу: місто Кропивницький до 2016 року називалося Кіровоград, а місто Дніпро — Дніпропетровськ. Ці перейменування відбулися в межах декомунізації. Назви областей (Кіровоградська й Дніпропетровська) залишилися без змін, тому що для їхньої зміни потрібне внесення змін до Конституції України.

Центри, назва яких збігається з назвою області

У решті 20 областей назва обласного центру збігається з назвою області. Ось повний перелік:

• Вінниця — Вінницька область

• Житомир — Житомирська область

• Запоріжжя — Запорізька область

• Івано-Франківськ — Івано-Франківська область

• Київ — Київська область (хоча Київ не входить до області)

• Львів — Львівська область

• Миколаїв — Миколаївська область

• Одеса — Одеська область

• Полтава — Полтавська область

• Рівне — Рівненська область

• Суми — Сумська область

• Тернопіль — Тернопільська область

• Харків — Харківська область

• Херсон — Херсонська область

• Хмельницький — Хмельницька область

• Черкаси — Черкаська область

• Чернівці — Чернівецька область

• Чернігів — Чернігівська область

• Донецьк — Донецька область

• Луганськ — Луганська область

Тимчасово окуповані обласні центри

Донецьк і Луганськ — обласні центри Донецької та Луганської областей. Вони тимчасово окуповані з 2014 року. Органи влади цих областей працюють в інших містах: Донецька обласна військова адміністрація — у Краматорську. Луганська до 2022 року працювала в Сєвєродонецьку, а після його окупації її перенесено за межі області. Однак на НМТ Донецьк і Луганськ усе ще вважаються обласними центрами.

Як упізнавати область на карті

На НМТ тобі можуть дати картосхему без підписів і попросити визначити область. Найнадійніший спосіб — орієнтуватися на сусідів, морське узбережжя та великі річки. Наприклад:

• Закарпатська область — єдина, що лежить на південний захід від Карпат і межує з Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Польщею.

• Волинська область — північний захід, межує з Польщею та Білоруссю.

• Одеська область — узбережжя Чорного моря на південному заході, межує з Молдовою та Румунією.

• Херсонська область — вихід до Чорного й Азовського морів, гирло Дніпра.

• Дніпропетровська область — середня течія Дніпра, не має виходу до моря.

Розгляньмо кілька типових завдань, які можуть трапитися на НМТ з теми адміністративно-територіального устрою України.

Приклад 1. Обласний центр Волинської області

Завдання: яке місто є обласним центром Волинської області?

• А) Рівне

• Б) Ковель

• В) Луцьк

• Г) Володимир

Розв'язання: Волинська область — одна з тих, де назва області не збігається з назвою центру. Обласний центр Волинської області — Луцьк. Рівне — обласний центр Рівненської області (сусідньої). Ковель і Володимир — великі міста Волинської області, але не обласні центри.

Відповідь: Луцьк.

Чому інші варіанти неправильні: Рівне — обласний центр Рівненської області, а не Волинської. Ковель і Володимир — міста Волинської області, але обласна влада розташована в Луцьку.

Приклад 2. Скільки районів утворено в Україні 2020 року?

Завдання: скільки районів утворено в Україні внаслідок реформи 2020 року?

• А) 490

• Б) 24

• В) 136

• Г) 1470

Розв'язання: Постанова Верховної Ради від 17 липня 2020 року встановила 136 районів замість 490, які існували до реформи. 24 — це кількість областей, а 1470 — приблизна кількість територіальних громад.

Відповідь: 136.

Чому інші варіанти неправильні: 490 — це кількість районів до реформи. 24 — кількість областей. 1470 — приблизна кількість територіальних громад, а не районів.

Приклад 3. Центр області, що межує з Угорщиною й Словаччиною

Завдання: яке місто є обласним центром області, що межує з Угорщиною та Словаччиною?

• А) Мукачево

• Б) Чернівці

• В) Ужгород

• Г) Львів

Розв'язання: Область, що межує з Угорщиною та Словаччиною, — Закарпатська. Її обласний центр — Ужгород. Мукачево — велике місто Закарпатської області, але не обласний центр. Чернівці — центр Чернівецької області (межує з Румунією та Молдовою). Львів — центр Львівської області (межує з Польщею).

Відповідь: Ужгород.

Чому інші варіанти неправильні: Мукачево — місто в Закарпатській області, але не обласний центр. Чернівці — центр Чернівецької області, яка межує з Румунією та Молдовою, а не з Угорщиною. Львів — центр Львівської області, яка межує з Польщею.

Приклад 4. Базовий рівень адміністративно-територіального устрою

Завдання: який рівень адміністративно-територіального устрою України є базовим?

• А) район

• Б) територіальна громада

• В) область

• Г) район у місті

Розв'язання: Після реформи 2020 року в Україні встановлено три рівні адміністративно-територіального устрою: базовий — територіальна громада, субрегіональний — район, регіональний — область або АР Крим. Район у місті не належить до цих трьох рівнів.

Відповідь: територіальна громада.

Чому інші варіанти неправильні: Район — це субрегіональний рівень. Область — регіональний рівень. Район у місті — це внутрішньоміський поділ, який не є окремим рівнем адміністративно-територіального устрою.

Учні часто припускаються одних і тих самих помилок. Ось типові пастки, яких варто уникати.

• Помилка: називають центром Волинської області Рівне чи Ковель. Рівне — обласний центр Рівненської області, а Ковель — велике місто Волинської області, але не обласний центр. Правильна відповідь: Луцьк.

• Помилка: називають центром Закарпатської області Мукачево. Мукачево — друге за величиною місто Закарпаття, але обласний центр — Ужгород.

• Помилка: використовують старі назви Кіровоград і Дніпропетровськ як назви міст. З 2016 року міста мають нові назви: Кропивницький (замість Кіровоград) і Дніпро (замість Дніпропетровськ). Назви областей (Кіровоградська, Дніпропетровська) не змінилися.

• Помилка: вважають Київ частиною Київської області. Київ — місто зі спеціальним статусом, окремий регіон. Він не входить до Київської області, хоча є її адміністративним центром.

• Помилка: рахують 25 областей, зараховуючи АР Крим до областей. АР Крим — не область, а автономне утворення. Разом з областями та містами зі спеціальним статусом (Київ, Севастополь) в Україні 27 регіонів.

• Помилка: плутають кількість районів (136) з кількістю громад (≈ 1470). Після реформи 2020 року в Україні 136 районів і близько 1470 територіальних громад. Це різні рівні адміністративного устрою.

Тема адміністративно-територіального устрою України входить до теми 3.1 програми НМТ з географії «Географічне положення, формування території України».

Формат завдань

На НМТ завдання з цієї теми мають форму вибору однієї відповіді з чотирьох (тип 1–20). Кожне таке завдання оцінюється в 1 бал. У демоваріанті 2026 року завдання 5 — визначити на картосхемі Європи країну-сусіда України, а завдання 2 — знайти обласний центр за координатами на карті областей України.

Адміністративні області як «адреси» для інших завдань

Знання областей потрібне не лише для прямих запитань про адміністративний устрій. Області є «адресами» для завдань з інших тем. Наприклад, у демонстраційному варіанті НМТ 2026 року завдання 15 (тема 5.2.1 — сільське господарство) містить картограму, де дані подано за областями. Щоб правильно відповісти, ти маєш орієнтуватися, яка область де розташована.

Стратегія виконання

Найнадійніший спосіб визначити область на картосхемі — орієнтуватися на сусідів і природні орієнтири, а не намагатися запам'ятати форму контуру. Ось кілька порад:

• Морське узбережжя: області, що мають вихід до Чорного моря, — Одеська, Миколаївська, Херсонська; до Азовського — Запорізька, Донецька, Херсонська.

• Дніпро: річка Дніпро перетинає багато областей — від півночі (Київська, Черкаська) до півдня (Херсонська).

• Карпати: Закарпатська область — єдина на південний захід від Карпат; Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька — у Карпатах.

• Державні кордони: західні області межують з країнами ЄС; північні — з Білоруссю; східні — з Росією.

• В Україні 27 регіонів: 24 області, Автономна Республіка Крим, Київ і Севастополь (міста зі спеціальним статусом).

• Рівні адміністративно-територіального устрою: регіональний (область / АР Крим) → субрегіональний (район) → базовий (територіальна громада) → населені пункти.

• Унаслідок реформи 2020 року в Україні 136 районів (замість 490) і близько 1470 територіальних громад.

• Чотири обласні центри, назва яких не збігається з назвою області: Луцьк (Волинська), Ужгород (Закарпатська), Кропивницький (Кіровоградська), Дніпро (Дніпропетровська). Центр АР Крим — Сімферополь.

• Найбільша за площею область — Одеська (≈ 33,3 тис. км²), найменша — Чернівецька (≈ 8,1 тис. км²).

• Київ — столиця, окремий регіон, не входить до Київської області, хоча є її адміністративним центром.

• АР Крим і Севастополь тимчасово окуповані з 2014 року; Донецьк і Луганськ — тимчасово окуповані обласні центри.