субстантивоване слово

Слово іншої частини мови (прикметник, дієприкметник, числівник, займенник), ужите в значенні іменника. Відповідає на питання хто? або що?, не має при собі означуваного іменника. Наприклад: Черговий доповів (черговий — субстантивований прикметник).