складений дієслівний присудок

Головний член речення, що складається з допоміжного дієслова (фазового: почати, стати в значенні «почати», продовжувати, перестати; модального: могти, хотіти, мусити) або слова (повинен, готовий, радий, здатний) та інфінітива, який називає дію того самого підмета. Допоміжна частина передає граматичне значення, інфінітив — лексичне.