щезник

У гуцульській демонології — лісовий дух-чорт, що грає на флоярі. У повісті «Тіні забутих предків» малий Іван бачить щезника на камені, чує його мелодію «Нема моїх кіз… Є мої кози…» і запам'ятовує її на все життя.