постійний епітет

Художнє означення, яке закріпилося за певним словом у фольклорній традиції й переходить із твору в твір. У «Слові про похід Ігорів»: «чисте поле», «сизий орел», «сірий вовк», «бистрії коні», «синє море», «золоте стремено», «мечі харалужні», «черлені щити», «стріли гартовані».